Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Міжнародні економічні відносини»

Розвиток економічного співробітництва ЄС з США та Канадою

Карточка работы:368ф
Цена:
Тема: Розвиток економічного співробітництва ЄС з США та Канадою
Предмет:Міжнародні економічні відносини
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):МЕО
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Міжнародний Університет (КиМУ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ СТРАТЕГІЇ ЄС 6 1.1. Договірно-інтеграційний механізм зовнішньоекономічної стратегії ЄС 6 1.2. Характер економічних відносин між ЄС, США і Канадою 13 РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 24 2.1. Взаємна торгівля товарами та послугами 24 2.2. Інвестиції та підприємницька взаємодія 34 2.3. Співробітництво у сфері науково-технічних зв’язків 39 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА ЄС – ПІВНІЧНА АМЕРИКА 53 3.1. ЄС – НАФТА 53 3.2. ЄС – Мексика 60 3.3. Перспективи виходу співробітництва ЄС-НАФТА на рівень економічної інтеграції 66 ВИСНОВКИ 75 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність обраної теми полягає в тому, що Україна як незалежна держава об'єктивно не може стояти осторонь міжнародних інтеграційних процесів і повинна обрати свій шлях у цьому процесі. На сьогоднішній день перед країною постають завдання ефективного входження у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, проте з обов'язковим урахуванням національної специфіки, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне співробітництво з іншими країнами. Проблематиці міжнародних інтеграційних процесів було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних учених та спеціалістів. Особливо зараз, коли виникла можливість створення нових інтеграційних об'єднань. Розвиток інтеграційних процесів став закономірним результатом росту міжнародного руху товарів і факторів їхнього виробництва, що зажадало створення більш надійних виробничо-збутових зв'язків між країнами й усунення численних перешкод на шляху міжнародної торгівлі і пересування факторів виробництва. Це виявилося можливим зробити тільки в рамках міждержавних інтеграційних об'єднань на основі багатосторонніх політичних угод. За останні півтора десятиліття в світі за умов поглиблення інтернаціоналізації господарського життя спостерігаються тенденції до зростання регіоналізму та створення крупних торгівельних блоків, підвищення ролі регіональних економічних угруповань. Країни з близькими рівнями техніко-економічного розвитку, по суті, приречені на обмін одна з одною різноманітними варіантами однотипних готових виробів, тому між ними інтенсивно розвивається внутрішньогалузева торгівля. У розвитку світових інтеграційних процесів нині спостерігаються дві основні тенденції. По-перше, одержала широке визнання концепція так званого "відкритого регіоналізму", тобто регіональної інтеграції, підгрунтям якої є низькі митні бар'єри та відкритість для світового ринку. По-друге, модель розвитку, орієнтована на досить ємні національні ринки з одночасною реалізацією на зовнішньому ринку стратегії багатосторонніх відносин. Орієнтація на загальну диверсифікацію торгівельних зв'язків сьогодні досить обмежена, що спричинено передусім істотним посиленням міжнародної конкуренції, зростанням державної підтримки експорту, протекціоністськими заходами стосовно національних товаровиробників у ряді зарубіжних країн, труднощами переговорів у рамках ГАТТ/СОТ. Метою дослідження є визначення специфічних рис взаємодії між найбільшими у світі інтеграційними угруповуваннями: ЄС та НАФТА, з розкриттям перспектив подальшої інтеграції країн, що входять до складу цих об’єднань та впливу цих взаємодій на розвиток світової економіки. Предметом дослідження є система міжнародних економічних відносин між країнами – членами ЄС та НАФТА. Об’єктом дослідження виступає процес інтеграції економіки країн ЄС та НАФТА в його безпосередньому зв’язку із розвитком окремих форм міжнародних економічних відносин та еволюцією світового господарства. Завданнями дослідження є: - розгляд особливостей формування та реалізації зовнішньоекономічної стратегії ЄС та країн, що входять до її складу; - характеристика специфіки взаємовідносин між ЄС та країнами – членами НАФТА; - аналіз окремих аспектів міжнародних економічних відносин між ЄС та НАФТА з визначенням їх ролі та місця у системі світогосподарських зв’язків; - аналіз проблемних аспектів взаємовідносин між ЄС та країнами Північної Америки з визначенням можливих перспектив подальшого розвитку цих відносин з урахуванням конкретноекономічних та соціально-політичних реалій цих країн; - визначення окремих аспектів впливу результатів розвитку взаємодії між ЄС та країнами Північної Америки на стан світового господарства та інтеграційні процеси в ньому. Методи дослідження: економічного аналізу, порівняння, прогнозування, опису, пошуку, абстрагування, синтезу, передбачення. В ході дослідження було використано результати роботи численних вітчизняних та зарубіжних науковців, які присвячені проблемам світогосподарських взаємодій, розвитку інтеграційних процесів в межах ЄС та США, висвітленню окремих аспектів реалізації зовнішньоекономічної політики ЄС та країн НАФТА.
