Динаміка інтеграційного співробітництва між країнами-членами НАФТА

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Зміст і мета тристоронньої угоди NAFTA 6 1.1. Принципи СОТ як основа інтегруючого співробітництва між країнами-членами NAFTA 6 1.2. Спільність інтересів країн-членів NAFTA та шляхи їх реалізації 12 1.3. Реалізація національних інтересів країнам-членами NAFTA в інтегруючому співробітництві 17 Розділ 2. Попередні результати інтегруючого співробітництва між країнами-членами NAFTA 24 2.1. Удосконалення механізмів регулювання взаємної торгівлі 24 2.2. Зрушення у взаємній торгівлі 31 2.3. Проблеми інтегруючого співробітництва 38 Розділ 3. Перспективи Північно-Американського інтеграційного процесу 45 3.1. Тристороння угода на завершальному етапі співробітництва 45 3.2. Плани формування зони вільної торгівлі у Західній півкулі. «Самміт Америк 2004 р.» 49 3.3. «Самміт Америк 2005 р.». Причини поразки США у створенні зони вільної торгівлі у Західній півкулі 55 Висновки 58 Перелік використаних джерел 62

Вступление:У розвитку суспільних продуктивних сил рано або пізно настає період, коли вони виростають за рамки національних границь, знаменуючи цим самим перехід до інтернаціоналізації господарського життя. Сучасний капіталізм характеризується зростаючим усуспільненням виробництва не тільки в національному, але й у міжнародному масштабі, підсилюється взаємозалежність економік розвитих капіталістичних країн. Інтернаціоналізація господарського життя капіталістичних країн зробила неминучим вихід державно-монополістичного капіталізму на міжнародну арену, що призвело до необхідності створення міжнародних організацій, що проводять економічну політику. Однак, до середини вісімдесятих років міжнародної системи регулювання, здатної реально впливати на процеси відтворення, створено не було. Це призвело до кризи надвиробництва в багатьох країнах Європи, що спричинило загострення політичного протистояння між розвитими капіталістичними країнами цього регіону. Проблеми політичного й економічного протистояння в Європі була покликана вирішити нова економічна організація - Європейський Союз. Її дії були настільки успішні, а авторитет настільки високий, що фактично Західній Європі удалося не тільки уникнути економічної війни, але і створити нову форму міждержавної взаємодії. На сьогодні склалися три провідні центри міжкапіталістичного суперництва: США, Західна Європа і Японія. Якщо країни Західної Європи вже практично вирішили своє економічне майбутнє, то Японія і США, а разом з ними і багато інших країн устали перед проблемою: як зменшити вплив ЄС на світову економіку і як перебороти розрив в економічному і науково-технічному відношенні між ЄС і іншими країнами? Одним з відповідних заходів, спрямованих на посилення ролі США і Канади у світовій економіці, стало створення Північно-американської зони вільної торгівлі. Думка про створення подібної організації виникла давно - ще в середині сімдесятих років 20 ст. американські і канадські виробники були зацікавлені в максимальному зближення економік своїх країн. У 1983 році фактично склався регіональний господарський комплекс США - Канада, а в 1988 році уряду обох країн підписали договір про митно-тарифний союз, зробивши рішучий крок до зближення народногосподарських комплексів Але ні у вісімдесятих роках, ні, тим більше 20 років тому, ніхто і не подумав би включати до складу економічного співтовариства на рівних і Мексику, що в очах північноамериканських капіталістів залишалася лише сировинним придатком і значним ринком збуту низькоякісної продукції. Однак, за останні 15 років ця держава зробила настільки значний крок уперед, не тільки в розвитку всіх сфер матеріального виробництва, але й в області фінансів, науки і культури, що стала завидним партнером не тільки на ринку промислової сировини, але й у багатьох галузях промисловості і фінансовій системі. 19 листопаду на світовій арені з'явилося нове могутнє економічне угруповання трьох північноамериканських країн. У цьому зв'язку цілком природний інтерес до створення різних міждержавних співтовариств. Цей інтерес збігається з однієї з цілей сучасної економічної науки: розробці методологічної основи територіальної організації господарства і суспільства в цілому, а також розробку теоретичних і науково-практичних проблем розвитку і розміщення галузей економіки, комплексному використанню природно-ресурсного потенціалу, трудового і матеріально-речовинного потенціалу. Перед вченими - економістами стоїть цілком визначена задача: виходячи з конкретних економічних умов і накопиченого досвіду в сфері міждержавної інтеграції, дати комплексну характеристику вже існуючим економічним співтовариствам і розробити теоретичну основу і рекомендації для можливих наддержавних об'єднань і блоків. Метою даної роботи є не тільки характеристика економік країн Північної Америки, але і розгляд проблем, що неминуче виникають при спробах об'єднання державних механізмів відтворення економік настільки різних країн, як, наприклад, США і Мексика. Предметом дослідження є процес інтернаціоналізації виробництва у країнах Північної Америки на сучасному етапі розвитку світового господарства. Об?єктом вивчення є економічна інтеграція як реальна форма прояву інтернаціоналізації виробництва в межах США, Мексики та Канади. Важливим елементом дослідження є визначення теоретичних та практичних вимог до участі країн в процесах економічної інтеграції. З цим пов?язане й вивчення головних проблем щодо активного виходу держав на світові ринки. Саме цьому буде присвячена певна частина дослідження. У ході дослідження ставилися наступні задачі: 1. Охарактеризувати сучасне економіко-політичне положення в країнах Північній Америці; 2. Досліджувати особливості взаємодії економік Канади, США і Мексики з погляду регіональної економічної інтеграції; 3. Виявити закономірності і тенденції розвитку країн регіону; 4. Виходячи з теоретичних передумов і особливостей регіональної економічної інтеграції, на підставі отриманих даних довести об'єктивність процесу регіональної економічної інтеграції в Північної Америки; 4. Спрогнозувати перспективи розвитку регіонального економічного співтовариства і розглянути проблеми його розвитку і взаємодії з іншими суб'єктами світової економіки. В роботі використовувалися наступні методи наукових досліджень: аналізу та синтезу, обробки наукової та статистичної літератури, частково-пошуковий та інші. Слід відзначити, що проблеми інтернаціоналізації виробництва та економічної інтеграції мають дуже широке висвітлення в сучасній вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Тому в роботі здійснена спроба поєднання іноді вельми різних підходів до розгляду тих чи інших питань, пов?язаних з предметом дослідження.

