Управління розвитком соціальної сфери ТОВ „Укрнафтогазенерго”

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Теоретичні основи управління розвитком соціальної сфери підприємства 5 1.1. Сучасний стан розвитку соціального середовища на підприємствах України 5 1.2. Принципи і функції соціального управління підприємств 10 1.3. Державна політика і міжнародний досвід управління соціальним розвитком підприємств 19 Висновок до 1 розділу 25 Розділ ІІ. Аналіз управління розвитком соціальної сфери підприємства ТОВ „Укрнафтогазенерго” 31 2.1 Аналіз стану діяльності ТОВ „Укрнафтогазенерго” 31 2.2 Аналіз стану розвитку управління соціальною діяльністю підприємства 36 2.3. Методика розрахунків діяльності ТОВ „Укрнафтогазенерго” 45 Висновки до 2 розділу 61 Розділ ІІІ. Основні напрямки підвищення розвитку соціального середовища підприємства 63 3.1 Удосконалення системи розвитку соціальних процесів на підприємстві 63 3.2 Підвищення ефективності методів керівництва і стилю господарювання 74 Висновок до 3 розділу 95 Висновок 99 Список літератури 104 Додаткова література 110 Додатки

Вступление:Орієнтація економіки України на ринкові відносини докорінним чином змінює підходи до вирішення багатьох економічних проблем, й у першу чергу тих, що повязані із людиною. Тому зрозумілою є та увага, що приділяється концепції управління, у центрі якої знаходиться людина, яка розглядається як найвища цінність. У відповідності із нею усі системи управління націлені на більш повне використання здібностей робітника у процесі виробництва, що є основою ефективної діяльності підприємства. Дійсно, використання речовинного фактору виробництва залежить від рівня розвитку робітника, сукупності його професійних знань, вмінь, навичок, здібностей та мотивів до праці. Нові підходи до вирішення цих проблем визначають необхідність дослідження усієї системи управління персоналу, яка має відповідати сучасним вимогам та сприяти реалізації як загальної стратегії розвитку підприємства, так й соціально-економічному піднесенню суспільства взагалі. Успіх функціонування підприємства забезпечують робітники, що зайняті на ньому. Саме тому, сучасна концепція управління передбачає виділення із великого числа функціональних сфер управлінської діяльності тієї, що повязана із управлінням кадровою складовою виробництва – персоналом підприємства. Звичайно, на кожному підприємстві виникає необхідність визначення чисельності персоналу, формування ефективної системи відбору, найму й розташування кадрів, в забезпеченні їхньої зайнятості із врахуванням інтересів виробництва й самого робітника, в системі винагородження за працю по її результатам, просування робітників, системі трудової мотивації, в врахуванні індивідуальних проблем робітників, поліпшенні умов праці та побуту тощо. Саме тому, дослідження особливостей управління соціальним розвитком підприємства та визначення пріоритетних напрямків його практичної реалізації є актуальним напрямком наукової й прикладної роботи. Головною метою дослідження є визначення найбільш важливих аспектів системи управління соціальним розвитком персоналу як важливої складової усієї системи управління. Предметом дослідження є соціальний розвиток персоналу. Обєктом дослідження обрано ТОВ «Укрнафтагазенерго». В ході дослідження будуть вирішені наступні питання: визначено сутність, завдання та методичні аспекти реалізації системи управлінських впливів у соціальній сфері діяльності підприємства; досліджено соціально-психологічні основи управління персоналом в умовах ринкової економіки; здійснено оцінку сучасного стану розвитку соціальної сфери підприємства, особливостей системи управління та розвитку персоналом на ньому; надано оцінку результативності та ефективності існуючої на підприємстві системі управління соціальним розвитком; запропоновані заходи із поліпшення стану управління соціальним розвитком на підприємстві з огляду на провідний досвід та реальні можливості підприємства; обґрунтовано доцільність реалізації запропонованих заходів та визначено їх вплив на ефективність діяльності підприємства та використання наявного кадрового й соціального потенціалу. При написанні роботи було розглянуто дослідження цієї теми українськими та зарубіжними науковцями, використана сучасна література, матеріали, які публікуються в спеціальних журналах, періодичних виданнях. Під час проведення дослідження були використані наступні методи: пошуку та обробки наукової інформації; економічного аналізу; порівнянь, графічний, математичний, моделювання та інші.

