Природа, сутність і діалектика державного управління

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. СИСТЕМА ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ 5 1.1. Економічна сутність, діалектика та інструменти державного управління та регулювання 5 1.2. Економічні функції держави як елемент державного управління 17 1.3. Методи планування в системі державного управління 19 РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ 31 2.1. Аналіз проблем державного управління в Україні та децентралізація державного управління 31 2.2. Місце Закону „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” в державному управлінні 45 2.3. Проблеми державного управління в сфері малого і середньго підприємництва 47 РОЗДІЛ III. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 58 3.1. Необхідність державного управління та регулювання комерційної діяльності в Україні 58 3.2. Аналіз механізму регулювання комерційної діяльності 67 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 109 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 112 ДОДАТКИ 123

Вступление:Порівняно з часами Давньої Греції зміст економічної теорії та практика господарського управління невпізнанно змінилися. Тепер процес управління та регулювання господарських відносин перейшов далеко за рамки сім'ї, поширившись на межі регіону, став невід'ємною складовою економічної політики і стратегії розвитку держави, групи держав, навіть цілого світу, в якому дедалі більше наростають тенденції глобалізації процесів виробництва і споживання. Політика державного управління та регулювання формується не лише за територіальною, а й за виробничою ознакою. Актуальність теми полягає у тому, що нині поняття “економіка” й державне управління та регулювання охоплює різні рівні: сім'ю, підприємство (фірму); народне господарство певної країни чи його частину; сукупність взаємопов'язаних господарств груп країн, об'єднаних у різноманітні інтегральні організації; світове господарство як суперечливу цілісність взаємозалежних народних господарств усіх країн та їхніх об'єднань. Методологічний аспект досліджень такого явища, як державне управління, за своїм змістом охоплює використання гносеологічних, тобто теоретико-пізнавальних, знань різного рівня. Як відомо, методологічні знання (на відміну від так званих онтологічних) — це знання щодо принципів, методів, шляхів й інших засобів вивчення, пізнання досліджуваних об'єктів. Розмежування методологічних (гносеологічних) і онтологічних знань має умовний характер, оскільки не може бути онтології, тобто пізнання безпосередньо реально існуючих явищ і процесів, поза гносеології, рівно як і навпаки. Одночасно кожен з цих різновидів знань набуває відносної самостійності. Розробка методологічних аспектів має надзвичайно важливе значення для кожної науки, оскільки не тільки знання, а й шляхи їх набуття мають бути істинними, обґрунтованими та раціональними. Така розробка є досить складною й охоплює величезне коло проблем, вимагає значної наукової ерудиції, понятійно-термінологічної культури, широких узагальнень, дисципліни мислення. Суттєво також і те, що саме тлумачення «методологічного аспекту» не є однозначним. Оскільки теоретико-пізнавальний арсенал, що використовується суспільними науками у дослідженнях державного управління, має різноманітний характер, доцільно виділяти різні рівні (інакше кажучи, «поверхи») методологічних знань щодо пізнання управлінських об'єктів. Мета роботи полягає у дослідженні сутності державного управління та регулювання у сфері комерційної діяльності та розробці практичних рекомендацій щодо його вдосконалення. . Мета роботи визначає основні завдання роботи: • проаналізувати сутність та інструменти державного управління та регулювання; • вивчити економічні функції держави, як елемент державного управління; • проаналізувати методи планування в системі державного управління; • провести аналіз проблем державного управління в Україні та вивчити особливості децентралізації державного управління; • оцінити місце Закону про регуляторну політику в державному управлінні; • вивчити проблеми державного управління в сфері малого та середнього підприємництва; • проаналізувати державне управління комерційною діяльністю в Україні. Предмет дослідження: теорія і практика державного управління на прикладі комерційного діяльності. Об’єкт дослідження: процеси державного управління у сфері комерційної діяльності.

