Вступление:Актуальність теми дослідження. Ефективна система оподаткування – невід’ємна частина економічного комплексу будь-якої сучасної держави. Податки – це не тільки основне джерело надходжень до бюджетів, а й потужний регулятор суспільних пропорцій, гарант соціального захисту громадян і створення сучасної матеріальної основи суверенітету держави й місцевого самоврядування. Акцизи - непрямі податки на товари і послуги , включені до ціни і сплачувані за рахунок покупців. Збирачами акцизів є підприємства, що вироблять чи імпортують підакцизні товари або надають послуги, на які нараховуються акцизи. Платниками акцизів є споживачі. Акцизи характерні для ринкового ціноутворення при якому держава майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тільки надбавку до ціни, що характеризує її доход, який вона відсікає від обсягу реалізації товарів. Саме слово “акциз”, що походить від латинського ассігіо, означає “відрізати, відсікати”. Залежно від методу встановлення надбавки розрізняють фіскальні й пропорційні ставки акцизів. Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із розвиненою ринковою економікою акцизи представлені у двох формах - універсальні та специфічні. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються універсальним своїм значення у формуванні бюджетних надходжень. Причина полягає в тих відмінах , які полягають в цих двома видами акцизів і зумовлюють їх різне значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших економічних чинників. Дослідження економістів свідчать про те ,що предмети не першої необхідності, до котрих, як правило, належать підакцизні товари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто при збільшенні цін на ці товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів споживання останніх відбувається більш високими темпами. В період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень у бюджет від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. Все це робить ненадійними бюджетні надходження-від цього податку в період значних коливань кон’юнктури. Проте, з іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень по акцизному збору відносно динаміки національного доходу цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. У представленій до захисту дипломній роботі основна увага приділяється аналізу ролі справляння акцизного збору в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Ця проблема не знайшла свого достатнього відбиття в наукових розробках. Однією з причин цього є те, що формування акцизного збору в Україні відбулося лише на початку 90-х років. Увесь період існування зазначеного податку характеризується деталізацією й уточненням його законодавчого регулювання і лише зараз цей процес набуває певної завершеності. Саме тому більшість видань у галузі податкового права представлені підручниками й навчально-методичними посібниками, а наукові дослідження, на жаль, є винятком. Загальні питання непрямого оподаткування займають досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн. Особливо такі дослідження актуалізувалися у другій половині двадцятого століття через інтенсифікацію процесу запровадження податку на додану вартість та соціальну орієнтацію ринкової економіки. Серед іноземних вчених, які досліджували багаточисельні аспекти оподаткування та непрямі податки, зокрема, найбільш відомі роботи Д.Рікардо, А.Сміта, П.Семюельсона, Л.Штейна. З числа економістів близького зарубіжжя слід відзначити таких, як В.М.Аньшин, О.В.Бризгаліна, Є.М.Бухвальд, В.А.Воронков. На сьогодні в Україні теоретичні і практичні питання вдосконалення системи непрямого оподаткування, його впливу на макроекономічні та соціальні процеси стали предметом дослідження вітчизняних фахівців. Варто відмітити таких вчених, як В.М.Опарін, К.В.Павлюк, Г.О.П’ятаченко, А.М.Соколовська, В.М.Суторміна, В.М. Федосов. Проте питання непрямого оподаткування, зокрема, щодо оптимізації розмірів податкових ставок, визначення критеріїв їх диференціації, порядку встановлення та застосування, встановлення переліку підакцизних товарів у контексті їх впливу на зростання суспільного добробуту на сьогодні є недостатньо вивченими, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування його мети та визначення задач. Таким чином, дослідження основних проблем справляння акцизного збору в Україні має важливе теоретичне і практичне значення. На жаль, адекватного теоретичного аналізу акцизного збору та правових механізмів немає, що й послужило підставою для вибору теми дипломної роботи. На прикладі ВАТ “Миколаївський пивзавод «Янтар» ” було проведено аналіз сплати акцизного збору підприємством у зовнішньоекономічній діяльності. Крім того, були розроблені заходи щодо удосконалення справляння акцизного збору. Метою дипломної роботи є розробка і наукове обґрунтування методологічних основ справляння акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на підприємстві. Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань: - розкриття сутності та поняття акцизного збору, як одного з непрямих податків; - визначення місця акцизів у податковій системі держави; - вивчення правового забезпечення справляння акцизного збору та особливостей функціонування в ній непрямих податків; - аналіз та оцінка сплати акцизного збору для підприємств зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі ВАТ “Миколаївський пивзавод «Янтар»”); - розглянути аналіз динаміки сплати акцизного збору на підприємстві; - удосконалити методику нарахування та сплати акцизного збору для підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Об’єктом дослідження є теоретичні та практичні засади справляння акцизного збору на підприємстві у зовнішньоекономічній діяльності(на прикладі ВАТ “Миколаївський пивзавод «Янтар»”). Предметом дослідження є непряме оподаткування та його вплив на процес зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах. Методи дослідження. В процесі дослідження були застосовані як теоретичні, так і емпіричні методи наукового пізнання. Зокрема, у першому розділі магістерської роботи переважають формалізовані (загальнологічні) філософські (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, узагальнення, абстрагування, аналогії, доведення, пояснення) та спеціальнонаукові (методик, підходів, принципів, алгоритмів, правил) методи пізнання; у другому – неформалізовані філософські (евристики, наукової уяви, інтуїції) та емпіричні (спостереження) методи пізнання; у третьому – загальнонаукові (ймовірнісно-статистичний, структурно-функціонального підходу, моделювання, програмування, прогностичний) та емпіричні (спостереження та експеримент) методи пізнання. В дипломній роботі використовуються також логічний та статистичний методи. Дипломна робота ґрунтується на аналізі положень чинного фінансового й податкового законодавства, нормативно-правових актів інших галузей права. У ній також розглядається практика застосування податкового законодавства органами державної податкової адміністрації України, використано проекти законодавчих актів, довідкова література, статистичні матеріали щодо функціонування непрямих податків в Україні. При підготовці дипломної роботи було використано наукову й навчальну літературу з фінансового права, економічної теорії, галузевих правових наук. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблена спроба оптимізувати методику нарахування та сплати акцизного збору для підприємств зовнішньоекономічної діяльності. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дозволяють вдосконалювати існуючу практику справляння акцизного збору в Україні та реально можуть підвищити ефективність непрямого оподаткування. Результати дослідження також дозволяють органам законодавчої та виконавчої влади визначати напрями вдосконалення системи непрямого оподаткування на етапі загального реформування податкової системи України, виходячи з принципів розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки.