Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент»

Складові успіху організації

Карточка работы:9312
Цена:
Тема: Складові успіху організації
Предмет:Менеджмент
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Менеджмент ЗЕД
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Міжрегіональна Академія Управління (МАУП)
Содержание:Зміст 2 ВСТУП 3 Розділ 1. УСПІХ ОРГАНІЗАЦІЇ. 7 1.1. Успіх 9 1.2. Довговічна компанія 10 1.3. Ознаки стійкості 10 1.4. Висока корпоративна культура фірми 12 Розділ 2. СКЛАДОВІ УСПІХУ 14 2.1. Виживання 18 2.2. Результативність і ефективність 19 2.3. Продуктивність 19 Розділ 3. ФАКТОРИ УСПІХУ 23 3.1. Організація продажів: керована регіональна мережа 23 3.2. Використання ресурсів виробника 28 3.3. Асортимент: "сильний" товарний портфель компанії 31 3.4. Логістика: адекватність і оперативність доставки 33 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 41
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Успіх у діловому, особистому, соціальному житті — це те, до чого прагне багато людей. Американський психолог Дж. Макклелланд встановив наявність зв'язку між потребами успіху і економічним зростанням суспільства. Ця потреба спонукає людину шукати нові способи застосування своєї енергії, здібностей та сил, якщо оточуючі заохочують успішність такого пошуку. Макклелланд висунув гіпотезу: за зростанням потреби в успіху в суспільстві (це відображається у газетних, наукових публікаціях, художній літературі) можна передбачити тенденцію економічного зльоту. Виходячи з цієї гіпотези, успіх окремої людини залежить від рівня успішності самого суспільства.[3, с.7] Успіх — факт досягнення поставленої мети при мінімальних витратах матеріальних, соціальних і психологічних ресурсів. Макклелланд досліджував "спрагу успіху" як психологічну рису і дійшов висновку, що вона складається з таких компонентів: - готовність нести відповідальність за свої рішення, вміння поставити мету і досягти її власними зусиллями; - схильність до помірного ризику, ставки на власні знання і вміння, а не на випадок; - уміння за кожним рішенням бачити конкретний результат. Висновки дослідника про те, що вираження цих складових у людини говорить про її схильність до підприємництва, не підтвердилася у наступних пошуках психологів. Виявилось, що внутрішнє прагнення до успіху і схильність до успішної дії не є основною рисою тільки підприємців. Вивчення "індексу успіху" у підприємців пов'язане з тим, що їх діяльність за ефектом як для суспільства, так і для них самих перевищує і випереджає зусилля інших соціальних груп. В результаті підприємницької діяльності у суспільстві з'являються нові організаційні структури, зростає економічний добробут, підвищується трудова зайнятість. Умови економічної свободи сприяють виявленню особистого потенціалу в людей. Отже "успішність", швидше універсальний показник для всіх. Критерії успішності (особистої, професійної) для різних людей можуть бути різними. Із зростанням рівня знань людей результат діяльності все більше залежить від особистих рис людини. В науково – публіцистичній літературі німецьких, американських та інших авторів відзначається, що успіх в діяльності менеджера невіддільний від процвітання фірми в цілому, і, навпаки, секрети успіху містяться у системі принципів, які складаються в процесі функціонування фірми. Сенс політики, ціннісних критеріїв фірм, переконань керівництва і персоналу концентрується у девізах. Наприклад, "IBM — це сервіс". Фірма на справі підтримує свій імідж. Так, в останній час її завдання — створення для споживача, який недосвідчений в інформатиці, доступного у використанні комп'ютера. В Японії відомі нам компанії формують свій образ – це цінність, яка концентрує "внутрішню філософію" фірми. "Мацусита електронік" — купець, "Соні" — морська свита, "Хіта – та" — лицар з провінції, "Тошиба" — джентльмен. В цих образах японські корпорації відбивають свої правила прийняття рішень і поведінки.