Выводы:За матеріалами проведеного у дипломній роботі дослідження, можна зробити наступні висновки. В ході написання першого розділу було з’ясоване наступне. Потреби реальних соціальне-економічних процесів, їх динаміка, природно, вимагають певної корекції конкретних заходів щодо реалізації стратегічного економі¬чного курсу, проте незмінними базовими позиціями залишається поступова заміна адміністративно-розподільчих економічних відносин такими, що органічно поєднують і державне регулювання, і ринкові саморегулятори. Важливу складову доктрини демократичних соціальне-економічних перетворень в Україні, їх стратегічного курсу здійснення мають становити концепція і практична політика розвитку комерції. Державного значення набуває усві¬домлення суті, ролі і місця комерції в нинішньому і головне – в майбутньому економічному, більш того – соціальне-культурному розвитку України, а також усві¬домлення умов, необхідних для становлення і функціонування цієї форми ділової активності, прогнозування основних напрямів і тенденцій розвитку комерційної діяльності з урахуванням як публічних інтересів суспільства в особі держави, так і приватних інтересів суб'єктів комерційної діяльності. На жаль, можна констатувати, що й досі в Україні відсутня чітка послідовна державна ідеологія становлення і функціонування національного підприємництва, за¬гальнодержавна програма його розвитку. Гадаю, що певним наслідком цього є недостатнє розуміння необхідності підпорядкування голови Держкомітету України з питань розвитку підприємництва безпосередньо Прем'єр-Міністру України. Станов¬лення підприємництва як нового для пострадянської України соціально-економічного явища потребує серйозної адміністративно-політичної уваги і підтримки. Саме Прем'єр-Міністр, згідно з Основним Законом України, керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою, зокрема, на здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, на розроблення економічного, науково-технічного, соціального і культурного курсу розвитку країни. А розвиток комерції, недержавного сектора народного господарства і є важливою складовою формування змішаної економіки як базису плюралістичної політичної системи. В другому розділі роботи були вивчені наступні питання. Державна політика розвитку комерції має ґрунтуватися на взаємодії пуб¬лічно-правових і приватноправових засад регулювання комерційних відносин. Вона повинна моделювати такий стратегічний курс розвитку цієї форми ділової акти¬вності, який би визнавав комерсанта головною діючою фігурою ринкового господар¬ства, законним суб'єктом приватноправових відносин громадянського суспільства. Основними концептуальними засадами державної політики розвитку комерції мають бути: визначення права на комерційну діяльність, зокрема, права на ризик своїм майном як одного з природних прав людини на вільний розвиток особистості; визнання пріоритетного місця та ролі приватної власності і особи (фізичної та юриди¬чної) в ринкових економічних і цивільних правовідносинах; визнання рівності суб'єктів права приватної власності з іншими суб'єктами права власності перед законом; підхід до держави, з одного боку, як до політичної функції громадянського суспільства, яке повинно здійснювати реальний контроль за діяльністю держави, а з іншого, – як до суб'єкта цивільного права, якщо держава в процесі свого функціонування включається в систему ринкових відносин; розуміння закону як певної функції права і держави та держави як інструмента права; усвідомлення необхідності й міри розмежування і взаємодії приватноправових і публічно-правових засад регулювання комерційних відносин тощо. Діяльність щодо розроблення і здійснення державної політики розвитку комерції в Україні, її правового забезпечення необхідно розглядати не як одноразові заходи публічної влади, а як постійні функції держави, зокрема, функції Державного комітету України з питань розвитку підприємництва. При написанні третього розділу роботи було проаналізовано наступне: Згідно з юридичною силою комерційне законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Структура цієї системи обумовлена структурою органів законодавчої і державної виконавчої влади, які мають законо¬давчі і нормотворчі повноваження щодо регулювання комерційної діяльності. В ній можна виділити декілька блоків, го¬ловними з яких є комерційне законодавство, що ґрунтується на статтях і нормах Конституції України про власність, про підприємництво, про компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів) у нормативному регулюванні комерційної діяльності.

