Выводы:Природа подарувала Україні найрідший куточок, що без перебільшення можна назвати перлиною Подільського краю - курорт Сатанів. Має він ще одну назву - Подільська Швейцарія: серед рівнинного краю - піраміда сопок, густо порослих лісом, у долині річка й озеро. Як відзначають учені, дивні пам’ятки подільської природи - явище унікальне не тільки в Європі, а й на всій земній кулі. Адже на маленькій ділянці землі знайдено шість мінеральних джерел зовсім різних по складу й унікальних по своїх лікувальних властивостях. На глибині 640 м виявлено хлоридно-натрієво-бромну воду з великим змістом солей (38 г на 1 л) - «солона вода» або ропа, що за своїми властивостями може бути порівняна із солями Карлових Вар. Але основним джерелом є мінеральна вода Збручанська Нафтуся.
Ця земля багата не тільки своїми мінеральними джерелами, але й своєю історією: у стародавності тут перебував центр язичеської релігії східних слов’ян. Сюди й до сьогоднішнього часу з’їжджаються язичники із усього світу. У наш же час християнський монастир XVI століття, у якому побував Петро I, свідчить про те, що ця територія була оплотом християнства.
Селище міського типу Сатанів займає центральне положення в курортній місцевості і є місцем розселення обслуговуючого персоналу курорту, центром трудового тяготіння, культурно-побутового обслуговування цілої групи сільських населених пунктів: з півночі, зі сходу, з півдня. Загальна чисельність населення, яке проживає на території курорту 6,0 тис. чоловік. Житловий фонд курортної місцевості становить 117,5 тис. м. кв. загальної площі, у т.ч. усуспільнений - 25,5 тис. м. кв., або 78,3 % всього житлового фонду.
Крім неповторної природи з її унікальним геологічним минулим, курорт Сатанів багатий усілякими історичними й культурними пам’ятниками, які є своєрідними духовними святинями.
Таким чином, ми бачимо, що Сатанів став містом-курортом і перетворився в лікувальну і культурну Мекку.
Ми побачили, що сьогодні Подільські Товтри – неповторні своєю кращою, природними багатствами, історією та культурою – є зоною екологічного ризику. Виходом з цього стану є створення в межах Товтр Хмельниччини Подільського національного природного парку. Крім заходів, спрямованих на відновлення, збереження природних ресурсів і раціонального господарювання, потрібно розробити соціальну програму заповідника, у тому числі посилити його пропаганду і виховання населення шляхом видання спеціальної і популярної літератури, путівників, проектування науково обґрунтованих і екологічно безпечних туристських маршрутів по важливих природних та історичних місцях Товтр.
Отже, докладно висвітливши тему дослідження, загалом можна зробити висновок, що Хмельниччина і Сатанів зокрема має великі перспективи для розвитку рекреації та туризму. Але для того, щоб підвищити природній імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це лише можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення історичних, архітектурних, етнографічних пам’яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва туристичних баз, спортивних комплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу – розширити заповідний фонд.
Унікальними природними умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами характеризується Хмельницька область, що в перспективі краю дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Хмельниччина надзвичайно цікава в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах.
Надзвичайно актуальною проблемою для Хмельниччини є розвиток туристської галузі. Унікальний комплекс природних, історико-культурних пам’яток приваблює дедалі більше туристів, у тому числі і іноземних.
Отже, можна констатувати, що для забезпечення їх подальшого розвитку необхідно провести широкомасштабні дослідження і пошукові роботи з виявлення і оцінки нових територій, рекреаційних, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, з обґрунтування основних напрямів їх використання для розвитку рекреації, туризму та організованого відпочинку населення з відповідною інфраструктурою обслуговування. Розміщення галузей промисловості, сільського господарства та сфери послуг в рекреаційних районах треба пов’язувати з ефективним функціонуванням останніх.