Поняття, зміст, ознаки та особливості транспортних правовідносин

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Організаційно-правові засади діяльності транспорту в Україні 6 1.1. Поняття та структура транспортної системи України 6 1.2. Державне управління в галузі транспорту, його цілі й завдання 10 1.3. Форми і методи управління транспортом 17 Розділ ІІ. Механізм адміністративно-правового регулювання правовідносин у транспортній сфері 34 2.1. Особливості адміністративно-правового регулювання правовідносин у транспортній сфері 34 2.2. Поняття та основні риси правовідносин у транспортній сфері 42 23. Юридичні факти як підстава виникнення, 58 зміни і припинення правовідносин у транспортній сфері 58 Розділ ІІІ Адміністративно-правове регулювання правовідносин в окремих елементах транспортної системи 66 3.1. Автомобільний транспорт та автошляхове господарство 66 3.2. Залізничний транспорт 74 3.3. Морський та річковий транспорт 81 3.4. Авіаційний транспорт 88 3.5. Трубопровідний транспорт 93 Висновок 98 Література 101

Вступление:Актуальність теми. Глибокі трансформаційні зміни, які відбуваються у суспільстві, неможливі без реформування системи національного законодавства. На цей час в Україні значною мірою вже сформувалась нова правова база для проведення подальших економічних реформ. Прийняття Конституції України, законів, що регулюють розвиток підприємництва, дозволили здійснити перехід від командно-адміністративних методів управління економікою держави до економічних, фінансових та інших інструментів регулювання діяльності суб'єктів господарювання, що відповідає меті та завданням розвитку громадянського суспільства та формування правової держави. Ці зміни відбуваються й у транспортній системі України, оновлюється законодавство, яке регулює її функціонування, приймаються нові кодекси, інші нормативно-правові акти, які відповідають ринковим відносинам. За умови входження України у Світове співтовариство, нове транспортне законодавство має бути засноване на досвіді міжнародного співробітництва, відповідати міжнародним конвенціям угодам. Так, Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення СОТІФ) від 9 травня 1980 р., до якої Україна із застереженнями приєдналась у 2003 р. (Закон від 05.06.2003 p. №943-IV), передбачено утворення державами-учасницями Міжурядової організації міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ). Основною метою діяльності ОТІФ є встановлення єдиного правопорядку для перевезень пасажирів, багажу і вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між державами-учасницями. Реалізація норм Конвенції передбачатиме для України не тільки адаптацію законодавства, але й організаційні перетворення у системі органів державного управління залізничним комплексом. У сучасних наукових дослідженнях, теорії управління, предметом наукового пошуку були визначені у тому числі й окремі елементи транспортної системи. Зокрема, проблеми розвитку залізничного транспорту та правове регулювання його діяльності досліджували М. Ковалів, А. Зубко, О. Соколов, Ю. Потетюєв, Д. Зеркалов, В. Зайцев, В. Таньшин. Історичний аспект розвитку залізничного транспорту дослідила С. Багатчук. Економічні та правові проблеми діяльності залізничного комплексу України стали предметом дослідження науковців - економістів (В. Гурнак). Сферу мореплавства досліджували Є. Додін, В. Селезньов, В. Серафімов. Цивільна авіація та проблеми авіаційної безпеки складали предмет дослідження О. Хороманської, Н. Бабак. При цьому найбільш глибоко досліджена сфера діяльності автомобільного транспорту, а саме - проблема безпеки дорожнього руху, вирішувати яку покликана Державна автомобільна інспекція МВС України. Тільки останнім часом кандидатські дисертації з цього напрямку досліджень захистили С. Гусаров, О. Домашенко, В. Єгупенко, Л. Міленін, В. Новиков, О. Салманова, Я. Хом'як. Проблеми державного регулювання транспортної системи становили предмет дослідження А. Васильєва, В. Гіжевського, А. Мілкшевича. Питання моделювання транспортної системи досліджували російські вчені: А. Бутов, Д. Гаскаров, А. Єгоров, Н. Крупеніна, І. Єрмаченков. Для визначення методології роботи та формулювання основних положень категорійного апарату було залучено роботи таких теоретиків права: С. Алексеев, С. Комаров, В. Лазарев, О. Петришин, О. Скакун, М. Цвік. Використано здобутки вчених з теорії управління, адміністративного права: В. Авер'янова, О. Бандурки Ю. Битяка, С. Ківалова, Л. Коваля, Ю. Козлова, А. Комзюка, В. Ко-ноплянко. Для розв'язання зазначених проблем необхідно вирішити наступні завдання: - визначити поняття та виділити елементи транспортної системи, подати їх класифікацію; - дослідити основні риси правовідносин у транспортній сфері; - подати класифікацію юридичних фактів як основи виникнення, зміни й припинення правовідносин; Вирішення цих завдань базується на використанні діалектичного закону розвитку суспільства як соціального інституту та пов'язаних із ним юридичних категорій і понять. Для проведення дослідження застосовані такі методи наукового пізнання, як компаративний, логічний, історико-правовий, методи класифікації, групування, системно-структурний.

