Система виховної роботи викладача ПТНЗ

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ТА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 6 1. Характеристика складових виховного процесу 6 2. Роль викладача і майстра в організації виховного процесу з учнями 8 3. Самопрезентація викладача 2 РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ 11 1.Психологічні основи виховної роботи з учнями нового набору 11 2. Організація роботи з батьками учнів 18 3. Роль методоб'єднань кураторів в підвищенні ефективності виховної роботи 28 ВИСНОВКИ 31 ЛІТЕРАТУРА 34 ДОДАТКИ 37

Вступление:Студентський вік є періодом найбільш інтенсивного соціального формування особистості. Це період пошуків самоствердження і самостійності, морального удосконалення і формування соціальної зрілості, розвитку професійного мислення і образу поведінки, тобто період, який суттєво впливає на всі подальші роки життя. Цьому віку властиві не тільки романтичність, активність, творче дерзання, пошук відчуття новизни і нетерпіння до рутини, але й надмірна чутливість, хворобливе самолюбство, підвищена недовірливість та імпульсивність поведінки, максималізм, нестійкість суджень. Цими особливостями не слід ігнорувати, оскільки саме морально-психологічна нестійкість, підвищена емоційна загостреність і динамічність є тим своєрідним підгрунтям, на якому відбувається становлення і самоствердження особистості. У зв’язку з прагненням України ввійти у світове співтовариство створюються як позитивні, так і негативні фактори, які впливають на молоду людину. З одного боку, світове співтовариство об’єднує народи світу, руйнує історичні бар’єри, сприяє загальнолюдській цивілізації, а з іншого – загрожує стиранням етнічної та культурної своєрідності, уніфікацією життя за чужими стандартами. Це призводить до того, що для молодої людини, з одного боку, розширюються можливості особистості в плані культурної ідентифікації, відкрився простір для формування широкого спектру ідей і ціннісних орієнтацій. Разом з тим, є і негативні наслідки, а саме: зросла актуальність потреби у задоволенні роботою, у молоді виявилась досить стійка установка на високооплачувану роботу, важкий матеріальний стан більшості сімей призводить до того, що багато молоді шукає швидких великих заробітків, змінюються моральні цінності, розшарування суспільства за матеріальним становищем; отримання максимальних життєвих благ якомога швидше і без зайвих зусиль. Із західної культури потрапило те, що головним мірилом є гроші, дорогий одяг, автомобіль, велика квартира тощо. Спостерігається зниження інтересу юнаків і дівчат до культури, мистецтва, духовної спадщини тощо. Зростають споживацькі настрої, в першу чергу, у сфері розваг. Жорстокість, порнографія, насильство негативно впливає на нашу молодь. Втрачає цінність класична культура. Нав’язується масова культура, яка легкодоступна через ЗМІ, супутникове телебачення, відеопродукцію, Інтернет, передачі яких низькопробні. Молоді люди дуже мало читають художньої літератури, 20% зовсім не читають. Все це змінює духовний світ молодої людини. Сьогодні молодь через дорожнечу не відвідує культурні заклади, які позитивно впливають на психологічний стан молодої людини. Збільшилась злочинність, насильство, проституція, наркоманія тощо. Все це вимагає створення нової цілісної системи виховання. Виховання, як важливе явище суспільного життя, здавна стало провідною функцією людського суспільства. На відміну від інших категорій життя, виховання існувало завжди. Цим, на наш погляд, і обумовлена актуальність нашого дослідження. Об’єктом дослідження став виховний процес в ПТНЗ, який в сучасних умовах має забезпечити умови для повнішого задоволення національно–культурних потреб особистості. А предметом – система виховної роботи з учнями ПТНЗ, яка виступає важливим фактором оволодіння культурно–історичними традиціями, збагачення її загальнолюдським змістом. Об’єкт та предмет дослідження обумовили його мету та задачі: 1. висвітлення сучасних складових виховного процесу; 2. характеристика основних підходів, напрямів та принципів, методів, прийомів і форм організації виховної діяльності в сучасних ПТНЗ; 3. розкриття ролі викладача та куратора групи у виховному процесі; 4. висвітлення організації роботи з батьками студентів. Практична цінність дослідження, на наш погляд, у тому, що його матеріали можуть бути використаними у системі виховної роботи викладачів та кураторів ПТНЗ.