Объём работы:
80
Выводы:Економічні зв'язки між країнами світу існували завжди, але з поглибленням міжнародного поділу праці економічний взаємозв'язок держав стає все більш важливим чинником процесу відтворення, задоволення суспільних потреб та розвитку світового господарства. На сьогодні обсяг міжнародної зовнішньої торгівлі перевищує 11 трлн дол. — понад третину сумарного ВВП країн світу. Зумовлено це тим, що підвищення ефективності господарської діяльності, скорочення суспільних витрат потребують постійного поглиблення спеціалізації виробництва при забезпеченні певного рівня його концентрації. Внаслідок цих процесів відбувається становлення, розвиток та розширення міжнародного співробітництва, формується світове господарство як економічна єдність, поглиблюється інтегрованість країн. Основою міжнародної економічної інтеграції є насамперед відповідний рівень економічного розвитку. Тому найвищого ступеня зрілості економічна інтеграція досягла у групі промислово розвинутих країн, передусім у Західній Європі. Саме тут успішно функціонує Європейський Союз — єдине поки що об'єднання країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), дозволяє сьогодні говорити про створення валютного союзу — міжнародної економічної інтеграції найвищого ступеня. І, безумовно, етапи формування, еволюції ЄС, його організаційно-правова побудова, сфери діяльності, механізми прийняття рішень та забезпечення їх виконання є унікальним досвідом для будь-яких міжнародних інтеграційних утворень, для СНД також. Міжнародні економічні зв'язки країн Західної Європи завжди вирізнялись високою інтенсивністю. У повоєнні роки тут розвитку виробничої кооперації сприяли транснаціональні корпорації (ТНК). У Західній Європі в період 1946-1958 рр. було розташовано 40% зарубіжних філіалів ТНК в обробній промисловості, що створило у цьому регіоні густу мережу міждержавних мікроекономічних зв'язків. На їх основі стали розвиватися і макроекономічні зв'язки, тобто зв'язки між національними господарствами і країнами в цілому. Як наслідок — посилилась взаємозалежність промислово розвинутих країн Західної Європи. Інтеграційні процеси підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи. Необхідно відзначити, що вагомим чинником інтеграційних процесів у Європі стала і необхідність протидії цілковитому домінуванню США у світовому господарстві. 1948р. США виробляли понад 60% сукупної продукції промислово розвинутих країн, на частку США припадало близько половини усіх довгострокових зарубіжних капіталовкладень і майже 80% усіх золотих запасів капіталістичного світу. Крім того, створена після війни система міжнародних валютних та інших економічних відносин, а також мережа міжнародних економічних організацій — МВФ, МБРР, ГАТТ — були побудовані таким чином, щоб зміцнити економічне становище і вплив США, які домінували і у політичних союзах: від НАТО до АНЗЮС. Жодна країна Західної Європи поодинці не могла бути для США рівноправним партнером, для цього потрібен був міцний і довгостроковий економічний союз, єдиний господарський простір, який міг би зіставитися з національним господарством США. Сучасна картина світового інтеграційного процесу збагачується новими явищами, котрі спричинені змінами в системі світогосподарських зв'язків і виникненням відповідних передумов для формування інтеграційних угруповань у різних регіонах світу. Північноамериканська економічна інтеграція зумовлена глобальними змінами в системі світових господарських зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємопроникнення і взаємопереплетення національних економік, значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків (товарів, послуг, капіталів, новітніх технологій) за межами власних державних кордонів. Північноамериканська економічна