Вступление:Актуальність теми дослідження визначається зростаючим впливом глобалізаційних процесів у світовій економіці на діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) та стратегії формування їх конкурентних переваг, що підтверджується двома головними факторами.
По-перше, в умовах формування глобальної економіки ХХІ століття, посилення процесу економічної інтеграції і зняття різноманітних обмежень та бар’єрів глобальна конкуренція стає всеосяжною і всепроникаючою. Глобалізація економіки вносить зміни в традиційні уявлення про якість товарів і послуг, рівні їх виробничих витрат, продуктивності праці, часу підготовки виробництва тощо. Це змушує змінювати бізнес ТНК, пристосовуючи його до нових умов, модифікуючи старі та формуючи нові конкурентні переваги.
В умовах глобалізації міжнародних економічних зв’язків починає функціонувати глобальний ринок, який принципово відрізняється від звичайного набору самодостатніх ринків певних країн. За умов глобалізації ТНК використовують нові типи стратегій, що визначаються як глобальні, які формуються під впливом соціально-економічних умов у різних країнах та культурних особливостей, які існують на певних ринках. Для діяльності на глобальних ринках ТНК може обрати одну або низку стратегічних можливостей, зокрема, підтримання найнижчих витрат на виробництво та збут продукції порівняно з конкурентами, стратегію підтримання найнижчої ціни на продукт порівняно з конкурентами в кожній країні, де оперує компанія, стратегію глобальної диференціації або ж стратегію глобального фокусування. Відзначимо, що сьогодні суттєві зміни в технологіях, ринках збуту і потребах клієнтів стали звичайним явищем, і компанії, прагнучи зберегти свою конкурентоспроможність, змушені постійно перебудовувати корпоративну стратегію і тактику.
По-друге, в умовах глобалізації виникає об’єктивна необхідність у розробці нових підходів, які б базувалися не лише на використанні минулого досвіду, а й у повній мірі враховували сучасні реалії міжнародного бізнесу та умов конкурентної боротьби. Інтенсифікація світового обміну призвела до того, що простір, у межах якого створюються та розподіляються доходи, все менше збігається з простором, де вони споживаються. Темпи виробництва та економія часу є у сучасних умовах вирішальними чинниками конкуренції, а імітаційне моделювання використовується ТНК при вирішенні широкого кола економічних та інженерно-технологічних завдань. У цих умовах успішне функціонування компанії є просто неможливими без формування ефективної конкурентної стратегії розвитку.
Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та російських авторів, таких, як: Азоєв Г.Л., Аніловська Г.Я., Башинська Г.І., Березовенко С.М., Бесараб Є.О., Бортова М., Вінслав Ю., Владимирова І.Г., Драчова О.Л., Кияк А.Т., Книш М.І., Коваленко Г., Кредісов А.І., Куліш Г.П., Ленський Є.В., Лісова В.І., Мінервін І.Г., Міхальскі Т., Мовсеян А., Огнівцев С., Пасічник Т.О., Рогач О.І., Рокоча В.В., Семенова А.А., Соколенко С.І., Філіпенко А.С., Шнирков О.І., а також дослідження відомих зарубіжних учених, а саме: Ансоффа І., Гулда М., Даннінга Дж., Кемпбелла Е., Портера М., Рота Х., Румельта Р., Рута Ф., Стрікленда А.Дж., Томпсона А.А., Уотермена Р., Фішера Г. та інших, які у своїх роботах досліджували проблеми розвитку світової економіки в умовах глобалізації, аналізували роль та місце транснаціональних компаній у світі та їх вплив на перебіг економічних процесів.
Визнаючи важливість та практичну значущість робіт цих вчених, між тим, необхідно визнати, що проблема дослідження глобальних стратегій ТНК, а також в умовах українського середовища залишається недостатньо вивченою. Слід зважити на те, що стратегії ТНК перебувають у постійному розвитку в умовах глобального економічного середовища, яке швидко змінюється. В українській науковій літературі, на наш погляд, недостатньо досліджено вплив специфіки бізнес-середовища України на фінансові стратегії та інвестиційну поведінку ТНК в Україні. Подальші дослідження необхідно здійснювати, передусім, стосовно: трансформації фінансових стратегій ТНК за умов глобалізації, пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості української економіки та розроблення практичних рекомендацій щодо формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями.
Вивчення практичної діяльності ТНК в Україні та світі і впровадження рекомендацій на основі проведеного дослідження дозволить покращити партнерство між світовими ТНК і українськими компаніями та державними органами. Дослідження процесів розвитку стратегій ТНК в умовах глобалізації є необхідним етапом у процесі формування ТНК українського походження, оскільки таке дослідження дозволяє визначити чинники формування міжнародної конкурентоспроможності ТНК.
Вказані обставини визначили актуальність вибраної теми дослідження.
Мета дослідження полягає у здійсненні всебічного аналізу ознак та сутності ТНК, дослідженні особливостей формування і реалізації стратегій транснаціональних корпорацій та вивченні їх впливу на формування національних економічних стратегій.
Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
- вивчити еволюцію теорій міжнародного бізнесу і ТНК;
- визначити основні напрямки формування конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації світогосподарського розвитку;
- розглянути сучасні тенденції розвитку світової економіки та визначити вплив глобалізаційних процесів на зміну стратегій формування конкурентних переваг ТНК;
- провести аналіз маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій як важливої складової стратегічного управління конкурентними перевагами;
- визначити можливі стратегії досягнення конкурентних переваг українськими компаніями в умовах глобалізації;
- дослідити законодавчу базу діяльності транснаціональних корпорацій;
- визначити місце і роль ТНК в економічному зростанні транзитивних країн;
- розробити шляхи оптимізації державної політики України щодо іноземних ТНК, обґрунтувати для ТНК рекомендації щодо оптимізації їх стратегій в Україні.
Об’єктом дослідження у роботі виступають транснаціональні корпорації як феномен, модифікований процесами глобалізації світогосподарських зв’язків, та стратегії формування їх конкурентних переваг.
Предметом дослідження є система взаємозв’язків та взаємозалежностей, яка виникає у процесі формування та ефективного використання конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Методологічну основу магістерської дипломної роботи складають сукупність методів та прийомів. В роботі використовуються наступні методи: аналізу, економіко-математичний (аналіз головних завдань глобальних стратегій ТНК, виявлення напрямків позитивного та негативного впливу світових ТНК на економіку України), синтезу, економіко-статистичний (дослідження економічної категорії «стратегія», визначення особливостей трансформації стратегій ТНК в умовах глобалізації, з’ясування основних перешкод на шляху інвестиційної діяльності ТНК в Україні), узагальнення, системного підходу (узагальнення основоположних теорій фінансових стратегій ТНК, визначення пріоритетних напрямків державної стратегії щодо підвищення інвестиційної привабливості української економіки, розробка пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії між українськими компаніями та ТНК).
Інформаційну базу дослідження складають офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Національного банку України, Світового Банку, ЮНКТАД, Інституту Реформ. Під час роботи автор використовував монографічну наукову літературу, а також матеріали з публікацій у періодичних виданнях.
Практична цінність дослідження полягає в розробці стратегій щодо формування взаємовигідного співробітництва між світовими ТНК та українськими партнерами.
Структура та обсяг роботи. Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження та складається із вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і п’яти додатків. Загальний обсяг роботи – 144 сторінки, у тому числі 22 аналітичних таблиць та 15 рисунків. Список використаних джерел включає 92 позиції на 7 сторінках. Додатки містять на 5 сторінках і містять 4 таблиці та 1 рисунок.