Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Міжнародні економічні відносини»

Проблема басків в Іспанії

Карточка работы:206
Цена:
Тема: Проблема басків в Іспанії
Предмет:Міжнародні економічні відносини
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):МЕВ
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Славістичний Університет (КСУ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ІСТОРИЧНІ ПРИЧИНИ ТА ПЕРЕДУМОВИ ПРОБЛЕМИ БАСКІВ В ІСПАНІЇ 1.1. Етногенез та розвиток етносу басків в епоху середньовіччя та в новий час. Зародження баскського національного руху в другій половині ХІХ ст. 6 1.2. Розвиток країни басків та баскського національного руху в 1903-1937 рр 12 1.3. Країна басків в часи диктатури Франсіско Франко (1937-1975 рр.). Радикалізація баскського національного руху. 16 1.4. Баскський сепаратизм в умовах демократизації Іспанії (середина 70-х – середина 90-х рр. ХХ ст.) 22 РОЗДІЛ ІІ ПРОБЛЕМА БАСКІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ІСПАНІЇ 2.1.Особливості економічного та політичного розвитку країни басків на сучасному етапі. 31 2.2. Еволюція баскського націоналізму в 1996-2007 рр. Основні етапи діяльності ЕТА. 35 2.3. Політика урядів Х.М. Аснара та Х.Л.Р. Сапатеро в сфері боротьби з сепаратизмом басків. 44 РОЗДІЛ ІІІ МІЖНАРОДНЕ СПІВТОВАРИСТВО ТА ПРОБЛЕМА БАСКІВ В ІСПАНІЇ 3.1. Ставлення країн Європейського союзу та США до баскської проблеми 55 3.2. Реакція міжнародних організацій на посилення баскського національного руху. 67 3.3. Подальші перспективи розв’язання проблеми басків в Іспанії. 74 ВИСНОВКИ 79 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ДІТЕРАТУРИ 83
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:В ХХІ ст. триває процес, який бере свій початок а Західній Європі ще в середні віки - процес формування національних держав. В якості однієї з форм проявлення цієї тенденції виступає сепаратизм. З’явилися приклади досягнення цілей сепаратистів як мирним шляхом, так і в результаті збройної боротьби. У цьому зв’язку велике значення набуває вивчення досвіду Іспанії відносно способів вирішення нею проблем сепаратизму в Країні Басків. Подібні проблеми об’єктивно властиві цій країні внаслідок етнічної розмаїтості її населення, його історичних традицій, а також через диспропорції в економічному розвитку окремих регіонів Драматична й заплутана історія сепаратизму не перекреслює єдино правильної політики в сучасному світі — це мирне врегулювання внутрішніх конфліктів, пов'язаних з життям багатоетнічних співтовариств шляхом формування нових держав на демократичних засадах і визнання імперативу багатокультурності. Проблема вийшла на передній план історичних, філософських, соціологічних, історико-культурологічних досліджень суспільствознавчих праць у зв’язку із ситуацією, що склалася після розпаду комуністичних режимів у Східній Європі, хоча сепаратизм має давні історичні коріння й глобальну географію. Число держав, які пережили та переживають одну, дві або кілька внутрішніх воєн і конфліктів сепаратистського характеру, досягло уже декількох десятків. Політичний сепаратизм, як правило, представляє собою найбільш радикальну форму етнічного націоналізму, тому що ґрунтується на колективному міфі досягнення «національного самовизначення» для етнічної спільності. Самовизначення, особливо для етнічних груп, - це, насамперед, право на участь у більш широкому суспільно-політичному процесі. Навпаки, сепаратизм у його етнічному варіанті - це вихід з існуючої системи або її руйнування з метою оформлення державності для окремої етнокультурної спільності. Для сепаратистів самовизначення -- це завжди відторгнення загальної держави, політичний і культурний поділ. Для виправдання сепаратистських проектів не існує правових норм на національному або на