Вступление:Одним з важливих індикаторів стану економіки будь-якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхової галузі, що забезпечує надійні гарантії відновлення порушених майнових прав та інтересів на випадок втрат, заподіяних не передбачуваними обставинами.
Страхування - особливий вид договірних громадянсько-правових відносин по захисту майнових інтересів громадян чи юридичних осіб у випадку настання визначених подій за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати цими особами страхових платежів.
Відчутне пожвавлення страхової діяльності, яке спостерігається на протязі останнього часу пояснюється економічними та соціальними перетвореннями в Україні, пожвавленнями міжнародних зв’язків. Наша країна поступово трансформує економіку на ринковий лад. Триває процес роздержавлення вартості й формування відповідних господарських структур, сповільнилася інфляція. З огляду на це відбувається переорієнтація і в системі захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних втрат, до яких може призвести стихійне лихо, нещасний випадок та інші форс – мажорні обставини. Потрібно реформувати систему нагромадження коштів для забезпечення належної матеріальної підтримки громадян у разі втрати працездатності, місця роботи, виходу на пенсію.
Сучасний етап розвитку аграрного сектора України характеризується переходом до ринкових відносин на фоні реформування вітчизняної економіки, кардинальною зміною організаційної структури управління сільськогосподарським виробництвом, появою нових організаційно-правових форм господарювання.
Агропромисловий комплекс вже давно потерпає через дефіцит фінансових ресурсів, що було й певною мірою лишається наслідком нееквівалентного міжгалузевого обміну, недоліків у податковій та митній політиці. Занижені ціни на сільськогосподарську продукцію, що закуповується для державних потреб, продаж селу матеріально-технічних засобів за цінами, не адекватними якості добрив, машин, обладнання, багатократне зростання вартості енергоносіїв, постійний відплив із села найактивнішої частини трудових ресурсів — ось ті чинники, які зумовили відчутне відставання розвитку аграрного сектора не тільки від інших держав, а й від рівня середніх економічних макропоказників України.
Сільське господарство - одна з ключових і життєво важливих галузей суспільного виробництва - є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природнокліматичними та біологічними чинниками.
Однією з найгостріших проблем в АПК є захист врожаю сільськогосподарських культур, за допомогою якого в певній мірі можна стабілізувати економіку самих господарств, агропромисловий комплекс та й економіку держави в цілому.
Ступінь участі держави в стабілізації стану агроформувань та підходи до вирішення цієї проблеми мають свою специфіку у кожній із розвинених країн.
Системи гарантійного захисту сільськогосподарських підприємств від ризикових природно-кліматичних умов розроблені і діють у більшості країнах світу. Державні гарантії захисту від стихійного лиха чинні за умови, якщо фермер бере участь у страхуванні несприятливих ризиків. Механізми страхового захисту мають певні відмінності в окремих країнах. Наприклад, у Франції рівень страхового забезпечення коливається від 20 до 70%, у США допускається 50,65 чи 75% від середньої за останні 10 років урожайності.
Страхування є невід'ємним елементом економічних відносин сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Тому велике значення має поширення знань щодо здійснення страхових операцій між господарськими суб'єктами в АПК.
Метою роботи є дослідження процесу страхування майна підприємств сільського господарства на прикладі СК «Життя».