Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

Содержание:Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи місцевого самоврядування як суб’єкта адміністративного права 5 1.1. Поняття місцевого самоврядування 5 1.2. Історія становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні 11 1.3. Теорії місцевого самоврядування 21 РОЗДІЛ 2. Правові основи і система органів місцевого самоврядування як суб'єктів адміністративного права 24 2.1. Поняття повноважень та їх розподіл між суб’єктами місцевого самоврядування 24 2.2. Система органів місцевого самоврядування як суб’єктів адміністративного права 37 2.3. Матеріальна та фінансова основа органів місцевого самоврядування як суб’єктів адміністративного права 48 2.4 Гарантії місцевого самоврядування, відповідальність його органів та посадових осіб 56 Висновок 63 Література 67

Вступление:Актуальність теми. Розбудова української державності за принципами демократії об’єктивно викликала переосмислення місця й ролі місцевого самоврядування в системі громадянського суспільства, пошуку найкращого варіанту моделі організації влади, яка б цілком відповідала сучасним світовим і європейським стандартам, була спрямована на забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини. Вирішення цієї проблеми неможливе без сприйняття кращих традицій світової філософської та правової думки, урахування наукових досліджень і практики місцевого самоврядування демократичних країн світу. На сьогодні в місцевому самоврядуванні існує чимало проблем, які потребують дослідження й вирішення, а саме: впровадження чіткого розподілу влади між державними органами й органами місцевого самоврядування і передачі останнім значної кількості управлінських функцій; удосконалення системи і структури органів місцевого самоврядування; зменшення загального числа територіальних громад шляхом їх об’єднання й утворення спільних органів; створення належної законодавчої бази; впровадження механізмів фінансової незалежності місцевого самоврядування й урегулювання ступеня фінансової допомоги з боку держави; активізація участі населення у вирішенні питань місцевого значення через територіальні громади, їх представницькі органи й органи самоорганізації населення тощо. Метою роботи є комплексне визначення основних елементів інституту місцевого самоврядування в Україні, пошук шляхів створення ефективної моделі діяльності його суб’єктів, розробка питань їх взаємодії з органами державної виконавчої влади; втілення деяких прогресивних підходів системи місцевого самоврядування країн Західної Європи в практику державотворення України. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань: - визначити поняття місцевого самоврядування; - прослідкувати історію становлення й розвитку вітчизняного місцевого самоврядування; - охарактеризувати теорії місцевого самоврядування в Україні; - проаналізувати повноваження органів місцевого самоврядування як суб'єктів адміністративного права; - розглянути гарантії місцевого самоврядування. Об’єктом дипломної роботи є суспільні відносини, що виникають в процесі функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні. Предмет складають соціальна та правова природа, сутнісні риси місцевого самоврядування, історія виникнення й розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні, повноваження суб’єктів місцевого самоврядування. Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: формально-логічний, історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, класифікаційний та інші.

