Глобальні стратегії ТНК

Содержание:ВСТУП           3 РОЗДІЛ І. ОЗНАКИ І СУТНІСТЬ ТНК     8 1.1. Еволюція теорій міжнародного бізнесу і ТНК            8 1.2. Масштаби діяльності ТНК        34 РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ТНК  45 2.1. Конкурентні стратегії    45 2.2. Маркетингові стратегії  63 2.3. Основні стратегії закордонної експансії          86 РОЗДІЛ ІІІ. ВПЛИВ ТНК НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СТРАТЕГІЙ  100 3.1. Законодавча база діяльності ТНК        100 3.2. Значення ТНК в економічному зростанні транзитивних країн       109 3.3. Оптимізація державної політики України щодо іноземних ТНК     125 ВИСНОВКИ  133 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    138 ДОДАТКИ     145

Вступление:Актуальність теми дослідження визначається зростаючим впливом глобалізаційних процесів у світовій економіці на діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) та стратегії формування їх конкурентних переваг, що підтверджується двома головними факторами. По-перше, в умовах формування глобальної економіки ХХІ століття, посилення процесу економічної інтеграції і зняття різноманітних обмежень та бар’єрів глобальна конкуренція стає всеосяжною і всепроникаючою. Глобалізація економіки вносить зміни в традиційні уявлення про якість товарів і послуг, рівні їх виробничих витрат, продуктивності праці, часу підготовки виробництва тощо. Це змушує змінювати бізнес ТНК, пристосовуючи його до нових умов, модифікуючи старі та формуючи нові конкурентні переваги. В умовах глобалізації міжнародних економічних зв’язків починає функціонувати глобальний ринок, який принципово відрізняється від звичайного набору самодостатніх ринків певних країн. За умов глобалізації ТНК використовують нові типи стратегій, що визначаються як глобальні, які формуються під впливом соціально-економічних умов у різних країнах та культурних особливостей, які існують на певних ринках. Для діяльності на глобальних ринках ТНК може обрати одну або низку стратегічних можливостей, зокрема, підтримання найнижчих витрат на виробництво та збут продукції порівняно з конкурентами, стратегію підтримання найнижчої ціни на продукт порівняно з конкурентами в кожній країні, де оперує компанія, стратегію глобальної диференціації або ж стратегію глобального фокусування. Відзначимо, що сьогодні суттєві зміни в технологіях, ринках збуту і потребах клієнтів стали звичайним явищем, і компанії, прагнучи зберегти свою конкурентоспроможність, змушені постійно перебудовувати корпоративну стратегію і тактику. По-друге, в умовах глобалізації виникає об’єктивна необхідність у розробці нових підходів, які б базувалися не лише на використанні минулого досвіду, а й у повній мірі враховували сучасні реалії міжнародного бізнесу та умов конкурентної боротьби. Інтенсифікація світового обміну призвела до того, що простір, у межах якого створюються та розподіляються доходи, все менше збігається з простором, де вони споживаються. Темпи виробництва та економія часу є у сучасних умовах вирішальними чинниками конкуренції, а імітаційне моделювання використовується ТНК при вирішенні широкого кола економічних та інженерно-технологічних завдань. У цих умовах успішне функціонування компанії є просто неможливими без формування ефективної конкурентної стратегії розвитку. Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та російських авторів, таких, як: Азоєв Г.Л., Аніловська Г.Я., Башинська Г.І., Березовенко С.М., Бесараб Є.О., Бортова М., Вінслав Ю., Владимирова І.Г., Драчова О.Л., Кияк А.Т., Книш М.І., Коваленко Г., Кредісов А.І., Куліш Г.П., Ленський Є.В., Лісова В.І., Мінервін І.Г., Міхальскі Т., Мовсеян А., Огнівцев С., Пасічник Т.О., Рогач О.І., Рокоча В.В., Семенова А.А., Соколенко С.І., Філіпенко А.С., Шнирков О.І., а також дослідження відомих зарубіжних учених, а саме: Ансоффа І., Гулда М., Даннінга Дж., Кемпбелла Е., Портера М., Рота Х., Румельта Р., Рута Ф., Стрікленда А.Дж., Томпсона А.