Діяльність держави на мікроекономічному рівні

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Теоретико-методологічні основи державного регулювання економіки 6 1.1. Сутність державного регулювання 6 1.2. Особливості державного регулювання 10 Розділ ІІ. Державне регулювання як метод управління економікою 18 2.1. Методи державного регулювання 18 2.2. Зарубіжний досвід державного регулювання 22 Розділ ІІІ. Стан державного регулювання економіки в Україні 28 Висновок 35 Список використаної літератури 38

Вступление:Актуальність. Ключовою проблемою формування не штучно насадженої із-зовні, а органічно самоорганізованої зсередини суспільних процесів, суто національної моделі господарювання в Україні стає питання пошуку й оптимізації економічної ролі держави, її владних інституцій у створенні адміністративного середовища для всебічного людського розвитку. Українська держава сьогодні перебуває в стані пошуку оптимальної і найбільш раціональної організації системи суспільних відносин для досягнення стратегічної мети – суспільного добробуту; в стані формування культурних засад адміністративного управління, які повинні бути націлені на досягнення, навіть за рахунок короткотермінових втрат та відмови від певних привілеїв, тієї ”точки консенсусу”, в якій сходяться інтереси всіх суб’єктів відносин. Історичний процес і практика впровадження економічних політик різних держав доводить, що саме в характері державної регуляторної політики закладено або причини виникнення політичних диктатур і економічного занепаду, або основи економічної й політичної демократії. Тому держава не може вдаватися ані до жорсткого регулювання ринковими відносинами, ані відкидати адміністративні важелі впливу і покладатися на стихійний розвиток вільного ринку. Кожна держава постає перед проблемою органічного поєднання двох сил – сили влади та сили інтересу. Сила державної влади проявляється у сферах, рівнях і методах адміністративного регулювання – встановленні правил, адмініструванні та зовнішній регламентації відносин, що можуть організувати їх ззовні. Сила інтересу – у домовленості сторін, у раціоналізації відносин на засадах взаємовигоди і взаємозацікавленості, що організовує їх зсередини. У взаємодії регуляторних впливів держави і ринку повинні сплестися в одну регулюючу систему два фактори – сила примусу і сила економічної мотивації. Насправді деякі країни йшли до побудови такої моделі раціональної взаємодії держави і ринку цілі століття, постійно балансуючи між анархією і диктатурою, між ”анархією і Левіафаном”, як метафорично назвав цю нетривку лінію реальної свободи й економічної демократії американський економіст Джеймс Бьюкенен. Становлення і розвиток форм та методів державного регулювання, масштабів втручання держави в економічні процеси знаходяться в центрі уваги вітчизняної економічної науки. Практично на початковій стадії знаходяться теоретичні розробки, що стосуються питань економічної ролі держави в перехідній економіці постсоціалістичних країн. В останні роки в періодичній пресі з’явилися публікації наукових працівників в основному у вигляді журнальних статей, в яких досліджуються окремі аспекти економічної політики держави в перехідній економіці. Їх авторами є слідуючі вчені: Д. Богиня, В. Братішко, Г. Волинський, А. Гальчинський, В.Кузнєцов, І. Лукінов, А. Нестеренко, В. Онищенко, Б. Панасюк, В. Рокоча, І. Сорока, В. Черняк, А. Чухно та інші. В теорії перехідної економіки центральне місце займає дослідження проблеми економічної діяльності держави. Теорії і практиці державної економічної діяльності в ринковій економіці присвячені праці видатних вчених-економістів багатьох країн. І перш за все, таких науковців зарубіжних країн як: В. Варна, Дж. Гелбрейт, Дж. Долан, Дж. Кейнс, Я. Корнаї, Д. Ліндсей, Д. Норт, Б. Сорде, Дж. Стоун, Х. Стюарт, М. Фрідмен, Ф. Хайєк та ін. Варто зазначити, що на сьогодні ефективне державне регулювання як на макро- так і на мікро рівні — одне з найважливіших і найактуальніших завдань державної політики. Тому подальше вивчення процесів державного регулювання дасть змогу уникнути втрат від державної політики та забезпечити її ефективність . Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є вивчення теоретичних і практичних засад формування державного регулювання. Для досягнення визначеної мети у роботі поставлено такі головні задачі: ? розкрити сутність та особливості державного регулювання; ? визначити методи державного регулювання; ? проаналізувати зарубіжний досвід державного регулювання; ? обґрунтувати стан державного регулювання економіки в Україні. Об’єктом дослідження є державне регулювання економіки. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти державного регулювання економіки в Україні. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети роботи використано спеціальні методи дослідження, які взаємозв’язані та послідовно застосовувані у загальній логіці аналізу: методи наукової абстракції, індукції та дедукції, системного підходу, метод порівняння, аналізу та синтезу, класифікаційно-аналітичний.