Выводы:Транспорт як найважливіша галузь економіки покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва у перевезеннях. Існування транспортної системи як складного об'єкта державно-управлінського впливу, її особливе значення для розвитку економіки будь-якої держави визначає необхідність проведення глибоких наукових досліджень з метою вироблення підходів щодо підвищення ефективності функціонування транспортної системи, результативності здійснення управління нею уповноваженими органами, їх посадовими особами. Державне управління транспортною системою визначене як особлива частина управління розвитком суспільства, здійснюваного уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування (у межах повноважень, встановлених законом), функціонування яких спрямоване на реалізацію конституційно закріплених положень щодо відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, визначення прав і свобод людини та їх гарантій як спрямованості діяльності держави. Державне управління транспортною системою - це активна, цілеспрямована, організуюча діяльність у сфері функціонування окремих видів транспорту згідно з їх призначенням, забезпечення відповідного розвитку транспортної інфраструктури, надання транспортних послуг, а також діяльність щодо убезпечення переміщень учасників руху транспортних засобів. При цьому держава в особі уповноважених органів (посадових осіб) встановлює правила поведінки у сфері діяльності транспорту і охороняє їх, здійснюючи правотворчу та правозастосовчу діяльність. Суб'єктами державного управління транспортною системою виступають державні органи (їх посадові особи), які мають повноваження організаційно-розпорядчого характеру. Разом з тим, повноваження організаційно-розпорядчого характеру (як власні, так і делеговані) мають також органи місцевого самоврядування у межах компетенції. Державне регулювання пропонується визначати як функцію державного управління взагалі, й транспортною системою зокрема. Державне регулювання транспортної системи визначається як частина управлінської діяльності держави, яка здійснюється на основі закону або іншого правового акту органами виконавчої влади у межах повноважень притаманними їм методами для виконання завдань державного управління транспортною системою. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортній сфері здійснюється шляхом визначення та закріплення у правових актах правил поведінки учасників правовідносин у транспортній сфері та охороняється державою. Його пропонується визначати з позицій позитивістського розуміння теорії права, тобто адміністративного права як регулятора правовідносин, зокрема - у транспортній сфері, що здійснюється шляхом комбінації відповідних засобів (переважно - зобов'язань та заборон, що є іманентним імперативному методу правового регулювання). У юриспруденції існують різні погляди на місце норм права, які регулюють відносини у транспортній сфері, у системі права - від за перечення транспортного права як окремої галузі права до обґрунтування існування зазначеної галузі. Розробка єдиного підходу до місця норм права, які регулюють діяльність транспорту, у системі права дозволить чітко визначити та розробити відповідні пропозиції щодо нормативного закріплення загальнообов'язкових правил поведінки у сфері діяльності транспорту з метою убезпечення переміщень і, в цілому, національної безпеки. Щоб розв'язати це завдання, необхідно було визначити поняття та складові транспортної системи, схарактеризувати особливості правовідносин у сфері діяльності транспорту. На сьогодні відсутнє загальноприйняте поняття транспортної системи, а існуючі потребують удосконалення. Для формулювання поняття транспортної системи використаний двохаспектний підхід, який найчастіше застосовується у теорії управління, - організаційно-структурний та функціональний. Транспортну систему визначено як діяльність людей, яка має певні організаційні форми виразу. З одного боку - це діяльність з функціонування окремих видів транспорту згідно з їх призначенням, транспортної інфраструктури та надання транспортних послуг, а з іншого - діяльність з функціонування транспортної системи окремих адміністративно-територіальних одиниць - областей, районів, сіл, селищ, міст у межах загальнодержавної транспортної системи