А., Уотермена Р., Фішера Г. та інших, які у своїх роботах досліджували проблеми розвитку світової економіки в умовах глобалізації, аналізували роль та місце транснаціональних компаній у світі та їх вплив на перебіг економічних процесів. Визнаючи важливість та практичну значущість робіт цих вчених, між тим, необхідно визнати, що проблема дослідження глобальних стратегій ТНК, а також в умовах українського середовища залишається недостатньо вивченою. Слід зважити на те, що стратегії ТНК перебувають у постійному розвитку в умовах глобального економічного середовища, яке швидко змінюється. В українській науковій літературі, на наш погляд, недостатньо досліджено вплив специфіки бізнес-середовища України на фінансові стратегії та інвестиційну поведінку ТНК в Україні. Подальші дослідження необхідно здійснювати, передусім, стосовно: трансформації фінансових стратегій ТНК за умов глобалізації, пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості української економіки та розроблення практичних рекомендацій щодо формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями. Вивчення практичної діяльності ТНК в Україні та світі і впровадження рекомендацій на основі проведеного дослідження дозволить покращити партнерство між світовими ТНК і українськими компаніями та державними органами. Дослідження процесів розвитку стратегій ТНК в умовах глобалізації є необхідним етапом у процесі формування ТНК українського походження, оскільки таке дослідження дозволяє визначити чинники формування міжнародної конкурентоспроможності ТНК. Вказані обставини визначили актуальність вибраної теми дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні всебічного аналізу ознак та сутності ТНК, дослідженні особливостей формування і реалізації стратегій транснаціональних корпорацій та вивченні їх впливу на формування національних економічних стратегій. Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв’язання наступних завдань: -   вивчити еволюцію теорій міжнародного бізнесу і ТНК; -   визначити основні напрямки формування конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації світогосподарського розвитку; -   розглянути сучасні тенденції розвитку світової економіки та визначити вплив глобалізаційних процесів на зміну стратегій формування конкурентних переваг ТНК; -   провести аналіз маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій як важливої складової стратегічного управління конкурентними перевагами; -   визначити можливі стратегії досягнення конкурентних переваг українськими компаніями в умовах глобалізації; -   дослідити законодавчу базу діяльності транснаціональних корпорацій; -   визначити місце і роль ТНК в економічному зростанні транзитивних країн; -   розробити шляхи оптимізації державної політики України щодо іноземних ТНК, обґрунтувати для ТНК рекомендації щодо оптимізації їх стратегій в Україні. Об’єктом дослідження у роботі виступають транснаціональні корпорації як феномен, модифікований процесами глобалізації світогосподарських зв’язків, та стратегії формування їх конкурентних переваг. Предметом дослідження є система взаємозв’язків та взаємозалежностей, яка виникає у процесі формування та ефективного використання конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації. Методи дослідження. Методологічну основу магістерської дипломної роботи складають сукупність методів та прийомів. В роботі використовуються наступні методи: аналізу, економіко-математичний (аналіз головних завдань глобальних стратегій ТНК, виявлення напрямків позитивного та негативного впливу світових ТНК на економіку України), синтезу, економіко-статистичний (дослідження економічної категорії «стратегія», визначення особливостей трансформації стратегій ТНК в умовах глобалізації, з’ясування основних перешкод на шляху інвестиційної діяльності ТНК в Україні), узагальнення, системного підходу (узагальнення основоположних теорій фінансових стратегій ТНК, визначення пріоритетних напрямків державної стратегії щодо підвищення інвестиційної привабливості української економіки, розробка пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії між українськими компаніями та ТНК). Інформаційну базу дослідження складають офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Національного банку України, Світового Банку, ЮНКТАД, Інституту Реформ. Під час роботи автор використовував монографічну наукову літературу, а також матеріали з публікацій у періодичних виданнях. Практична цінність дослідження полягає в розробці стратегій щодо формування взаємовигідного співробітництва між світовими ТНК та українськими партнерами. Структура та обсяг роботи. Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження та складається із вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і п’яти додатків. Загальний обсяг роботи – 144 сторінки, у тому числі 22 аналітичних таблиць та 15 рисунків. Список використаних джерел включає 92 позиції на 7 сторінках. Додатки містять на 5 сторінках і містять 4 таблиці та 1 рисунок.

