Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Банківська справа»Банківська справа»

Національний банк України, як фінансовий агент уряду

Карточка работы:165
Цена:
Тема: Національний банк України, як фінансовий агент уряду
Предмет:Банківська справа
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Банківська справа
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Університет Економіки і Права «КРОК» (КРОК)
Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методологічні засади діяльності НБУ як фінансового агента уряду: 9 1.1. Еволюційний розвиток центральних банків країн світу; 9 1.2. Становлення та організаційно-економічна характеристика НБУ; 23 1.3. Функції та завдання НБУ; 35 1.4. Нормативно-правові засади діяльності НБУ. 44 Розділ 2. Аналіз та місце НБУ на фінансовому ринку України: 48 2.1. Місце НБУ у банківській системі України; 48 2.2. Участь НБУ у обслуговуванні внутрішнього та зовнішнього боргу держави. 53 Розділ 3. Удосконалення політики НБУ у сфері обслуговування уряду України: 84 3.1. Поліпшення взаємовідносин «НБУ - Казначейство» в процесі бухгалтерського виконання державного бюджету; 84 3.2. Розвиток сектору квазіфіскальних операцій НБУ; 92 3.3. Удосконалення банківського нагляду в системі Національного банку України. 114 Висновки 119 Список використаних джерел 123 Додатки 128
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми дипломної роботи. На сучасному етапі, коли Україна пройшла стабілізаційний період і перейшла до активного періоду свого розвитку, банківська система повинна задовольняти потреби зростаючої економіки. Хоча успіхи розбудови вітчизняної грошово-кредитної системи не викликають сумніву, але головна задача - наситити потребу зростаючої економіки у відносно дешевих кредитних ресурсах - залишається невиконаною. Це підтверджує той факт, що формування банківської системи України не досягло ще завершальної стадії і має здійснити значний зріст, який, можливо, буде супроводжуватися і якісними змінами. Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності. Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. У сучасних умовах тотальної світової глобалізації банківська практика розвинених країн все більше набуває загальних форм, поступово нівелюючи існуючі відмінності у грошово-кредитних системах. Вивчення тенденцій та напрямів розвитку світової банківської практики, виділення загальних структурно-функціональних і інструментально-монетарних рис є дуже важливим для встановлення оптимальних орієнтирів розвитку вітчизняної банківської системи. Використання світового досвіду буде сприяти впровадженню апробованих та ефективних монетарних інструментів, допоможе уникнути типових помилок як в монетарній політиці, так і в побудові організаційної структури органів грошової влади України. Необхідно враховувати, що в останні роки у світовій банківській індустрії розвинених країн мали місце досить важливі зміни, що позначилися на ефективності та конкурентоспроможності банківського сектору. Банки активно застосовують технічні інновації у банківських інформаційних технологіях, таких, як інформаційна обробка даних та телекомунікації, а також інновації у фінансових технологіях, такі, як фінансовий інжиніринг та статистичний аналіз при оцінці ризиків. Велике значення має той факт, що світова фінансова індустрія була значно дерегульована за останні два десятиріччя, були зняті географічні та економічні обмеження, завдяки чому активізувалися процеси злиття та поглинання, що призвело до підвищення концентрації банківського капіталу. Врахування останніх тенденцій розвитку світової банківської індустрії є важливим для визначення стратегії розвитку вітчизняної банківської системи, оскільки дозволить задіяти всі механізми, що забезпечать динамічне економічне зростання. Як свідчить міжнародний досвід найбільш розвинених країн з перехідною економікою, ті з них, які послідовно впроваджували світовий досвід ефективної монетарної політики спромоглися досягти визначних результатів у стабілізації економіки та високих темпів економічного розвитку. Таким чином, теоретичне та практичне дослідження шляхів оптимізації банківського сектору України має відіграти важливу стабілізаційну роль та стати прискорювачем росту. Ці положення і обумовлюють актуальність, а також практичну значимість обраної теми дисертаційного дослідження. Вона пов'язана з важливістю концептуального обґрунтування стратегії розвитку банківської системи України за окремими напрямами монетарної політики, грошово-кредитних відносин, їх структурного та інноваційного аспектів. Проблемі місця центрального банку у банківських системах країн як взагалі, так і в умовах України, було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних економістів та спеціалістів з країн СНД. Так, багато питань стратегічного та прикладного змісту знайшли відображення в численних працях О.