Выводы:Державне регулювання ринкової економіки – це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення) або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів, надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів соціально-економічної політики). За допомогою правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів-цілеспрямовано "настроює" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках. Про необхідність державного регулювання економіки говорить весь світовий досвід. Держава через свою особливу роль у суспільстві за всіх часів тією чи іншою мірою втручалася в економічні процеси. Але спочатку це втручання було зумовлене її власним виникненням і необхідністю, що випливає з цього факту, вилучення на свою користь певної частини суспільного продукту для утримання державної машини: апарату чиновників, державної влади, армії, поліції, судів та ін. Таке вилучення і перерозподіл вимагали від держави створення відповідного законодавства, яке б стояло на сторожі державних інтересів і визначало обов'язки усіх членів суспільства. Зазначені суто утриманські інтереси держави визначали її обмежену, пасивну роль у регулюванні економіки. За цих умов активну роль відіграв ринковий механізм. Ринкова конкуренція, впливаючи на ціни і доходи, автоматично і досить оперативно пристосовувала розрізнені дії господарських суб'єктів, що постійно змінювалася, регулювала рівновагу між попитом і пропозицією, забезпечувала макроекономічну стабільність. Проте в міру розвитку товарного виробництва, його монополізації і ускладнення відтворювальних процесів стали виразно проявлятися обмеження у регулюючих можливостях ринкового механізму. В економіці стали виникати істотні вади: тривалі порушення рівноваги між сукупним попитом і пропозицією, інфляція, безробіття. За зазначених умов виникла об'єктивна необхідність активізації ролі держави у регулюванні економіки. Разом з тим слід зазначити, що державне регулювання економіки не є "чарівною паличкою", яка автоматично усуває недоліки ринкового механізму. Дуже багато залежить від ступеня, форм і методів втручання держави в економіку, їх відповідності умовам конкретної країни. Світовий досвід показує, що у застосуванні державного регулювання ринкової економіки не існує світових стандартів, а сліпе копіювання чужого досвіду може завдати тільки шкоди. Необхідність державного регулювання ринкової економіки випливає з об`єктивно притаманних державі економічних функцій. Вони досить різноманітні. Розглянемо основні з них. – Розробка і впровадження правових основ господарювання дозволяє визначити правила взаємодії суб`єктів ринку. Закони повинні мати сталий характер і застосовуватися до всіх без винятку. Правова база передбачає такі заходи, як гарантування права приватної власності і дотримання контрактів. – Визначення цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку означає, що держава формулює стратегічні цілі розвитку економіки, визначає потрібні ресурси, ефективність їх використання, соціальні, економічні та світогосподарські наслідки цих дій. – Реалізація соціальних цінностей, яка проявляється в тому, що держава контролює реалізацію постанов про мінімальну зарплату, виконання законів про рівне право на працю і соціальне забезпечення, громадські роботи, встановлення мінімуму та меж монопольних цін. – Регулювання економічної діяльності спрямоване на вирівнювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. З цією метою використовуються бюджетно-податкові і грошово-кредитні важелі. – Захист конкуренції як основного механізму регулювання ринкової економіки. З цією метою держава розробляє антимонопольне законодавство і контролює його реалізацію. – Перерозподіл доходів спрямований на усунення надмірних відмінностей у рівні доходів, властивих ринковій системі. З цією метою держава розробляє фінансові програми підтримки, що включають виплату допомог та пенсій, перерозподіл доходів через систему податків та дотацій, регулювання ринкових цін тощо. – Фінансування суспільних благ і послуг, які є неподільними або неприбутковими: благоустрій населених пунктів, будівництво шляхів, музеїв, бібліотек, національна оборона та ін. – Регулювання зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку, для чого здійснюється регулювання платіжного балансу шляхом впливу на зовнішню торгівлю і вивезення капіталу. – Стабілізація економіки - важлива функція держави, яка забезпечує повну зайнятість і стабільний рівень цін. Реалізується за допомогою проведення відповідної фіскальної і кредитно-грошової політики, спрямованої на боротьбу з інфляцією і безробіттям. Проте в сучасному світі економічні функції держави набагато ширші. В їх числі є такі: захист середовища проживання людини, розвиток інфраструктури, дотації на шкільне навчання, допомоги по безробіттю, різноманітні види пенсій і допомог малозабезпеченим членам суспільства тощо.

