Розвиток описового мовлення старших дошкільників засобами української народної іграшки

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 6 1.1. Опис як тип мовлення. Аналіз педагогічної та лінгвістичної літератури стосовно опису, його видів та особливостей 6 1.2. Особливості народної іграшки та її роль в навчанні опису дошкільників 9 1.3. Зміст та аналіз чинних програм дошкільного виховання «Дитина»  та  «Малятко» . Завдання програм щодо навчання мовлення 14 РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 18 2.1. Визначення сформованості мовленнєвих навичок старших дошкільників дитячого садка «Злагода» м. Києва 18 2.2. Методичні рекомендації щодо вдосконалення мовленнєвого опису засобами народної іграшки 22 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Вступление:Актуальність дослідження. Оволодіння рідною мовою має велике значення для всебічного розвитку дитини та формування її особистості. Адже мова сприяє самовираженню дитини, допомагає їй усвідомити власне «Я», сприяє розвитку особистості. Тому на перший план виступає робота з формування у дітей дошкільного віку різних мовленнєвих навичок, насамперед, описового мовлення. Це є дуже важливий етап у підготовці дітей до школи, де основним методом навчання є розповідь вчителя, яка буде включати в себе розповідь, міркування, опис і т.д. А дитині набагато важче сприйняти опис чи міркування, ніж просту розповідь, тому треба приділяти велику увагу ознайомленню дітей з описом, починаючи з дошкільного віку. Це буде сприяти більш повному розумінню дитиною слів вчителя. Великого значення в наш час набуває розробка нових методик навчання.  Проблемою розвитку мовлення у дітей займалося  багато науковців, таких як : Л.Виготський, Г.Леушина, О.Лурія, С.Рубінштейн, І.Синиця , Л.Ворошніна, А.Зрожевська, Е.Короткова, Н.Кузіна, Н.Орланова, Є.Тихеєва, А.Богуш, Н.Луцан, Т.Постоян, Л.Фесенко та багато інших. Огляд матеріалів різних досліджень та публікацій показує, що науковці встановили, що дитяче зв’язне мовлення має свої вікові та індивідуальні   властивості, вони також розкрили, що структура мовлення тісно пов’язана з його змістом, і ця структура залежить від різних форм спілкування дитини зі співрозмовником.  Велику увагу автори звертають на проблему методичного забезпечення навчання старших дошкільників описовому мовленню, натомість, вони  досить повно вивчили  структуру, лексико-синтаксичні особливості описових типів  висловлювань, послідовність навчання творів-описів, методи та прийоми навчання. Узагальнення всіх цих досліджень дозволяє нам припустити, що використання української народної  іграшки може бути дуже ефективним для формування мовленнєвих навичок, насамперед, описового мовлення. Тому, що     народна іграшка є водночас дійовою, а також має велику художню цінність, як приклад українського мистецтва. Це сприяє тому, що дітки дуже емоційно сприймають такі іграшки. Таким чином досліджувана тема є дуже актуальною, тому потрібно приділити велику увагу розкриттю суті проблеми, її аналізу, а також методикам вдосконалення навчання. Мета і задачі дослідження.  Метою курсової роботи є  розкриття впливу української народної іграшки на розвиток описового мовлення старших дошкільників, а також розробка методичних рекомендацій щодо вдосконалення такого типу мовлення. Завдання дослідження: ? проаналізувати педагогічну літературу стосовно опису, його видів та особливостей. ? визначити роль народної іграшки в навчанні дошкільників опису. ? проаналізувати зміст та завдання чинних програм стосовно цієї проблеми. ? провести аналіз рівня сформованості мовленнєвих навичок старших дошкільників дитячого садка «Злагода» м. Києва. ? розробити методичні рекомендації щодо розвитку описового мовлення за допомогою народної іграшки. Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку. Предметом дослідження є процес навчання старших дошкільників опису. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано спеціальні методи дослідження: теоретичні(аналіз літератури з проблеми дослідження); емпіричні(спостереження, аналіз навчальної документації, педагогічний експеримент, аналіз експериментальних даних). Інформативною базою дослідження  є  праці лінгвістів щодо понять «типи мовлення», «опис», «описове мовлення», наукові розробки з проблеми розвитку мовлення, статті про особливості української народної іграшки.  