Выводы:Головною вимогою сьогодення системи управління персоналом є використання різноманітних засобів, методів та підходів, які базуються на провідному досвіді, враховують специфічні риси особистого та колективного розвитку, мають цілеспрямований характер та відповідають загальній стратегії розвитку організації. Метою дослідження було визначення найбільш важливих аспектів системи управління персоналом як важливої складової усієї системи управління. Під час досягнення поставленої у дослідженні мети були використані наступні методи: аналізу, порівняння, пошуку та обробки наукової, статистичної, фінансово-економічної інформації, методи прогнозування, планування, інструменти передбачення й фінансово-економічного аналізу. Їх логічне поєднання дозволило зробити наступні висновки за результатами дослідження. За результатами дослідження можна констатувати, що найбільш важливими аспектами системи управління персоналом є: підбор кадрів, розстановка кадрів, система оплати праці та мотивації персоналу, управління кадровим резервом, створення колективу однодумців, забезпечення безперебійного функціонування підприємства та досягнення ним запланованих показників діяльності за умов реалізації особистих й колективних цілей робітників, їхнього соціального, культурного, матеріального, побутового, професійного піднесення та задоволення результатами праці. За результатами дослідження сутності, завдань та методичних аспектів реалізації системи управління персоналом було визначено, що існує безліч підходів, які різняться не тільки методологією та механізмами реалізації, але й конкретними наборами управлінських дій й загальним спрямуванням управлінського впливу на персонал організації. Система управління персоналом являє собою комплекс цілей, задач і основних напрямків діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, спрямованих на забезпечення постійного підвищення конкурентноздатності підприємства в ринкових умовах, росту ефективності продуктивності праці і якості роботи, забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу. Для досягнення позитивних результатів під час впровадження того чи іншого підходу, які пропонуються численними дослідниками, треба враховувати об’єктивні та суб’єктивні характеристики, які притаманні певній особистості, колективу робітників, організації у цілому (як системі). Управління персоналом має базуватися, насамперед, на всебічно обґрунтованих принципах, які мають враховувати усі риси, що притаманні виробничому або творчому колективу. При цьому важливу роль відіграє аналіз поточного стану та результативності системи управління персоналом підприємства. В дослідженні були проаналізовані найбільш впливові системи (теорії) управління персоналом. Управління персоналом життєво обумовлена стратегічна функція що сформувалися, під впливом безлічі факторів, у самостійну структуру. "Наукова організація праці" Ф.Тейлора сильно вплинула на управління організацією в цілому і людських ресурсах, зокрема . Втручання профспілок призвело до створення національних систем соціального страхування, встановлення мінімальної заробітної плати, обмеження і скорочення тривалості робочого дня. Дотримання цих вимог лягло на служби управління персоналом. Роботи Д. МакГрегора вплинули на практику управління. У них він покритикував основні положення теорії "наукового управління". Великий внесок внесла школа «людських відносин», становлення якої пов'язане з теорією мотивації Е. Мейо. Розроблені нею принципи управління людьми проголошували врахування очікувань людей і міжособистісних відносин. Через економічну кризу в 80-і роки питання планування людських ресурсів отримали першорядну важливість, їхнє рішення також знаходиться на службі управління персоналом. Останнім часом багато говориться про те, що корені проблем більшості підприємств криються в неефективному управлінні. Що ж таке ефективне управління, кожне з підприємств, що зуміли адаптуватися до нових умов, розуміє по-своєму. Кожний знаходить свої важелі управління, реалізує свої принципи менеджменту. Але дотепер досвід, вироблений кожним з підприємств, залишався тільки його досвідом. У той же час є і позитивний досвід, якому треба вивчати, допрацьовувати і рекомендувати до впровадження. Результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами показують, що формування виробничих колективів, забезпечення високої якості кадрового потенціалу є вирішальними факторами ефективності виробництва і конкурентноздатності продукції. Численні підходи до визначення як сутності так й змісту системи управління персоналом призводять до значних проблем при реалізації управлінських концепцій у практиці вітчизняних підприємств. Теоретичні