інтеграція є також результатом входження світового господарства в якісно новий етап розвитку, на якому зовнішньоекономічні зв'язки втрачають свою допоміжну відносно політики роль і перетворюються на самостійний, навіть вирішальний фактор існування (точніше – виживання) світового співтовариства. У такому просторі роль Північної Америки визначається тепер уже не силою впливу США на світогосподарські зв'язки, а силою спільних потенційних можливостей трьох по-своєму великих національних економік Північноамериканського континенту, об'єднаних в одну. Так у Західній півкулі інтеграційні тенденції знайшли своє продовження в Латиноамериканському регіоні у спільному ринку групи країн Південного Конусу – МЕРКОСУР, а на Північноамериканському континенті в зоні вільної торгівлі – НАФТА, що заявила про себе як тристороннє економічне інтеграційне об'єднання континентальних масштабів, що включає Мексику, США і Канаду. Найбільше розвиненим інтеграційним угрупованням у Північноамериканському регіоні є НАФТА – Північноамериканська асоціація вільної торгівлі, утворена в січні 1994 р. США, Канадою, Мексикою (назва НАФТА складається з перших букв слів North American Free Trade Association). Якщо говорити про витоки формування НАФТА, то вони обумовлені вже зазначеними планетарними тенденціями, конкретизованими в посиленні економічної взаємозалежності й поглибленні взаємопроникнення трьох північноамериканських держав. Саме на цих засадах на Північноамериканському континенті виникає прообраз майбутнього єдиного господарського комплексу, в якому національні економіки (Мексики, Канади і США) інтегруються і починають функціонувати як складові єдиної господарської системи в зародковому її вигляді. Модель розвитку інтеграційних процесів у Північноамериканському регіоні інша в порівнянні з західноєвропейською інтеграцією. У Західній Європі інтеграційні процеси починалися з Римського договору 1957 р., тобто ініціатива, імпульси інтеграції йшли зверху вниз – від урядів, національних державних органів, а потім міждержавних органів країн-членів ЄЕС. У Північній Америці імпульси до створення господарського комплексу йшли знизу вверх, від прагнення до співробітництва на мікрорівні, між американськими та канадськими компаніями. З початку XX сторіччя поступово розмивалися межі між США і Канадою шляхом щодо вільного прямування товарів, капіталу, робочої сили. Якісна зміна економічних відносин між США і Канадою відбулася в 1988 р., коли на міждержавному рівні була укладена американо-канадська угода про вільну торгівлю. Воно передбачало взаємні зобов'язання двох країн ліквідувати обмеження в торгівлі товарами і послугами (на транспорті, у телекомунікаціях, комп'ютерних, фінансових системах, у сфері туризму), скасувати обмеження на іноземну власність у кредитно-фінансовій системі Канади і для канадських банків у США та ряд інших положень. Про тісний зв'язок економіки Канади з економікою США свідчить хоча б той факт, що північноамериканські монополії контролюють майже половину гірничодобувної та понад 40% обробної промисловості в канадській економіці. У свою чергу США значною мірою залежать від імпорту з Канади сировинних ресурсів, не говорячи вже про те, що Канада традиційно є великим торговельним партнером США. Одночасно в 80-і роки, початку 90-х років йшов процес взаємопроникнення економік США і Мексики. Звичайно ж, Канада не могла залишитися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі – НАФТА. Кожна із трьох країн-учасниць має свої економічні інтереси в НАФТА і, звісно, кожна з них плекає надію за допомогою вільної торгівлі реалізувати ці інтереси. Інтеграційні процеси в НАФТА, за задумом його організаторів, будуть іти по типу інтеграції в ЄЕС: створення загальних ринків товарів, капіталів, робочої