Управління процесом митного оформлення товарів, що переміщуються як об’єкти лізингу

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. Теоретичні засади митно-тарифного регулювання 6 1.1.Сутність, сучасний стан та перспективи розвитку митно-тарифних відносин 6 1.2. Правова та економічна природа мита, його функції та види 8 1.3. Митне оформлення товарів, які переміщуються як об’єкти лізингу 17 РОЗДІЛ ІІ. Зовнішньоторговельна діяльність ТОВ "Оракул" 29 2.1. Загальні дані та напрями діяльності ТОВ "Оракул" 29 2.2. Економічна сутність лізингу 34 2.3. Оформлення товарів, що переміщуються як об’єкт лізингу 58 РОЗДІЛ ІІІ. Основні напрямки підвищення організації митного оформлення і митного контролю лізингової продукції 61 3.1. Декларування як складова митного оформлення 61 3.2. Особливості митного оформлення лізингової продукції 65 3.3. Удосконалення організації митного контролю та оформлення об’єкту лізингу 81 Висновки 93 Список використаних джерел та літератури 97 Додатки

Вступление:Дотримуючись міжнародних правових норм, Україна розвиває власну систему митного регулювання. Методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі: тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД. У галузі імпорту до тарифних методів належать не лише митні та¬рифи, а й податки і збори з товарів, які ввозять, імпортні депозити та ін. У галузі експорту - це податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від податків, надання фінансової допомоги тощо. Адміністративними важелями є ембарго (повна заборона зовніш¬ньоекономічних операцій), ліцензування, квотування, специфічні ви¬моги до товарів (упакування, маркування, добровільні обмеження експорту, бюрократичні ускладнення митних процедур (запрова¬дження підвищених вимог до якості, санітарних та інших стандартів). Серед нетарифних Найважливішим засобом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф - систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни. В Україні діє єдиний митний тариф, визначений відповідним за¬коном. Для успішного подальшого розвитку промислового виробництва Україна гостро потребує інвестицій. Так, згідно розрахунків Міністерства економіки, для успішного проведення реформ обсяги інвестицій треба щонайменше збільшити втричі. Згідно з офіційними даними, приблизно 50% основних засобів усіх підприємств України є застарілими, а рівень зносу техніки, транспортних засобів та обладнання наблизився за експертними оцінками до 80% – 90%. Загальний обсяг інвестицій, потрібний для оновлення основних фондів в Україні, складає приблизно 90 мільярдів дол. США. Якщо порівняти цю цифру з українським ВВП (65 мільярдів дол. США), стає зрозуміло, що Україна знаходиться на межі технічної катастрофи. Серед різних способів впливу на інвестиційну політику будь-якої держави важливе місце займають податки і амортизаційні відрахування, змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава визначає галузі більш прибуткового вкладення капіталів, що призводить до розвитку економіки у потрібному їй напрямку. В такій ситуації стає можливим застосування якісно нових методів оновлення матеріальної бази і модернізації основних фондів підприємств різних форм власності. Одним із найбільш ефективних таких методів є лізинг, під яким у загальному сенсі розуміється передача господарського майна в тимчасове користування на умовах певного терміну, зворотності та платності. Як вже зазначалось, нині лізингові операції розглядаються як новий вид фінансування. Світова практика здійснення лізингових операцій доводить, що в зв`язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування є найбільш доцільним і мобільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України. Таким чином, актуальність теми даної дипломної роботи випливає з необхідністю набуття позитивного досвіду здійснення лізингових операцій в іноземних країнах, а також необхідності і перспективності розвитку лізингу в Україні, з урахуванням того факту, що вивчення і аналізування теоретичних питань лізингу та світового досвіду лізингових відносин, а також перспектив міжнародного лізингу в Україні полегшить подальше становлення лізингу в Україні і дасть можливість уникнути певних помилок у регулюванні цих відносин в подальшому. Метою роботи, у відповідності до її теми, є висвітлення особливостей лізингової діяльності на фірмі ТОВ "Оракул". Для досягнення мети ми плануємо вирішити наступні завдання: - розкрити сутність, сучасний стан та перспективи розвитку митно-тарифних відносин; - дослідити правову та економичну природа мита, його функції та види; - охарактеризувати систему механізмів митно-тарифного регулювання в Україні; - охарактеризувати напрями діяльності ТОВ "Оракул"; - розкрити економічна сутність лізингу; - дослідити порядок оформлення товарів, що переміщуються як об’єкт лізингу; - розкрити порядок декларування як складової митного оформлення; - висвітлити організацію митного контролю. Об’єктом дослідження є встановлений порядок лізингової діяльності в Україні. А предметом дослідження є лізингова діяльність ТОВ "Оракул". Структура роботи відповідає поставленим завданням. Робота складається з вступу, трьох розділів, що розбиті, в свою чергу, на три Для підрозділи кожний, висновків, списку використаних джерел та літератури. При написанні роботи була використана різна навчальна та наукова література з питань зовнішньоекономічної діяльності, нормативно-правові акти в цій сфері, статті в періодичних виданнях, статистичні дані тощо.написання роботи використовувались методи гнаукового пізнання, аналізу, синтез, індукції, дедукції. Тако використовувались фінансові методи при розрахунку длізінгових платежів.