Выводы:Комплексне дослідження інституту місцевого самоврядування дозволило зробити ряд висновків. Один з невід'ємних атрибутів громадянського суспільства й інноваційним суб’єктом державотворення сучасних економічно і соціально розвинутих країн світу є місцеве самоврядування. Як виявилося, на сьогоднішній день це єдино можлива демократична і раціональна модель влади на місцях. Місцеве самоврядування, як складова частина єдиної публічної влади, є децентралізованим і організаційно відособленим інститутом державного механізму, що виступає в якості адміністративної організації по забезпеченню життєдіяльності населення муніципальних утворень відповідно до державних соціальних стандартів і загального політичного курсу органів державної влади. За своєю природою, своїми інститутами, формами діяльності, повноваженнями, правовим захистом і відповідальністю місцеве самоврядування, будучи специфічною формою реалізації публічної влади, відрізняється від державної влади, влади об'єднань громадян та інших форм здійснення публічної влади. Відмінності у сутності місцевого самоврядування від переліченого вище пояснюються тим, що в даній владі, в якій знаходить свій прояв зазначена інституція, одночасно поєднуються суспільний і державний аспекти. Тобто місцеве самоврядування має двоїсний характер: в інституційному аспекті це інститут громадянського суспільства, який протистоїть всевладності держави, і водночас це інститут публічної влади, що має низку спільних з державою ознак і виконує відповідні державні функції. Становлення місцевого самоврядування в Україні в його сучасному вигляді – це тривале явище, що має глибокі історичні корені, які сягають традицій ще часів полісної демократії античного світу, міських і сільських громад станового суспільства. У розвитку системи місцевого самоврядування в Україні можна виділити умовно декілька важливих етапів: 1) місцеве самоврядування Київської Русі (9-11 ст.); 2) місцеве самоврядування під час феодальної роздробленості (11-13 ст.); 3) місцеве самоврядування Польсько-литовської доби (14-16 ст.); 4) козацьке самоврядування часів Запорізької Січі (16-17 ст.); 5) функціонування системи органів місцевого самоврядування під час перебування України у складі Російської імперії та Австро-Угорщини (кінець 17 ст. - початок 20 ст.); 6) місцеве самоврядування в Україні в 1917-1920 рр. і на західноукраїнських землях у 1920-1930 рр.; 7) розвиток та становлення місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі (1990-2002 рр.). Отже, всі зазначені історичні етапи формування місцевого самоврядування в Україні є ланками єдиного безперервного процесу формування місцевого самоврядування в нашій країні, тому розгляд будь-якого етапу цього процесу ізольовано веде до неповноти розуміння такого складного історико-політичного явища, його сутності, елементів, функцій та системи в сучасної державі. Одним з основних елементів змісту організації та діяльності органів місцевого самоврядування є їхня система. Систему місцевого самоврядування виступає його організаційним підґрунтям і являє собою певне об’єднання взаємопов’язаних правових інститутів, що визначають принципи її побудови, види органів самоврядування, їх взаємовідносини між собою та з іншими органами влади і управління. Система місцевого самоврядування, яка існує зараз в Україні, дещо відрізняється від аналогічних за назвою систем минулих років. У теперішній час дана система не заперечує ані органи самоврядування, ані форми безпосередньої демократії, вона лише розширяє перелік суб’єктів, що входять до неї. Але сьогоднішня функціональна структура органів місцевого самоврядування в Україні ще далека від тієї, яку мають країни з розвиненою системою місцевого самоврядування. Тому говорити про дійову ефективну систему місцевого самоврядування в Україні поки що рано. Це пояснюється тим, що дуже мало функцій реалізується самим населенням. Надто багато місцевих питань все ще вирішується державою – або через регіональні органи влади, або за допомогою фінансових важелів. Зміни же, що відбулися у системі місцевого самоврядування, на жаль, часто зводяться до перейменування назви структурних підрозділів, виникнення деяких нових, значного зростання штатів тощо. По суті, поки що можна говорити не про систему реального самоврядування, а скоріш, про систему управління на місцевому рівні. Місцеве самоврядування як багатогранне, складне явище, припускає наявність декількох основ його успішного функціонування. Під основами місцевого самоврядування слід розуміти об'єктивно сформовані в суспільстві економічні, соціальні, фінансові, правові й інші можливості й умови, сукупність яких утворює той базис, на якому будується вся система місцевого самоврядування. Провідне місце в структурі матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування займає комунальна власність. Однак питання комунальної власності залишаються недостатньо врегульованими, а це, в свою чергу, призводить до виникнення конфліктів між різними системами місцевої влади з приводу власності на той чи інший об’єкт. Так, наприклад, неврегульованими залишаються особливості реалізації права комунальної власності: не визначено переліку об’єктів права комунальної власності виключно громадського користування, що не підлягає приватизації, продажу, або відчуженню в будь-який інший спосіб; фактично не реалізованим залишається право комунальної власності на фінансові ресурси; неповністю визначеним є порядок вилучення (викупу) об’єктів цієї власності органами державної влади тощо. Усі ці прогалини практики потребують осмислення спочатку на теоретичному рівні із врахуванням того досвіду, що є вже на сьогодні, а потім стане необхідними апробація та впровадження тих наробок, що з часом будуть накопичені на рівні теоретичного осмислення. Одним з найважливіших джерел місцевого самоврядування в нашій державі є Європейська Хартія місцевого самоврядування, яка разом з Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в України” є тими трьома китами, на яких будується місцеве самоврядування в Україні. Однак між цими нормативно-правовими актами є певні розбіжності з питань місцевого самоврядування, що призводить до неоднозначного розуміння цього політико-правового явища на практиці. Тому в подальшому відповідними фахівцями має бути проведена значна робота з узгодження окремих принципових положень зазначених вище документів.