Выводы:В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Найважливішою складовою і одночасно головним механізмом загальних процесів глобалізації виступає транснаціоналізація. Вона є найбільш суттєвим елементом і одним із основних контурів – регуляторів, що забезпечують єдність функціонування світової економіки. Одна із характерних рис транснаціоналізації – різке зростання взаємозалежності національних держав, зумовлене визначальним впливом зовнішніх чинників і формуванням транснаціонального капіталу. Транснаціональні корпорації (ТНК) – це корпорації, головна компанія яких належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по всьому світу. Виникнення міжнародних корпорацій є закономірним результатом розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин, з одного боку, та могутнім чинником їх розвитку, з іншого. Міжнародні корпорації, виникнувши в кінці XIX століття, пройшли достатньо довгий шлях еволюційного розвитку, в процесі якого змінювалися пріоритети їх форм і сфер діяльності, внутрішньокорпоративна структура і стратегія. 2. Транснаціональним корпораціям притаманні такі ознаки: -   економічно єдина система; -   група юридичних осіб − самостійних підприємств − суб’єктів господарювання; -   керівництво і контроль здійснюється з єдиного центру (головного офісу, за місцем дислокації якого найчастіше може визначається національність ТНК); -   корпорація, будучи сукупністю юридичних осіб різної «національності» та інших утворень, наділених правосуб’єктністю за законами різних держав, проте, навіть так звана «національно-державна» належність материнської компанії (центрального офісу) не створює підстав для того, щоб законодавство країни її базування поширювалося на діяльність своїх відокремлених підрозділів − дочірніх товариств, філій та відділень, що розташовані на території інших держав; -   діяльність проводиться на національній території та в правовому полі кількох держав, проте, ТНК в цілому не може бути об’єктом регулювання системи права якоїсь однієї окремої держави (як місця базування, під якою розуміють країну, де розташована материнська компанія, «штаб-квартира», так і країн, що приймають її, тобто де здійснюється діяльність дочірніх товариств, інших відділень ТНК); -   відокремлені структурні підрозділи є об’єктами регулювання системи національного права держави, місця їх дислокації, тобто вони є суб’єктами правовідносин, що регулюються міжнародним приватним правом даної держави. 3. Сучасний етап розвитку міжнародних корпорацій характеризується не тільки появою глобальних корпорацій, але і якісною зміною організації діяльності. Для сучасних транснаціональних корпорацій є характерним виникнення багатоаспектної системи  відносин, що по своїй сутності перевищує національні системи. Рівень адаптивності організаційних структур ТНК, здатності до реагування на зміни у навколишньому оточенні, інтеграції факторів виробництва різної державної належності дозволили зайняти їм центральне місце в сучасній світогосподарській системі. 4. При розробці загальних стратегій підприємства треба враховувати різноманітні комбінації таких груп альтернатив. Загальні стратегії: стратегії зростання (різними темпами), стратегії підтримки / стабілізації, стратегії реструктуризації, стратегії скорочення діяльності, ліквідація, комбінація всіх стратегій (для поліпродуктових фірм). 5. Опираючись на дослідження міжнародного ринку злиттів і поглинань, а також на статистику останніх років, можна стверджувати, що кількість і обсяг міжнародних угод із злиття і поглинання зростає. Аналіз тенденцій і закономірностей на світовому ринку злиттів і поглинань дає змогу також зробити такі висновки про механізми і структурні особливості міжнародних злиттів і поглинань. Фірми, які володіють технологічними перевагами, більш схильні створювати підприємства в нових секторах економіки, а технологічно відсталі компанії найчастіше здобувають технології через поглинання закордонних підприємств. Технологічно диверсифіковані компанії звичайно проникають на нові ринки через поглинання місцевих фірм. В останні десятиліття (з 1980 р.) лідерами на глобальному ринку злиття і поглинання виступають фірми з великим