Васюренка, А.Вожжова, А.Гальчинського, А.Дробязка, О.Дзюблюка, В.Козюка, В.Міщенка, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Петрика, О.Плотнікова, А.Поручника, Ю.Прозорова, М.Савлука, Н.Савченка, В.Стельмаха, В.Усоскіна та інших авторів. Слід відзначити й роботи ряду провідних світових фахівців, зокрема Р.Бубеля, А.Деміргук-Кунта, Е.Долана, Дж.Кейнса, Р.Лівайна, П.Кругмана, Ф.Мішкіна, А.Сантомеро, Е.Скелтона, Дж.Стігліца, Д.Ханс-Ульриха, в яких розглядаються як практичні аспекти підвищення ефективності банківських систем країн з перехідною економікою, зокрема України, так і загальні питання валютно-фінансових відносин в господарській сфері. Питання підвищення ефективності банківської системи України висвітлювалися фахівцями Світового банку, МВФ, а також ряду інших міжнародних інститутів. За результатами проведених досліджень було надано багато суттєвих рекомендацій. Втім, разом з беззаперечною ґрунтовністю ряду положень, необхідно констатувати недостатність врахування специфіки вітчизняної економіки та валютно-фінансових відносин у їх динамічному розвитку і, внаслідок цього, неприйнятність деяких висновків та рекомендацій. Тому, визнаючи безумовну значимість проведених досліджень, зазначимо, що все ще залишається потреба у висвітленні низки важливих аспектів організаційного, інституційного, інструментального забезпечення розвитку банківського сектору України, та місце Національного банку у даній системі, з урахуванням досвіду світової банківської індустрії. Мета і задачі дослідження полягають у тому, щоб на основі всебічного аналізу світової практики банківської діяльності з урахуванням результатів теоретичних досліджень розвинути існуючі концептуальні підходи щодо становлення та механізму функціонування Національного банку та сформулювати відповідні практичні рекомендації стосовно основних напрямів його розвитку на найближчу перспективу. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних задач дослідження: • визначити сутність та обґрунтувати економічний зміст функціонування Національного банку України; • визначити сутність та структуру сучасної банківської системи; • здійснити системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, зарубіжної банківської практики та вітчизняного досвіду функціонування Центральних банків; • дослідити пріоритети та напрями розвитку сучасних банківських технологій у вітчизняному банківському секторі з урахуванням світового досвіду. • проаналізувати сучасний стан бухгалтерського обліку виконання державного бюджету в органах казначейства, виявити недоліки в організації та методології, визначити напрями удосконалення обліку з метою управління бюджетними ресурсами; • удосконалити план рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів з метою його впровадження для роботи Державного казначейства в Системі електронних платежів Національного банку України та використання при розробці програмного забезпечення; • розробити практичні рекомендації щодо методики відображення органами казначейства в обліку виконання державного бюджету операцій за доходами, видатками та визначенням результату виконання бюджету за умов функціонування автоматизованої (комп’ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку. • дослідити сучасні методологічні підходи до організації банківського нагляду з боку Національного банку України та провести порівняльну характеристику зі схемами організації системи банківського нагляду та регулювання у зарубіжних країнах; • обґрунтувати методологічні підходи до процедури раннього реагування на проблеми банків; • визначити необхідність впровадження комплексного підходу при перевірці діяльності банківських установ; • розробити процедури вирішення банківських банкрутств за допомогою системи депозитного страхування, конкурентоспроможності банківської системи; Об'єктом дослідження є Національний банк України. Предметом дослідження є організація системи, що забезпечує ефективність банківської діяльності, механізми застосування монетарного інструментарію, вдосконалення регулятивних функцій, виходячи з досвіду, що накопичено в світовій банківській практиці. Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становить сучасна економічна теорія, комплекс інструментів та наукових підходів, які застосовувалися у відповідності до задач окремих структурних розділів дипломної роботи. В ході дослідження методологічних засад функціонування Національного банку України застосовувався критичний синтез класичних теорій і новітніх поглядів на місце і роль банківської системи та Національного банку, зокрема, в контексті економічного розвитку, діалектичний метод, насамперед такі його елементи, як принцип суперечності, системно-структурний підхід, принцип історизму, кількісно-якісний аналіз, методи індукції та дедукції. Також, застосовувалися такі загальнонаукові методи, як історичний і системний підходи, метод пізнання від абстрактного до конкретного, методи індукції, дедукції, класифікації, порівняльних характеристик, наукової абстракції, економіко-статистичні методи. Теоретичною та методологічною основою даного розділу стало вивчення та творче переосмислення основних досягнень зарубіжної та вітчизняної фінансової науки з проблем функціонування банківського сектору. Останній розділ роботи ґрунтується на порівняльно-економічному та емпіричному методах пізнання. Емпіричною базою дослідження є результати конкретних економічних досліджень, зарубіжний і вітчизняний досвід діяльності комерційних банків на фінансовому ринку. У вказаному розділі були використані окремі статистичні методи, порівняльний аналіз, метод аналогії, за допомогою якого аналізувався стан вітчизняної банківської системи та функціонування Еаціонального банку на основі досвіду функціонування банківських систем розвинених країн. Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному досліджені сучасних тенденцій та напрямів розвитку Національного банку України та механізму реалізації новітніх підходів до системи банківського нагляду та казначейської системи виконання бюджету. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, які було сформульовано в роботі, надають можливість врахувати при виробленні стратегії розвитку банківської системи України на мікро- та макроекономічних рівнях сучасні тенденції розвитку світової банківської індустрії. Впровадження практичних рекомендацій, визначених в результаті проведеного дослідження, дозволить прискорити наближення банківської системи України до міжнародних стандартів, сприятиме подальшому розвитку грошово-кредитної політики, підвищенню ефективності банківської діяльності та грошово-кредитного механізму. Висновки й пропозиції даного дипломного дослідження можуть бути використані в роботі Національного банку України, а також в роботі окремих підрозділів комерційних банків для підвищення ефективності банківських установ як в цілому, так і за окремими стратегічними напрямами розвитку, що сприятиме забезпеченню стабільності банківської системи і економіки України.
Объём работы:
122
Выводы:У дипломній роботі наведено теоретичне й практичне узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених та власних досліджень функціонування Національного банку України. Основні висновки дипломного дослідження полягають у наступному: 1. Центральний банк відіграє провідну роль на грошовому ринку. Він впливає на стан економіки через регулювання пропозиції грошей і через здатність впливати на рівень процентних ставок. 2. Центральні банки мають особливий правовий статус, оскільки вони поєднують у собі окремі риси банківської установи і державного органу управління. 3. У більшості країн з розвиненою ринковою економікою центральні банки є незалежними від органів державної влади у встановленні цільових орієнтирів монетарної політики й у виборі інструментів регулювання грошового обороту. Проте незалежність центрального банку не може бути абсолютною. 4. Функції центрального банку визначаються його призначенням. Основними з них є функції: емісійного центру готівкового обігу; банку банків; органу банківського регулювання та нагляду; банкіра і фінансового агента уряду; провідника монетарної політики. 5. В історичному плані функція емісії готівки, точніше потреба в її централізації і державній монополізації, дала поштовх до надання одному з банків статусу емісійного. Поступово емісійні банки перетворились у центральні банки. 6. Глобалізація грошових ринків призвела до тісного співробітництва центральних банків на міждержавному рівні, до їх співпраці з міжнародними валютно-кредитними і фінансовим організаціями, а також до створення наднаціональних центральних банків. 7. Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, основним завданням (функцією) якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Згідно з Законом "Про Національний банк України" він виконує всі функції, які традиційно притаманні центральному банку країни. 8. Удосконалено план рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів органами Державного казначейства, який: функціонує в Системі електронних платежів Національного банку України паралельно із планами рахунків бухгалтерського обліку Національного банку та установ банків України; є основою бухгалтерської моделі, покладеної в архітектуру єдиного програмно-технологічного комплексу виконання державного бюджету АС „Казна”; враховує всі вимоги бюджетного процесу щодо відображення в обліку операцій та формування звітності користувачам. 