[1, с.11] Девід Мерсер, менеджер англійського філіалу IBM в книзі "Ай Бі М – керування в самій процвітаючій корпорації світу" наводити принципи цієї фірми, які допомагають їй перемагати: - сильне переконання, що веде до встановлення певної мети в рамках даного підходу; - етичні цінності, що сприймаються працівниками; - політика повної зайнятості (довічний найм); - різноманітність в роботі; - особисте стимулювання; - розвиток неспеціалізованої кар'єри; - особиста (на основі консенсусу) участь у прийнятті рішень; - прихований (встановлений системою цінностей) контроль замість явного, заснованого на цифрових показниках; - висока культура. Важлива складова успіху корпорації – характер спілкування з людьми: повага до особистості (офіційно визнана віра в індивідуальність), єдиний статус всіх працівників, відбір спеціалістів найвищого класу делегування відповідальності на найнижчі рівні. О. Гроссман, радник, відомий німецький економіст розробив рекомендації для досягнення успіху в книзі "В успіху є метод", яка нещодавно видана в ФРН. Він вважає, що більшість менеджерів, які тільки починають, та підприємців могли б досягти значно більших успіхів в своїй діяльності, якщо б діяли більш планомірно і цілеспрямовано. Більше того, своїм першочерговим завданням кожен підприємець повинен вважати конкурентне визначення завдань, що стоять перед ним. Відсутність "правильних" завдань ототожнюється із збільшенням їх множин, що, як правило, ставить бар'єр перед досягненням успіху.[8, с.21] Здавалося б, не такі вже й оригінальні ідеї. Відомо, за двома поженешся — жодного не спіймаєш. За оцінкою Гроссмана, лише три відсотки німецьких підприємств мають перед собою розумні, сформовані на папері завдання і менше одного відсотка — ретельно відпрацьовану стратегію дій на конкретний відрізок часу. Але ретельне відпрацювання завдань і роботи підприємства – це ще далеко не все, що вимагається в сучасному менеджменті. Фактором номер один будь – якого успіху є особистість самого підприємця чи менеджера, який повинен володіти цілою низкою особистих якостей і постійно займатися їх розвитком та удосконаленням. Найвищі досягнення базуються виключно на вищому професіоналізмі, щоденному тренінгу та підвищенні рівня своїх здібностей, в тому числі і фізичної підготовки, тому що більше 80 % підприємців можуть розвинути успіх своєї фірми тільки за рахунок кращої мобілізації сил і здібностей. В центрі ділової активності удосконалення професійних здібностей повинні стояти три методичні настанови: - Розробка конкретної мети і стратегії для її досягнення на основі глибокого аналізу загального становища справ. - Поєднання головної мети з планами її досягнення на конкретних відрізках вирішення поставленого перед собою завдання. - Забезпечення реалізації поставлених завдань чітким плануванням часу, потрібного для їх досягнення. Ще один нюанс щодо шляхів досягнення успіху: не забувати за лихоманкою ділових буднів про особисте життя, оскільки ділове і особисте життя менеджера взаємопов'язані та впливають одне на одного. Тільки монолітна життєва позиція може дати людині повне задоволення від життя, відчуття щастя. При цьому слід не забувати про здоров'я. Тому, що саме воно є важливим фактором успіху чи неуспіху в житті і роботі. Потрібно сказати, що менеджер високого класу відрізняється від просто доброго менеджера глибоко осмисленим і цілеспрямованим використанням часового фактора. Нестача часу — професійна хвороба старанних. У того, хто володіє методами економії часу, значно підвищується ефективність трудових затрат. Однак не потрібно при цьому забувати про головну мету руху. Тому, хто прямує в хибному напрямку, не допоможе економія часу.[5, с.14] З точки зору аналізу менеджменту, головне – визначити відносно правильні завдання і відпрацювати відповідну стратегію їх досягнення. В цьому полягає половина успіху. Ясність завдань — головний фактор успіху.