досвідом діяльності на міжнародному ринку. Як правило, великі ТНК випереджали дрібніші компанії за кількістю M&A-угод, хоча останнім часом через зниження трансакційних витрат спостерігається активізація невеликих фірм. Перспективність угод зі злиття і поглинання між двома країнами багато в чому визначається їх культурною й економічною близькістю. Інвестиції в нові підприємства надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підприємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньокорпоративної торгівлі. Придбання часто призводять до недооцінки активів підприємств, які продаються або істотному зниженню цін на ці активи. Горизонтальні злиття і придбання, зазвичай, проводяться з метою отримання доступу на нові ринки і розширення випуску оригінальної продукції, а не зниження витрат виробництва. Такі придбання можуть призвести до так званої «раціоналізації активів», а це, у свою чергу, несприятливо позначитися на компанії, яку купують. В період після безпосереднього здійснення угоди, як правило, технологія передається однобічно (з боку компанії, яка купує). Згодом, однак, даний процес може розвитися в двосторонньому напрямку. У тому випадку, коли злиттями управляють технології і глобалізація економіки, а не бажання компаній домінувати на ринках і підвищувати ціни, можна говорити про позитивні наслідки; інакше позитивні наслідки можуть бути короткостроковими й в основному на рівні самих підприємств. 6. Загально-конкурентні стратегії існують у таких видах: лідирування у зниженні витрат (цін), диференціація, фокусування. Маркетингові стратегії ТНК є складовою корпоративного стратегічного менеджменту і передбачають забезпечення механізму узгодження цілей глобальної експансії ТНК та її потенціалу і ресурсних можливостей. Найпоширенішими маркетинговими стратегіями, що використовуються суб'єктами міжнародного бізнесу, передусім ТНК, є багатонаціональна (адаптаційна) і глобальна (стандартизована). Стратегія глобальних операцій дає змогу ТНК успішно здійснювати стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову від короткострокових вигод задля зміцнення ринкових позицій у майбутньому і забезпечення стабільного прибутку на тривалу перспективу. Політика орієнтації на багаторічне отримання стабільного прибутку під силу лише потужним підприємствам, що мають гігантський фінансовий і політичний вплив. Із реалізацією кількісно-якісних параметрів у процесі глобальної експансії ТНК розширюють сфери діяльності у світовому масштабі. 7. ТНК не лише певною мірою підривають суверенітет держав, що розвиваються, та низки провідних індустріально розвинених, а й посягають на їхні національні інтереси та безпеку. Сьогодні саме процеси глобалізації визначають напрями і пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації, впливаючи на стратегічні інтереси всіх суб’єктів бізнесу, серед яких чільне місце належить транснаціональним корпораціям. Особливого значення за таких умов набувають фактори регулятивної дієздатності держави, яка повинна, з одного боку, створювати умови для реалізації зростаючого потенціалу міжнародної взаємодії, а з іншого, забезпечувати національні пріоритети економічного розвитку. Враховуючи економічну ситуацію, що склалася в Україні, йдеться не лише про залучення прямих іноземних інвестицій, але й про створення вітчизняних ТНК. Держава має селективно сприяти транснаціоналізації власної економіки, регулюючи і контролюючи критичну масу ТНК на основі кількісних і якісних критеріїв. 8. До головних напрямків сприяння транснаціоналізації фінансово-промислових груп необхідно віднести: – розробка концептуальних підходів державної політики щодо інституціональної трансформації економіки країни, яка повинна передбачати, крім іншого, курс на підтримку транснаціональних фінансово-промислових груп; – вдосконалення законодавчої бази, що регламентує створення й діяльність транснаціональних фінансово-промислових груп (зокрема, для України – удосконалення Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні"); – оптимізація (у бік спрощення) процедури державної реєстрації фінансово-промислових груп; – забезпечення державної підтримки національних фінансово-промислових груп.

