Выводы:На основі усього вище викладеного можна зробити наступні висновки:
1. Згідно з класичною теорією механізм відсоткової ставки, гнучких товарних і ресурсових цін надає ринку здатність автоматично підтримувати повну зайнятість в економіці. За цих умов виключається необхідність втручання держави в економіку, тобто найбільш раціональною має бути політика державного невтручання.
2. Кейнсіанська революція поклала край досі неподільному пануванню доктрини «laisser faire, laisser passer» («дайте змогу робити, дайте змогу іти») — цього полум’яного заклику економістів XVIII ст., звернутого до держави. Це була справжня революція в економічному мисленні: відбулася раптова й дивовижно швидка трансформація усієї теоретичної сфери, включаючи метафізичне «бачення» економічного процесу, з якого починалися всі попередні теорії. Кейнс збудив віру в те, що уряди можуть ліквідувати депресію та безробіття, регулюючи державні витрати та податки.
Таким чином, кейнсіанство як напрямок економічної думки відіграло важливу роль у розвитку західної економічної теорії. Воно зробило спробу відповісти на ряд важливих питань, що виникли у зв’язку з кризою в 30-х рр. Кейнс указав на ряд слабких сторін буржуазної економічної науки свого часу, звернувши увагу на такі сторони капіталістичної дійсності, які раніше ігнорувалися економістами; зробив спробу внести нові елементи в аналіз капіталістичної економіки, наблизив економічну науку до потреб господарського розвитку; помітив нові тенденції у розвитку капіталізму та обґрунтував необхідність участі держави в економічному житті.
3. Особливе місце кейнсіанство посіло в економічній теорії та практиці США. Ще на початку 30-х р. Кейнс приїздив до США та ознайомив зі своїми ідеями президента Ф. Рузвельта. Але тоді Рузвельт його не підтримав. Проте невдовзі становище змінилося і багато заходів, які проводилися у період «Нового курсу» було прямо «запозичено» в Кейнса: організація громадських робіт, фінансування державного будівництва важливих господарських об’єктів, курс на дефіцитне фінансування тощо. 1946 року у США було прийнято «Закон про зайнятість», згідно з яким уряд було вповноважено вживати заходів для забезпечення планового розвитку економіки. Було передбачено створення таких економічних органів, як Рада економічних консультантів при президентові та Об’єднана економічна комісія конгресу.
4. Вперше в історії США було прийнято широкомасштабні акції державного контролю над економікою країни, зокрема Закон про відновлення національної промисловості та Закон про регулювання сільського господарства. Відповідно до цих документів на найвищому урядовому рівні відбувалося обов’язкове контролювання галузевих промислових підприємств, які погоджувалися на обмежений випуск своєї продукції. Адміністрація Рузвельта вирішила важливу соціальну програму. Поступово 17 млн. безробітних отримали роботу: на будівництві автострад, мостів, інших державних споруд. Була введена мінімальна заробітна плата, безробітним почали видавати регулярну (стабільну) фінансову допомогу. Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора господарського життя країни. Все це й допомогло США вже в і 1934 p. подолати наслідки Великої депресії.
США, подолавши економічну кризу завдяки "новому курсу" Ф. Д. Рузвельта, в 1936-1937 pp. у промисловому |виробництві досягли рівня 1929 p. Цей процес не відбувався успішно. Спостерігалися етапи спаду, застою та піднесення. Проте справно працював механізм державного контролю над господарством країни, впроваджений президентом.
5. Заходи державної політики щодо подолання негативних тенденцій, які мають місце в зміні структури зайнятості, повинні передбачати максимальну оптимізацію в даних умовах структури зайнятості, на основі якої у подальшому можна було б розраховувати на досягнення повної продуктивної зайнятості. В цьому випадку слід вважати оптимальною таку структуру зайнятості, за якої забезпечується повна, з 4-5% природного рівня безробіття, продуктивна зайнятість населення за рахунок високоефективних і економічно доцільних наявних та знов уведених робочих місць.
Оптимальна структура зайнятості на даному етапі розвитку економіки повинна передбачати і враховувати кон’юнктуру ринку праці та конкурентоспроможність підприємств. Це мають бути підприємства високих технологій, енергетики, окремих напрямів машинобудування і, безумовно, відбудова та переозброєння підприємств легкої й харчової промисловості, будівельних матеріалів.
Недостатньо керована зміна структури зайнятості як у галузевому розрізі, так і в площині зміни форм власності призводить до негативних наслідків у соціально-трудових відносинах, зниження якості робочої сили та до інших недоліків у соціально-економічному розвитку суспільства і потребує значного посилення ролі держави в цих процесах.
6. Ринок праці столиці у наступних роках потребуватиме постійного моніторингу та вжиття превентивних заходів з метою забезпечення стабільної та прогнозованої ситуації на ньому та запобігання виникнення масового безробіття під час структурних змін.
Реалізація Програми зайнятості населення на період до 2012 року сприятиме вирішенню важливих для розвитку столиці питань:
- забезпечення створення умов для повного здійснення громадянами права на працю (в тому числі шляхом збереження високопродуктивних існуючих та створення нових робочих місць);
- запобігання розвиткові безробіття внаслідок структурної перебудови економіки;
- сприяння в задоволенні попиту на робочу силу у поєднанні з розширенням професійної орієнтації, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- надання підтримки зайнятості неконкурентоспроможним на ринку праці верствам населення та соціального захисту безробітним відповідно до положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Закону України “Про зайнятість населення”.
Ці питання знаходяться під постійною увагою постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту Київської міської ради. Комісія на своєму засіданні 21 жовтня поточного року розглянула стан справ на столичному ринку праці, схвалила та рекомендувала для затвердження Київрадою проект Київської міської програми “Зайнятість населення на 2009—2012 роки”, який найближчим часом буде винесено на розгляд сесії Київської міської ради.
7. Якщо зробити паралель кінця 20-х та початку 30-х років ХХ ст. період «Великої депресії» з теперішньою кризою, то можна спостерігати повернення до механізмів «ручного» регулювання економіки через різні державні важелі впливу.
Як зазначав Кейнс, рушійною силою виходу із кризи, як і в наш час, залишається підтримка інвестиційної діяльності, сприяння максимальному перетворюванню заощаджень на капіталовкладення. Це, в свою чергу, спричинить збільшення національного доходу та підвищить зайнятість населення. Ось на що потрібно акцентувати основну увагу уряду для швидкого подолання наслідків світової кризи.