сили, технологій США, Канади і Мексики, в остаточному підсумку - зрощування процесів відтворення держав-членів, формування єдиного господарського організму трьох країн. По чисельності населення, обсягу ВВП і ряду базових економічних показників Північноамериканське інтеграційне угруповання порівняне з Європейським союзом. НАФТА володіє потужним (особливо завдяки США) економічним потенціалом, наприклад, щорічний обсяг виробництва товарів і послуг США, Канади, Мексики дорівнює 3 трлн. дол., а їхня частка у світовій торгівлі складає майже 20%. Згідно з цією угодою, з січня 1994р. розпочато формування найбільшого у світі ринку. Створення його передбачено завершити у 2009р. Тобто до 2010 року у даному інтеграційному угрупованні повинні бути ліквідовані всі торгові, а також інвестиційні бар'єри між державами-членами, скасовані всі мита між трьома країнами. Інтеграційні процеси в НАФТА в порівнянні з ЄС відрізняють: домінуюче положення в північноамериканському економічному регіоні США, слабка взаємозалежність економік Канади і Мексики і пов'язана з цими процесами асиметричність економічної взаємодії США, Канади, Мексики. Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції. По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою По-друге, країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Наприклад, обсяг ВВП у 1996 р. склав (у млрд. дол.) у США - 6785, у Канаді - 607, у Мексиці - 608. Але якщо по ВВП на душу населення, продуктивності праці і ряду інших основних економічних показників Канада наблизилася до рівня США, то Мексика значно відстає і від США, і від Канади. По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США – світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою. По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо. По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичним, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв'язків. У НАФТА слабко розвинуті мережі органів міжнаціонального регулювання і цілком відсутні органи наднаціонального регулювання інтеграційних процесів, що є в Європейському співтоваристві. Планується, що повноцінний загальний ринок у межах Північноамериканського інтеграції буде утворений до 2010 р. Разом з тим учасники НАФТА проголосили своєю головною метою створення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з іншими державами та регіонами. Мова йде не про погодження торгово-економічної політики кожного із членів НАФТА з певними наднаціональними структурами, як то практикується в ЄС. В перспективі НАФТА буде інтегруватися з торгово-економічним блоком «МЕРКОСУР» (створеним у 1991 р. у складі Аргентини, Бразилії, Уругваю, Парагваю і що почали функціонувати в 1994 р.). Згодом до них приєднаються інші держави регіону. До 2020 р. передбачається домогтися справжнього «інтеграційного прориву» ще на одному з найважливіших для США напрямку - в Азіатсько-тихоокеанському регіоні (АТР). Європа має великий досвід та потенціал регіональної міжнародної економічної інтеграції. Це пояснюється як політичними і соціально-економічними особливостями розвитку європейських країн у період після Другої світової війни, так і сучасними тенденціями розвитку світової економіки, коли остаточно формуються три світових економічних центри (Європа, Північна Америка з домінуючою роллю США, Азія з пріоритетом Японії). Найбільші масштаби, глибина та динаміка притаманні інтеграції західноєвропейських країн у рамках Європейського союзу (ЄС). Нині ЄС являє собою інтеграційне угруповання п'ятнадцяти західноєвропейських країн (Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Данії, Ірландії, Португалії, Греції, Австрії, Фінляндії, Швеції), які прагнуть до економічної та політичної єдності, частково відмовляючись від своїх національних суверенітетів.