Литература:1.  Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні»  від 21.11.1995. 2.  Закон України «Про ратифікацію Конвенції про транснаціональні корпорації» від 13.07.1999. 3.  Александрова В., Гороховатська М., Щедріна Т. Спільні підприємства як форма трансферту технологій. // Вісник Національної академії наук України. – 2001. – №12. – С.16. 4.  Американские ТНК за рубежом: стратегия, направления, формы / Р.Зименков, Е. Романова // Мировые экономические и международные отношения. – 2004. – №8. – С.45. 5.  Андрианов В. Транснационализация внешнеэкономических связей // Маркетинг. – 2006. – №4 (59). – С.19. 6.  Асаул А.Н., Павлов В.И., Бескиерь Ф.И., Мышко О.А. Менеджмент корпорации и корпоративное управление / Международная академия инвестиций и экономики строительства. – СПб.: Гуманистика, 2006. – 327 с. 7.  Багрова І.В., Редіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підруч. – Д.: ДДФЕІ, 2002. – 585 с. 8.  Базилевич В., Головко Л., Гражевська Н. Економіко-правові аспекти інтеграційних процесів у трансформаційних економіках // Фінанси України. – 2004. – №8. – С.18. 9.  Баран Н. Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональної компанії (ТНК) // Юридичний журнал. – 2008. – №3. – С.22. 10.           Батченко Л.В., Дроздова Г.М., Дятлова В.В., Ткаченко О.Г., Семенова Т.В. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика сучасного менеджменту / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк : Норд-Прес, 2005. – 244 с. 11.           Безрукова Н.В. Розвиток пострадянських ТНК: економічні та правові проблеми. // Регіональні перспективи. – 2007. – №5. – С.9. 12.           Брусільцева Г. М. Особливості розвитку форм інтеграційних структур // Актіальні проблеми економіки. – 2005. – №10. – С.18. 13.           Брыль Р. Сила ТНК // Украинская инвестиционная газета. – 2007. – №41 (368). – С.11. 14.           Буряк П.Ю. Маркетинг: Навч. посіб./ П.Ю.Буряк, Б.А.Карпінський, Я.Ю.Карпова. – К.: Професіонал, 2005. – 320 с.  15.           Бутенко Н.В. Маркетинг: Підручник. – К.: Атіка, 2006. – 300 с. 16.           Вовчук В. П'ятсот найдоходніших компаній світу // Персонал. – 2007. - №8. – С.88. 17.           Вплив транснаціональних корпорацій на структурні зрушення в країнах з перехідною економікою: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / К.В. Панченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2004. – 20 с. 18.           Гаврилюк О.В., Румянцев А.П. Економічна інтеграція в сучасному світі – К.: Просвіта, 2003. – 471 с. 19.           Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с. 20.           Грищенко О. Держава – корпорація: хто кого? // Галицькі контракти від 21.08.2007. 21.           Губар Н.П. Глобальна економіка та стратегічна діяльність транснаціональних корпорацій // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. – Вип. 25-28. – К.: Київський університет. – 2003. – С.134. 22.           Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібник. – К. : Знання, 2006. – 462 с. 23.           Дубчак І.В. Аналіз інвестиційних стратегій транснаціональних корпорацій. Основні складові інвестиційного портфеля // Фінанси України. – 2005. – №3. – С.19. 24.           Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / За заг . ред. А.П.Гальчинського, С.В. Льовочкіна, В.П.Семиноженка. – К.: НІСД, 2004. – 261 с. 25.           Єгорова І.Г. Особливості та тенденції розвитку транснаціонального бізнесу на етапі глобалізації // Економіка України. – 2005. – №1. – С.17. 26.           Зав’ялова О., Кабанова Н. Формування системи інтегрованого міжнародного виробництва та місце України в цьому процесі // Український промисловець. – 2008. – №5. – С.14. 27.           Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник. – К. : Кондор, 2007. – 168 с. 28.           Зименков Р. Зарубежная деятельность американских ТНК: стратегия, направления, формы // Российский экономический журнал. – 2002. – №7. – С.27. 29.           Інтернаціоналізація світової економіки через створення транснаціональних фінансово-промислових груп: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.12.08 / О.В. Шаповалов; Донецький. нац. ун-т. – К., 2008. – 20 с. 30.           Карпенко Г.