Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Психологія»Психодіагностика»

Психологічне консультування в сучасній поліклініці

Карточка работы:363ф
Цена:
Тема: Психологічне консультування в сучасній поліклініці
Предмет:Психодіагностика
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):медична психологія
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Міжрегіональна Академія Управління (МАУП)
Содержание:ВСТУП ………………………………………………………………........……… 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ В СУЧАСНІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ ........................................ 6 1.1. Консультування як професія і як психологічна допомога ......................... 6 1.1.1. Характеристика основних напрямів психологічного консультування .............................................................................. 11 1.1.2. Робота практичного психолога з проведення психологічного консультування .............................................................................. 19 1.2. Здійснення процесу психологічного консультування .............................. 28 1.2.1. Підготовчий етап психологічного консультування ........................ 29 1.2.2. Діагностичний етап психологічного консультування .................... 35 1.2.3. Корекційний етап психологічного консультування ....................... 50 1.2.4. Заключний етап психологічного консультування .......................... 57 1.3. Психологічні особливості хворих ішемічною хворобою серця ............... 60 РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ХВОРИХ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ...................………………… 67 РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТУВАННЯ ................................................. 80 ВИСНОВКИ …………………………………........……………………………. 96 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………........…………..…. 101 ДОДАТКИ ........................................................................................ 106
Курс:
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Контактність і невимушене спілкування – це особливий дар, що дозволяє його володарю, і жінкам, і чоловікам, вислуховувати інших і надавати їм моральну підтримку або підводити їх ближче до відповідей на ті чи інші запитання. А якщо до цього “дару” людина отримає ще й спеціальні знання та солідну підготовку, то вона напевне змогла б працювати консультантом. На сьогодні “консультування” не має єдиного визначення. По-перше, це пов’язано здебільшого з широким використанням термінів “консультація” і “консультування” у різних галузях і сферах людської діяльності. Консультація (від лат. consultatio – порада) може означати і вид навчального заняття – додаткова допомога викладача учням у засвоєнні предмету; і нарада фахівців з будь-якого питання; і назви установ, що надають допомогу населенню порадами фахівців (юридична консультація, дитяча (лікувальна) консультація, профконсультація); і, нарешті, консультація – порада, що надається фахівцем (наприклад, бесіда з клієнтом з питань маркетингу або Public Relations). По-друге, це пов’язано з тим, що консультуванням як наданням поради чи допомоги може займатися практично кожна досвідчена людина (батьки, подружжя, колеги по роботі, вчителі, сусіди, друзі тощо). Хто ж може працювати консультантом? Професійні консультанти – це ті, хто працює в різних службах допомоги, у тому числі консультанти, консультуючі психологи, фахівці, які допомагають “зробити кар’єру”, соціальні працівники, психіатри. Інша група – це консультанти-добровольці, що вміють надавати кваліфіковану допомогу. З ними найчастіше можна зустрітися в шлюбних агентствах, консультаційних молодіжних центрах, різних добровільних агентствах. Ще одна група – це люди, які використовують елементи консультування у своїй роботі, наприклад, працівники сфери соціального забезпечення, медичні сестри, вчителі, інспектори, священнослужителі, лікарі, профспілкові діячі. І нарешті, неформальні консультанти, що допомагають оточуючим налагодити повсякденні взаємини. Зрозуміло, що така кількість претендентів називатися консультантами вносить істотні розбіжності у визначення поняття “консультування”. Тільки серед професійних консультантів, які надають психологічну допомогу, можна виділити низку спеціальностей: психіатри, медичні і практичні психологи, сімейні психотерапевти, соціальні працівники, соціальні педагоги, профконсультанти. Освіта, підготовка й уміння спеціалістів визначають специфіку їх діяльності й дають змогу їм зовсім по-різному підходити до вирішення однієї і тієї ж проблеми. Разом з тим, можна розглядати всіх цих фахівців як єдину команду, де кожен несе відповідальність за надання необхідної допомоги в межах своєї компетенції і здатний до ефективної комунікації та кооперації один з одним. Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми. Як професійним консультантам, так і початківцям, необхідно знати, що являє собою процес психологічного консультування, з яких він складається етапів, і що на кожному етапі має відбуватися. Метою даної роботи є розкриття сутності процесу психологічного консультування в сучасній поліклініці, розгляд основних його етапів, та проведення власних психологічних тренінгів. Об’єктом дослідження є "клієнт", тобто будь-яка людина, яка має деякі проблеми чи просто намагається прийняти правильне рішення, яка звернулася до консультанта за психологічною допомогою. Предмет дослідження – процес психологічного консультування як допомога клієнту у вирішенні його проблеми. Основними задачами даної роботи є: ? характеристика процесу психологічного консультування в сучасній поліклініці, виділення певних етапів, які сприяють ефективному процесу консультування, розгляд та аналіз процесу консультування різними фахівцями, висвітлення даного питання в літературних джерелах; ? проведення дослідження з питань ефективності застосування психологічного консультування в сучасній поліклініці; ? розробка і проведення власних психологічних тренінгів з надання психологічної допомоги відвідувачам поліклініки, що мають фізичні вади. При проведенні дослідження висувається гіпотеза, що пацієнт з фізичними вадами, який звернувся до поліклініки і перебуває в нестабільному психічному стані може отримати кваліфіковану допомогу психолога-консультанта. Це допоможе йому уникнути психічних розладів, стабілізувати загальний психічний стан, викликаний хворобою чи інвалідністю.
Объём работы:
100
Выводы:Отже, як бачимо з усього вище викладеного, психологічне консультування – це один з основних методів надання психологічної допомоги. Деякі психологи-практики вирішують питання окремих людей, які мають різні інтелектуальні чи емоційні проблеми в повсякденному житті. Інші прагнуть допомогти у розв’язанні проблем, що виникають у сфері освіти або виробничої діяльності. Треті створюють програми з метою привернути увагу людей до різних суспільних заходів чи безпосередньо беруть участь у таких заходах. Саме для цих психологів консультування є якщо вже не професією, то напрямом діяльності. Унікальність консультування полягає в тому, що воно з’явилося в надрах багатьох дисциплін (філософії, педагогіки, психіатрії, психології, соціології) і розвивалося разом з ними. Так перші психотерапевтичні втручання, запропоновані більше тисячі років тому Гіппократом, лягли в основу більшості сучасних технік: системного діагностичного інтерв’ю, збирання анамнезу, побудови психотерапевтичних відносин довіри і навіть інтерпретації снів та усвідомлення затамованих почуттів. У середні віки проблему лікування душі від психічних захворювань вирішували, як відомо, спалюванням на вогнищі. Очевидно, тому філософи середньовіччя, не маючи нових знань, не сприяли розвитку консультування наперед. ХХ століття ознаменувалося також народженням профконсультування. Традиційно психологічне консультування розглядається як процес, спрямований на допомогу людині у вирішенні (в пошуку шляхів вирішення) проблем і труднощів психологічного характеру, що виникають у неї. Теорія, яку використовує психолог (психодинамічний, поведінковий, когнітивний або гуманістичний напрямки психології), задає організуючі принципи як для психологічного консультування, так і для будь-якого іншого виду психологічної діяльності. Основне у всіх різноманітних підходах до теорії і практики консультування – це індивідуальна та культурна емпатія, спостережливість психолога, його оцінка особистості та її соціального середовища, застосування методів позитивного росту і розвитку. Психолог-консультант працює на замовлення іншої людини. У тому випадку, коли проблема клієнта передбачає діагностичну роботу, це не ситуація консультування і, відповідно, дії психолога в цьому випадку будуть будуватися на інших засадах. Психолог-консультант не займається визначенням діагнозу, він аналізує ситуацію як унікальну, застосовуючи для цього аналізу спеціальні знання. Аналіз роботи практичного психолога в ситуації індивідуального консультування свідчить, що цей вид професійної роботи вимагає спрямованої рефлексії психолога на два