міжнародному рівнях. Більше того, міжнародні норми дотепер ґрунтуються на принципі поваги територіальної цілісності держав, як би не було важко дотримувати цього принципу в останнє десятиліття. Об’єктом дослідження в даній роботі є національна проблема басків в Іспанії та баскський сепаратизм, а точніше, хронологія діяльності й особливості таких організацій і угруповань, які проголосили своєю метою відділення території Країни Басків й створення на ній незалежної держави. Хронологічні рамки даного дослідження охоплюють період з моменту зародження баскського націоналізму в кінці ХІХ ст. і до наших днів, причому особлива увага приділяється еволюції проблеми басків в Іспанії в останнє десятиліття. Метою і завданнями дослідження є хронологічний аналіз розвитку та ґенези проблеми басків в Іспанії. Виходячи з поставленої мети автором визначені й вирішуються наступні основні завдання: - вивчення історичних, соціальних, економічних і політичних передумов виникнення баскського сепаратизму в Іспанії і його формування протягом століть; - аналіз становлення Іспанії як держави й перших концептуальних рішень баскських сепаратистів; - визначення об’єктивних і суб’єктивних факторів, що впливають на прояв сепаратистських тенденцій; - аналіз відносин урядів Х.М. Аснара та Х.Л.Р. Сапатеро до баскського націоналізму, сепаратизму й тероризму і їх спроб та методів рішення цих питань - вивчення відношення до баскського питання, проблем сепаратизму та тероризму в регіоні міжнародного співтовариства, зокрема країн ЄС, США, впливових міжнародних організацій, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи - виявлення тенденцій подальшого розвитку й перспективи баскського національного руху та перспектив вирішення баскської проблеми При дослідженні даної теми був залучений великий масив наукової літератури та джерел. Серед інших використовувались праці в яких аналізувались теоретичні питання щодо націології, етнічної самосвідомості та права націй на самовизначення. Другою групою літератури до даного дослідження виступають праці присвячені історії Іспанії та політичному, економічному і культурному розвитку цієї країни в останнє десятиліття а також основним напрямкам зовнішньої політики Іспанії. Окрему групу наукової спадщини становлять праці, які висвітлюють процес еволюції територіально-адміністративного устрою країни, зокрема, формування системи Держави автономій. Досить репрезентативною є група наукових праць присвячена зародженню, еволюції та сучасному стану баскського націоналізму та переростання його в терористичний екстремізм. В цілому наявна база літератури та джерел дає змогу всебічно дослідити проблему баскського націоналізму та сепаратизму в Іспанії і прийти до науково обґрунтованих висновків.
Объём работы:
80
Выводы:Проведене дослідження показало, що однієї з основних проблем Іспанії останньої третини XX - початку XXI століття є проблема баскського сепаратизму, особливо тероризму, як однієї з форм його прояву. Використання сепаратистами в боротьбі за державотворення терористичних методів впливає на внутрішньополітичну ситуацію в країні. Створення «держави автономій» ще раз переконливо довело що в іспанській історії періоди демократизації тісно пов'язані зі збільшенням ступеня самоврядування регіонів, а авторитарні режими - із твердою централізацією всіх сфер життя країни. Досвід Іспанії показує, що придушення прагнення регіонів до самостійності не дає позитивного результату. Скоріше навпаки, така політика приводить до вкрай негативних наслідків. Відношення іспанської влади до сепаратизму, націоналізму й тероризму й методи боротьби з ними неодноразово перетерплювали істотні зміни залежно від політичної кон’юнктури в країні й за її межами. На наш погляд, найважливішим підсумком протистояння централістських