Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.
Інформаційна технологія – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Однією з тенденцій розвитку ІП є здатність, до взаємодії між всіма фізичними і логічними елементами системи. Один з найважливіших чинників для забезпечення сумісності взаємодії – є поява нових стандартів на програмні і апаратні засоби, дисплеї, бази даних і мережі, що потягнуло за собою процеси стандартизації.
Ще одна складність теперішнього моменту полягає в тому, що розвиток ІТ в значній мірі визначає процеси інтеграції систем і створення стандартів. Це може значною мірою відсунути терміни реалізації тих переваг, які надають новітні технології. Наприклад, виконання програми створення комп'ютерів п'ятого покоління, що фінансується японськими фірмами, стримується тим, що нова архітектура програмного забезпечення поки не поєднується з існуючими центрами штучного інтелекту, нові протоколи не можуть бути використані в старих системах зв'язку, а нові машинні мови не підходять для старих систем і т.д. Наступною тенденцією розвитку інформаційних технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації.
Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посіла 75 місце.
Процеси інформатизації активно здійснюються на всіх рівнях управління, багато заходів спрямовано на розвиток інформаційних технологій, формується нормативно-правова база у сфері регулювання впровадження електронних документів, електронного документообігу, електронного цифрового підпису. Досягнутий рівень використання нових інформаційних технологій у діловодстві дозволяє прогнозувати поступовий перехід від традиційного документообігу до автоматизованого та електронного.
Сьогодні застосування електронних інформаційних технологій у сфері діловодства на підприємствах, установах та організаціях України набуває дедалі більшого поширення.
Однак, не зважаючи на високі темпи розвитку інформаційних технологій, електронні документи та електронний документообіг ще недостатньо застосовуються в управлінській діяльності.
Автоматизація діловодства базується на тому, що при реєстрації паперового документа він цілком або частково переводиться в електронну форму, і подальша робота ведеться в основному з електронними реєстраційними картками і представленнями документів.
Важливість впровадження таких систем визначається не тільки задачею підвищення ефективності роботи окремих органів влади. Як випливає з попередніх розділів, без ефективно функціонуючих внутрішньовідомчих систем роботи з документами неможлива ані автоматизація міжвідомчого обміну документами, ані побудова порталів для взаємодії з громадянами і суб'єктами господарювання.