найважливіших психологічних поняття: на поняття норми психічного розвитку і поняття позиції взаємодії психолога-консультанта і клієнта. Можливість психолога орієнтуватись у актуальних і потенційних якостях внутрішнього світу клієнта не існує без рефлексивного опрацювання поняття норми психічного розвитку. Основні моральні якості, яким повинен відповідати психолог-консультант поліклініки – це людяність, чуйність, благородство, ввічливість, чесність. Такі моральні якості як чуйність, скромність, самокритичність та справедливість також мають важливе значення для особистості психолога-консультанта. Для особистості психолога-консультанта принципове значення має відсутність таких негативних моральних якостей, як грубість, егоїзм, цинізм та чванство. Психолог зобов'язаний працювати над формуванням системи уяви про добро, честь, совість та гідність, тобто системи моральних цінностей особистості. В свою чергу, чітка система моральних цінностей веде до формування моральних переконань. Рушійною силою прояву моральних переконань є совість психолога, яка проявляється навіть тоді, коли людина залишається наодинці із собою. Особливе місце у системі моральних якостей психолога-консультанта займає соціальна відповідальність за свою діяльність. Етика роботи психолога-консультанта базується на загальнолюдських моральних цінностях. Права людини, передумови вільного і різнобічного розвитку особистості являють собою основні критерії роботи психолога-консультанта. Етичні принципи і правила роботи психолога-консультанта задають умови, необхідні для забезпечення високого рівня його професіоналізму. Тому психолог-консультант у своїй роботі керується певними принципами: принципом ненанесення шкоди клієнту, принципом компетентності психолога, принципом неупередженості, принципом конфіденційності, принципом усвідомленої згоди. В якості клієнта психолога-консультанта поліклініки можуть виступати відвідувачі або самі медичні працівники. Робота з цим контингентом потребує особливої уваги консультанта та його специфічних знань. Тому більш конкретно зупинимося на психологічних особливостях відвідувачів поліклініки. Екологічна ситуація, стан медичного забезпечення в країні викликає підвищену загрозу здоров’ю населення. Для хворих, про положення яких можна говорити як про ускладнене, характерні постійні фрустрації. Стани фрустрації приводять до напруженості, внаслідок чого хворий демонструє неконструктивну поведінку. З такими негативними проявами часто стикаються працівники поліклініки. Тому роль психологічної допомоги тут значна. Процес консультування, навіть якщо це тільки єдина зустріч з клієнтом, може бути умовно структурований на декілька етапів. Консультування має початок, середину і кінець, і консультант повинен знати, як почати консультування, з допомогою яких засобів продовжувати його, робити інтенсивним і продуктивним і як його закінчити. Передбачається, що протягом консультативної зустрічі (однієї чи декількох) клієнту необхідно прийняти певне рішення. Передбачається також, що консультант допомагає клієнту в прийнятті саме того рішення. З цією метою психолог використовує не тільки спеціальні знання, техніки і методи роботи, але і певним чином структурує час роботи з клієнтом. У літературі можна зустріти значну кількість моделей структури консультативного процесу. Найбільш відома процедура консультування “п’ять кроків” (Айви А., Айви М., Меновщиков В.), якої тією чи іншою мірою дотримуються усі психотерапевти і консультанти. На думку Р. Мея, Ю. Альошиної і О. Бондаренка консультація складається із чотирьох послідовних етапів. Є й інші думки, але різні автори пропонують не такі вже й різні моделі поетапної процедури консультативного процесу. Послідовність кроків чітко простежується: знайомство і встановлення відносин довіри; розпитування, дослідження проблеми, формулювання і перевірка гіпотез; усвідомлення проблеми і розгляд альтернативних способів її розв’язання; оцінка й узагальнення досягнутих результатів і завершення контакту. Процес психологічного консультування включає в себе кілька етапів: ? підготовчий; ? діагностичний; ? корекційний; ? заключний. На кожному з цих етапів консультант поступово розуміє потреби і прагнення клієнта, намагається вникнути в саму сутність проблеми, запропонувати клієнту можливі шляхи розв’язання даної проблеми, перегляд своєї позиції на проблему, і насамкінець, прийняття вірного рішення, яке можливо допоможе впоратися з проблемою. Проте процес психологічного консультування не можна розглядати як процес лікування, який