аспекти управління персоналом далеко не завжди відповідають конкретним виробничим та соціально-психологічним умовам, які склалися в межах підприємства, притаманні певному трудовому колективу. Це визначає не тільки складність реалізації управлінських дій у кадровій сфері, але й необхідність врахування якомога більшої кількості факторів та чинників при виборі тих чи інших форм та методів управління персоналом. Актуальність й важливість вивчення основних напрямків управління персоналом визначається тим, що внаслідок наявності численних підходів до обґрунтування самої необхідності такого управління, а також розбіжностей у поглядах на його зміст та завдання, які були висвітлені у попередньому підрозділі, існують різні підходи до практичної реалізації функції управління персоналом. Їх застосування повинне базуватися на ретельному дослідженні специфічних рис певної організації, врахуванні особливостей господарської спрямованості підприємства та сукупності особистих якості кожного робітника, виходячи з функцій та завдань, які від має виконувати. Тому важливого значення набуває розгляд питань щодо найбільш суттєвих напрямків управлінського впливу на персонал підприємства. За результатами оцінки сучасного стану соціального розвитку потенціалу ТОВ «Укрнафтагазенерго» було визначено наступне. Кадрова служба є однією із основних складових структури організації і вона взаємодіє зі всіма підрозділами організації. Так як кадрова служба розробляє систему оплати праці, планує витрати на персонал, організовує навчання кадрів, займається переводом, підвищенням, пониженням та звільненням працівників, то про усі зміни старший інспектор по кадрах повідомляє бухгалтерію, де нараховується заробітна плата та всі витрати, пов’язані з персоналом. Старший інспектор по кадрах звітує перед генеральним директором ТОВ «Укрнафтагазенерго» про роботу працівників організації, пропонує працівників на прийняття, звільнення, пониження, підвищення, направлення на навчання та підвищення кваліфікації. Основними показниками ефективності кадрової роботи на підприємстві є значне скорочення витрат робочого часу. У 2004 р. порівняно з 2002 р. втрати робочого часу були скорочені на 55,06 %. Протягом трьох останніх років загальний фонд оплати праці збільшено на 49,28 % або на 3325,6 тис. грн. Причому найсуттєвіше зростання відбулося у 2002 р. – на 49,56 % порівняно з 2001 р., в якому, навпаки, спостерігалося незначне скорочення розміру загального ФОП (на 12,9 тис. грн. або на 0,19 %). Зростання загального ФОП підприємства відбувалося за рахунок збільшення усіх його складових, окрім нарахувань за невідпрацьований час, що свідчить про збільшення ефективності використання розрахункового ФОП та про намагання керівництва підприємства скоротити невиробничі витрати. Розмір фонду основної заробітної плати збільшився на 52,89 % протягом 3 років, що аналізуються, та у 2004 р. склав 1334,8 тис. грн., або 40,27 % загального ФОП підприємства. При наданні оцінки результативності та ефективності існуючої на підприємстві системи управління персоналом було відмічено, що незважаючи на скрутне фінансове становище, зростання фінансової напруги на підприємстві, незадовільний стан розрахунків із дебіторами та кредиторами, керівництво підприємства намагається уникнути формування великої заборгованості із заробітної плати, постійно підвищує середньомісячний її розмір, збільшує розмір компенсаційних та заохочувальних виплат у складі загального фонду оплати праці. На підставі узагальнення провідного досвіду управління персоналу було запропоновано декілька заходів, реалізація яких на підприємстві може призвести до певного поліпшення стану організації праці та її результативності. Так, зокрема, було визначено сутність та окремі аспекти такого дієвого заходу, як планування карєри. Планування кар’єри не створює нових вакансій і не є гарантією просування по службі або отримання нового призначення. Однак воно сприяє індивідуальному розвитку і професійному росту співробітника, підвищує його вагомість в трудовому колективі і забезпечує відповідність кваліфікації персоналу новим можливостям, які можуть надаватися в майбутньому. Розглянуті напрямки поліпшення системи управління персоналом на ТОВ «Укрнафтагазенерго» шляхом проведення тренінгів із управлінським персоналом, ділових ігор, реалізації концепції планування карєри, а також завдяки запровадженню нових підходів до обчислення розмірів премій за виробничі результати є цілком реалістичними, що визначає необхідність реалізації запропонованих заходів і перебудови усієї системи управління персоналом на основі розглянутих підходів із використанням провідного світового та вітчизняного досвіду.

