Очищення конвекторних газів металургійного підприємства

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Оцінка токсичності забруднень 5 Розділ 2. Методи аналізу та контролю забруднень в навколишньому середовищі та на виробничому об'єкті. Моніторинг забруднень 10 Розділ 3. Вибір та обґрунтування технології екологічної безпеки виробництва 14 Розділ 4. Хімічні, фізичні, біологічні процеси, 20 що реалізуються в обраній технології 20 Розділ 5. Вибір обладнання та проектування очисних споруд 21 Висновки та рекомендації 38 Використана література 39

Вступление:На сьогоднішній день суспільство досягло небувалих успіхів у розвитку промислового виробництва. Його масштаби щорічно збільшуються, оскільки зростає кількість населення на Землі. Але такий стрімкий розвиток виробничого процесу не міг не позначитися на навколишньому середовищі. Сучасна атмосфера, як його складова, зазнає потужного антропогенного впливу. Тому говорити про її придатність та безпечність, як середовища для існування людства, не доводиться. Сучасні масштаби викидів забруднень потребують ефективних способів захисту повітря від них. Викиди виробничого комплексу в атмосферу значно погіршують її якість, що має негативний вплив на людей, тварин, рослинність, знижує прозорість атмосфери, підвищує вологість повітря, знижує видимість, тощо. Величезна кількість SO2, CO, C02 та ін. газів надходять у атмосферу, порушуючи рівновагу хімічних процесів. Повітря виступає як посередник забруднення інших складових природи, сприяє розповсюдженню великих мас забруднень на великі відстані. Як результат негативного впливу виступають кислотні дощі, озонові дірки, утворення пустель, забруднення Світового Океану. Для зменшення навантаження на атмосферу необхідно нейтралізувати викиди до об'єму, придатному для її нормального функціонування. Тому на промислових підприємствах використовують процеси та апарати для газоочищення та пиловловлення. До того ж очищення газів може мати й економічну доцільність. Так , наприклад, при очищенні газів від S02 , його можна використовувати   для   виробництва   сірчаної   кислоти   або   різноманітних добрив. Це дозволяє зменшити видобуток саморобної сірки. Виробництво агломератів є важливою складовою багатьох промислових комплексів. Виробничий процес отримання агломерату на металургійному заводі має великий негативний вплив на атмосферу. Він супроводжується виділенням великої кількості пилу, а також діоксиду сірки. Тому метою даної роботи є підібрати ефективну технологічну схему по для очищення газу, що виділяється при виробництві агломерату. А також провести вибір та розрахунок апаратів, які б забезпечували максимальну ефективність схеми.

Выводы:Ціллю курсового проекту був розрахунок та вибір технологічної схеми для очищення газів від пилу, при виробництві агломерату на металургійному заводі за об'ємної витрати газу Vp = 44000 м/год і запиленістю газового потоку Свх = 57 г/м3. У даній роботі були розраховані основні апарати, використані для очистки. На першій стадії очищення відбувалося у циліндричному циклоні ЦН-15-900х6УП, діаметром 1000 мм. Ефективність очищення газу від грубого пилу у циклоні 88,5 %, концентрація пилу на виході з циклону становить 6555 г/м3. На другій стадії доочищення газу від пилу проходить в електрофільтрі серії УГ2-3-26 з загальною площею осадження f = 1690 м2. Ефективність очищення в електрофільтрі становить 99,9 %. Концентрація пилу на виході становить 6 мг/м3, що не перевищує ГДК, яке становить 9мг/м3. На третій стадії очищення проходить від S02 у двох скруберах Вентурі з діаметром горловини 420 мм. Ефективність очищення у першому скрубері 86 %, а у другому — 99,9 %. Концентрація SO2 на виході зі скруберу становить 7 мг/м3, що не перевищує ГДК = 10 мг/м3. Отже, технологічну схему обрано правильно. Розрахована схема може успішно використовуватись у промисловості, її доцільність полягає у можливості використання відпрацьованих газів для контактного виробництва сірчаної кислоти. Крім того, застосований для мокрого очищення у скруберах Вентурі магнезитовий спосіб очищення від діоксиду сірки є достатньо дорогим, але дає можливість циклічності процесу з поверненням магнезиту на зрошення.

Литература:1. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Изд. 7-е, пер. и доп. В трех томах. Том III. Неорганические и элементоорганические соединения. Под ред. засл. деят. науки проф. Н.В.Лазарева и докт. биол. наук, проф. И.Д.Гадаскиной. Л., Химия, 1977. 2.  Ужов В.Н., Вальдберг А.Ю. Подготовка промышленных газов к очистке. М., Химия, 1975. 216 с. 3. Техника защиты окружающей среды / Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Химия, 1989. 512 с. 4. Очистка газов в металлургии. Юдашкин М.Я. М., Металлургия, 1976. 384 с. 5. Высокоэффективные мокрые пылеуловители: Учеб. пос. / А.М.Юрлов, Ю.Г.Ярошенко. Свердловск: УПИ, 1990. 68с. 6. Пылеулавливание и очистка газов. Гордон Г.М., Пейсахов И.Л. Изд-во Металлургия, 1968. 499с. 7. Расчет и выбор пылегазоулавливающего оборудования: Учеб. пос. для вузов / Горемыкин В.А., Панов М.К., Аль-Кудах и др. – Воронеж: изд-во ВГАСА, 2000. 326 с. 8. Дубинская Ф.Е. Скрубберы Вентури с регулируемым сечением горловины. Конструкция, расчет, применение. – М.: ЦИНТИхимнефтемаш, 1989. 39 с. 9. Техника пылеулавливания и очистки промышленных газов: Справ. Изд. Алиев Г.М.-А. М.: Металлургия, 1986. 544 с. 10. Защита атмосферы от промышленных загрязнений: Справ. Изд.: В 2-х ч. Ч. 1: Пер. с англ. / Под ред. Калверта С., Инглунда Г. М. М.: Металлургия, 1988. 760 с. 11. Л.А. Кущев. Снижение выбросов при производстве цветных металлов // Экология и промышленность России. 2003. №8. 12. Л.А. Тарасова, С.А. Канерва, О.А. Трошкин. Комбинированная система пылеулавливания // Экология и промышленность России. 2003. №1. 13. Ужов В.Н., Вальдберг А.Ю., Очистка газов мокрыми фильтрами. М.: Химия, 1972. 14. Рабинович В.А., Хавин З.Я. Краткий химический справочник: Справ. изд / Под ред. А.А. Потехина и А.И. Ефимова. – 4-е изд., стереотипное. – СПб: Химия, 1994. 432 с. 15. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии: Учебное пособие для вузов под ред. чл.-корр. АН России П.Г. Романкова. – 12-е изд.: ООО ТИД «Альянс», 2005. 576 с. 16. Швидкий В.С., Ладигичев М.Г. Очистка газов: Справочное издание / В.С. Швыдкий, М.Г. Ладигичев. – М.: Теплоэнергетик, 2002. – 640 с. 17. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2000. 672 с.