повинен завершитися повним виліковуванням пацієнта. Необхідно пам’ятати, що консультант може дати лише пораду, настанову на правильний вибір необхідного рішення, проте сам консультант прийняти це рішення замість свого клієнта не в змозі. Отже, тут важливо і те, з яким настроєм іде клієнт на прийом до консультанта, який він бажає отримати результат від співбесіди. Але консультанту важливо знати і враховувати те, що люди, клієнти бувають різні і він повинен знаходити індивідуальний підхід до кожного клієнта, "відчувати" свої можливості допомогти клієнту. Таким чином, бачимо що процес психологічного консультування – це не просто прийом у лікаря чи бесіда з другом, тут важливо щоб людину зрозуміли, уважно вислухали і дали пораду, яка допоможе змінити ситуацію. Багатьма дослідниками встановлено, що в 33-80% хворих ІХС спостерігаються психічні зміни. Часто виникають такі емоційні порушення, як тривога, пригніченість, фіксація на своїх хворобливих відчуттях і переживаннях, зв'язаних зі страхом смерті, втратою самоідентичності, почуття "Я". Під час болючого нападу хворих охоплює занепокоєння, думки про смерть від серцевого нападу, розпач. Хворі живуть із постійним тривожним побоюванням повторного нападу, вони аналізують будь-які зміни серцевої діяльності, реагуючи на найменші неприємні відчуття в області серця. Основною життєвою метою стає здоров'я. Тому проведення психологічного консультування для цієї групи хворих іноді є просто життєво необхідним. Проведене дослідження хворих ІХС базувалось на використанні п’яти психодіагностичних методик, які виявили незадовільний психічний стан хворих. Їх стан відзначався високою тривожністю, неадекватністю поведінки, зниженою активністю, поганим настроєм. За результатами дослідження можна стверджувати, що висунута гіпотеза справджується на 95 %. Проте це не означає, що у 5% випадків не надається кваліфікована допомога. Самі хворі інколи не хочуть вирішити свої проблеми, вони просто "здалися", змирилися зі своїм станом і просто чекають що з ними буде далі. На основі проведеного дослідження психологічного консультування хворих ІХС в сучасній поліклініці добре видно, що такий вид психологічної допомоги людям з серцево-судинними захворюваннями є ефективним і потрібним.
Вариант:нет
Литература:1. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – Киев: Выща школа, 1978. 2. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посібник для студ. ст. курсів психол. фак. та від-нь ун-тів. – Харків: Фоліо, 1996. 3. Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2001. 4. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике.— Киев: Наукова думка.—1989. 5. Васьковская С. В., Горностай П. П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – Киев: Вища шк., 1996. 6. Горностай П. П. Теория и практика психологического консультирования: Пробл. подход. – К.: Наук. думка, 1995. 7. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. 8. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональ¬ними обмеженнями. Навчально-методичний посібник для соціальних працівників і соціальних педагогів / За ред. проф. А.І. Капської. - К.: ДЦССМ, 2003. 9. Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді: Методичний посібник / С. В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко та ін. - К.: ДЦССМ, Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. 10. Хомич Г.О., Ткач Р.М. Основи психологічного консультування: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2004. 11. Абрамова Г. С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Академия, 2000. 12. Айви А. Е., Айви М. Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: Практическое руководство. – М., 1999. 13. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. – М., 1994. 14. Анастази А. Психологическое тестирование / пер. с англ. В 2 кн. / Под ред. К.М. Гуревича, В.М. Лубовского. – М., 1982. 15. Анастази А. Дифференциальная психология. – М., 2001. 16. Анастази А., Урина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Психологическая литература, 2001. 17. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М., Изд-во МГУ, 1984. 18. Бельская Е. Г. Основы психологического консультирования и психотерапии. Учебное пособие. – Обнинск: ИАТЭ, 1998. 19. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. – М., 1994. 20. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманистической психологии. // Вопросы психологии, 1990. – №6. – С. 9-16. 21. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностические методы исследования личности. – К.: Лыбидь, 1982. 22. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Знания, 1989. 23. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. – СПб.: Питер, 2003. 24. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – К., 1989. 25. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования. — СПб.: Питер, 2002. (Серия “Эффективный тренинг”). 26. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта. — СПб.: Питер, 2001. 27. Венгер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика: Практ. руководство. – М.: Генезис, 2001. 28. Выготский Л.С. История развития высших психологических функций. Собр. соч. Т. 2. – М.: 1983. 29. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. – Л., 1982. 30. Гильяшева И.Н. Вопросники как метод исследования личности // Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983. 31. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. – М., 1976. 32. Гулина М. А. Терапевтическая и консультативная психология. – СПб.: Речь, 2001. 33. Гуревич К.М. Что такое психологическая диагностика? – М., 1985. 34. Гуревич К.М. Проблемы дифференциальной психологи. – М.: Психология, 1998. 35. Диагностика психического развития: Пер. с чешск. / Авт. коллектив: Шванцара Й. и др. – Прага, 1978. 36. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А., Мирошников М.П., Шарай В.Б. Тест дифференцированной самооценки функционального состояния // Вопросы психологии. – 1973. – 6. 37. Дрейнер Н., Смитт Г. Прикладной регрессионный анализ: Пер. с англ. – М., 1973. 38. Елисеев О.П. Конструктивная технология и психодиагностика личности. – Псков: Из-во "Вера", 1994. 39. Забродин Ю.М., Похилько В.И., Шмелев Г. Статистические и семантические проблемы конструирования и адаптации многофакторных личностных тест-опросчиков // Психологический журнал. – 1987. – 6. 40. Зайцева М.И. Методы шкалирования при измерении установки // Социальные исследования: Теория и методы. – М. – Вып.5, 1970. 41. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. 42. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983. 43. Клайн П. Справочное руководство по конструированию психологических тестов. – К.: Наука, 1994. 44. Конюхов Н.И. Словарь-справочник по психологии. - М., 1996. 45. Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М. Психологическая помощь и коррекция: Методическое пособие к практическим занятиям по курсу. - СПб.: Издательство РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. 46. Кораблина Е. П., Акиндинова И. А., Баканова А. А., Родина А. М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов. – СПб., 2001. 47. Краткий психологический словарь / Под общей ред. А.В. Петровского и М. Г. Ярошевского; ред.-составитель Л.А. Карпенко - 2-е изд., расширенное, испр. и доп.— Ростов-на-Дону: "ФЕНИКС", 1998. 48. Кулагин Б.Ф. Основы профессиональной психодиагностики. – М.: Медицина, 1984. 49. Куликов Л.В. Психологическое исследование. Методические рекомендации по проведению. – СПб.: Питер, 1994. 50. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. – М., 1980. 51. Мейли Р. Структура личности // Экспериментальная психология. – М. – 1975. – Вып. 5. 52. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М., 1985. 53. Меновщиков В. Ю. Введение в психологическое консультирование. - М.: Смысл, 1998. 54. Михалевская М.Б., Измайлов Ч.А. Практикум по психологии. Ч. 1. Общая психометрика. – М., 1983. 55. Немов Р. С. Основы психологического консультирования: Учеб. для студ. вузов. – М.: Владос, 1999. 56. Обозов Н.Н. Психологическое консультирование - СПб. 1992. 57. Обозов Н. Н. Психологическое консультирование (методическое пособие). – Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет. Ассоциация лекторов. Центр прикладной психологии,1993. 58. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М., 1987. 59. Основы психодиагностики / Под ред. А.Г. Шмелева. – Ростов-на-Дону: Психологическая литература, 1996. 60. Петрушин С. В. Мастерская психологического консультирования. – Казань: ЗАО “Новое знание”, 2001. 61. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / А. И. Абраменко, А.А. Алексеев, В.В. Богословский и др.; Под ред. А,И. Щербакова. 2-е изд. – М.: Просвещение, 1990. 62. Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика / Под ред. В.В. Столина, А.Г. Шмелева. – М., 1984. 63. Практикум по психодиагностике. Психодиагностические материалы / Под ред. А.А. Бодалева и др. – М., 1988. 64. Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики / Ред. колл. А.И. Зеличенко, И.М. Карлинская, В.В. Столин, А.