Конституційний лад України та роль Служби безпеки України в його захисті

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД УКРАЇНИ – ЗАПОРУКА СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ 5 1.1. Загальна характеристика основ конституційного ладу України 5 1.2. Сутність конституційного ладу в Україні 12 РОЗДІЛ 2. ЗАХИСТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ ЯК ОСНОВНЕ ПРІОРІТЕТНЕ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВИ 16 2.1. Конституційний лад України як об’єкт злочинів проти національної безпеки України 16 2.2. Служба безпеки України на захисті конституційного ладу України 19 2.3. Діяльність Служби безпеки України в умовах сьогодення 23 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

Вступление:Актуальність теми. Основи конституційного ладу України — це основоположні принципи організації та діяльності держави, що визначають форму і засоби організації української держави, забезпечують реалізацію прав і свобод та дають змогу характеризувати Україну як конституційну державу. Закріплення в розділі І Конституції України засад конституційного ладу України – важливий фактор політичної стабільності в суспільстві. При цьому, незважаючи на те, що нормативне визначення поняття конституційного ладу в Конституції відсутнє, норми цього розділу дійсно виступають запорукою ефективності Конституції, її загального стабілізуючого значення і стабільності всієї правової системи, тому що згідно з положеннями засад повинна будуватися вся Конституція, усі її норми і конституційно - правові інститути. Вислів фахівців про те, що засади конституційного ладу є «малою Конституцією» слід вважати і влучним, і вірним. Стаття 1 Конституції України проголошує: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава”. До найважливіших функцій держави Конституція України віднесла забезпечення прав і свобод людини, соціальний, правовий та економічний захист громадян. Саме права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість державної діяльності, а їх утвердження та забезпечення є головним обов’язком держави. Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково - технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб здійснюється проведенням політики національної безпеки. Національна безпека України забезпечує реалізацію суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності держави, всебічний розвиток і захист інтересів усього населення країни, джерел його духовного й матеріального добробуту без будь - якої дискримінації від можливих внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом досягнення національних потреб та інтересів, і погодження їх із загальнолюдськими потребами й інтересами в межах основних принципів та загальновизнаних норм міжнародного права. Одним з органів, який покликаний забезпечити захист конституційного ладу України є Служба безпеки України (СБУ). Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги важливе значення питання захисту конституційного ладу як основоположного принципу організації та діяльності держави, тема «Конституційний лад України та роль служби безпеки України у його захисті» в умовах сьогодення є актуальною. Метою роботи є розкриття основних аспектів ролі Служби безпеки України в захисті конституційного ладу України. До завдань, що були поставлені перед написанням цієї роботи, належить: комплексний аналіз змісту та основних складових поняття «конституційний лад», дослідження основних положень Конституції України, що встановлюють та регламентують питання реалізації та захисту конституційного ладу в Україні, визначення ролі та основних завдань Служби безпеки України в аспекті захисту конституційного ладу. Методологічна основа роботи. Основною методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання державно - правових процесів і явищ. На цій основі використовується комплекс загальнонаукових методів пізнання, а саме: аналіз та синтез, індукція та дедукція, абстрагування, узагальнення, а також такі спеціальні методи дослідження як порівняльно -правовий, формально - логічний, структурно - функціональний, системно - структурний методи, метод моделювання та прогнозування, та інші методи.