9. За результатами досліджень дістало подальший розвиток у роботі органів Державного казначейства запровадження автоматизованої (комп’ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Запровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи бухгалтерського обліку, яка функціонує в режимі реального часу дозволило забезпечити: - функціонування органів Державного казначейства в Системі електронних платежів Національного банку України та Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства; - запровадження управлінського обліку; - реєстрацію всіх операцій про виконання бюджетів та складання звітності; - контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів; - управління ресурсами. 10. За результатами досліджень подано рекомендації щодо впровадження щоденного балансу в практику роботи органів Державного казначейства, що служить джерелом інформації для прийняття своєчасних рішень органами управління. 11. Вперше розроблено методику відображення в обліку операцій з виконання державного бюджету за доходами, видатками та визначенням результату виконання бюджету за умов функціонування автоматизованої (комп’ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку, яка забезпечить: здійснення органами казначейства контрольних функцій щодо зарахування надходжень до бюджету та цільового спрямування бюджетних коштів на стадії платежу; прозорість облікових процесів та оперативність у формуванні звітності для прийняття управлінських рішень. 12. Запропоновані у роботі підходи щодо відображення органами казначейства у обліку операцій за доходами і видатками державного бюджету доцільно застосувати при відображенні у обліку операцій з виконання місцевих бюджетів. Це дозволить реалізувати принцип єдності бюджетної системи в частині ведення бухгалтерського обліку і складання органами казначейства звітності про виконання бюджетів. 13. Україна зазнає численних проблем, зумовлених накопиченням бюджетної та податкової заборгованості, а також квазіфіскальними операціями (далі - QFO), які здійснюють установи, що не належать до широкого недержавного сектора. 14. Оцінка впливу QFO має велике значення через наслідки, які мають ці операції. Правильна оцінка розміру державного сектора є передумовою правильної інтерпретації його ролі в економіці та взаємодії з іншими макроекономічними показниками. Завдяки консолідації балансів можна позбавити центральний банк стимулів до використання різних інструментів монетарної політики та "винахідливості" в сфері бухгалтерської політики як механізмів заниження розміру збитків. Правильно проведена консолідація балансів може також зменшити ризик зловживань уряду по відносно центрального банку. Це означає, що наявність QFO центрального банку визначає статус центрального банку та рівень його незалежності. 15. Основною метою банківського нагляду виступає створення ефективної та конкурентноздатної банківської системи, яка б реагувала на потреби населення в наданні якісних фінансових послуг за розумну вартість. Банківський нагляд повинен динамічно реагувати на всі зміни на ринку, виявляти готовність періодично переглядати політику та практику нагляду з урахуванням нових змін і тенденцій на ринку. Для цього необхідна достатньо гнучка законодавча система. 16. Розглянуто методологічну базу організації банківського нагляду в системі Національного банку України, яка базується на реалізації наступних цілей: захист інтересів вкладників; забезпечення прозорості політики банківського сектора в цілому і кожного банку окремо; підвищення відкритості на підставі удосконалення системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики; підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг. 17. З метою запобігання кризовим явищам у банківській системі розроблено систему раннього реагування на проблеми банків. Система ґрунтується на аналізі основних показників фінансового стану банку: достатності капіталу банку, ліквідності банку, якості активів, якості менеджменту. Зазначена система надає можливість органам нагляду оперативно визначити банки, які за результатами проведеного аналізу і прогнозу в майбутньому можуть допустити втрату частини капіталу, матимуть збитки або проблеми з ліквідністю, що в кінцевому результаті може призвести до банкрутства. 18. Запропоновано процедури банківських банкрутств через систему депозитного страхування: ліквідація банку з проведенням прямих виплат застрахованим вкладникам, злиття з банком-покупцем, відкрита допомога банку, що знаходиться у скрутному становищі, створення “мостових банків”, проведення програми утримання вимог до банку, коли труднощі пов’язані з фінансуванням певних галузей господарства.
