Загальна характеристика Конституції

Содержание:Вступ 3 1. Поняття Конституції. 5 1.1 Загальна характеристика Конституції. 5 1.2. Характеристика Конституції України як політико-правового документу 9 2. Поняття функцій Конституції та теоретико-методологічні проблеми їх класифікації 10 3. Види функцій Конституції 22 3.1 Установча функція 23 3.2 Організаторська функція 24 3.3 Зовнішньополітична функція 24 3.4 Ідеологічна функція 25 3.5 Юридична функція 26 Висновок 28 Список використаної літератури. 31

Вступление:Актуальність теми. Дослідження функцій конституції має й значну актуальність в наш час. На мою думку, це пояснюється тим, що останнім часом ми спостерігаємо процеси зміни ставлення до конституції як на загальносуспільному рівні, так і серед представників державної влади. Справді, якщо тривалий час конституція, на жаль, сприймалась виключно як своєрідний зовнішній формальний атрибут державності (до речі, таке сприйняття конституції було зумовлено тривалою радянською традицією, коли конституція була радше політичним, ніж правовим документом), то сьогодні дедалі ширше вкорінюється переконання, що однією з найбільш надійних запорук успішного розвитку України є чітке усвідомлення того величезного гуманістичного, демократичного правового потенціалу, який було закладено в Конституції України. Для цього ж ми повинні мати уявлення не лише про зміст конституційних норм та принципів (для чого було б достатньо, зрештою, просто уважно прочитати текст Конституції), але й про ті функції, які вона виконує, про те, як вона їх реалізує. Однак навіть з огляду на актуальність дослідження функцій Конституції в процесі суспільно-правового розвитку України, слід все ж таки зауважити, що як така ця проблема є надзвичайно широкою. Мета та завданнями даної роботи. Мета роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні функцій конституції на базі аналізу українського законодавства та судової практики. Згідно з метою роботи визначені наступні основні завдання дослідження: - характеристик конституції; - характеристика Конституції України як політико-правового документу; - аналіз поняття функцій конституції та теоретико-методологічні проблеми їх класифікації; - дослідження видів функцій Конституції. Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є функції Конституції в сучасній державі. Предметом дослідження є норми чинного законодавства в яких знаходять своє відображення функції сучасної Конституції. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів, принципів та підходів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі будь-яких гуманітарних, зокрема юридичних наук.