В. Вплив ТНК на формування та розвиток інститутів національних держав на сучасному етапі глобалізації // Зб. наук. пр. «Міжнародна економіка». Вип.34 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2004. – С.294. 31.           Картунов О., Лаптев С. Міжнародна підприємницька діяльність // Зовнішня торгівля. – 2007. – №3. – С.47. 32.           Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 406 с. 33.           Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 288 с. 34.           Комаров В. Транснациональные корпорации. Глобализация инвестиционной деятельности. Опасность антиконкурентной практики и монопольной концентрации рыночной власти // Ресурсы. Информация. Снабжение. Конкуренция. – 2008. – №1. – С.18. 35.           Костючик Н.В. Моделі входження транснаціональних корпорацій на іноземні ринки: порівняльний аналіз // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 13 випуск. Черкаси ЧДТУ 2005. – С.117. 36.           Кравченко М. Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України // Персонал. – 2007. – №3. – С.52. 37.           Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми. – К.: КНЕУ, 2002. – 245 с. 38.           Кузьменко А. Транснаціональні корпорації як суб'єкти розвідувальної діяльності // Юридичний журнал. – 2007. – № 2. – С.15. 39.           Куліш Г. П. Створення промислово-фінансових груп в Україні // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С.112. 40.           Кутовенко А.М. Розвиток фінансових стратегій транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації: Автореф. дис... канд. екон. наук: 05.09.03 /       А. М. Кутовенко; КНЕУ. – К., 2003. – 20 с. 41.           Ленский Е. В. Транснационализация капитала. – Минск: Схід, 2001. – 215 с. 42.           Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Антонюк Л. Л. та ін. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку. Монографія: У 2 т. – К.: КНЕУ, 2006. – 816 с. 43.           Маркетинговий менеджмент: Навч. посіб./ Ред. М.І.Бєлявцев. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 407 с. 44.           Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций. – М.:ИНФРА-М; Новосибирск, 2005. – 287 с. 45.           Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Каравела, 2006. – 320 с. 46.           Мельник В. Транснаціональні корпорації як фактор міжнародної економічної політики // Зовнішня торгівля. – 2008. – №1 – С.14. 47.           Миронюк В.В. Розвиток стратегії діяльності ТНК в Україні // Зовнішня торгівля: право та економіка. – № 2(14). – К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2004. – С.52. 48.           Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О. С. Кучика. – К.: Знання, 2007. – 749 с. 49.           Мовсесян А., Огвинцев С. Транснациональный капитал и национальные государства // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №6. – С.20. 50.           Мовсесян А, Либман А. Современные тенденции в развитии и управлении ТНК // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – №1. – С.34. 51.           Нгуен Тхі Хант, Міжнародний ринок злиттів і поглинань: останні тенденції і перспективи росту // Персонал. – 2005. – №2. – С.58. 52.           Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с. 53.           Паламарчук В. М., Литвиненко О.В. Глобалізація як ознака вичерпаності сучасної моделі суспільного розвитку // Віче. – 2005. – №2. – С.33. 54.           Панченко К.В. Взаємозв’язок процесів міжнародного бізнесу і структурних зрушень в економіці // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 35. – частина 1. – С.87. 55.           Пехник А.В. Транснаціоналізація як об’єктивна вимога сучасного бізнесу // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. ? 2001. ? №5. ? С.237. 56.           Полозенко Д. Фінансова глобалізація та її можливі наслідки // Економіка України. – 2005. – №9. – С.5. 57.           Птіцин Д. ООН хоче контролювати великий бізнес // Галицькі контракти від 17.02.2004. 58.           Рєзникова Н. Диспропорційність економічного розвитку як фактор регіональної взаємозалежності світу // // Персонал. – 2007. – №7. – С.22.  59.           Ринейська Л.С. Вплив діяльності багатонаціональних компаній на інвестиційний ринок України // Регіональні перспективи. – 2007. – №3. – С.14. 