Литература:1. Лаврик В. Місцеве самоврядування в Україні: більше запитань, ніж відповідей // Право України. 1999. №7. С. 42-43 2. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. 5-е изд. М.: Политиздат, 1986. С. 371. 3. Кравченко В.В. Пітцик М.В. Конституцiйнi засади мiсцевого самоврядування в України (основи муніципального права): Навч. посібник. Київ: “Арарат-Центр”, 2001. С. 5 4. Еллинек Г. Общее учение о государстве. Т. 1: Право современного государства. СПб., 1908. С. 475-477 5. Редлих И. Английское местное самоуправление. Изложение внутреннего управления Англии в его историческом развитии и современном состоянии: В 2-х т. СПб., 1907. Т. 1. С. 5 6. Воронов Н.П., Болдырев С.В. Понятие и основы местного и регионального самоуправления // Проблемы законности: Республ. межведомств. науч. сборник. Вып. 28. 1993. С.43-47; 104 Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування // Українське право. 1995. №1. С. 68-77; Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України, 1998, №5. С. 17-21; Ольховський Б.І., Єрмолаєв В.М. Місцеве самоврядування в Україні: Навч. посібник. Х.: Рубікон, 1998; Стріха М. Місцеве самоврядування в Україні // Українське слово. 1996. 7 лист. С. 2-4; Ясюнас В.А. Основы местного самоуправления: Учеб. пособие. М., 1998. С. 11-19 7. Свешников М.И. Основы и пределы самоуправления. 3-е изд. СПб., 1872. С.24 8. Нольде Б.Э. Основы теории местного самоуправления: происхождение и развитие. М., 1996. С. 13 9. Барабашев Г.В. Местное самоуправление – трудное дитя России. Местное самоуправление. Изд-во Моск. ун-та. 1996. С. 292; Градовский А.Д. Системы местного самоуправления на Западе Европы и в России. Сборник государственных знаний. 1883. Т.V. С. 12; Фадеев В.И. Муниципальное право России. М., Юристъ, 1994. С. 33 10. Баранчиков В.А. Право местного самоуправления. М., 1999. С. 8; Редлих И. Английское местное самоуправление. Изложение внутреннего управления Англии в его историческом развитии и современном состоянии. С. 462 11. Хоменець Р. Щодо визначення поняття місцевого самоврядування // Право України. 2002. №4. С. 31 12. Яворський В.Д. Основні напрямки удосконалення законодавства про місцеві вибори в Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Зб. наук. праць. Вип.1. Х.: Право, 2001. С. 119-124; Яценюк Т.Л. Проблеми удосконалення законодавства про місцеве самоврядування // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Мат. наук.-практ. конф. (Харків, 4-5 груд. 2001 р.). Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. С. 190-192; та ін 13. Покровский И.А. История римского права. СПб., 1913. С.113-114 14. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства (США, Великобритания). М.: МГУ, 1971. С. 70 15. Матвєєва Т.О. Із історії інституту місцевого самоврядування в Україні // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Гол. ред. В.Я. Тацій. Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. С. 218 16. Iсторiя держави i права України. Частина 1: Пiдручник для юрид. вищих навч. закладiв i фак.: У 2 ч./ А.Й. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко та iн. / За ред. А.Й. Рогожина. К.: Iн Юре. 1996. С. 131 17. Грабовський С., Шкляр Л. Українська державність: політико-правовий аспект // Вісн. АН України. 1993. №5. С. 51 18. Бойко О.Д. Iсторiя України: Посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв. К.: Видавничий центр “Академiя”, 1999. С. 97-98 19. Бiлоус А.О. Органи мiського самоврядування на Київщинi у VI-першiй половинi VII ст. // Актуальнi проблеми розвитку мiст та мiського самоврядування (iсторiя i сучаснiсть): Тези мiжнар. наук.-практ. конф. С. 19. 