Литература:1. Конституцiя України: Прийнята на 5-й сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996р. // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1996. - N 30. - Ст.141. 2. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. -№ 24. - Ст.189 (зі змінами) 3. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 4. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стор. 1122 5. Повітряний кодекс України вiд 04.05.1993 № 3167-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 25, ст.274 6. Кодекс торговельного мореплавства України вiд 23.05.1995 № 176/95-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349 7. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 8. Закон України вiд 10.11.1994 № 232/94-ВР «Про транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст.446 9. Закон України «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» від 20 жовтня 1998 р. // ВВР України. - 1998. — № 52. - Ст. 318 10. Закон України від 16.03.2000 року №1550-111 "Про правовий режим надзвичайного стану" // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. - Ст. 176 (зі змінами). 11. Закон України вiд 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 44, ст.416 12. Закон України вiд 10.11.1994 № 232/94-ВР «Про транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст.446 13. Закон України вiд 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 9, ст.106 14. Закон України вiд 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 40, ст. 183 15. Закон України вiд 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 22, ст.105 16. Закон України вiд 01.06.2000 № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299 17. Закон України "Про міліцію" вiд 20.12.1990 № 565-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 4, ст. 20 18. Закон України "Про страхування" від 07.03.1996 р. №85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст.78 (зі змінами) 19. Закон України вiд 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 31, ст.338 20. Закон України вiд 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 22, ст.105 21. Закон України вiд 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 40, ст. 183 22. Закон України вiд 01.06.2000 № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299 23. Законодавство України про залізничний транспорт // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — № 12. — С 138—153. 24. Закон України "Про біженців" від 21 червня 2001 р. №2557-111 // Урядовий кур'єр. - 2001. - 12 вересня (№164). 25. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від,09.04.1999 p. №586-XJV // Відомості Верховної Ради України.- 1999.-№20-21.-Ст. 190 (зі змінами й доповненнями) 26. Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 р. №192/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ 29. - Ст.139. 27. Угода про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами від 12.04.1996 р. (м. Москва) 11.06.1997 р. ратифіковано Верховною Радою України // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - Ст.197 (з наступними змінами). 28. Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців: Закон України від 11 січня 2002 р. №2942-111 // Урядовий кур'єр. - 2002. - 29 січня (№18) 29. Наказ Державної служби автомобільних доріг України від 06.03.2003 р. №92, зареєстрований у Мін'юсті України 3 червня 2003 р. №430/7751, "Про затвердження Порядку оформлення погодження проїзду великогабаритних та (або) великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами України" // Офіційний вісник України вiд 20.06.2003 - 2003 р., № 23, стор. 583, стаття 1101 30. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 p. № 363 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 8. — С 312 31. Статут залізниць України вiд 06.04.1998 № 457 // Офіційний вісник України вiд 23.04.1998 - 1998 р., № 14, стор. 150 32. Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2000 р. № 584. Пункти 5—6 33. Положення про Головну державну технічну інспекцію міського електротранспорту. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1997 р. № 149. Пункти 4—5 34. Положення про Міністерство транспорту України. Затв. Указом Президента України від 11 травня 2000 p.— № 678/2000. — П. 7 35. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. №340, оголошене наказом МВС України №394 від 21.07.1993 р. "Про затвердження Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи". 36. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. №341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України» // Офіційний вісник України - 1997 р., № 16, стор. 52 37. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 р. №1069 "Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України" // Офіційний вісник України вiд 20.10.1997 - 1997 р., № 40, стор. 24 38. Постанова KM України від 29.11.2000 р. №1755 "Про термін дії ліцензії на здійснення певних видів господарської діяльності, розміри та порядок зарахування плати за її видачу" // Офіційний вісник України вiд 15.12.2000 - 2000 р., № 48, стор. 36, стаття 2093 39. Постанова KM України від 14.11.2000 р. №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" // Офіційний вісник України вiд 01.12.2000 - 2000 р., № 46, стор. 218, стаття 2001 40. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 р. №586 «Про утворення Державного департаменту автомобільного транспорту» // Офіційний вісник України вiд 21.04.2000 - 2000 р., № 14, стор. 19, стаття 561 41. Про створення Української транспортної інспекції Державного департаменту автомобільного транспорту: наказ Мінтрансу України №244 від 18.04.2002 р. // Транспорт України. - 2002. - 30 квітня (№8). 