і децентралістських факторів в Іспанії варто визнати не самі перетворення в сфері змін форми державного устрою а те, що правлячій еліті країни вдалося уникнути зіткнення прихильників і супротивників децентралізації. У період переходу Іспанії до демократії після падіння диктатури Ф. Франко в країні було безліч протиріч, які легко пояснюються протиборством величезного спектру сепаратистських організацій, що кристалізувався протягом багатьох років. Також варто звернути увагу на розуміння сепаратистської політики Басконії і їхню характеристику не тільки як чисто національне прагнення, оскільки потяг до самоврядування підтримував не лише корінний етнос, але й значна частина громадян, що не належали до нього. Тому в сучасний період історії необхідно враховувати й цей фактор, оскільки в Іспанії в таких регіонах за підвищення рівня самоврядування виступають досить широкі верстви «некорінного» населення. Виходячи із практики Іспанії, можна з впевненістю стверджувати про важливість створення конкретної, несуперечливої, демократичної й чіткої юридичної бази, що закладає основи устрою держави, не відкидаючи при цьому інтересів регіонів, ставлячи їх в однакове положення, що не допускає й найменших проявів сепаратизму. Але Конституція 1978 р. зафіксувала ряд положень, що негативно впливають на весь процес розвитку нової державності. У результаті ідеї солідарності регіонів залишаються тільки ідеями. Крім того, Каталонія, Країна Басків і Галісія одержали як «національності» вищий рівень самостійності. У різні періоди часу керівництво, що стояло на той момент у керма держави, по-різному вирішувало проблеми баскського сепаратизму. Ф. Франко, спираючись на міцну вертикаль влади, намагався придушити сепаратизм і націонал-сепаратистськиий тероризм, використовуючи арешти й убивства. Щодо діяльності ЕТА, то ці дії з боку правлячої верхівки змусили її активізувати законні методи боротьби, що неминуче привело до посилення впливу на політичну кон’юнктуру Іспанії легального крила ЕТА – «Еррі Батасуна». Причому ліва частина політичного спектру Іспанії підтримувала баскських повстанців, оскільки ЕТА боролася з режимом Ф. Франко. Слід зазначити, що під час диктатури Ф. Франко бойовики ЕТА, як політичні біженці, мали право притулку у Франції, чим успішно користувалися. Зі смертю Ф. Франко в політичному житті країни настали зміни: було введено нове адміністративне правління - автономні співтовариства. Подібними нововведеннями голова демократичного уряду Адольфо Суарес намагався йти назустріч національним меншостям Іспанії. Однак сепаратисти не були задоволені поступками й продовжували терористичну діяльність. Майже всі терористичні акти в Іспанії з 1975 р. приписуються групі ЕТА. Цей факт вплинув на суспільну думку й «борців з режимом Франко»т стали називати просто терористами й сепаратистами, офіційний Мадрид припинив діалог. Після зміни політичного режиму в Іспанії стало можливим тісне співробітництво правоохоронних органів Іспанії й Франції, що привело до можливості арешту багатьох сепаратистів і терористів зокрема керівників ЕТА, що знаходили раніше притулок на території сусідньої держави. Ізолюючи активних членів ЕТА, уряд намагався припинити терор. Аналіз дій іспанського уряду в боротьбі з тероризмом дозволяє стверджувати, що протягом тривалого періоду іспанська влада намагалася відповісти баскам їх же зброєю - терором. Так було й у період режиму Франко, і пізніше, у часи демократичної Іспанії. Неприпустимість подібних дій з боку держави підтверджують підсумки невдалих дій спеціалізованої антитерористичної групи звільнення. Помилки, допущені в ході боротьби з боку ЕТА, призвели до того, що й серед басків також росло неприйняття екстремістських методів боротьби за національну самостійність, тим більше що