Объём работы:
40
Выводы:Выводы Для досягнення істинних успіхів потрібно повністю володіти ситуацією і докладати багато зусиль. Щоб провалити справу достатньо зробити тільки одну помилку. Тому кожен менеджер повинен, в першу чергу, поставити собі запитання: які цілі він прагне досягнути у найближчі 5 років, які здібності йому потрібно розвивати в собі для досягнення цих честолюбивих завдань. При цьому кожен повинен ретельно продумати і уявити собі, які першочергові фактори можуть в тій чи іншій ситуації забезпечити йому особистий успіх. При цьому потрібно дотримуватися принципу — максимальний успіх при розумній мобілізації енергії та часу. Кожен, хто хоче зробити успішну кар'єру, повинен тверезо й об'єктивно оцінити свої сили і здібності, визначити, що йому потрібно для самовдосконалення й розвитку, знайти свою мету і шляхи її досягнення. Використовуйте соту частину свого життя, щоб на кожному його етапі хоча б начорно визначити коло завдань, які ви насправді маєте намір розв'язувати. пів відсотка від суми днів кожного року пожертвуйте для того, щоб намітити план Вашої професійної діяльності і особистого життя. І, нарешті, один відсоток з 24 годин на добу приділяйте для ретельної підготовки до наступного дня. Наше завтра складається з того, що ми робимо для цього сьогодні.[2, с.234] Особливо успіх необхідний на початку нової справи. Для керівників в цьому питанні допоможуть такі поради. 1. Підготуйте повний письмовий конспект, яким Ви хочете бачити Ваш бізнес. 2. Багато хто думає, що все буде добре. Навіть якщо Вий хвилини не сумніваєтеся в успіху, потрібно примусити себе описати свою майбутню справу з граничною точністю. В наш час ні один поважаючий себе будівельник не буде зводити мури, не обміркувавши попередньо все до найменших подробиць з архітектором. 3. Проаналізуйте Ваші потреби і конкуренцію. Ще кілька років тому, коли в Україні тільки починався перехід до ринкової економіки кожен мав можливість, озброївшись самою простою ідеєю, створити підприємство. Сьогодні, щоб вижити, потрібно передчасно прорахувати, з якими проблемами можна зіштовхнутися, як задовольнити потенційні потреби, які можуть виникнути на перших етапах діяльності, а також мати чітке уявлення про силу конкурентів. 4. Будьте винахідливі у фінансуванні. Більшість підприємств бачать у позиції коштів єдину можливість фінансування. Саме в цьому питанні можна й потрібно виявити винахідливість. Ідей більше ніж достатньо — їх просто потрібно розпізнати. Так, багато підприємців відмовляються від кооперації і паю, тому що побоюватися, що прийдеться багато чим ділитися. Проте завжди краще менший відсоток від великої суми, ніж більший відсоток від малої. В крайньому разі в початковій фазі зростання, якої не уникнув жоден підприємець, молодий бізнесмен потребує великої кількості готівки. Мало хто із засновників своєї справи має уявлення, скільки коштує зростання. 5. Будьте реалістичним в очікуванні обороту та прибутку. Знаходячись в ейфорії стрімкого початкового зльоту, підприємець часто стає жертвою переоцінки обороту, якого можна досягти за перші роки функціонування справи і, як результат, помилково вважає себе багатим. Як правило, дійсні результати вводять в оману очікуване, так як бажання підприємця та клієнтів можуть не співпадати, чи вимагається більше часу, шоб завоювати потрібну відомість.[1, с.257] 6. Не покладайтеся на повіреного. Багато повірених намагаються звести необхідні для справи засоби до детального планування обороту, витрат і прибутку. По–справжньому, критичний пункт цих розрахунків згадується тільки мимохідь. Нова справа не в змозі отримати достатню кількість замовлень. Спеціалістів з рахунків це не турбує. В цих так званих обчисленнях рентабельності немає жодного слова про клієнтів, які є джерелом енергії, з якого підприємство черпає свої сили. 7. Просіть поради у всіх, хто Вам може допомогти. Хто питає, той більше знає. Подібно будівельнику, який не розпочне роботи без ідей, пропозицій і допомоги спеціалістів, підприємець повинен цікавитися як можна у більшої кількості людей з свого оточення про можливі недоліки та похибки. Найкращий пораднику будь–якій справі — клієнт. Не слід також забувати про допомогу спеціалізованих консультативних фірм. 8. Не женіть сумніви. Якщо Ви бажаєте розпочати якусь нову справу, потрібно поставити перед собою запитання: раніше світ і клієнти обходилися без мене! Так чому ж зараз вони будуть купувати у мене? Досягти успіху — це пів справи. Його потрібно ще втримати. Для цього менеджеру необхідно організувати свою працю, не зупинятися на досягнутому, раціонально витрачати свій час, сили й енергію, займатися постійним самовдосконаленням і розвитком особистості.[7, с.302]
Вариант:нет
Литература:1. Акофф. Планування майбутнього корпорації. К.:Знання України, 2005.– 302с. 2. Виханскій О.С. Стратегічне керування; П.:Пітер, 2005, – 379 с. 3. Виханскій О.С., Наумов А.И. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес; М.: Видавництво МГУ, 2005, – 431с. 4. Волков.М. Соціально – економічна модель. Х.: Знання, 2006, – 452. 5. Грейсон, О'дейл. Американський менеджмент на порозі ХХІ століття, Х.: Знання, 2006, – 402 с. 6. Коротков Е.М. Концепція менеджменту; М.: Видавництв – Консалтингова Компанія "Дека", 2007, – с.376. 7. Мескон М., М. Альберт. , Ф. Хедоури. Основи менеджменту, К. Знання України, 2002, – 402 с. 8. Мескон М. і ін. Основи менеджменту; К.: Знання України, 2004, – 352 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (644)