Выводы:В результаті проведеного дослідження можна зробити насцтпні висновки. В першій частині роботи було розглянуто теоретичні засади митно-тарифного регулювання, а також особливості митного оформлення товарів, що є преметом лізінгу. У сучасних умовах існує достатня кількість засобів зовнішньоекономічного регулювання, що пояснюється розширенням кола країн — учасниць міжнародної торгівлі та необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі в міжнародній торгівлі. Ці засоби зовнішньоекономічної політики підрозділяються на такі головні групи: 1. Тарифні (митні тарифи) — це перелік митних платежів під час ввезення товарів на митну територію держави (імпорт) або вивезенні за її межі (експорт). Митні платежі надходять до державного бюджету. Фактично вони збільшують вартість товару, бо продавець (експортер або імпортер) таким чином компенсує свої витрати за рахунок збільшення фактичної ціни товару. 2. Нетарифні (кількісні обмеження, торгово-політичні методи стимулювання експорту, торгові угоди, валютні обмеження, різні адміністративні збори, бюрократичні перешкоди в митних процедурах, невиправдані стандарти якості продукції тощо). В другому розділі роботи було проведено дослідження зовнішньоторгівельної діяльності підприємства ТОВ „Оракул”. Основними видами діяльності підприємства є оперативний лізинг і продаж в розстрочку технологічного і офісного устаткування, а також транспортних засобів на замовлення клієнта. Основні показники діяльності підприємства приведені в таблиці 1 роздаткового матеріалу. Компанія „Оракул” в своїй роботі орієнтується на міжнародні принципи проведення лізингових операцій. Значна частина підприємств України неспроможна власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого та середнього бізнесу. Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізингоодержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі. В економічному розумінні лізинг - це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб'єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора - лізингодавець, позичальника - лізингоодержувач. З економічного погляду лізинг має певну схожість з банківським кредитом, який надається на придбання основних фондів. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави). Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме майно, що його можна віднести до основних фондів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг (оренду). До об'єктів лізингу належать: * машини та обладнання; * засоби обчислювальної техніки; * транспортні засоби; * виробничі будівлі та споруди; * інші основні фонди. Не можуть бути об'єктами лізингу: * об'єкти оренди державного майна, крім окремого, індивідуально визначеного майна державних підприємств; * земельні ділянки та інші природні об'єкти. Класичному лізингу притаманний тристоронній характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач, постачальник. Крім основних учасників, у лізинговому бізнесі беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економічні інтереси як продавців, так і покупців об'єктів лізингу. До таких належать: страхові компанії; брокерсько-дилерські фірми; сервісні центри з обслуговування машин та устаткування; інші посередники. Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підвищується дохідність виробництва. Механізм укладання і реалізації лізингової угоди в роботі розглянуто на прикладі підприємства ТОВ „Оракул”. У процесі підготовки та реалізації договору лізингу можуть за¬стосовуватися (за згодою сторін) кілька методів обчислення абсо¬лютної величини лізингових платежів. В роботі розглянуто приклад лізингової угоди, за даними якої лізингодавець ТОВ "Оракул" передає обладнання підприємству-лізингоотримувачу ТОВ "ЗА-плюс" терміном на 5 років на умовах фінансового лізингу. На основі цих вихідних даних для підприємства-лізингоотримувача в роботі розроблено графік лізингових платежів. Виплата лізингових платежів здійснюється згідно з цим графіком, що погоджується обома сторонами. В третьому розділі було розглянуто основні напрямки підвищення організації митного оформлення і митного контролю лізингової продукції. Спочатку розглядаються особливості реєстрації договорів та митне оформлення лізіногових операцій. Реєстрацію договору лiзингу проводять центральнi органи виконавчої влади, якi є розпорядниками державних коштiв, що залучаються за договором пайового лiзингу, чи якi надають державнi гарантiї для забезпечення виконання договору лiзингу. Про реєстрацiю договору лiзингу посадова особа органу реєстрацiї на титулi договору робить вiдмiтку iз зазначенням назви цього органу, номера та дати реєстрацiї. Вiдмiтка засвiдчується пiдписом посадової особи та печаткою органу реєстрацiї. Митне оформлення об'єктiв фiнансового або оперативного лiзингу (оренди) пiд час їх увезення на митну територiю України здiйснюється вiдповiдно до митного режиму випуску для вiльного обiгу (iмпорту) i зi справлянням податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв), митних зборiв у встановленому порядку. Далі у розділі розглянуто напрямки удосконалення митного контролю. Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та мит¬ного оформлення. Подальшому вдосконаленню й спрощенню порядку проведення встановлених законодавством видів контролю сприятиме прийняття та практична реалізація розробленого Держмитслужбою проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України". На даний час проект зазначеної постанови Уряду погоджується зацікавленими міністерствами та відомствами.