Литература:1. Адаптация человека к трудовой деятельности и ее психофизиологическая оценка: Межотраслевые методические рекомендации / НИИ труда. - М., 1992. 2. Андреева Г.М. Социальная психология//Социология в России/Под ред. В.А. Ядова. М, 1996. С. 457-481 3. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Современная социальная психология на Западе (теоретические направления). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. С. 183-194 4. Архилова Н. Автоматизированная система управления персоналом предприятия: ГП "Газавтоматика" // Кадры. - 1993. - № 2. 5. Архилова Н. Автоматизированная система управления персоналом предприятия: ГП "Газавтоматика" // Кадры. - 1993. - № 2 – с.11-14. 6. Аттестация руководителей и специалистов предприятий, учреждений и организаций: Методические рекомендации / ВНЦентр Госкомтруда СССР. - М., 1989. 7. Бандурка О.М. Державне регулювання економіки. Підручник. – Харків: Видавництво університету внутрішніх справ, 2001. – 160 с. 8. Беклемишев В.Г, Оценка деловых качеств руководителей и специалистов. - М.: Дело, 1990. 9. Беленький В.Я. От найма и увольнения - к управлению кадрами //ЭКО. -1984. -№9. 10. Брасе А.А. Основы менеджмента. Учебное пособие.- М.: ИП "Экоперспектива", 1999.-239с. 11. Бурджалов Ф.Э., Гришин И.В. и др. Типы социальной политики: концепции, практика (мировой и отечественный опыт, ситуация выбора) // Общество и экономика. - 1997. - № 1, 2. 12. ВВиноградов Е.А., Маусов Н.К., Ламскова О.М. Персонал в фирмах индустриально развитых стран. - М., 1992. 13. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, 3-е изд- М.: Гардарика, 1998.-528с. 14. Волгин А. Цели и задачи кадровой политики // Проблемы теории и практики управления. - 1992. - №4. 15. Галенко В.П. Управление персоналом и стратегия предприятия. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994 – 314 с. 16. Герген КДж. Социальная психология как история /Социальная психология: Саморефлексия маргинальности. М., 1995. С. 23—49 17. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала // Опыт лучших промышленных фирм США, Японии и стран Западной Европы. - М.: МП "Сувенир", БГ, 1993. 18. Грачев М.В. Суперкадры: Управление персоналом в международной корпорации ЗМ.- М.: Дело Лтд, 1993. 19. Грачев М.В. Управление трудом: (Теория и практика капиталистического хозяйствования). - М.: Наука, 1990 – 265 с. 20. Гупалов В.К. Управление рабочим временем. - М.: Финансы и статистика, 1991. 21. Демченко А.А., Задоркин В.И., Скляров В.Ф. Управление персоналом: Теоретический курс автоматизированного изложения: Учебное пособие. - М., 1994. 22. Добрынин А.И., Дятлов Ф.А., Конное В.А., Курганский Ф.А. Производительные силы человека: Структура и формы проявления. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1993. 23. Друкер П. Подбор работников в соответствии с их достоинствами //Кадры. -1995. - № 1. 24. Жирицкий А.К. Кадровая политика корпораций и фирм: Пособие, Вып. 1,2. -М., 1991. 25. Жирицкий А.К. Подготовка кадров: Содержание и методы // Кадры. - 1993. - № 2. 26. Заварина Г.В., Черенков В.В. Вопросы квалификационно- должностного роста работников / ЛФЭИ. - Л., 1988. 27. Зайцев Г.Г., Файбушевич С.И. Управление кадрами на предприятии: Персональный менеджмент: Текст лекций. -СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1992. 28. Иванов Н. Внутрифирменная подготовка кадров в экономически развитых странах // Кадры. - 1993. - № 2. 29. Иванов Н.А., Одегов Ю.Г., Андреев К.Л. Трудовой потенциал промышленного предприятия. Проблемы управления: Теория, методология, опыт. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. 30. Кадровый резерв и оценка результативности труда управленческих кадров: Практическое пособие / Сост. В.