20. Iсторiя держави i права України. Частина 1. С. 140 21. Кіселичник В. Про надання українським містам у ХІV-ХVII ст. Магдебурзького права // Право України. 1996. №9. С. 84 22. Історія держави і права України: Підручник. У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. Т. 2. К.: «Ін Юре». 2000. С. 21 23. Конституції Української Народної Республіки від 29 квіт. 1918 р. // Хрестоматія з історії держави і права України. Т. 2. Лютий 1917-1996 р.: Навч. посібн. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. С. 52 24. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р // Хрестоматія з історії держави і права України. Т. 2. Лютий 1917-1996 рр.: Навч. посібн. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. К.: Ін Юре, 1997. С. 685-689 25. Про Представника Президента України: Закон України від 5 берез. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. 1992. №23. Ст.335 26. Коркунов Н.М. Русское государственное право. СПб., 1909. Т. 2. С. 489 27. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2002. С. 53 28. Васильев В. Советы или муниципалитеты // Народ. депутат. 1991. №6. С. 49; Пахомов І. І громадське, і державне // Голос України. 1993. 8 черв. С. 3 29. Орзіх М.П. Самоврядні території в системі державного устрою України. Вип. 1-2. К., 1993. С. 64 30. Величко В.О. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Мат. наук.-практ. конф. (Харків, 4-5 груд. 2001 р.). Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002; Габричидзе Б.Н. Аппарат управления местных Советов. М.: Юрид. лит., 1971; Прилуцький В.О. Деякі питання комунальної власності місцевого самоврядування // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Мат. наук.-практ. конф. (Харків, 4-5 груд. 2001 р.). Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002; Руда Н. Конституцiйнi засади мiсцевого самоврядування // Матер. наук.-практ. конф. "Теоретичнi та практичнi питання реалiзацiї Конституцiї України: проблеми, досвiд, перспективи" (25 черв. 1997 р., Київ.) / Упорядник Ю.М. Грошевий. Харкiв: Право. 1998; та ін. 31. Воронов М.П., Скрипничук В.М. Децентралізація влади як основа взаємодії державних виконавчих органів і органів місцевого самоврядування // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. праць. Вип. 1. Х.: Право, 2001. С. 34-45; Гольцев В. Самоуправление и децентрализация // Юридический вестник. 1885. №2. С. 86-91; Пылин В.В. Проблемы наделения государственными полномочиями органов местного самоуправления // Государство и право. 1999. №9; Ткачук А., Агранофф Р., Браун Т. Мiсцеве самоврядування: Свiтовий український досвiд. К.: “Заповiт”, 1998; та ін. 32. Полiтологiчний енциклопедичний словник: Навч. посiбник для студентiв ВНЗ. К., 1997. С. 101. 33. Крылов Ю., Баймуратов М. Особенности становления международной правосубъектности местных органов власти Украины // Юридический вестник. 1996. №3. С. 63 34. Всесвiтня Декларацiя мiсцевого самоврядування // Мiсцеве самоврядування. 1996. №1. С. 95 35. Берг О.В. О применимости принципа разделения властей в местном самоуправлении // Право и политика. 2001. №1. С. 146; Кряжков В.А. Местное самоуправление: правовое регулирование и структуры // Сов. государство и право. 1992. №1. С. 20; Писарев А.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учеб. пособие. М.: Триада ЛТД, 1997. С. 58. 36. Барабашев Г.В. Совет и «мэр» в упряжке самоуправления // Нар. депутат. 1991. №11. С. 37 37. Берг О.В. О применимости принципа разделения властей в местном самоуправлении. С. 146. 38. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. С. 161; Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебник. 2-е изд. М.: Дело, 2000. С. 164 39. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. С. 161; Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебник. 2-е изд. М.: Дело, 2000. С. 164 40. Корнієнко М.І. Діюча виборча система України: шляхи вдосконалення // Місцеве та регіональне самоврядування України. 1993. №1-2 (4-5). С. 83 41. Бутко І.П., Шемшученко Ю.С. Місцеві ради і забезпечення законності. К.: Вид-во “Наукова думка”, 1973. С. 11 42. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. М.: Юрид. лит, 1972. С. 11 43. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. С. 337 44. Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. Харків: ООО “Модель всесвіту”, 2001. С. 48 45. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. Симферополь: Таврия, 1997. С. 100 46. Коментар до Конституції України / За ред. В.Ф. Опришка, Л.Є. Горьового, М.І. Корнієнка. К., 1996 47. Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. С. 52 48. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. М.: Изд-во БЕК, 1995. С. 145 49. Коваленко А.А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики. К.: Довіра, 1997. С. 83 50. Концепція адміністративної реформи в Україні // Офіційний вісник України. 1999. №21. Ст. 943 51. Погорілко В.Ф. Нова Конституція України: огляд, коментарі і текст Основного Закону. К., 1997. С. 85 52. Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. С. 102 53. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 2000 р. Справа про місцеве самоврядування // Вісник Конституційного Суду України. 2000. №1. С. 24 54. Крусян А. Местное управление и самоуправление: к постановке вопроса о содержании и понятии // Юридический вестник. – 1998. - № 1. – С. 84-87 55. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 1998. - №5. - с. 17-20 56. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування в Україні // Вісник Львівського Університету, Серія юридична. - 2000. - Вип. 35. - С.195-199 57. Лендьел М. Спеціальні інститути розвитку територій: європейський досвід // Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів / за ред. Максименка С., Київський центр Інституту Схід-Захід. – К.: “Міленіум”, 2001. – С.67-148 58. Крусян А. Территориальная громада и публичная власть в современной Украине // Юридический вестник. – 2002. - №3. - С. 96-101 59. Орзіх М.П. Втілення конституційних засад в галузях законодавства щодо функціонування публічної влади в Україні // Юридический вестник. – 1997. - № 4. – с. 59-63 60. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. Мюнхен, 1963. – 210 с.Панченко С. Еволюція та можлива перспектива розвитку місцевого самоврядування в Україні // Матеріали міжнар. наук. практ. конференції (Золочів-Львів, 27-28 травня 2000р.). – Л.: “Державність”, 2000. – С.49 – 52 61. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины: Монография. – Х.: Факт, 2000. – 176 с. 62. Тотьев К.Ю. Публичный интерес в правовой доктрине и законодательстве // Государство и право. – 2002. - №9. - С.19-25 63. Ленинский сборник. / Под ред. В.В. Адоратского, В.М. Молотова, М.А. Савельева. Том ХХІ. М.: Партиздат, 1933. – 323 с. 64. Саксонское зерцало. Памятник, комментарии, исследования. – М.: Наука, 1985. – 271 с 65. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины: Монография. – Х.: Факт, 2000. – 176 с 66. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. – 2002. - №3. - С.241 67. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. - № 1(2). - с.673 68. Пітцик М., Кравченко В., Моньйо Е.С., Фонтен Б., Черніков В. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування. – К.: ПП “Клевер”, 2000. – С. 47 69. Закон України Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 13, ст.109