Выводы:Проблема готовності дітей до навчання в школі – це реально-практичне, дуже життєве й гостре завдання, що ще не одержало свого остаточного рішення. А від його рішення багато залежить, в остаточному підсумку, доля дітей, їхнє сьогодення й майбутнє.
Основним досягненням у житті дитини є її готовність до навчання у школі. У цей період закладаються основи її психічного здоров'я, характеру, здібностей, особливості самосвідомості тощо. Досягнення у психічному та особистісному розвитку є передумовою для гармонійного розвитку дитини на наступних етапах. За несприятливих умов виникають передумови для формування слабкості «Я», неспроможності, майбутніх акцентуацій особистості, для невротичної поведінки у шкільному та дорослому віці. Усе це вимагає значних і послідовних зусиль рідних, вихователів дитячих установ, практичних психологів щодо забезпечення сприятливих умов для розвитку дитини.
Критерії готовності або неготовності до шкільного навчання пов'язані із психологічним віком дитини, що відлічується не годинами фізичного часу, а шкалою психологічного розвитку. Наукові дослідження визначили такі рівні готовності дітей до шкільного навчання: мотиваційний; інтелектуальний; мовний, соціальний, моральний, вольовий.
Готовність, що виміряється тестуванням, по суті, зводиться до оволодіння знаннями, уміннями, здатностями й мотивацією, необхідними для оптимального освоєння шкільної програми. Результати тестування можуть допомогти вчасно помітити порушення в психічному розвитку дошкільника й правильно скласти корекційну програму.
Шкільна зрілість визначається як досягнення такого ступеня в розвитку, коли дитина стає здатною брати участь у шкільному навчанні. Як компоненти готовності до навчання в школі вона виділяє розумовий, соціальний і емоційний компоненти.
У структурі психологічної готовності прийнято виділяти наступні компоненти:
• особистісна готовність - виражається у відношенні дитини до школи, до навчальної діяльності, учителів, самої себе;
• інтелектуальна готовність дитини до школи - припускає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань;
• соціально-психологічна готовність до шкільного навчання містить у собі формування в дітей якостей, завдяки яким вони могли б спілкуватися з іншими дітьми, учителями.
Оскільки нагальна проблема готовності до шкільного навчання стосується дітей 6 років, то ми дослідили їх психологічні та характерологічні особливості, вказали на розвиток пізнавальної сфери, розглянули умови їх спілкування з оточуючими.
Окремо розглянули специфіку провідної діяльності дитини, яка повинна переходити від гри до навчання.
У відповідності з темою нашого дослідження ми детально вивчили особливості інтелектуальної готовності дітей до навчання у школі та вказали на основні методики її діагностики.
Застосувавши методики «Практично-діюче мислення», «Причинно-наслідкові зв’язки», «Довільна зорова пам’ять», «Оперативна вербальна пам’ять», які спрямовані на дослідження рівня розвитку розумових вмінь та здібностей дітей 6-річного віку, ми провели дослідження з 10 першокласниками ЗОШ І-ІІІ ступенів № 115 м. Києва. Методики та протоколи обстеження за ними представлені у додатках 1-4.
На підставі аналізу результатів проведених методик ми можемо зробити висновок, що більшість першокласників-6-річок мають середній та достатній рівень інтелектуальної готовності до навчання в школі. Лише одиниці змогли досягти високих результатів, але не у відповідях на всі методики. Об’єктивно два учні показали низькі результати в різних методиках. Вони плуталися під час виконання завдання методики, не змогли правильно відтворити слова, не змогли встановити причинно-наслідкових зв’язків тощо.
Також хочемо вказати на особливе значення дошкільної освіти. Багато залежить від того, де діти проходили підготовку до школи (у дитячому садку, вдома з батьками, з репетиторами). Дуже важливою є підтримка дитини батьками, навіть якщо в дитсадку дітьми займаються добре, однаково необхідно допомагати дітям розвиватися і вдома.
Проаналізувавши слабкі місця у пізнавальному розвитку дітей, ми запропонували вправи для розвитку розумових здібностей першокласників. Для більшої ефективності ці вправи краще використовувати в комплексі з іншими пізнавальними завданнями.