В.Травин, В.А.Дятлов. - М.: Дело Лтд, 1995. 31. Казанцев А. Опыт подготовки и использования квалифицированной рабочей силы в экономике США. - М.: 1990. 32. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами: (За станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з доповненнями на окремому додатку станом на 1 вересня 1999р.)/ Відп. Ред, В.М.Вакуленко, О.П.Товстенко – К.: Юрінком Інтер, 1999.- 1040с,+ Дод. (24с.) 33. Концепция профессиональной подготовки, повышения квалификации и переподготовки безработных граждан и незанятого населения // Человек и труд. - 1994. - №2. 34. Мазурова Д.Л. Особенности кадровой политики на предприятии в условиях инноваций // Опыт и проблемы использования кадров в промышленности. - М., 1990. 35. Майерс Д. Социальная психология/Пер с англ. СПб.: Питер, 1997. С. 315—339. 36. Маусов Н.К., Кулапов М.Н., Журавлев П.В. Управление карьерой персонала в условиях производства: Социально-экономический аспект. Учебное пособие. - М.: Рос. экон. акад., 1993. 37. Межотраслевые методические рекомендации по созданию системы профессионально-квалификационного продвижения рабочих. - М.: Экономика, 1989. 38. Меньшиков Л.И. Деловая оценка работников в сфере управления. - М.: Экономика, 1974. 39. Методика кадровой работы американских фирм: Для руководителей кадровых служб ПО, предприятий, АО, МП. - М.: Потенциал XXI, 1992. 40. Методические основы оценки эффективности труда служащих / ВНЦентр по организации труда. - М., 1988., 41. Методы стимулирования деятельности работников // Человек и труд. - 1995. -№9 – с. 31-39. 42. Михайлов Ф.Б. Управление персоналом: Классические концепции и новые подходы. - Казань: Изд-во Казанского финансово-экономического ин-та, 1994. 43. Михайловская В.П. Внутризаводская текучесть рабочих кадров. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1984. 44. Моргунов В.И. Цены и эффективность вложений в подготовку рабочей силы. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1992. 45. Мухин Ю.И. Наука управлять людьми: Изложение для каждого. - М.: Фолиум, 1995. 46. Научная организация труда в управлении производственным коллективом: Общеотраслевые научно-методические рекомендации 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономика, 1991. 47. Неполное рабочее время: Материалы МОТ // Человек и труд. - 1993.- № 4. 48. Норберт Том. Развитие персонала как инструмент управления предприятием // Теория и практика управления. - 1993. - № 2. 49. Норберт Том. Развитие персонала как инструмент управления предприятием // Теория и практика управления. - 1993. - № 2 – с.44. 50. Одегов Ю. Г., Маусов Н. К., Кулапов М. Н. Эффективность системы управления персоналом: Социально-экономический аспект: Учебное пособие. - М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1993. 51. Одегов Ю.Г., Бычин В.Б., Андреев К.Л. Трудовой потенциал предприятия: пути эффективного использования. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1991. 52. Организационное управление. Учеб. Пособие для вузов/Н.И Архипова, В.В. Кульба, С.А. Косяченко и др. Под ред. Н.И.Архиповой.- М.: Изд-во “ПРИОР", 1998.- 448с. 53. Отбор и повышение квалификации персонала // Эффективный менеджер. - 1992. - №4. 54. Оценка работников управления / Под ред. Г.Х.Попова. - М.: Московский рабочий, 1976. 55. Павлуцкий А. Служба персонала: мифи и реалии // Управление персоналом. – 2000.- №9(51).- С. 54-55 56. Паттен Томас X. Пособие по оценке кадров. - М.: Дело, 1993. 62. Проблемы функционирования заводских служб адаптации и стабилизации кадров / ИЭиОПП СО АН СССР. - Новосибирск, 1984. 57. Профессиональная подготовка рабочих кадров: Тенденции и проблемы / НИИ труда. - М., 1991. 58. Роик В.