Выводы:На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Опис – це особлива синтаксична одиниця тексту, складне синтаксичне ціле, особливий тип монологічного висловлювання. Він  докладно передає стан  дійсності, зображення природи, місцевості, інтер'єру, зовнішності. Він має певну структуру і складається із розкриття у певній послідовності ознак об’єкта. Опис створює особливий стиль, широко представлений в художній літературі. 2. Українська народна іграшка – це приклад українського традиційного декоративного мистецтва, вона сповнена поезії та казковості, пробуджує фантазію, спонукає до творчості. Її емоційна дія широко застосовується вихователями в естетичному вихованні дітей та навчанні їх прийомам описово мовлення. 3. Система української дошкільної освіти та законодавча база сприяють  виховуванню у дітях любові до України, поваги до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, до народних традицій і звичаїв, до державної та рідної мови. 4. У процесі педагогічного експерименту мною був визначений рівень обізнаності старших дошкільників дитячого садка «Злагода» м. Києва з українською народною іграшкою, з її видами, способами виготовлення, знання дітей про народні звичаї та обряди, про способи використання українських іграшок. 5. Встановлено рівень навичок дітей складати тексти – розповіді описового характеру за такими критеріями: правильна композиційна будова описового тексту, розкриття теми висловлювання, будова речень та мова учнів. Виявилося, що описові висловлювання більшості дошкільників не відповідають нормам вірно побудованого описового тексту. Достатній рівень вмінь показали лише 30 % вихованців. 6. Щоб побачити вплив на розвиток у дітей описового мовлення української народної  іграшки їм було запропоновано скласти описове висловлювання про іграшку.  Аналіз відповідей показав, що збільшилася кількість учнів з достатнім рівнем вмінь. В емоційному плані народна іграшка теж вплинула на дітей. Висловлювання стали більш виразними, логічними, насиченими, вірно побудованими, оригінальними, яскравими і творчими. В структурі теж відбулися зміни: збільшення кількості речень і слів, кількості мікротем. Речення стали складними, використовувалися різні типи зв’язку. З’явилися народні прислів’я та приказки. 7. Тому, зі свого дослідження я можу зробити висновок, що роль української народної іграшки в навчанні старших дошкільників описовому мовленню значна. А для більш ефективного навчання опису треба враховувати  обізнаність дітей з народною іграшкою, емоційне забарвлення української народної  іграшки, враховувати особистість учнів під час розподілу завдань з опису, пізнавальність використання народної  іграшки в роботі з дошкільниками. 8. Розроблено методичні рекомендації  щодо вдосконалення мовленнєвого опису старших дошкільників засобами народної іграшки: -  поповнювати словарний запас дітей розглядаючи елементи іграшок; -  активно використовувати у навчанні відчуття дитини; - складання з дітьми описових розповідей – фантазій про перетворення іграшки у часі; - складання описових розповідей від першої особи, описування емоцій, настрою, характеру; -  вивчення українських народних прислів’їв та приказок, та їх розуміння; - складання фантастичних описових розповідей з використанням основних прийомів фантазування; -  ознайомлення дітей із засобами виготовлення іграшок, та використання у грі власноруч виготовлених іграшок.

Литература:1.  Закон України «Про освіту». 2.  Закон України «Про дошкільну освіту». 3.  Базовий компонент дошкільної освіти в Україні// Дошкільне виховання. – 1999. 4.  «Малятко». Програма виховання дітей дошкільного віку. – К.,1999. 5.  Програма «Дитина». Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3 – 7 років у дитячих закладах. – К., 1993. 6.  Антонович Є.А.  Декоративно – прикладне мистецтво. – Львів, 1992. – с. 54-76. 7.  Брандес М.П. Стилистический анализ. – М.: Высшая школа, 1971. – 189с. 8.   Брєлова  А. Формуємо зв’язне мовлення.// Дошкільне виховання, 2004. - №4 – с. 15-17. 9.   Гавриш Н. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят. – Київ, 2006. – с. 31 – 79. 10.  Гончаренко А.  Яким бути мовленнєвому заняттю? // Дошкільне виховання, 2006. - №9. – с. 19-20. 11.  Зрожевська А.  Особливості  описового  мовлення  дошкільників. – 11с. 12.  Кожевникова Т.  Мовленнєвий розвиток дошкільнят. // Дошкільне виховання, 2004. - № 12. – с. 7 - 9. 13.  Лосева Л.М. Как строится текст. – М.: Просвещение, 1989. – 93с. 14. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія, семантика, образна своєрідність, функціональні особливості. – К., 1999. – с. 11 - 65. 15. Нечаева О.Л. Функционально – смысловые  типы речи(описание,    повествование, рассуждение). – Улан – Удэ.1974. – с. 120 – 129. 16.  Солганик Г.Я. Синтаксическая стилистика(сложное синтаксическое целое). –    М.: Высшая школа. 1973. – 214с. 17.  Українська народна іграшка: каталог – Стилос, 2006. – с. 7 – 9. 18.  Фіголь Д.І. Українська народна дитяча іграшка. – К., 1956. – с. 95 – 134.