Литература:1. Архангельський Ю. Про необхідність державного планування ринкової економіки // Економіка України. — 2004. — № 3. — С. 47—52. 2. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посібник для вузів/ В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик. -2-ге вид., доп.. -К.: Атіка, 2006.-368 c. 3. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посібник/ О.Я. Базілінська. -К.: Центр навчальної літератури, 2005.-442 c. 4. Башнянін Г.І, Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка-Центр Ельга, – 2000, – 526 с. 5. Бесєдін В. Створення, становлення і трансформування системи планування в Україні // Економіка України. — 2002. — №5. — С 8—12. 6. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. – К.: Вища школа, – 2003,– 719 с. 7. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання // Економіка України. — 2003. — № 7. — С 48—53. 8. Бугаян И.Р. Макроэкономика: Учеб. пособие для вузов/ И.Р.Бугаян. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.-352 c. 9. Буян І.В., Гуменюк П.Д., Березюк Р.М. Економічна політика. Тернопіль: ТАНГ, – 2001,– 160 с. 10. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: ЦУЛ, – 2003, – 608 с. 11. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. — 2003. — № 10. — С 62—70. 12. Вечканов Г.С. Макроэкономика: Пособие для подготовки к экзамену/ Г.С.Вечканов, Г.Р.Вечканова. -4-е изд.. -СПб.: Питер, 2003.-224 c. 13. Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Мартинюк Л.А., Черняк Т.В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. – К.: Видавництво Європейського університету, – 2002, – 307 с. 14. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2001. — 207 с. 15. Горілий А.Г. Економіка ринків праці. Тернопіль: Видавництво Карп`юка, – 2001, – 156 с. 16. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Київ: ЦУЛ, – 2002, – 236 с. 17. Гунський Б. Європейський вектор інтеграційної політики України // Економіка України. — 2003. — № 5. — С 19—27. 18. Гусєв В. Державна інноваційна політика: аспект інтернаціоналізації // Економіка України. — 2003. — №6. — С. 77—84. 19. Дешківський А.В. Економічна теорія: фінансово-кредитна система, грошовий обіг, інфляція. - К.: НОК ВО, – 2001 – 234 c.. 20. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ: "Знання-Прес", – 2000, – 209 с. 21. Кілієвич О., Мертенс О. Мікроекономіка для аналізу державної політики: Підручник. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 655 с. 22. Круш П. В., Тульчинська С. О., Шевчук Н. А. Основи економічної теорії: Навч.-мет. посібн. - К.: НТУУ „КПІ", 2004. - 70 с 23. Малуй О.О., Гриценко О.А., Гриценко Л.В., Дарнопих Г.Ю. Основи економічної теорії. Київ: Юрінком Інтер, – 2003, – 480 с. 24. Манків Н.Грегорі. Макроекономіка: Підручник для України/ Н.Грегорі Манків ; пер. з англ. С. Панчишин. -К.: Основа, 2000.-588 c. 25. Мікроекономіка та макроекономіка: Підручник у 2-х ч./ Ред. С.Будаговська. –2-ге вид. -К.: Основи, 2001.-517 c. 26. Основи економічної теорії: політ економічний аспект / за заг. ред Климка Г.Н. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615с. 27. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник для вузів/ С.М. Панчишин. -3-те вид., стереотип.. – К.: Либідь, 2005.-614 c. 28. Радіонова І. Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. - К.: Таксон, 2004. - С 9-20. 29. Савченко А.Г. Макроекономічна політика: Навч. посібник/ А.Г.Савченко. – К.: КНЕУ, 2001.-166 c. 30. Солонінко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів спец, вищих навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2002. - С. 6—28. 31. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. посібник для вузів/ К.С. Солонінко. – К.: ЦУЛ, 2002.-320 c. 32. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2000. — 176 с. 33. Чистов С. М. Державне регулювання економіки: Навч.-метод, посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — 208 с.