Д. Социальная защита работников в процессе труда: Проблемы теории и практики. - М., 1994. 59. Рофе А.И, Стрейко В.Т., Збишко Б.Г. Экономика труда: Учебник для вузов / Под ред. проф. А.И. Рофе. - М. Издательство "МИК",2000.-248с. 60. Система управления персоналом на предприятиях / А.ГАмиров, В.Г.Головина, М.В.Горяинов и др. В 2-х кн. - М.: Всероссийский центр производительности, 1993. 61. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика: Навч. посібник. – К.: УАДУ, 1997. – С. 204. 62. Старобинский Э.Е. Как управлять персоналом? - М.: АО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1995. 63. Степанов Е. Защита персональних даних в работе отдела кадров // Управление персоналомо- 2000о- № 7(49)о- С.63 64. Тарасов В.К. Персонал-технология: Отбор и подготовка менеджеров, - Л.: Машиностроение, Ленинград, отд-ние, 1989. 65. Татарников А. Управление кадрами в корпорациях США, Японии, Германии. - М.: НПО ПИК, 1992. 66. Теория и практика профессионально-квалификационного продвижения работников / НИИ труда. - М., 1989. 67. Травин В.В. Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. - 2-е изд – М.: Дело, 1997.- 336 с. 68. Трудове право України: Практикум / Г.І. Чанишева, Н.Б. Болотіна, Т.М.Додіна, Л.О. Олейніков – К.: Юрінком Інтер, 1999.- 288с. 69. УзуновД.Д. Механизм оценки личного трудового вклада. - М.: Интерэксперт, 1991. 70. Управление персоналом: Учебник для вузов/ Под ред. Т.Ю.Базарова, Б.Л.Яремина.- М.: Банки и биржи. ЮНИТИ. - 1998.-423с. 71. Управление трудовыми ресурсами: Справочное пособие. - М.: Экономика, 1987. 72. Филиппов А.В. Работа с кадрами: Психологические аспекты. - М.: Экономика, 1990. 73. Формирование стратегии // Проблемы теории и практики управления. - 1992. - № 1. 74. Шаповал П. К вопросу о некоторых психологических аспектах и противоречиях кадровой работи // Персонал. -2001.- №1,- с.39-40 75. Шмидт Герберт. Кадровое планирование на предприятии // Человек и труд. - 1994. - №4. 76. Щекин Г.В. Аттестация и резерв кадров:-Учебно-методическое пособие / ВЗУУП. - Киев, 1992. 77. Щекин Г.В. Кадровая служба: Организация и развитие: Учебно-методическое пособие / ВЗУУП. - Киев, 1992. 78. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник.- 3-е изд., перераб. и доп.- К.: МАУП, 1999.-288 с. 79. Эффективность системы управления персоналом: Социально- экономический аспект / Под ред. Ю.ГОдегова. - М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1993. Додаткова література 80. АСУ-труд: Учебное пособие для вузов / Под ред. Г.А.Титоренко. - М.: Экономика, 1991. 81. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М. Економіка підприємств,- Львів: В-во "Сполом” - 1998,-с.212 82. Борецька Н. Зарубіжний досвід удосконалення ринку праці та соціального захисту населення // Економіка України. – 2001. - № 10. – С. 79. 83. Внутризаводское движение и текучесть рабочих кадров / Под ред. Е.Н.Антосенкова, З.В.Куприяновой. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1981. 84. Внутрифирменное планирование развития кадров США. - М.: Наука, 1981. 85. Волгин А.П., Матирко В.И., Модин А.А. Управление персоналом в условиях рыночной экономики: Опыт ФРГ. - М.: Дело, 1992. 86. Герчикова И.Н. Менеджмент. Учебник. 2-е изд, перераб.и доп.- М.: Банки и биржи. ЮНИТИ. 1995.-480с. 87. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. — М.,1988. 88. Грудзинов В.П. и др. Экономика предприятия; Учебник для вузов/ Под ред. проф. В.П. Грудзинова – М., Банки и биржи. ЮНИТИ, 1998. - 535с. 89. Губенко А.П. Управление формированием квалифицированных рабочих кадров в новых условиях хозяйствования. - М., 1989. 90. Дойль П. Менеджмент: стратегія і тактика.- Сп-Пб: Издательство "Питер”, 1999.- 560с. 91. Економіка підприємствам підручник/ За заг. Ред.С.Ф.Покропивного.