уряд Іспанії не раз заявляв про неприйнятність для себе висунутих терористами політичних умов в обмін на досягнення миру. Проблема сепаратизму на сучасному етапі ускладнюється ще й тим, що до керівництва сепаратистських організацій прийшло нове покоління лідерів, які не визнають іншого засобу боротьби крім терору. Нові лідери-екстремісти не допускають ні найменшої можливості діалогу із владою Мадрида, вони настільки фанатичні, що з ворожістю ставляться до всіх інших націоналістів, уважаючи їх «буржуазними угодовцями», оскільки ті воліють боротися мирними засобами. Більшість баскських політичних організацій домагаються розширення самоврядування, сподіваючись на повну незалежність, і тільки ЕТА категорично заперечує можливість використання політичних методів боротьби. Діалог про самовизначення Країни Басків офіційний Мадрид не погодився вести, через вплив у політичному спектрі Іспанії прихильників твердої лінії стосовно сепаратистів, які вимагають щоб ЕТА склала зброю й переслідувала свої цілі винятково мирними й законними методами. Зрозуміло, що центральний уряд виконувати максималістські вимоги ЕТА не буде, у цьому випадку боротьба із сепаратизмом буде виграна Мадридом. Навряд чи терористам ЕТА вдасться навіть через 20-30 років домогтися здійснення своїх планів і створити соціалістичну Баскську державу на території трьох провінцій на півночі Іспанії і приєднати до неї Наварру й частини Алави, а також південних районів Франції. Однак існують побоювання, що нинішні дії влади замість того, щоб гасити націоналістичну пожежу, ще більше розпалюють її. А це загрожує тим, що збройна боротьба на півночі Іспанії затягнеться й перетвориться в локальну війну, що буде все більше розхитувати весь Піренейский півострів. Міжнародне співтовариство також обмежує своє втручання в баскський конфлікт лише допомогою в боротьбі з тероризмом і відслідковуванням можливих порушень прав людини під час антитерористичних кампаній. Відмова від міжнародного посередництва і неможливість вирішити конфлікт власними силами призводять до патової ситуації. Виходом з неї міг би стати широкий антитерористичний фронт за участю поміркованих баскських націоналістів та поступове поглиблення суверенізації Басконії, яка б призвела до усвідомлення басками доцільності зберігати цілісність Іспанської держави.
Вариант:нет
Литература:Абашидзе А.Х. Национальные меньшинства и право на самоопределение (международно-правовые проблемы) // Этнографическое обозрение . – 1995. - № 2. – С. 10-21. 2. Авраменко А.В. Сепаратизм: причины и условия возникновения. – М., 1995. – 125 с. 3. Вавилова А.В., Веденялин Я.С. Экономика Испании. – М., 1978. – 210 с. 4. Авксентьев В.А. Этнические конфликты: история и типология – М., 1996. – 240 с. 5. Акимов В.С. и др. Современная Испания. – М., 1983. – 80 с. 6. Акимов В.С. Современный терроризм в Испании. Организации, причины появления, тенденции развития // Проблемы испанской истории. – М.,1987. – С. 8-15. 7. Андерсен Б., Бауэр О. Нации и национализм – М., 2002. – 140 с. 8. Аникеева Н.Е. Приоритеты внешней политики Испании (от Фелипе Гонсалеса до Хосе Марии Аснара, 80-90-е гг.). – М., 2000. – 138 с. 9. Антонян Ю.М. Терроризм – М., 1998. – 45 с. 10. Антонян, Ю.М., Смирнов В.В. Терроризм сегодня. - М., 2000. - 54 с. 11. Баранова Т.Н., Лукьянова Л.И. Испания: истоки и современные тенденции опозиционного движения. – М., 1977. – 130 с. 12. Бреннингмейер О. Предотвращений этнического конфликта: опит работы Верховного комиссара ОБСЕ по делам национальных меньшинств // Мировая экономика и международные отношения – 2000. - № 3. – С. 38-46. 13. Владимиров В. На пороге ЕЭС и НАТО (Испания) // Международная жизнь – 1977. – С. 22-28. 14. Волкова Г.И. Баскский терроризм и политика регионального автономизма в Испании // Мировая экономика и международные отношения – 2002 - № 2. – С. 93-97. 