Пам’ять. Особливості пам’яті.

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Природа пам’яті та її значення в оволодінні школярами навчальною діяльністю 5 1.1. Пам’ять. Фізіологічні механізми 5 1.2. Типи пам’яті 6 1.3. Риси пам’яті 9 1.4. Забування 15 Висновки до розділу 18 Розділ 2. Емпіричне дослідження пам’яті та її особливостей у молодших школярів 20 2.1. Методи вивчення пам’яті у молодшому шкільному віці 20 2.2. Аналіз та узагальнення дослідження 30 Висновки до розділу 34 Висновки 35 Список використаних джерел 36

Вступление:Актуальність дослідження. Початкова школа - найбільш відповідальний період у житті людини. Саме в молодшому шкільному віці починається цілеспрямоване навчання й виховання, основним видом діяльності дитини стає навчальна діяльність, що відіграє вирішальну роль у формуванні й розвитку всіх її психічних властивостей і якостей. Учиться, виховується людина не тільки в початкових класах школи, але й у середніх, і в старших, і все життя. Але в початкових класах закладається фундамент того, що буде розвиватися й зміцнюватися з віком. Тому вчити й виховувати молодшого школяра - дуже відповідальне завдання. У руках у вчителя початкових класів фактично доля людини, і ставитися до неї потрібно дбайливо й обережно. Молодший школяр - ще маленька людина, але вже дуже складна, зі своїм внутрішнім світом, зі своїми індивідуально-психологічними особливостями. Психічні процеси, за допомогою яких людина пізнає світ, себе й інших людей, називаються пізнавальними процесами або пізнавальними здібностями. До таких здібностей відносяться: відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, мислення й уява. Пам’ять відіграє величезну роль у пізнавальній діяльності молодшого школяра, тому її вивчення є актуальною темою для всебічного дослідження. Метою дослідження є комплексне дослідження пам’яті як центральної психологічної функції молодшого шкільного віку. Об’єктом дослідження є процеси та особливості пам’яті учнів 2 класу середньої школи №157, предметом дослідження – пам’ять у молодших школярів. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - розглянути загальну характеристику пам’яті та її механізмів; - дослідити типи пам’яті; - комплексно охарактеризувати риси пам’яті у різних вікових групах віці; - зробити емпіричне дослідження школярів за основними методиками дослідження пам’яті; - здійснити обробку отриманих даних та зробити висновок із отриманих досліджень. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань дослідження механізмів пам’яті, процесів пам’яті молодших школярів, особливостей пам’яті у молодшому шкільному віці, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Венгера А.Л., Цукермана Г.А., Виготського Л.С., Гамезо М.В., Герасимової В.С., Орлової Л.М., Гуревича К.М., Доналдсона М., Єгорової Т.В., Житнікової Л.М., Кравцової Є.Є., Леонтьєва А.Н., Ляудіса В.Я., Овчарової Р.В., Дубровіної І.В., Чуприкової Н.І., Ельконіна Д.Б., Яковлевої Е.Л. та ряду інших психологів. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити теоретичний аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення, експертний метод вибору показників. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних фахівців-психологів, періодичних виданнях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; двох розділів, перший з яких присвячений дослідженню природи пам’яті та її значення в оволодінні школярами навчальною діяльністю, у другому розділі курсової роботи проведено емпіричне дослідження пам’яті та її особливостей у молодших школярів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы:Таким чином, із проаналізованого дослідження можна зробити наступні висновки та узагальнення: - Пам’ять лежить в основі здібностей людини і є умовою навчання, придбання знань, формування вмінь і навичок. - При переході до молодшого шкільного віку в пам’яті дитини відбуваються якісні зміни. Вона, насамперед, стає опосередкованою - дитина навчається запам’ятовувати, використовуючи різноманітні засоби для свого запам’ятовування. При цьому дуже важливо, щоб засіб відігравав другорядну роль і не відволікав дитину від змісту матеріалу, що запам’ятовується. - Для розвитку й успішного використання опосередкованого запам’ятовування краще мати не дуже гарну механічну пам’ять. Пам’ять у молодшому шкільному віці тісно пов’язана з увагою. Молодшим школярам цілком достатньо розумової дії узагальнення, тобто виділення деяких загальних ознак різних предметів. Легко опановують діти цього віку й класифікацією. - Мимовільне запам’ятовування продовжує відігравати істотну роль у нагромадженні досвіду в молодших школярів, особливо в умовах їхньої активної діяльності. Буквальність запам’ятовування збагачує активний словниковий запас дитини: розвиває літературно оформлену мову, допомагає опанувати науковими поняттями. - Серед основних методів дослідження пам’яті в школярів молодшого шкільного віку найпоширенішими є: Заучування десяти слів, Опосередковане запам’ятовування за Леонтьєвим, Піктограма, Відтворення розповідей. - Провівши дослідження з учнями 2 класи середньої школи № 157, ми прийшли до висновку, що в переважної більшості учнів класу переважає значеннєве (логічне) запам’ятовування, основою якого є розуміння зв’язків, що відбивають істотні сторони й відносини. Учні прочніше й більше запам’ятовують той матеріал, що їм більш зрозумілий. Зауважимо, що отримані результати збігаються з наведеною теоретичною частиною курсової роботи.

Литература:1. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Схема индивидуального обследования детей младшего школьного возраста: для школьных психологов. – Х.: Сфера, 1999. 2. Выготский Л.С. Проблема обучения и развития в школьном возрасте // Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: Педагогика, 2001. 3. Гамезо М. В., Герасимова В. С., Орлова Л. М. Младший школьник: психодиагностика и коррекция развития. – М.: МГОПУ, 1999. 4. Гильбух Ю. З. Психодиагностика в школе. – М.: Знание, 1999. 5. Голубева О. Индивидуальные особенности памяти человека. – М.: Педагогика, 1990. 6. Гуревич К.М. Что такое психологическая диагностика. – М.: Знание, 2005. 7. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. – М.: Педагогика, 2005. 8. Егорова Т.В. Особенности памяти и мышления младших школьников. – М.: Педагогика, 1993. 9. Житникова Л.М. Учите детей запоминать. – М.: Высшая школа, 2002. 10. Кравцова Е.Е. Психологические особенности детей младшего школьного возраста // «Первое сентября», 2005, №3. 11. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Педагогика, 1972. 12. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. – М.: Педагогика, 1976. 13. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 2 книгах: Книга 2: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. 14. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: Сфера, 2004. 15. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д. Б. Эльконина, А. Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1998. 16. Особенности умственного развития учащихся вспомогательной школы /Под ред. Ж. И. Шиф. – М.: Педагогика, 1965. 17. Підласий І.П. Система засвоєння – забування // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 2. 18. Практикум по психологии / Под ред. А.Н. Леонтьева, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: МГУ, 1972. 19. Психологическая служба в школе / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: АПН СССР, 1984. 20. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1998. 21. Рогов И.С. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 2002. 22. Учебная деятельность младшего школьника: диагностика и коррекция неблагополучий: Книга для учителей дифференцированных классов / Под ред. Ю.З. Гильбуха. – К.: Випол, 2003. 23. Чуприкова Н.И. Психология умственного развития: принцип дифференциации. – М.: Столетие, 1997. 24. Эльконин Д. Б. Обучение и умственное развитие в младшем школьном возрасте // Эльконин Д. Б. Избр. психол. тр. – М.: Педагогика, 1989. 25. Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция внимания и памяти школьников // Маркова А.К., Лидерс А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. – М.: Педагогика, 2002.