Литература:1. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 38-39, ст.288. Із змінами і доповненнями, станом на 2006 р. 2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Єдиний митний тариф// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 19, ст.259 – Із змінами і доповненнями, станом на 2006 р. 3. ЗАКОН УКРАЇНИ Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 11, ст. 78 – Із змінами і доповненнями, станом на 2006 р. 4. ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 12-13, ст. 80 Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.186 N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300 5. ЗАКОН УКРАЇНИ Про зовнішньоекономічну діяльність // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 29, ст. 377. – Із змінами і доповненнями, станом на 2006 р. ІІ. Література 6. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. – М., 1984. 7. Брукс С Введение в коммерческое право и законодательство о реорганизации и банкротстве: Пер. с англ. — Н.Новгород, 1990. 8. Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. – Харьков: Гриф, 1997. 9. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы / Под ред.Е.Стровского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. 10. Внукова Н. Новые возможности лизинга в Украине //Укр. деловые новости. — 1996. — № 23. 11. Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г. Курс таможенного права Российской Федерации: Учебник для вузов. - М., 2002. 12. Гольцберг М.А. Международная торговля. – М.: Бином, 1994. 13. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.– Л.: Профико, 1991. 14. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика. /Під заг. Ред. М.І. Мадаванова.-К.: Техніка, 1993. 15. Ершов А.Д. Международные таможенные отношения. - СПб., 2000. 16. Информационно-издательский дом “Филинъ”, 1996. 17. Кабатова Е. Лізинг: поняття, правове регулювання, межнародна уніфікація. — К.: Наука, 1999. 18. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. – К.: Фінансист, 2000. 19. Ковни, Ш. де. Стратегии хеджирования. – Пер. с англ. – М.: ИНФРА М, 1996. 20. Королев В. Лизинговые операции // Экономика и жзнь. - 2003. - № 49. 21. Кочетков В.Н. и др. Организация лизинговых операций – К: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса,1998 22. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков /Под ред. ГрязновойА., Молчанова А. и др. — М.: ДеКА, 1995. 23. Лизнг и коммерческий кредит. - М.,2004. 24. Лізинг в Україні – 2006 - № 1. 25. Лізинг і комерційний кредит. — К.: Сервіс, 2000. 26. Ляшенко В., Барановский А., Толмачева А. Методические рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой поддержки малого бизнеса. — Донецк.: ЦЭП АН Украины, 1996. 27. Медведков С.Ю. Лизинг в экономике США // “США: политика, экономика, идеология.— 1980.— № 5 28. Митниця. – 2005. - № 2. 29. Міхеєва О.Г. Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 29 ( в двох частинах). – Ч.II. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С.59 – 66 30. Мішенко В.І., Луб’яницький О.Г., Слав’янська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. 31. Міщенко В.І. Валютне регулювання. – Суми: Слобожанщина, 1995. 32. Міщенко В.І. та ін. Основи лизингу. - К: Земля, 1997. 33. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные отношения. – М.:ЮНИТИ, 1995. 34. Носкова И.Я. Финансовые и валютные операции. – М.: ЮНИТИ, 1996. 35. Общая теория денег и кредита. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. 36. Осипов Ю.М. Основи підприємництва.- К. 2001. 37. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Науч. Ред. Д-р економ. Наук, професор В.В.Круглов. – М.: ИНФРА-М,1998. 38. Основы банковского дела /Под ред. Мороза А. — К.: Либра, 1998. 39. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения. – М.: Прогрес, Универс, 1994. 40. Прилуцкий Л. Лизинг: Правовые основы лизинга. — М.: Ось—1998. 41. Розенберг Д. Бізнес. Маркетинг: Термінологічний словник. – К.,1997. 42. Романченко О. Сучасні методи оцінки кредитного ризику в банках України //Фінанси України. — 1998. —№8.—С. 59-61. 43. Роуз Питерс С. Банковский менеджмент. – М.: Дело ЛТД, 1995. 44. Рэдхэд К. Управление финансовыми рисками. Пер. с англ. – М.: ИНФРА –М, 1996. 45. Смирнов А. Лизинговые операции. — М.: Консалт—банкир, 1995. 46. Спеціальні економічні зони Польщі: досвід євроінтеграції – К., 2004. 47. Третпяк О. Фінансовий аналіз в акщонерних товариствах //Фінанси України. — 1999. —№1.—С. 61- 64. 48. Український інвестиційний журнал №№ 1-6, 1999-2001. 49. Хоменко Е.И. Проблемы лизинга в деятельности банков // Економіка.Фінанси. Право. - 1996. - №4. - С.43. 50. Хоскинг А. Курс предпринимательства: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. 51. Хэррис, Дж. Мэнвил Международные финансы / Перевод с англ. – М.: 52. Чекмарева Е.Н. Лизинговый бизнес. – М:Экономика, 1993. 53. Шмитгофф К. Експорт: право и практика международной торговли. – М.: Юридическая литература, 1993. 54. Шпиттлер Х.И. Практический лизинг. - М. 1995. - С.7. 55. Ющенко В.А. Курсоутворення в Україні та уроки інших з перехідною економікою // Вісник Національного банку України. – 1997. - №7. – С. 3—9. 56. Ющенко В.А., Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. –К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. 57. Яновский О. Лізинг як форма підприємницької діяльності //Економіка України. — 2004 —№11.—С. 90-91.