15. Волкова Г. Испания: демократия и терроризм // Космополис – 2003 - № 3. – С. 21-36 16. Володин А.В. Социально-политический анализ регионального сепаратизма. – М., 1999. – 80 с. 17. Гарсия Альварес М. Опередаче полномочий центральной власти субъектам федерации Испании // Конституционное совещание. Информационный бюлетень. – 1993. - № 1. – С. 44-56. 18. Геллнер Э. Нации и национализм. – М., 1991. – 250 с. 19. Грачев А.С. Политический терроризм: корни проблемы. – М., 1982. – 142 с. 20. Грачев А.С. Политический экстремизм. – М., 1986. – 220 с. 21. Данилевич И.В. Автономизация Испании // Политические исследования. – 1995. № 5. – С. 11-25. 22. Данилевич И.В. Государство и институты гражданського общества в период перехода от авторитаризма к демократии (Чили, Португалия, Испания). – М.,1996. – 320 с. 23. Жаринов К.В. Терроризм и террористы – исторический справочник. – Минск, 1999. – 180 с. 24. Заяц Д.В. Территориальные конфликты на современной политической карте мира: очаги и риски сепаратизма. – М., 1999. – 110 с. 25. Зеликов М.В. Формирование специфических особеностей северных пиренейских диалектов с точки зрения теории контактов: (на материале испано-баскских контактов). – Л., 1983. – 210 с. 26. Ильин Ю.Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. – М., 2002. – 270 с. 27. Исламова Ю.М. Роль национализма в современном политическом процессе. – М., 1999. – 60 с. 28. Испания. Конституция и законодательные акты. – М.,1982. – 114 с. 29. Калинин В.Л. Проблема вступления Испании в Европейское Экономическое Сообщество (1977-1982). – М., 1983. – 105 с. 30. Капланов Р.М. У истоков национальных движений народов Испании // Проблемы испанской истории – М., 1987.- С. 88-93. 31. Карпец В.И. Новая Конституция Испании // Социальное развитие и право – М., 1980. – С. 83-91. 32. Коваль Т.Б. Две тенденции в этносоциальном развитии франкистской Испании. – М., 1988. – 99 с. 33. Кожановский А.Н. Народы Испании во второй половине ХХ в.(опыт автномизации и национального развития). – М., 1993. – 132 с. 34. Кожушко Е.П. Современный терроризм: анализ основних направлений. – Минск, 2000. – 446 с. 35. Козлов В.Б. Проблема насилия в условиях межэтнических конфликтов. – М., 2000. – 215 с. 36. Красиков А.А. Испания в международных отношениях (1945-1989 гг.) – М., 1990. – 160 с. 37. Креленко Д.М. Франсисико Франко: путь к власти. – Саратов, 1999. – 214 с. 38. Крылов А.Б. Сепаратизм: истоки и тенденции развития. Из опыта политического развития некоторых зарубежных стран. – М., 1990. – 159 с. 39. Кутузова В.М. Национаистические партии в политической системе Испании // Латинская Америка. – 2005. - № 11. – С. 51-67. 40. Ландабасо Ангуло А. И., Коновалов А. М. Терроризм и этнополитические конфликты. Книга 1. Из истории басков. - М., 2004. – 384 с. 41. Ландабасо Ангуло А. И. Социально-экономические проблемы регионального развития ЕС (на примере Испании). Автореф. дис… доктора єкономических наук. / Русская академія наук. Институт Европы. – М.,2006. – 64 с. 42. Лебедева М.М. Межэтнические конфликты на рубеже веков (методологический аспект) // Мировая экономика и международные отношения – 2000 - № 5. – С. 11-18. 43. Левощенко С.А. Поиски решения национально-региональной проблемы в доконстутиционный период в Испании (1975-1978 гг.) // Проблемы реформирования России и современный мир. – Вып. 3. – М., 1994. – С. 32-38. 44. Левощенко С.А. Регионализм в Испании: проблемы децентрализации государственного управления и создания «государства автономий». – М., 1994. – 144 С. 45. Литвинов Н.Д. Террористические организации: формирование и деятельность (политико-правовой анализ). - М.1999. - 219 с. 46. Ляхов, Е.Г., А.В. Попов А.