Характеристика курортного господарства Сатанова (Хмельницька обл..)

Содержание:ВСТУП  РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ  1.1. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу  1.2. Оцінка умов здійснення  туристичної діяльності  в  Хмельницькій  області РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КУРОРТНОГО ГОСПОДАРСТВА САТАНОВА (ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛ.)  2.1. Історичний нарис про Сатанів  2.2. Аналіз рекреаційно-курортних та архітектурних ресурсів Сатанова  РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ  3.1. Проблеми туристичної галузі  3.2. Перспективи туристичної галузі Хмельниччини  ВИСНОВКИ  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  ДОДАТКИ 

Вступление:Актуальність теми. Хмельницька область (до 1954 року Кам’янець-Подільська) утворена 22 вересня 1937 року. Її площа складає 20,6 тис. кв. км (3,3% від території України). Чисельність населення – 1474 тис. чоловік (3% населення України), у тому числі міське населення – 775,8 тис. чоловік (52,6%), сільське – 698,2 тис. чоловік (47,4%). Щільність населення – 78,5 осіб на кв. км. Хмельниччина знаходиться на стику історико-географічних регіонів - Правобережжя і Західної України. Територія області належить Волині (північна частина, приблизно по річці Случ) і Поділлю (середня і північна частини). В минулому Волинь і Поділля входили до складу різних держав, північні і західні кордони сучасної області довгий час були державними кордонами. Найбільшим багатством Хмельницького краю є чудо-вода, що принесла Сатанову світову славу, завдяки якій селище Сатанів перетворилося на своєрідну туристичну Мекку. Метою роботи є розгляд та аналіз курортного господарства Сатанова Хмельницької області. Об’єктом дослідження є курорт Сатанів з туристичної точки зору, предметом дослідження є складові рекреаційного комплексу Хмельниччини. Основними завданнями роботи є: - оцінка умов здійснення туристичної діяльності в Хмельницькій області; - характеристика курортного господарства Сатанова (Хмельницька обл.); - оцінка перспектив здійснення туристичної діяльності на Хмельниччині. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Природа подарувала Україні найрідший куточок, що без перебільшення можна назвати перлиною Подільського краю - курорт Сатанів. Має він ще одну назву - Подільська Швейцарія: серед рівнинного краю - піраміда сопок, густо порослих лісом, у долині річка й озеро. Як відзначають учені, дивні пам’ятки подільської природи - явище унікальне не тільки в Європі, а й на всій земній кулі. Адже на маленькій ділянці землі знайдено шість мінеральних джерел зовсім різних по складу й унікальних по своїх лікувальних властивостях. На глибині 640 м виявлено хлоридно-натрієво-бромну воду з великим змістом солей (38 г на 1 л) - «солона вода» або ропа, що за своїми властивостями може бути порівняна із солями Карлових Вар. Але основним джерелом є мінеральна вода Збручанська Нафтуся. Ця земля багата не тільки своїми мінеральними джерелами, але й своєю історією: у стародавності тут перебував центр язичеської релігії східних слов’ян. Сюди й до сьогоднішнього часу з’їжджаються язичники із усього світу. У наш же час християнський монастир XVI століття, у якому побував Петро I, свідчить про те, що ця територія була оплотом християнства. Селище міського типу Сатанів займає центральне положення в курортній місцевості і є місцем розселення обслуговуючого персоналу курорту, центром трудового тяготіння, культурно-побутового обслуговування цілої групи сільських населених пунктів: з півночі, зі сходу, з півдня. Загальна чисельність населення, яке проживає на території курорту 6,0 тис. чоловік. Житловий фонд курортної місцевості становить 117,5 тис. м. кв. загальної площі, у т.ч. усуспільнений - 25,5 тис. м. кв., або 78,3 % всього житлового фонду. Крім неповторної природи з її унікальним геологічним минулим, курорт Сатанів багатий усілякими історичними й культурними пам’ятниками, які є своєрідними духовними святинями. Таким чином, ми бачимо, що Сатанів став містом-курортом і перетворився в лікувальну і культурну Мекку. Ми побачили, що сьогодні Подільські Товтри – неповторні своєю кращою, природними багатствами, історією та культурою – є зоною екологічного ризику. Виходом з цього стану є створення в межах Товтр Хмельниччини Подільського національного природного парку. Крім заходів, спрямованих на відновлення, збереження природних ресурсів і раціонального господарювання, потрібно розробити соціальну програму заповідника, у тому числі посилити його пропаганду і виховання населення шляхом видання спеціальної і популярної літератури, путівників, проектування науково обґрунтованих і екологічно безпечних туристських маршрутів по важливих природних та історичних місцях Товтр. Отже, докладно висвітливши тему дослідження, загалом можна зробити висновок, що Хмельниччина і Сатанів зокрема має великі перспективи для розвитку рекреації та туризму. Але для того, щоб підвищити природній імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це лише можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення історичних, архітектурних, етнографічних пам’яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва туристичних баз, спортивних комплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу – розширити заповідний фонд. Унікальними природними умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами характеризується Хмельницька область, що в перспективі краю дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Хмельниччина надзвичайно цікава в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах. Надзвичайно актуальною проблемою для Хмельниччини є розвиток туристської галузі. Унікальний комплекс природних, історико-культурних пам’яток приваблює дедалі більше туристів, у тому числі і іноземних. Отже, можна констатувати, що для забезпечення їх подальшого розвитку необхідно провести широкомасштабні дослідження і пошукові роботи з виявлення і оцінки нових територій, рекреаційних, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, з обґрунтування основних напрямів їх використання для розвитку рекреації, туризму та організованого відпочинку населення з відповідною інфраструктурою обслуговування. Розміщення галузей промисловості, сільського господарства та сфери послуг в рекреаційних районах треба пов’язувати з ефективним функціонуванням останніх.

Литература:1. Архітектурна спадщина України. – К.: Либідь, 1994. – 255 с. 2. Бармак М., Бармак О. Наш край – Хмельниччина. – Х.: Пресса, 1998. – 180 с. 3. Винокур I. С. Історія лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя. – К.: Либідь, 1995. – 211 с. 4. Винокур І., Горішній П. Кам’янець-Подільський. – К.: Основи, 2004. – 140 с. 5. Винокур І.С. , Гуцал А.Ф. та ін. Довідник з археології України Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. – К.: Либідь, 2004. – 88 с. 6. Географічна енциклопедія України: в 3-х т.  / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К.: Академія, 2003. – Т. 3. – 480 с. 7. Гжимайло Ю.Д. Хмельницький: Поділля. – Х.: Олді, 2004. – 40 с. 8. Денисик Г. І. Хмельниччина багатая. – Л.: Изв. Всес. Географ общ-ва, 1987. – 440 с. 9. Денисик Г. Й. Природа Хмельниччины // Изв. Всес. Географ общ-ва. – Л.: Изв. Всес. Географ общ-ва, 1987. – 480 с. 10. Есюнин С. Путешествие по Хмельниччине // Моя газета. – 2005. – №7.–  54 с. 11. Ковальчук С., Задорожний М. Пам’ятки природи Хмельниччини: Іл. нарис. – Л.: Каменяр, 1985. – 56 с. 12. Ковальчук С.І., Задорожний М.А. Пам’ятки природи Хмельниччини. – Л.: Сфера, 2006. – 110 с. 13. Логвин Г. Н. Оборонні споруди Хмельниччини. – К.: Либіль, 1999. – 87 с. 14. Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – Т. 4. – К., 1986. – 244 с. 15. Пламеницька Е. М., Винокур I. С., Хотюн Г. М., Медведовський I. І. Хмельниччина: Історико-архітектурний нарис. – К.: Знання, 1998. – 178 с. 16. Пламеницька О. Початок мурованого оборонного будівництва на Поділлі // Архітектурна спадщина України. – К.: Основи, 2004. – 80 с. 17. Природа Хмельницької області. / За ред. К. І. Геренчука – Л.: Сфера, 2000. – 120 с. 18. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Л.: Каменяр, 2003. – 250 с. 19. Сис Бистрицька Т.А. Перлини Кам’янеччини – Кам’янець-Подільський. – К.: Либідь, 2002. – 60 с. 20. Тези доп. наукової географічної конференції “Продуктивні сили і природа Хмельницької області” -Кам’янець Подільський, 2007. – 74 с. 21. Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1. – Частина перша. – К.: ‘КМ - Трейдинг, 1998. – 217 с. 22. Україна. Путівник / під ред. О. Зінкевича, В. Гули. – К.: Либідь, 1999. – 450 с. 23. Царфис П. Г. География природных лечебных богатств СССР. – М.: Высшая школа, 1986. – 236 с. 24. http://khmelnitsky.ukrgold.net/ukr/ - Хмельницька область. 25. http://uk.wikipedia.org/wiki/Кам’янець-Подільська_область. 26. http://ukrainainkognita.org.ua - Пам’ятки природи Хмельницької області. Заповідники, заказники, парки.