Г. Шмелев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 65. Практикум по психодиагностике. Прикладная психодиагностика / Под ред. М.М. Карлинской и др. – М.: Психология, 1992. 66. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова. – Л.: Дело, 1990. 67. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова., С.А. Маничева. – СПб.: Дело. 2000. 68. Практическая психодиагностика. Методы и тесты. Учебное пособие / сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: ЦИЛ, 1998. 69. Психологическая диагностика / Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Наука, 2000. 70. Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова, А.В.Запорожца, Б.Ф.Ломова и др. М.: Педагогика, 1983. 71. Психологическое консультирование и психотерапия: Учеб. пособие для спец." Психол. консультирование" и "Клиническая психология": Хрестоматия.Т.1: Теория и методология / Психол. ин-т им. Л.Г. Щукиной; Моск. гор. психол.-пед. ин-т; Под ред. Фенько А.Б.-М.: Моск. психотерапевт. журн., 1999. 72. Психотерапевтическая энциклопедия /Под общей редакцией Б. Д. Карвасарского. – СПб: Питер Ком, 1999. 73. Сахакиан У.С. Техники консультирования и психотерапии. Тексты. / Ред. И сост. У.С. Сахакиан. Пер. с англ. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 74. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики. – М.: Наука, 1990. 75. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1989. 76. Современная психология: Справочное руководство / Под ред. В.Н. Дружинина. - М., 1999. 77. Солошенко Д. В. Экстренная психологическая помощь. Консультирование // Практическая психология и социальная работа. – 2003. – № 9–10. – С. 17–38. 78. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. – Л., 1972. 79. Столин В.В. Некоторые принципы психологического консультирования // Семья и личность. Тезисы докладов Всесоюзной конференции в г. Гродно. – М.: Отделение психологии и возрастной физиологии АПН СССР, 1981. 80. Столин В. В. Самосознание личности. — М.: МГУ, 1983. 81. Таланов В. Л., Малкина-Пых И. П. Справочник практического психолога. – СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2003. 82. Тутушкина М. К. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии. — СПб.: Дидактика Плюс, 1999. 83. Флоренская Т. А. Диалог как метод психологии консультирования (духовно ориентированный подход)// Психологический журнал. – 1994. - №5. - Т.15. 84. Фурман А.В. Психодіагностика. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. 85. Хухлаева О. В. Основы психологического консультирования и психологической коррекции: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М.: Издательский центр “Академия”, 2001. 86. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика и ее методы. Ч. 1,2. – К.: Знания, 1992. 87. Ялом И. Психотерапевтические истории. – М.: Изд-во ЭКСМО, 2002. 88. Айшервуд М. М. Полноценная жизнь инвалида: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1991. 89. Джордж Р., Кристиани Т. Консультирование: Теория и практика / Пер. с англ. А. Шадура. – М.: Изд-во “Эксмо”, 2002. 90. Кейд Б., О’Хейлон В. Краткосрочная психотерапия. — М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 91. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. – СПб.: Питер, 2001. 92. Миллс Дж., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и “внутреннегo ребенка” / Пер. с англ. Т. К. Кругловой. — М.: Независимая фирма “Класс”, 2000. 93. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. Как давать и обретать душевное здоровье / Пер. с англ. М. Будыниной, Г. Пимочкиной. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. 94. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования / Пер. с англ. Е. Волков и др. – СПб.: Питер, 2000. 95. Оуэн Н. Магические метафоры. 77 историй для учителей, терапевтов и думающих людей / Пер. c англ. Е. Рачковой. — М.: Изд-во Эксмо, 2002. 96. Притчи человечества / Сост. В. В. Лавский. — Минск: Лотаць, 2001. 97. Роджерс К. Р. Клиент-центрированная психотерапия: Теория, соврем. практика и применение / Пер. с англ. Т. Рожковой и др. – М.: Апрель Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2002. 98. Тобиас Л. Психологическое консультирование и менеджмент: Взгляд клинициста / Пер. c англ. А. И. Сотова. — М.: Независимая фирма “Класс”, 2000. 99. Эйдемиллер Э. Г., Юстискис В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 1999. 100. Энциклопедия психологических тестов. Личность, мотивация, потребность.- М.: ООО "Издательство АСТ", 1997.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (116)