42. Про взаємовідносини з Державною службою автомобільних доріг України, діяльність якої спрямовується і координується КМУ через Міністра транспорту України: наказ Міністерства транспорту України від 28.01.2002 р. №47 // Транспорт України. - 2002. - 15 лютого (№3). 43. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 про затвердження «Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» // Офіційний вісник України вiд 02.02.2001 - 2001 р., № 3, стор. 203, стаття 75 44. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №141) // Офіційний вісник України вiд 21.02.2003 - 2003 р., № 6, стор. 66, стаття 236. 45. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р №109 "Про державну підтримку розвитку транспорту та шляхів сполучення загального користування" (з наступними змінами) // Урядовий кур'єр вiд 03.03.1994 - № 35. 46. Положение о Министерстве путей сообщения Российской Федерации. Утверждено постановлением Правительства Российской Федерации от 18 июля 1996 г. №848 // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1996.-№31.-Ст.3746. 47. Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект розвитку залізничних шляхів України) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку Закон України від 08 06 2000 р №1803-111 // Відомості Верховної Ради України - 2000 - № 37 - Ст 312 48. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р №262 "Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України" (зі змінами і доповненнями) // http://zakon.rada.gov.ua 49. Про введення в дію Положення про Раду Державної адміністрації залізничного транспорту України (Раду Укрзалізниці) наказ Міністерства транспорту України від 21 10 2002 р №744 // Весь транспорт Онлайн -2002 - 4 ноября (№200) 50. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" // Офіційний вісник України вiд 01.12.2000 - 2000 р., № 46, стор. 218, стаття 2001 51. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 р. №668 «Про затвердження Положення про порядок надання морським і річковим судноплавним компаніям статусу національного перевізника» // Офіційний вісник України вiд 06.07.2001 - 2001 р., № 25, стор. 30, стаття 1115 52. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок обчислення і сплати до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та за транзитне транспортування трубопроводами аміаку, природного газу територією України» від 29.11.2000 р. №1742 // Офіційний вісник України вiд 15.12.2000 - 2000 р., № 48, стор. 19, стаття 2083. 53. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. №814 "Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляд на морському і річковому транспорті" // Офіційний вісник України вiд 25.06.1998 - 1998 р., № 23, стор. 14 54. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 р. №573 (зі змінами і доповненнями) "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту" // Офіційний вісник України вiд 14.04.2000 - 2000 р., № 13, стор. 76, стаття 523 55. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 р. №584 "Про Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту" // Офіційний вісник України вiд 14.04.2000 - 2000 р., № 13, стор. 88, стаття 530 56. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12 1998 р. №2098 "Питання безпеки судноплавства України" (зі змінами) // Офіційний вісник України вiд 14.01.1999 - 1998 р., № 52, стор. 51 57. Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. №1138/2000 р. "Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України" // Офіційний вісник України вiд 03.11.2000 - 2000 р., № 42, стор. 22, стаття 1774 58. Указ Президента України від 15.12.1999 р. №1573/99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» // Офіційний вісник України вiд 31.12.1999 - 1999 р., № 50, стор. 11 59. Устав автомобильного транспорта Украинской ССР: Утверждён постановлением Совета Министров УССР от 27 июня 1969 г. №401 // СП УССР. -1969. - №7. - Ст.89 (с изменениями). 60. Указ Президента України від 15.12.1999 р. №1572/99 // Урядовий кур'єр. - 1999. - 17 грудня 61. Указ Президента України від 15.12.1999 р. №1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" // Офіційний вісник України вiд 31.12.1999 - 1999 р., № 50, стор. 8 62. Указ Президента України від 15.12.1999 р. №1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" // Офіційний вісник України вiд 31.12.1999 - 1999 р., № 50, стор. 8 63. Административное право Российской Федерации: Учебник. — М., 1996. — С. 218 64. Административное право Украины: Учебник / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. - 2-е изд., перераб. и доп - Харьков: Право, 2003. - С.44 65. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. акад. С.В. Ківалова...-С.478-479 66. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю. П. Битяка. — Харків: Право, 2000. — С 120 67. Алексеев С. С. Гражданская ответственность за невыполнение плана железнодорожной перевозки грузов. — М., 1959. — С. 32. 68. Алексеев С. С. Право азбука - теория – философия. – М. Статут, 1999 - С 363 69. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. - М.: Юрид. лит., 1982. -Т.2. - С.83 70. Алехин А.П. Глава 6. Органы исполнительной власти // Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. - М.: Зерцало, 1997. - С. 132 71. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). - М.: Юрид. лит., 1976. - С.53-56 72. Гончарук С. Т. Адміністративне право України: Навч. посібник. — К., 2000. - С 70 73. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института. — 1954. Вып. 5. — С. 65—87. 74. Гусаров С.М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Дис. ... канд. юрид. наук. - Харків, 2002. 75. Державне управління: Теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С 37—38 76. Елизаров В.А. Транспортное право: Учеб. пособие. - М.: Юрид. літ, 1999.-С.5-8. 77. Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції України. - Харків, 2002 78. Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. проф. М.В. Цвіка, доц.. В.Д. Ткаченка, проф.. О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - С.338 79. Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посібник/ За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 912 с. 80. Коваль Л.В. Адміністративне право. - К.: Вентурі, 1996. - С.33 81. Колпаков В. К. Адміністративне право України Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 21—32. 82. Комаров СА. Общая теория государства и права. - М.: Юрайт, 1997. - С.76. 83. Коренев А.П. Административное право России. Часть 1. - М.:Юристь, 1996.-С.36 84. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции // Гражданско-правовой договор и его функции. — Свердловск, 1980. — С. 16—20. 85. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. - М.: Юрид. лит., 1972.-С.132 86. Луць В. В. Транспортні договори // Цивільне право: Навч. посібник / За ред. проф. О. А. Підопригори і Д. В. Бобрової. — К.: Вентурі, 1996. — С. 192—224. 87. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К.: Юрінком Інтер. — 560 с. 88. Майоров В.И. Административно-правовые проблемы управления обеспечением безопасности дорожного движения: Дис. ... д-ра юрид. наук. -Екатеринбург, 1997 89. Манохин В.М. Порядок формирования органов государственного управления. - М.: Госюриздат, 1963. -С.26 90. Мешера В. Ф. Морское право. Правовые условия перевозки грузов.—Л., I960.— С. 6. 91. Міленін О.Л. Правосвідомість учасників дорожнього руху. Авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук. - X., 2001 92. Новоселов В. И. К вопросу об административных договорах // Правоведение. — 1969. — № 3. 93. О федеральном железнодорожном транспорте: Федеральный закон от 25 августа 1995 г. №153-Ф3 // Собрание законодательства Российс кой Федерации. - 1995. - №35. - Ст.3505. 94. Рапопорт Я. И. Об основаниях возникновения обязательств из железнодорожных перевозок грузов // Научн. зап. Харьковского ин-та советской торговли. 1952. — Вып. III. — С. 184. 95. Российский Б.Ф. Государственная система обеспечения безопасности дорожного движения: Дис. ... д-ра юрид. наук. - М.,1993 96. Салманова О.Ю. Адміністративно-правові засоби забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху: Дис. ... канд. юрид. наук. - Харків, 2002 97. Смирнов В. Т., Яковлева В. Ф. Правовые проблемы перевозки и материально-технического снабжения. — Л.: Изд-во Ленинградского ун-та., 1978. 98. Советское административное право / Под ред. С.С. Студеникина. - М.: Госюриздат, 1958. - С.9 99. Старилов Ю.Н. Служебное право. - М.: Издательство БЕК, 1996 100. Транспортне право України: Навч. посібник / Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., Демський С.Е., Мілашевич А.В.; За заг. ред. В.К. Гіжевського, Е.Ф. Демського. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С.9-20. 101. Транспортне право України: Навч. посібник / Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., та ін. К. 2002 - С.159 102. Транспортное право: Учеб. пособие. - М.: Былина, 2001. 103. Урядовий кур'єр. - 1999. - 17 грудня 104. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — Кн. 2. — 784 с. 105. Шахриманьян И.К. Безопасность дорожного движения. - М.: Академия МВД СССР, 1979.-С. 12 106. Шмигелъсшй Г. М. Договор перевозки грузов по советскому морскому праву: Автореф. канд. дис. — М., 1955. —С. 7. 107. Юсупов В А Теории административного права. - М.: Юрид. лит., 1985. - С.72 108. Явич Л. С Право развитого социалистического общества. Сущность и принципы. — М.: Юрид. лит,, 1978. — С. 95—96 109. Яичков К. К. Договор железнодорожной перевозки грузов по советскому праву. - М., 1958. — С. 147 Ямпольская Ц. А. О теории административного договора // Сов. гос. и право. — 1966. — № 10.