Вариант:нет
Литература:1. Басараб М. На противагу російському впливу: Роль ЄС і США у формуванні майбутньої системи євроатлантичної безпеки та місце України у цьому процесі // Політика і час. - К., 2003. - № 5. - С. 70-76. 2. Боровков А.Н. Мексика на новом повороте экономического и политического развития / А.Н.Боровков, И.К.Шереметьев. - М.: ИЛА РАН, 1999. - 283 с. 3. Волес В. Творення політики в Європейському Союзі / В.Волес, Г.Волес. - К.: Основи, 2004. - 871 с. 4. Волошко В. Інституційне забезпечення регіональної політики Європейського Союзу // Регіональна економіка. - Л., 2005. - № 1. - С. 148-156. 5. Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: євроінтеграційний аспект: Монографія. - Т.: Економічна думка, 2006. - 544 с 6. Грамацкі Г. Політика просторового розвитку в Європейському Союзі: європейські, національні і регіональні виміри // Регіональна економіка. - Л., 2003. - № 4. - С. 146-155. 7. Грицяк І. Європейське управління: теоретико-методологічні засади: Монографія. - К.: Видавництво "К.І.С.", 2006. - 398 с. 8. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції = Ever closer Union: An Introduction to European Integration / Пер. з англ. М. Марченко. - К.: "К.І.С.", 2006. - 696 с. 9. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. - 2-е вид., доп. - К.: МАУП, 2004. - 312 с. 10. Донелли К. Європейська безпека: нові виклики та відповіді: Всі країни-члени НАТО та ЄС зіткнулися з проблемою тероризма // Стратегічна панорама. - К., 2002. - № 4. - С. 13-18. 11. Дудко І.Д. Національні інтереси США у постбіполярному світі: Моногр. - К.: КНЕУ, 2003. - 208 с. 12. Європейська інтеграція / Уклад.: М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох. - пер. з нім. М. Яковлєва. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2007. - 394 с. - (Актуальні світові дискусії) 13. Європейський союз в цифрах: населення та ВВП країн-членів ЄС: Порівняльні таблиці // Журнал Європейської економіки. - Т., 2003. - № 4 (Т.2).- грудень. - С. 508-516. 14. Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. Вип. 1(5). - К.: УАЗТ, 2001. - 385 с. 15. Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. Вип. 2 (6). Ч. 1. - К.: УАЗТ, 2002. - 212 с. 16. Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. Вип. 7 (11). верес. 2003 р. - К.: УАЗТ, 2003. - 162 с. 17. Зовнішня торгівля: Проблеми та перспективи: Зб. наук. праць. Вип. 4. Ч. 2 / Укр. акад. зовнішньої торгівлі. - К.: УАЗТ, 2000. - 314 с. 18. Иванов А. Ядро интеграции в АТР: Интеграционные процессы, происходящие в АТР , вовлечены Европейский Союз и АСЕАН // Международная жизнь. - М., 2003. - № 2. - С. 43-54. 19. Иноземцев В. США и ЕС в новом столетии: союзники или соперники? // США. Канада: экономика-политика-культура. - М., 2002. - № 10. - С. 59-74 20. Канада: Пособие / Сост. Л. Сааринен, Е. Рыбкина. - СПб.: КАРО, 2001. - 238 с. 21. Канада: Справочник- 2002 / Сост. Л.Михайлова. - М.: Линор, 2001. - 220 с. 22. Коваль В.С. Становлення та розвиток Європейського Союзу: історико-правовий аспект: Автореф. - Х.: Нац. юридична кад. України ім. Ярослава Мудрого, 2003. - 20 с. 23. Конкурентоспроможність і сталий розвиток у глобальній перспективі: Матеріали міжнародної наукової конференції з нагоди 10-ліття Відділу глобалістики, геополітики та геоекономіки ІСЕМВ НАН України / Ін-т світової економіки і міднародних відносин НАНУ; Ін-т соціології НАНУ; За ред. О.Г. Білоруса, В.М. Ворони. - К., 2005. - 203 с. 24. Копійка В. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: Навч. посіб. / В. Копійка, Т. Шинкаренко; Ін-т міжнар. відносин. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевчека. - К.: Ін Юре, 2001. - 448 с. 25. Косичев Л. Многоликий мир Латинской Америки. - М.: Издательство ИКАР, 2005. - 316 с. 26. Красношапка С. Середземноморський вимір у політиці ЄС: Зовнішня політика ЄС // Політика і час. - К., 2003. - № 3. - С. 53-61. 27. Лавренчук А. Стратегії інтеграції національних держав до Європейського Союзу: методологія проблеми // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - К., 2003. - № 3. - С. 59-65. 28. Леонов Л. Сили реагування ЄС: проблеми створення / Л.Леонов, В.Маркелов // Стратегічна панорама. - К., 2003. - № 1. - С. 167-176. 29. Лук"яненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник. - К.: Видавництво КНЕУ, 2005. - 204 с. 30. Микієвич М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Монографія. - Л.: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2001. - 200 с. 31. Опришко В.Ф. Право Європейського Союзу: Заг. ч.: Навч. посібник / В.Ф.Опришко, А.В.Омельченко, А.С.Фастовець. - К.: Книга, 2002. - 460 с. 32. Палій О. Європейська система безпеки не буває без НАТО // Політика і час. - К., 2007. - № 2. - С. 37 - 39. 33. Паппас С. Політика ЄС у сфері державних закупівель: Навч. посіб. Кн. 20. - К.: ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. - 124 с. 34. Патора Р. Ініціативи Європейського Союзу щодо побудови економіки, яка спирається на знання // Регіональна економіка. - Л., 2006. - № 2. - С. 176 - 181. 35. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. - К.: "Смолоскип", 2002. - 168 с. 36. Приходько В. Спільна торговельна політика країн-членів ЄС // Економіка України. - К., 2002. - № 10. - С. 84-89. 37. Рогач О. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - 720 с. 38. Ротфельд А.Д. НАТО-ЄС: очікування та наслідки // Національна безпека і оборона. - К., 2001. - № 9. - С. 37-39. 39. Саніахметова Н.О. Конкурентна політика та законодавство Європейського Союзу // Актуальні проблеми держави і права. - О.: Юрид. лит., 2003. - Вип.18. - С. 591-597 40. Скордамалья В. Конкурентне право ЄС: Навч. посіб. Кн. 1 / В.Скордамалья, Н.О.Саніахметова. - К.: ІМВ КНУ, 2004. - 240 с. - (Право ЄС) 41. Тарасенко Н.Н. Протекционизм во внешней торговле: на примере Европейского Союза. - О.: Астропринт, 1999. - 76 с. 42. Терешко С. Рік минулий для Європейського Союзу: підсумки та оцінки // Політика і час. - К., 2006. - № 2. - С. 8-16. 43. Трухачев В.И. Международная торговля: Учебное пособие / В.И.Трухачев, И.Н.Лякишева, В.Л.Ерохин. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 416 с. 44. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: історія: Підручник. - К.: Либідь, 2006. - 392 с. 45. Фолсом Р.Х. Міжнародні торгові угоди: Стислий виклад / Р.Х.Фолсом, М.В.Гордон, А.Д.Спаногл. - 5-е вид. - Х.: ОКО, 1997. - 399 с. 46. Храбан І. США, НАТО, і безпека Європи // Політика і час. - К., 2006. - № 7-8. - С. 35-41. 47. Храбан І. У рамках євроатлантичного партнерства: НАТО, ЄС та Європейська оборонна політика // Політика і час. - К., 2003. - № 1. - С. 64 – 72 48. Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля: Навч. посібник / Т.М. Циганкова, Л.П. Петрашко, Т.В. Кальченко. - К.: КНЕУ, 2001. - 488 с. 49. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Видавництво КНЕУ, 2005. - 308 с. 50. Якубовська Н.О. Правове регулювання прямих закордонних інвестицій багатонаціональних корпорацій в країнах Європейського Союзу // Актуальні проблеми держави і права. - О.: Юрид. лит., 2005. - Вип. 24. - С. 157-163
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (496)