Выводы:Головним завданням навчальних закладів є надання майбутнім фахівцям системи знань, умінь та навичок, що гарантують виконання ними на виробництві своїх функціональних обов’язків, а також забезпечення культурного і духовного розвитку особистості кожного учня, виховання молодих людей у дусі найкращих людських цінностей. Тому процеси навчання та виховання нероздільні, повинні бути послідовними і безперервними. Системна виховна робота розпочинається з першого дня навчання в навчальному закладі. Забезпечити високу ефективність виховного процесу – це не лише створити чітку організаційно-функціональну структуру його, розробити конкретний план організації та проведення виховної роботи усіх складових цієї структури, але й визначити функції кожної з них. Найбільший ефект виховної роботи одержуємо там, де поєднується педагогічна майстерність вихователя та вболівання за доручену справу. Пріоритетним напрямом організаційно-педагогічної діяльності повинен стати індивідуальний підхід у вихованні особистості студентів, стимулювання їхніх внутрішніх сил до саморозвитку й самовиховання. В основу формування особистості мають лягти також ідеї гуманістичні особистісно орієнтовні, які полягають у тому, щоб підтримати, розвинути людину, закласти в неї бажання та механізм самореалізації. Для самовиразу кожної молодої людини необхідно допомогти їй діяти не за заученим шаблоном, як колись навчали, а на свій розсуд показати талант вирішення тієї чи іншої ситуації, проблеми. Адже колись навчали не висовуватись самим, а чекати коли тебе помітять. І цей менталітет сьогодні необхідно змінювати. Таким чином, зможемо розкомплексувати, допомогти повірити у власні здібності і виховати самоповагу. Значна більшість учнів ПТНЗ, особливо першокурсників, не завжди здатні заявити про свою власну позицію, переважна більшість їх лише повторюють ту, яка їм пропонується викладачем, підручником. Але зараз, як ніколи, країні потрібні особистості-творці, люди ініціативні, які вспромозі сформулювати і відстоювати власну позицію, вміти втілювати її в життя. Допомогти в цьому має викладач, який допоможе подолати бар’єр страху перед необхідністю висловити свою думку. Повірити у власні сили, не боятися стати об’єктом висміювання, що власна точка зору не співпаде з точкою зору викладача, або буде сказано щось недоречне. Викладач має переконати його у тому, що помилки в суперечках – це не злочин. Для рішення проблеми виховного процесу слід: розробити концепцію виховання курсантів; вивчити та узагальнити позитивний досвід виховної роботи в сучасних умовах; систематизувати джерела інформації стосовно проведення виховної роботи; підготувати пакет нормативно-методичних матеріалів для проведення виховної роботи; чітко визначити виховні можливості навчальних дисциплін і заходів, що проводяться. Організація виховної роботи повинна відповідати загально педагогічним, методичним і психологічним вимогам. Головна професійна функція педагога – бути посередниками між поколіннями, сучасними тенденціями педагогічної науки і традиціями для того, щоб молодь могла реалізувати себе як особистість. Самопрезентація викладача разом із встановленням комунікативного зв'язку є одним із необхідних його професійних вмінь. Самовиховання, направлене на формування якостей, не маючи яких неможливо завоювати високий авторитет, – першочергове завдання педагога. Для цього необхідно виявити якості, які заважають завоювати авторитет, сформувати в себе тверду установку на процес самовиховання і проявити вольові зусилля, направлені на досягнення поставленої мети. Це завдання посильне будь-якому викладачу. Необхідно тільки націлити себе на серйозну, нелегку роботу На сьогоднішній день перед суспільством стоїть завдання підготувати молодь до повноцінного активного життя в демократичному суспільстві, в умовах ринкової економіки. Велика відповідальність покладається на куратора групи, якому доводиться починати формування колективу. Важливою складовою навчально-виховного процесу є організація роботи з батьками, сім’ями учнів. За нових умов суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім’ї за навчання і виховання молодої людини. Саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов’язані дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних нахилів, зміцнення фізичного здоров’я, здобуття загальної середньої освіти. Організація роботи з батьками в ПТНЗ багатоаспектна і має суттєві педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками значною мірою залежить від куратора, який є першим, хто встановлює контакт із сім’єю учня, і чия компетентність стає обличчям ПТНЗ. Керівництву ПТНЗ важливо не припускатися формалізму в роботі з батьками, забезпечувати організацію спільної діяльності ПТНЗ, сім’ї, адже від цього залежить не лише успішне навчання і виховання учнів, а й створення сприятливих умов для роботи педагогічного колективу, підвищення престижу навчального закладу. Пріоритетним аспектом в організації роботи з батьками є організація педагогічного всеобучу з метою формування їх педагогічної культури. Зміст роботи з формування педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність з надання допомоги сучасній сім’ї у виконанні нею виховної функції. Методологічним підґрунтям цієї педагогічної діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