В. Терроризм: национальный, региональный и международный контроль. - Ростов-на-Дону, 1999. - 435 с 47. Малых В.Н. Углубление кризиса франкистского режима в Испании в 1973-1975 гг. – М., 1981. – 121 с. 48. Манацков И.В. Политический терроризм : региональный аспект. – М., 1998. – 189 с. 49. Моджорян Л.А. Терроризм и национально-освободительные движения. // Государство и право – 1998 - № 3. - С. 82-87. 50. Нарочницкая Е.А. Национальный принцип и будущее Европы // Европа на пороге ХХІ века: ренессанс или упадок? – М., 1998. – С. 34-46. 51. Олкотт М., Семенов И. Язык и этнический конфликт – М., 2001. – 210 с. 52. Орлов А.А. Единая и неделимая родина всех испанцев // Международная жизнь – 1998. - № 7. – С. 5-15. 53. Орлов А.А. Испания в системе военно-политических организаций и союзов Запада: обретение «нового лица». – М., 2000. – 147 с. 54. Пархалина Т.Г. Испания в ЕЭС. – М., 1982. – 38 с. 55. Писарик Г.Е. Испанская модель территориального устройства: государство автономий // Система автономий как модель укрепления институтов. – М., 2003. – С. 33-48. 56. Пожарская С.П. Особенности формирования нацинально-государсвенного комплекса на Пиренейском полуострове (на примере Испании) // Проблемы испанской истории. – М., 1984. – С. 43-52. 57. Пош Б. Кризис территориального государства: сепаратизм и федералим в Европе 1990-х гг. // Этничность. Национальные движения. Социальная практика. – СПб., 1995. – С. 5-19. 58. Прицкер Д.П. Национальные и региональные проблемы в современной Испании // Социльно-экономические и политико-идеологические процессы в Испании на рубеже 70-80-х гг. – М.,1981. – С. 17-36. 59. Прицкер Д.П. Процесс автономизации в современной Испании // Современная Испания – М., 1983. – С. 9-17. 60. Прохоренко И.Л. Испанское национальное государство и феномен национализма // Национализм: теория и практика. – М., 1994. – С. 54-63. 61. Пчелина Н.В. Баски // Вопросы истории – 1979. - № 9. – С. 8-15. 62. Салимо К.Н. Современные проблемы терроризма. - М., 1999. - 215 с. 63. Самсонкина Е.С. Эволюция идеологии баскского национализма (конец ХІХ в. – 1975 г.). – М., 2007. – 26 с. 64. Семенов Ю.И. Общество, страны, народы // Этнографическое обозрение. – 1996. - № 2. – С.11-16. 65. Сенезе С. Права человека и право народов: два различных видения ? // Мировая экономика и международные отношения – 1990. - № 2. – С. 23-28. 66. Современный терроризм : состояние и перспективы. - М., 2000. - 239 с. 67. Современный терроризм: угрозы и формы противодействия // Латинская Америка. – 2005. - № 2. – С. 19-40. 68. Старостина Е.В. Политическая культура Испании. (Соотношение традиционных и нових елементов) // Мировая экономика и международные отношения – 1994. - № 2. – С. 6-15. 69. Тамбиа С. Национальное государство, демократия и этнонационалистический конфликт // Этничность и власть в полиэтнических государствах. – М., 1994. – С. 66-78. 70. Терроризм : современные аспекты : сборник научных статей. - М., 1999. - 102 с. 71. Трайнин И. Баски в борьбе за свою независимость. – М., 1937. – 80 с. 72. Трайнин И. Современная Испания и ее нацинально-колониальные проблемы. – М., 1933. – 60 с. 73. Хенкин С.М. Метамарфозмы политического развития Испании // Латинская Америка. – 2005. - № 2. – С. 41-58. 74. Хесли В.Л. Национализм и пути решения межэтнических противоречий // Политические исследования. – 1996. - № 6. – С. 12-18. 75. Хоффман Б. Терроризм – вигляд изнутри. – М., 2003. – 180 с. 76. Черкесова Е.Г. Испания: переход к демократии и национальный вопрос // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. - № 4. – С. 10-19. 77. Черкасова Е. Страна басков: терроризм или борьба за самоопределение. // Мировая экономика и международные отношения. – 2002 - № 10. – С. 77-86.
Дополнительная информация:рецензія подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (465)