Вступление:В умовах переходу України до ринкової економіки створення та розвиток малого підприємництва має стати основою соціальної реструктуризації суспільства, яка забезпечить зміну психології населення і переорієнтацію економіки на нові умови господарювання. В умовах ринкової економіки малі підприємства вважаються гнучкими і ефективними з точки зору витрат, вони швидко пристосовуються до кон'юнктури ринку, причому не тільки в сферах близьких до споживачів (роздрібна торгівля, різні види послуг), але й в промислових галузях (оброблювальна, меблева, машинобудування, виробництва комплектуючих виробів тощо). Малі підприємства формують ядро прошарку населення з середнім достатком, дозволяють реалізуватися сімейному підприємництву, що є стабілізуючим фактором політичного життя країни. Таким чином, особливості діяльності, економічна та суспільна значимість малого підприємництва потребують усунення в Україні перешкод, які гальмують процес розвитку цього важливого сектору економіки. Мале підприємництво є універсальним інструментом участі мільйонів громадян як в економічному житті власних країн, так і в системі міжнародного розподілу праці, виступає для економічно свідомих громадян як своєрідний засіб існування і стимул до самовдосконалення. В демократичних країнах світу мале підприємництво визнається одним з головних чинників політичної та соціальної стабільності суспільства. Європейська Хартія Малого Бізнесу визначає мале підприємництво як хребет економіки ЄС, ключовим джерелом робочих місць та інкубатором бізнес ідей, а намагання ЄС побудувати нову економіку (за положеннями Хартії), будуть успішними лише тоді, коли мале підприємництво буде знаходитись у фокусі уваги як держави, так і усього суспільства. В Акті малого бізнесу, який затверджено Конгресом США, визнано, що збереження та розширення малого підприємництва становить як основу економічного благополуччя громадян країни, так і є основою національної безпеки США. Таке важливе значення малого підприємництва для політичної та соціальної стабільності демократичних суспільств визначається тим, що мале підприємництво в першу чергу виконує соціальні функції, до яких належать: • створення додаткових робочих місць, зменшення рівня безробіття, вирішення проблем бідності – вирішення яких становить одну з найважливіших функцій держави; • формування середнього класу, тобто такого прошарку населення, який реально готовий нести на своїх плечах відповідальність за сталий розвиток країни - що становить одне з головних завдань соціально-орієнтованого ринкового суспільства; • підтримання конкурентного середовища і обмеження монополізму великих підприємств - що становить одну з головних цінностей для людини, бо надає пересічним громадянам (споживачам) можливість вільного вибору. У світовій системі господарювання ринкова економіка на теперішньому етапі розвитку суспільних відносин характеризується не тільки як найбільш ефективна, а й така, що здатна успішно розв'язувати гострі соціальні проблеми. Ключовими суб'єктами у формуванні економічних відносин будь-якої держави з ринковою економікою виступають підприємці і підприємницькі структури. У розвинутих державах світу малі і середні підприємницькі структури забезпечують понад 50% ВВП і 70% зайнятості працездатного населення. У зв'язку з цим ефективність національної економіки значною мірою залежить від ефективності функціонування її підприємницького сектора. Зважаючи на доцільність розвитку підприємництва, урядові структури розвинутих держав приділяють велику увагу дослідженню факторів, які впливають на ефективність підприємницької діяльності, створюють умови для їх ефективного розвитку, ухвалюючи закони, які захищають інтереси підприємців, споживачів і суспільства в цілому. Феномен підприємництва як форми господарювання є предметом досліджень багатьох учених – економістів, психологів, соціологів, політиків. Зокрема, теоретико-методологічні і прикладні аспекти розвитку підприємництва в країнах із розвинутими ринковими інституціями знайшли висвітлення в наукових працях П. Брера, Б. Бухвальда, В. Швандора, П. Кузмішина, Ч. Макміллана, Г. Манківа, А. Маршалла, Т. Пітерса, Р. Уотермена, П. Самуельсона, В. Нордгауза, Дж. Сінкі, Л. Тоубі, Й. Шумпетера та інших. За останні роки проблеми розвитку підприємництва в Україні знайшли відображення в багатьох публікаціях вітчизняних дослідників. Дослідженню особливостей розвитку підприємництва в умовах перехідної економіки України присвячені наукові праці О. Амоші, В. Бабича, О. Барановського, Г. Башнянина, Л. Безчасного, П. Бєлєнького, М. Білик, О. Білоруса, Д. Богині, Є. Бойка, Б. Буркинського, З. Варналія, С. Вовканича, В. Геєця, М. Долішнього, В. Загорського, С. Злупка, М. Козоріз, В. Гриньової, О. Кузьміна, Є. Крикавського, І. Лукінова, А. Мельник, В. Мікловди, І. Михасюка, А. Мороза, О. Онищенка, М. Пітюлича, Я. Побурка, В. Юрчишина, М. Чумаченка, А. Чухна, С. Юрія, С. Яковлєва, В. Яцкова та інших. Однак, з огляду на результати функціонування підприємницького сектора економіки України на теперішній час, низка проблем теоретико-методологічного характеру, пов'язаних із забезпеченням ефективності підприємницької діяльності, потребує більш поглибленого вивчення і висвітлення в економічній літературі. Низький рівень ефективності підприємницьких структур зумовлює необхідність концентрації наукових досліджень у сфері оцінки факторів, які стимулюють або гальмують розвиток підприємництва в Україні, розроблення нових концептуальних підходів до побудови системи управління процесами розвитку підприємницької діяльності з позицій спільності інтересів основних суб'єктів економіки. Найслабшою ланкою у формуванні сприятливих умов для ефективного розвитку підприємництва в Україні є фінансово-кредитні відносини, які виникають між державою, підприємцями, підприємницькими структурами та іншими суб'єктами вітчизняної системи господарювання. Головна мета роботи полягає в висвітленні особливостей розвитку підприємництва в Україні у порівнянні з країнами ЄС. Об’єктом дослідження є підприємництво та малий бізнес як інституційний сектор економіки країн ЄС та Україні. Предметом дослідження є шляхи активізації підприємницької діяльності в Україні як передумова подальшої інтеграції до європейських інституцій. Згідно з метою дослідження в роботі послідовно розглядаються наступні питання: - сутність євроінтеграції, її головні ознаки та значення; - специфічні риси інтеграційних процесів в сучасній Європі; - особливості розвитку підприємництва в сучасних умовах України та країнах ЄС; - проблеми, які характерні для становлення підприємництва в нашій країні, пов’язані із фіскально-податковою системою та державним регулюванням діяльності малих підприємств в Україні та ЄС; - можливі шляхи вирішення питань, пов?язаних з подальшим розвитком підприємництва в Україні. В ході роботи були використані наступні методи наукового дослідження: аналізу та синтезу, порівняння, обробки наукової літератури, частково-пошуковий та ін. В межах роботи були використані праці не тільки вітчизняних, але і зарубіжних авторів - передусім економістів - теоретиків, оскільки в сучасних умовах велика увага приділяється саме розробці теоретичних концепцій державного регулювання діяльності малих підприємств. Однак, не треба забувати і про важливе значення практичних рекомендацій відносно засобів державного регулювання. В цьому зв'язку велику допомогу в формуванні основних положень державної політики в сфері малого бізнесу можуть надати фундаментальні розробки провідних зарубіжних вчених, що успішно застосовуються в господарській практиці провідних держав світу.