Литература:1. Аніщенко Т. Гнучке навчання за модульною системою //Професійно-технічна освіта. - № 3. – 2004. 2. Барабаш О. Діалог на уроці або вчимося взаємодіяти і спілкуватися // Відкритий урок. – 2003. - № 5-6. – С.47-56. 3. Бех І.Д. Законопростір сучасного виховного процесу //Педагогіка і психологія. - № 1, 2. – 2004. 4. Верченко Н.В. Розвиток уваги, пам'яті учнів ПТНЗ інтелектуальними способами. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2004. – 44 с. 5. Верченко Н.В., Молчанов В.М., Шацька Р.М. Деякі аспекти вивчення педагогічної підготовленості керівних працівників професійно-технічних навчальних закладів до виконання функціональних обов'язків //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць УІПА. – 2003. - № 5. – С.132. 6. Десятов Т. Шляхи вирішення наукових проблем //Професійно-технічна освіта. - № 4. – 2004. 7. Єрмакова З.І. Виховна година і особистість учня: теорія і практика. Навчально-методичний посібник. – Донецьк: ДІПО, 2002. 8. Зязюн І.А. Світоглядна парадигма освіти //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2003. - № 5. – С.24. 9. Коджасперова Г.М. Педагогика: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред.проф.образования. – М.: Гуманит. изд. ценрт ВЛАДОС, 2003. – 352 с. 10. Козак Л. Особистісно орієнтоване навчання: ретроспективний аналіз //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2003 р. – Випуск II. 11. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні //Освіта України. – 7-14 липня. – 2004. 12. Кузнецов В.В. Применение активных методов обучения в процессе профессионального обучения учащихся средних профтехучилищ: Методические рекомендации. – М., 1985. 13. Молчанов В.М. Способы активизации познавательной деятельности учащихся профессионально-технических учебных заведений. Учебно-методическое пособие. – Донецк: ДИПО ИПР, 2003. 14. Никулина А.С., Шацкая Р.М. Активные формы и методы обучения и их применение в учебном процессе школ и профессионально-технических учебных заведений. Учебно-методическое пособие. – Донецк: ДИПО,2002. 15. Нікуліна А.С., Торба Ю.І. Вдосконалення педагогічної майстерності майстра і викладача у процесі самоосвітньої роботи. Навчально-методичний посібник. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2003. 16. Основні аспекти педагогіки профтехосвіти. Навчальний посібник /Нікуліна А.С., Молчанов В.М., Верченко Н.В., Торба Ю.І. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – 296 с. 17. Пашкова Н.В. Досуговая деятельность учащихся . - Донецьк: ДІПО ІПП, 2004. – 60 с. 18. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод.посібник /Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г.Ничкало. – К.: Вища шк., 1992. – 334. 19. Пилипчук В.В. Поглиблення професійних знань як умова розвитку педагогічної майстерності викладача / Педагогічная майстекність у закладах професійної освіти: Монографія. –К., 2003. –С. 124-150. 20. Подмазін С.І. Особистісно орієнтована освіта. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. 21. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98 – ВР //Офіційний вісник України. – 1998. - № 9. – С.3-24. 22. Стефан М.-Квятковський. Європейський контекст розвитку професійної освіти //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2003 р. – Випуск II . 23. Сухомлинська О.В. Трансформація освіти в Україні та педагогічний доробок Василя Сухомлинського //Професійно-технічна освіта, 1999. - № 2. 24. Технології навчально-педагогічної роботи: Навч.посібник /За заг.ред. А.І.Капської. – К., 2000. 25. Торба Н.Г. Мотивация обучения учащихся в ПТУЗ. Учебно-методическое пособие. – Донецк: ДИПО ИПР, 2003. - (рос. та укр.). 26. Торба Н.Г. Організація та управління виховним процесом професійно-технічного навчального закладу. Навчально-методичний посібник. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2003. – 44 с. 27. Торба Ю.І. Педагогічна підготовка викладачів спеціальних та загальнотехнічних дисциплін і майстрів виробничого навчання ПТНЗ у системі післядипломної освіти. Навчально-методичний посібник. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. – 40 с. 28. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Видав.центр “Академія”, 2002. 29. Харлаш Л.М. Про нетрадиційні форми у науково-методичній роботі //Відкритий урок. – 2003. - № 9-10. – С.26-28. 30. Шацька Р.М. (в співавторстві). Методи, прийоми та засоби навчання в ПТНЗ та їх ефективність. Технологія особистісно-орієнтованого уроку. Педагогічна технологія модульного навчання професії: Монографія /Нікуліна А.С., Олійник В.В., Матвєєв Г.П. та ін. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2001. – 75 стор. 31. Шацька Р.М., Молчанов В.М., Харагірло В.Є. Педагогічні технології. - Донецьк: ДІПО ІПП, 2004. – 80 с. 32. Ягупов В.В. Педагогіка. Навч.посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.