Выводы:В результаті проведення дослідження в першому розділі було виявлено, що слово "конституція " у сучасну мову прийшло з латинської — constitutio, що буквально можна перекласти як "устрій, установлення, утвердження". У Стародавньому Римі конституціями називали окремі акти, що їх видавали імператори. Сучасне розуміння слова "конституція" (конституція держави) бере свій початок із періоду зміни в Європі феодального ладу на буржуазний (XVII — XVIII ст.) і кінцеві викристалізовується на початок XX ст. уже як сутність основного закону держави. Першими (писаними) конституціями довгий час вважали Конституцію США 1787 р., Конституції Франції та Польщі 1791 р. До останніх сьогодні, безперечно, можна віднести і Конституцію Пилипа Орлика 1710р. Наука конституційного права знає різні підходи (погляди представників різних правових шкіл) щодо визначення поняття конституції. Одним із найуніфікованіших вважають визначення, за яким "конституція — це Основний Закон держави, що об'єднує у собі групу норм із вищою юридичною силою, які закріплюють основи державного ладу, права, свободи та обов'язки особи і громадянина, систему та принципи організації державної влади, територіальної організації держави тощо". Отже, конституція — це закон, який встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов'язки громадян. Інакше кажучи, конституція встановлює і закріплює устрій держави, саме за це її називають основним законом. За своєю сутністю Конституція України виходить із загальнолюдських, загальнонародних інтересів і потреб. Це акт, котрий на найвищому правовому рівні закріплює певний баланс інтересів усіх соціальних верств суспільства, націй, етнічних груп. Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Конституція не допускає жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження. Отже, наша конституція побудована на засадах, що найвищою цінністю в державі є людина. Але норми записані в ній, не завжди відповідають дійсності, тому Конституція має постійно удосконалюватись, щоб справді бути конституцією для народу. В результаті проведення дослідження в другому розділі вважаю за потрібне зазначити, що питання, пов'язані із становленням конституціоналізму в Україні та розглядом функцій Конституції України і її ролі в загальному контексті дослідження процесів правового розвитку нашої країни, ще потребують більш детального дослідження. Хоча вітчизняними дослідниками вже напрацьовано достатньо великі обсяги матеріалу з цієї теми, однак, незважаючи на це, звернення до проблематики дослідження функцій конституції видається доволі актуальним. Роль конституції в суспільстві проявляється в її функціях, під якими слід розуміти суспільне призначення конституції та способи реалізації її норм. Питання про функції конституції є спірними. Різні вчені виділяють різну їх кількість. У зв'язку з тим, що конституція на відміну від інших законів являє собою унікальний документ універсального характеру, вважаємо, що для конституції характерні такі основні функції. Підсумовуючи дослідження третього розділу вважаю за потрібне, зробити коротку характеристику функцій конституції. Юридична функція. Конституція України є Основним Законом держави, базою системи національного права. Вона встановлює основоположні правові приписи, які є визначальними для інших галузей права. Оскільки норми конституції мають найвищу юридичну силу, то вона забезпечує впорядкованість і необхідне правове регулювання суспільних відносин з допомогою взаємозв'язаних і внутрішньо супідпорядкованих нормативних актів держави. Установча функція. Конституція встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему і структуру законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування та ін. Ідеологічна функція. Ця функція виявляється в тому, що в Конституції України містяться важливі ідеї політичної еліти. Як головний закон держави і суспільства конституція закріплює основоположні цінності (демократія, суверенітет народу, права людини і громадянина тощо), виконує важливу роль стосовно державних і самоврядних інституцій, громадян і посадових осіб, орієнтує їх на виконання законів, шанування закріплених у них цінностей. Організаційна функція конституції полягає в тому, що вона стимулює подальший розвиток суспільних відносин, містить у собі положення програмного характеру, є базою розвитку прогресивних політико-правових процесів. Зовнішньополітична функція конституції полягає в тому, що основний закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньополітичної діяльності держави.

Литература:1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України. – 1996. - № 30 2. Конституційне право України / За редакцією В.Ф.Погорілка, Ю.М.Тодики. — К.: 1999.- С. 175. 3. Конституційне право України / За редакцією Ю.М.Тодики і В.С.Журавського. — К.: 2002.-С. 220. 4. Лафитский В.И. Конституционное (государственное) право: Справочник. - М.: 1995. –С. 190. 5. Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1995.-С. 240. 6. Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. - К.: 1996.-С. 270. 7. .Основи конституційного права України / Під ред. В. В. Копейчикова. - К.: 1997.-С. 290. 8. Опришко В.Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України. — К.: Ін-т законодавства ВР України, 2001. —212 с. 9. Погорєлова З. Поняття законодавчого процесу та його відмежування від споріднених понять // Вісник запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – №4.-С. 45. 10. Погорєлова З. Критерії перевірки законодавчих актів // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №10. -С. 35. 11. Погорєлова З. О. Процедура проведення слухань у комітетах Верховної Ради України і міжнародний досвід // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – №3. –С. 27. 12. Селиванов .В. Монографія з сучасного конституціоналізму в Україні В. Семванов \\ Право України – 2006. - № 6.-230 с. 13. Тодик Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. — Харьков: "Факт", 1999. — 320 с. 14. Тодик Ю.М. Конституція України — Основний закон держави і суспільства. — Харків: Факт, 2001. — 382 с. 15. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. — К.: АртЕк, Вища школа, 1997. — 264 с.