Литература:1. Закон України "Конституція України" №254к/96-ВР від 28.06.96 2. Закон України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.96 3. Закон України "Про постачання продукції для державних нестатків" №493/95-ВР від 22.12.95 4. Закон України "Про міліцію" №565-12 від 20.12.90 5. Декрет Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію" №46-93 від 10.05.93 6. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" №46-93 від 10.04.93 7. ДСТУ 3420-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації" 8. ДСТУ 3418-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації" 9. ДСТУ 3412-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації" 10. ДСТУ 3411-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації" 11. ДСТУ 3410-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення" 12. ДСТУ-2462-94 "Сертифікація. Основні поняття, терміни і визначення". 13. Наказ Ліцензійної палати "Про затвердження Інструкція про порядок видачі ліцензій на здійснення торгової діяльності в сфері оптової, роздрібної торгівлі і суспільного харчування по реалізації продовольчих і непродовольчих товарів" №597 від 08.10.96 14. Наказ Держстандарту України "Про Правила обов'язкової сертифікації алкогольних" №570/1595 від 04.10.96 15. Наказ Держстандарту України "Про Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів" №569/1594 від 03.10.96 16. Наказ Держстандарту України "Про верифікацію митними органами сертифікатів про походження товарів з України" за №402 від 16.09.96 17. Наказ МЗЄЗторгу України про Положення про штрихове кодування товарів № 530 від 27.08.96 18. Наказ Держстандарту України "Про Порядок проведення робіт із сертифікації продукції іноземних виробництв по схемах з обстеженням, атестацією і сертифікацією систем якості" за №458 від 02.08.96 19. Наказ МЗЕЗторга "Про Перелік служб, що видають сертифікати, що засвідчують відповідність технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних і екологічних характеристик імпортованого товару нормам, установленим законодавством України" №51 від 03.04.95 20. Наказ МЗЄЗторгу "Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів" №9 від 28.12.94 21. Наказ МВС України "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, ремонт, реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї і боєприпасів до нього, а також холодної зброї, виготовлення і реалізацію спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивого і дратівного дії, індивідуальної захисту, активної оборони і засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створення і зміст стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів" №161 від 18.10.93 22. Наказ Держстандарту України "Про проведення обов’язкової сертифікації продукції в Україні" за №112 від 30.06.93 23. Лист МЗЕЗторга України "Про оптову та роздрібну торгівлю" №15-02/30-89 від 22.02.96 24. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). 3а загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер'янова. (К„ 1998. - 432 с.) 25. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с 26. Административное право Украины. — 2-е изд., перераб. и доп. А37 Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с. 27. Ринкова економіка: Словник, під загальною редакцією Г. Я. Кинермана – 2-е видання, доповнене – Київ, Видавництво "Республіка" 1995. – с.183, 304 28. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя Харьков, "Одиссей". – 1999. – с.12-14 29. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – т.1. – Київ. – 1998р. – с.3 30. Сучасний економічний словник під редакцією Райзберга Б. А., – 2-е видання, виправлене – М.: ИНФРА – М. – 1998. – с.35, 157, 260, 348, 377 31. Харитонов Е.О. Гражданское право. Учебно-практический справочник. Харьков, Изд-во "Одиссей". – 1999. – с.374-376 32. Шакун В.І. Правові основи підприємницької діяльності. підручник, Київ. - "Правові джерела". – 1997. – с. 16, 18 33. Абрамов Ю. Во Франции и Голландии есть Госплан // Российские вести. – 1994. – 10 марта. – с.12 34. Бюлетень міжнародних договорів. – 1993. – № 10. – С. 3–5. 35. Грицаенко Л. Предпринимательство в Украине: проблемы государственного регулирования // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7. – с.53 36. Загнитко О. П. Государственный заказ как средство поддержки отечественного товаропроизводителя // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999р. - №5. – с.14 37. Загнітко О. П. Правові засоби захисту економіки України від конкуренції імпорту // Правничий часопис Донецького держуніверситету. – 1998. - №3. – с.14 38. Кисельова Т. Стандарти в нестандартному житті // Голос Украины. – 1996. – 27 червня. – с.7 39. Койфман Ю., Московська Н. І оптом і вроздріб // Бізнес. – 1996. – 16 липня. – с.8 40. Комерсант Украйни. – 1994. - №3. – с.13 41. Кріт Ю. Сертифікацію пройти – не поле перейти // Бізнес. – 1996. – 30 квітня. – с.15 42. Лешков Ю. Якість є. Немає Сертифіката цієї якості // Ділові новини. – 1996. - №8. – с.7 43. Про деякі питання практики застосування окремих норм діючого законодавства при дозволі перевезень // Бізнес. – 1995. - №38. - с.18. 44. Ранзес В. Стратеги, регуляторы, новаторы // Ми¬ровая экономика и международные отношения. – 1997. – №6. – с.148 45. Селиванов В. Концептуальні засади розроблення державної політики розвитку підприємництва в Україні // Право України. – 1997. - №12. – с.23 46. У боротьбі за підтвердження якості // Бізнес. – 1996. – 23 липня. – с.12 47. Фридман М. Введение в Американское право. – М., 1992. – с.97-98 48. Чобит Д. Яркая обвертка залежалого импорта, или как непродуманные нормы разрушают экономику государства // Голос Украины. – 1996. – 26 марта. – с.4 49. Інтернет ресурс, офіційний сайт Державного Комітету Регулятивної Політики www.DKRP.gov.ua 50. Інтернет ресурс Академії регуляторної оцінки www. Academia.org.ua, документи та статті від 08 вересня 2005р.