60.           Рогожин В.Д., Базалієва Л.В. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2006. – 196 с. 61.           Руденко Л.В. Транснаціональні корпорації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2004. – 227 с. 62.           Руденко Л.В Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 480 с.  63.           Савельєва Т. Проблеми розвитку великих корпоративних структур в економіці України // Персонал. – 2007. – №2. – С.25.  64.           Самофалов В. Транснаціональні корпорації: данина моді чи вимога часу // Урядовий кур’єр. – 2006. – №107. – С.4. 65.           Самофалов В. Глобальний виклик транснаціональних корпорацій // Урядовий кур’єр. – 2003. – №37. – С.7. 66.           Саприкіна Н.В. Міжнародні злиття як одна з основних тенденцій глобалізації. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 199: в 4 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.519. 67.           Семенов А.А. Закордонні філії ТНК: способи створення і фінансування // Фінанси України. – 2004. – №5. – С.11. 68.           Слободенюк В.Д. Деякі питання іноземного інвестування в Україну – Проблеми економіки. – 2008. – №6. – С.55. 69.           Сталінська Г.О. Транснаціональні компанії як рушійна сила розвитку інтеграційних процесів // Зб. наук. праць Харківського державного економічного університету. – Харків, 2003. – №2. – С.157. 70.           Сухоруков А.І., Олейніков О.О., Острий О.Г. Вплив іноземних ТНК на економічний розвиток України // Проблеми міжнародної безпеки: аналітичний огляд. – 2004. – Січ. – С.169. 71.           Титов К. ТНК и региональная экономическая интеграция в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №10. – С.17. 72.           Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В. Рокоча, О. Плотніков та ін. – К.: Таксон, 2001. – 304 с. 73.           Уваренко Л.Д. Тенденції залучення іноземних інвестицій // Цінні папери України. – 2007. – №10. – С.16. 74.           Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: Навч. посібник / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. – 470 с. 75.           Уманців Г., Уманців У. Промислово-фінансові групи в Україні: державне регулювання, стан та перспективи розвитку // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №10. – С.19. 76.           Уманців У. Розвиток процесів транснаціоналізації та проблеми конкуренції // Підприємство, господарство і право. – 2006. – №9. – С.22. 77.           Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія / Л.В. Руденко. – К.: Кондор, 2004. – 478 с. 78.           Форми організації бізнесу транснаціональних корпорацій в Україні / Г.О. Сталінська // Проблеми науки. – 2004. – №9. – С.43. 79.           Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 700 с. 80.           Школа І. М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. – Чернівці: Рута, 2004.  – 295 с. 81.           Шнипко О. Транснаціональні корпорації та проблеми транснаціоналізації українського ринку // Економіст. – 2005. – №11. – С.58. 82.           Шнипко О.С. Економічна безпека ієрархічних багаторівневих систем: регіональний аспект: Монографія. – К.: Генеза, 2006. – 288 с. 83.           Шуба О.А. Роль транснаціональних компаній у створенні конкурентних переваг України // Вісник КНУ ім.Т.Шевченка. Економіка. – 2002. – №55-57. – С.236. 84.           Щербань В.М. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літ., 2006. – 208 с. 85.           Якубовський С.О. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій та її вплив на конкурентоспроможність національних економік: Монографія. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – 394 с. 86.           Treacy M., Wiersema F. The Discipline of Market Leaders. Reading, Mass.: Addison Wesley, 2005. – p.31. 87.           Інвестиційний клімат в Україні: міфи і реальність // www.ucipr.kiev.ua 88.           Офіційний сайт ЮНКТАД // http://www.unctad.org 89.           Офіційний сайт Держкомстату України // www.ukrstat.gov.ua 90.           Офіційний сайт Міністерства економіки України // www.me.gov.ua 91.           http://www.dealo-gic.com // Компания «Dealogic» http://www.currentpartnering.com/scorecard/manda2008