Вариант:нет
Литература:1. Конституція України. 2. Закон України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду”, від 3 червня 1992 року N 2402-XII 3. “Міжнародного банку реконструкції та розвитку”, “Міжнародної фінансової корпорації”, “Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, № 33, ст.474 ). 4. Закон України «Про Національний банк України». 5. Закон України «Про банки і банківську діяльність». ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 5-6, ст.30 ) 6. Антонов Н.Г., Пессель М.А. “Денежное обращение, кредит и банки”. “Финстатинформ” Москва 1995. 7. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій/Київський держ. торговельно-економічний ун-т. – К. : Четверта хвиля, 1997. – 224с. 8. Башнянин Г. І. Політична економія: Підручник. – К.:Ельга, 2000. 9. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст: Пер.з англ.. – К. : Основи, 1998. – 682с. 10. Гальчинський А. Стабільна гривня. Що для цього потрібно? «День», №115, 2001. 11. Гриценко О. Гроші та грошово- кредитна політика: Навч. посібник. – К.:Основи, 1997. – 180 с. 12. "Громадська експертиза виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України "РЕФОРМИ ЗАРАДИ ДОБРОБУТУ" в 2000 році". Київ 2001. 13. Долан Дж.Э. "Деньги, банки и денежно-кредитная политика" "Санкт-Петербург Оркестр", С-Пб, 1994 г. 14. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / Володимир Мусієнко (пер.), Віталій Овсієнко (пер.). – К. : Основи, 1996. – 814с. 15. Економіка України: проблеми на шляху перетворень / О. Махмудов, В. Найдьонов, А. Сменковський та ін. – Донецьк: Касіопея, 1999. 16. Економічна стратегія України // Перспектив. дослідж. – 1999. – № 3. – С. 35-48. 17. Климко Г. Н. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – С. 293 – 302. 18. Коюда П.М., Самофалов Л.Д. Макроекономіка (макроекономічна нестабільність): Навч. посіб. / Інститут змісту та методів навчання; Харківський держ. технічний ун-т радіоелектроніки. – Х., 1999. – 68с. 19. Лютий І.О. Грошово- кредитна політика в умовах перехідної економіки. – К. : Атіка, 1999. – 239с. 20. “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”. 21. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стенлі Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика: Пер.з англ.. – 13.вид. – Львів : Просвіта, 1997. Ч. 1 : Макроекономіка. — 671с. 22. Манків Грегорі Н. Макроекономіка: Підручник для України:Пер. з англ. / Степан Панчишин (наук.ред.пер.). – К.: Основи, 2000. – 588с. 23. Морозов О. Ще Раз Про НАЦБАНК, Але Без Фанатизму. "Дзеркало тижня", № 27(300), 08 липня 2000. 24. Мочерний С. В. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Академія, 1997. – С. 278 – 290. 25. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х кн., кн.1. Суспільне виробництво. Ринкова економіка. – К.: Либідь,1998. – С. 35 – 40. 26. Олдінг-Смі Дж. Україна після десяти років перехідного періоду. «Дзеркало тижня», № 7 (331) субота, 17-23 лютого 2001 року 26. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. – К.: Техніка, 1999. – 334с. 27. Пуховкіна М.Ф., Остапишин Т.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т. – К., 1999. – 71с. 28. Радіонова І. Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. – К.: Таксон, 1996. – 237с. 29. Самуэльсон П. "Экономика" , М. 1992 г. 30. Стельмах В. С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика в Україні / Володимир Іванович Міщенко (ред.). – К.: Знання, 2000. – 306с. 31. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. – К.:Либідь, 1999. – С. 36 – 52. 32. Старченко В. Д. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій). – К.: Вид-во Європ. ун-ту (фінанси, інформ. системи, менеджмент і бізнес), 2000. – С. 12 – 21. 