Выводы:В якості висновків вищевикладеної роботи вважаю за необхідне зазначити наступне. 1. Закріплення в розділі І Конституції України засад конституційного ладу України – важливий фактор політичної стабільності в суспільстві. Під конституційним ладом слід розуміти систему принципів, що дають можливість реально забезпечити додержання прав і свобод людини, а діяльність держави здійснювати на основі фактично проведеного розподілу влади відповідно до її конституції. 2. Основними принципами конституційного ладу України є: принцип, згідно з яким, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою актуальною цінністю (ч. 1 ст. З Конституції України); принцип народного суверенітету, згідно з яким народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади (ст. 5 Конституції України); визначення форми Української держави як унітарної, суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави з республіканською формою правління (статті 1, 2 та 5 Конституції України); організація і діяльність державної влади будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади (ст. 6 Конституції України); визнання і гарантування місцевого самоврядування (ст. 7 Конституції України); принцип верховенства права, згідно з яким закріплюється загальна підпорядкованість праву, пряма дія і безпосереднє застосування норм Конституції України (ст.. 8 і 19 Конституції України); визнання і гарантування основ громадянського суспільства, його саморозвитку, свободи його інститутів (статті 11, 13 та 14 Конституції України); принцип, згідно з яким суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, заборони цензури, свободи політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (ст. 15 Конституції України); принцип визнання української мови державною (ст. 10 Конституції України); визнання плюралізму форм власності і гарантування захисту прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки (ст. 13 Конституції України); принцип, згідно з яким норми міжнародного права, за умови згоди на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, становлять частину національного законодавства (ст. 9 Конституції України); визначення основних функцій держави: захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноправності України, оборона держави, здійснення зовнішньополітичної діяльності (статті 16, 17 та 18 Конституції України); принцип, згідно з яким правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. 3. Гарантіями конституційного ладу є наступні положення Конституції України: неможливість зміни Конституції України, якщо ці зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (ст. 157); неможливість зміни Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 157); ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції України, присвяченого засадам конституційного ладу; конституційне визначення статусу Президента як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111); заборона утворювати політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом (ст. 37); присяга народних депутатів України щодо додержання конституційного ладу та законів України (ст. 79); конституційний обов’язок Кабінету Міністрів України забезпечувати її державний суверенітет, виконання Конституції України і законів (ст. 116); діяльність спеціального органу захисту конституційного ладу – Конституційного Суду України, який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента та Кабінету Міністрів (ст. 150). 4. Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково - технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб здійснюється проведенням політики національної безпеки. 5. Одним з органів, який покликаний забезпечити захист конституційного ладу України є Служба безпеки України. На Службу безпеки України покладено – у межах визначеної законодавством компетенції – захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій та осіб. 6. Чинна редакції Кримінального кодексу України містить низку статей, що передбачають відповідальність за скоєння злочинів проти національної безпеки. Так, дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК України). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5 Конституції України, відповідно до якої право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і ніхто не може узурпувати державну владу. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 109 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; за ч. 2 ст. 109 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. З ст. 109 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Литература:1. Конституція України: 28 черв. 1996 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парламентське видавництво, 2002 2. Акт проголошення незалежності України // ВВРУ-1991-№ 38 3. Декларація про державний суверенітет України // ВВРУ-1990-№ 30 4. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами /За відп. ред. Шибіко В.П. – К., 2000. – С. 454. 5. Закон України «Про державну службу” № 3723-XII від 16 грудня 1993 року // ВВРУ-1993-№52 6. Закон України «Про Конституційний Суд України» N 422/96-ВР від 16 жовтня 1996 року // ВВРУ-1996-№ 30 7. Закон України «Про оперативно - розшукову діяльність» № 2135-XII від 18 лютого 1992 року // Нормативно-правові акти. – К., 1998 8. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 39. 9. Закон України «Про прокуратуру» N 1789-XII від 5 листопада 1991 року // ВВРУ-1991-№ 53 10. Закон України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII від 25 березня 1992 року // Нормативно-правові акти. – К., 1998 11. Авер'янов В. Б. Конституція України: Наук.-практ. коментар / Академія правових наук України / В.Я. Тацій — Х. : Право, 2003. — 806 с. 12. Брожко К. Спеціальні служби сучасної України. // Людина і політика –1999 – № 3 – С. 38 – 43 13. Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К.: Ґенеза, 2006. 14. Горбатюк В.С. Позиція. Публікації, документи, спогади. К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2005 15. Законодательные страницы. Конституции мира// Коммерсант. Власть. — 2007. — № 31. — С. 61—70, № 32. — С. 61—70, № 33. — С. 59—69 16. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / За заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008 17. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997—2001 / Відповід. редакт. канд. юрид. наук П. Б. Євграфов. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 41—43. С. 43—44 18. Конституційне право України: Хрестоматія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / В.С. Журавський (упоряд.), Ю.М. Тодика (упоряд.). — К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2003. — 882с. 19. Копан О.В. Забезпечення внутрішньої безпеки України: теоретико - управлінські засади. Введення в поліцейську стратегію: Монографія. – К., 2001 20. На сторожі безпеки держави: українській спецслужбі - 10 років. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2002. - 160 с. 21. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника та Хавронюка М. І.,- К.: Атіка, 2003 рік 22. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. проф. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. 23. Служба безпеки України: становлення, досвід, пріоритети діяльності.-К., 2007. – 192 с. 24. Служба безпеки України готова до поступу у ХХІ століття. // Крок – 2000 – № 22 – С. 5 25. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — 2. вид., перероб. та доп. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 509с.