- Вид 2-ге. Перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2001.-528с. 92. ершинина Т.П. Взаимосвязь текучести и производственной адаптации рабочих. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1986. 93. Єременко В.Г. Основи соціальної економіки. Популярний курс. – К.: МАУП, 1997. – 167 с. 94. Как провести социологическое исследование. — М.,1990. 95. Карелова Г. Социальная защита: вчера, сегодня, завтра // Человек и труд. – 2002. - № 6. – С.19. 96. Кулешова Л.М. Использование труда на режимах неполного рабочего времени. - М.: Экономика, 1987. 97. Лившиц С.В. Кадровая служба. -Л.: Лениздат, 1985. 98. Маньков B.C. Оценка кадров управления в капиталистическом производстве. - М., 1983. 99. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992. . 100. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн. 1,2. — М.,1990. 101. Назимов И.Н. Пути развития системы профессиональной ориентации / НИИ труда. - М., 1991. 102. Недяк И. Гибкие формы занятости на предприятиях индустриально развитых стран // Кадры. - 1993. - № 3. 103. Овсянников В.Г. Методология и методика в прикладном социологическом исследовании. — Л-д.,1989. 104. Овчаренко В.Й., Грицанов А.А. Социологический психологизм. — Минск: 1990. 105. Палеха Юрій. Управлінське документування: Навч. посібник: У 2 ч. Ч.2. Кадрове діловодство (зі зразками сучасних ділових паперів). – К.:Вид-во Європ. Ун-ту, 2002.-230 с. 106. Персонал: Словарь-справочник/Авторы-составители Ю.Г.Одегов, Н.К.Маусов, М.П.Кулапов, Ю.П.Мительман и др. - М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1994. 107. Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Навчальний посібник. — К.: 1996. 108. Праця та соціальна політика в Україні // Збірник аналітично-статистичних матеріалів за 2002 рік Міністерства праці та соціальної політики України. – К.: Соцінформ, 2003. – 84 с. 109. Рабочая книга социолога. — М.,1983. 110. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лекций. — М.,1995. 111. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології.. — К.: 1992. 112. Сахань І.Я. Пріоритети соціальної політики України // Соціальний захист. – 1998. - № 6. –С. 17. 113. Сахань І.Я. Соціальний захист – справа благородна // Праця і зарплата. – 2001.– №1. – С. 19. 114. Социология: Наука об обществе. — Харьков,! 996. 115. Социология: Учебное пособие.- М.,1995. 116. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу (за ред. В.Пічі). - К.,1996. 117. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу (Піча В., Семашко О., Черниш Н.) - К.: 1996. 118. Татарников А. Фирмы по подбору руководителей и методы их работы // Кадры. - 1994. - № 1. 119. Тихонова Н.Б. Карьера рабочего: О системе управления внутризаводским движением кадров. - Новосибирск: Зап.-Сиб. кн. изд-во, 1985. 120. Уткин Е.А. Курс менеджмента. Учебник для вузов.- М.: Издательство "Зерцало", 1998.- 448с. 121. Фалмер Роберт М. Энциклопедия современного управления. В 5-ти т. Т.2: Основы управления. Планирование как функция управления. - М,: ВИПКэнерго, 1992. 122. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник.- К.: Вища шк. 1995.- 351с. 123. Шегда А.В. Основы менеджмента. Учебное пособие – К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. - 512с. 124. Шкатула В.И. Настольная книга менеджера по кадрам,-М.: Норма-Индра, 1998.-524с. 125. Экономика предприятия. Учебник для вузов / Л.Я.Аврашко, В.В.Адамчук, О.В.Антонова и др. Под ред. Проф. В.Я. Горфинкел, проф. В.А. Швандара.- 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Банки и биржи. ЮНИТИ. 1998 - 742с. 126. Ю.Радугин А.А., Радугин Р.А. Социология: Курс лекций. — М.: 1995. Ю.Шаленко В.Н. Программа социологического исследования: Учебно-методическое пособие. — М.,1987