33. Сундаков А. Міжнародний валютний фонд і Україна Банківська справа №3 (9), 1996. 34. Стратегія економічного протекціонізму: концептуальні засади нової стратегії для України. – К.: Центр антикриз. дослідж., 1999. 35. Фельдерер Б., Хомбург Ш. Макроекономіка і нова макроекономіка: Підручник для студ. екон. фак. вузів / Е. Буровникова (пер.). – К.: Либідь, 1998. – 464с. 36. 36.Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. «Экономика» М. «Дело» 1993 г. 37. Хорошковський В. Кредити міжнародного валютного фонду: Навч. посіб. Для студентів вузів. – К.: ТОВ "Літера", 1999. – 72 с. 38. Юшко С. В. Категорії валового і чистого доходу: їх історія та майбутнє // Економіка АПК. – 2001. – №1. 39. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. – К.: Скарби, 1998. – С. 203-227. 40. www.kmu.gov.ua. Офіційний сайт Кабінету міністрів України. 41. www.bank.gov.ua. Офіційний сайт Національного банку України. 42. www.ukrstat.gov.ua. Офіційний сайт Держкомстату України. 43. Річні звіти НБУ, випуски 1995-2000 рр. 44. Beckerman P. Central Bank Distress and Hyperinflation in Argentina 1989-90 // Journal of Latin American Studies, 1995, Vol. 27, Part 3 (Oct), pp. 663-682. 45. Beckerman P. Central-bank decapitalization in developing economies // World Development, 1997, Vol. 25, No. 2, pp. 167-178. 46. Bckerman P. How shall should an economy’s fiscal deficit be? A monetary-programming approach // World Bank Working Paper Series, 2000, no. 2308. 4. 47. Daniel J.A., Davis J.M., Wolfe A.M. Fiscal Accounting of Bank Restructuring // IMF Paper on Policy Analysis and Assessment PPAA/97/5. 48. Dabrowski M., Antczak R. Economic Transition in Russia, the Ukraine and Belarus in Comparative Perspective. CASE, Studies and Analyses, 1995, No. 50. 49. Fry M.J. The Fiscal Abuse of Central Banks // IMF WP/93/58. 50. Колєсніченко А. Інституційне співвідношення між монетарними та фіскальними операціями в Україні. CASE-Ukraine, www.case.org.ua. 51. Leone A. M. Institutional and Operational Aspects of the Central Bank Losses // IMF Paper on policy analysis and assessment, PPAA/93/14. 52. Mackenzie G.A., Stella P. Quasi-fiscal operations of Public Financial Institutions // IMF, Occasional Paper, 1996, No. 142. 53. Markiewicz M. Концептуальные проблемы оценки перераспределительной деятельности государства и фискальной несбалансированности в период трансформации экономики, на примере Украины. CASE, Studies and Analyses, 2000, No. 213. 54. Montanjees M. Government Finance Statistics in the Countries of the Former Soviet Union: Compilation and Methodological Issues // IMF WP/95/2. 55. PricewaterhouseCoopers, 2000. National Bank of Ukraine, Agreed-upon procedures, Report of Findings for Publication Purposes, www.imf.org. 56. Robinson D.J., Stella P. Amalgamating Central Bank and Fiscal Deficits w: Blejer M.I., Ke-Young Chu (red.), Measurement of Fiscal Impact. Methodological Issues // IMF, Occasional Paper, 1988, No. 59. 57. Stella P. Do Central banks need capital?, IMF WP/97/83. 58. Teijeiro M.O. Central Bank Losses. Origins, conceptual issues and measurement problems, World Bank Working Paper Series, 1989, no. 293. 59. Vaez-Zadeh R. Implications and Remedies of Central Bank Losses, in The Evolving Role of Central Banks / ed. By Downes P. and Vaez-Zadeh R. Washington: IMF, 1991, pp. 69-92. Woodford M. The optimum quantity of money, in: B.F. Friedman and F.H. Hahn, eds., Handbook of Monetary Economics, Amsterdam: North Holland, 1990, 1067-1152.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (176)