Выводы:У сучасній економічній науці розглядається багато проблем економічного і соціального життя суспільства. Багатогранні процеси економічних взаємодій знаходять своє відображення в дослідженнях учених, спрямованих на розробку практичних рекомендацій з якісного поліпшення використання соціально-економічного потенціалу окремих держав, теоретичне обґрунтування тенденцій розвитку суспільства в період науково-технічної революції. Найбільш характерною рисою в розвитку світової економіки після другої світової війни з'явилося створення численних економічних угруповань і співтовариств,діяльність яких була спрямована на поліпшення практичної взаємодії один з одним і створення оптимальних умов для міждержавних інтеграційних процесів. Найбільше вдало проблема інтернаціоналізації виробництва була вирішена в країнах Європейського Союзу, що набагато раніш інших держав устали на шлях регіональної інтеграції. Створення ЄС дало новий імпульс для пошуку і формування нових економічних і політичних зв'язків в усім світі. Ведучі капіталістичні держави світу продовжують вести активні пошуки найбільш сприятливих торговельних і політичних партнерів, а також удосконалювати вже сформовані зв'язки. Таким чином, можна затверджувати, що у світовій економіці йде процес створення й укрупнення торгово-политических союзів з метою оптимізації процесів відтворення й експортно-імпортних операцій. Досліджуючи процес створення в Північній Америці зони вільної торгівлі між США, Канадою і Мексикою,а також історичний аспект взаємодії країн регіону, можна зробити наступні висновки: 1.Якісна зміна продуктивних сил, застосування нових способів виробництва, технології і зміни в цьому зв'язку самого характеру і структури виробництва обумовило формування оптимального господарського простору, у межах якого забезпечується поява і постійне відновлення різноманітного асортименту товарів і послуг, а також прибуткове функціонування виробництва. 2.Незважаючи на деякі великі розходження між економіками США, Канади і Мексики можна говорити про те, що країнам властива однорідність національних господарств, принципова подоба основ організації національного виробництва і спільність умов господарювання. 3.Істотні розходження в національних рівнях продуктивності праці, кваліфікації робочої сили, конкурентоспроможності продукції між країнами регіону є переборною перешкодою на шляху формування загального господарського простору. Це підтверджується практичними діями всіх сторін, особливо Мексики. 4.Країни регіону достатній період часу знаходилися в тісній економічній, культурній і політичним взаємодії, тому регіональна інтеграція між ними - закономірний підсумок поглиблення і розширення економічної взаємодії цих держав. 5.Серед широких шарів населення США, Канади і Мексики, в основному склалося розуміння необхідності і практичної цінності створення зони вільної торгівлі, що впливає на політичну й економічну стабільність у регіоні, а також додає більший авторитет державам на міжнародній арені. Таким чином, міжнародна економічна інтеграція в Північній Америці - закономірний, теоретично обґрунтований і планомірний процес зближення, взаємоприспособлення і переплетення всіх структур національних господарств США, Канади і Мексики. Результати дослідження дозволяють припустити, що Північноамериканська зона вільної торгівлі зіграє значну роль у міжнародному поділі праці і вплине на рух капіталів, продукції, робочої сили не тільки в Американському регіоні, але і в усім світі. Проблеми об'єктивно виникаючі в зв'язку зі створенням Північноамериканської зони вільної торгівлі торкаються весь спектр міжнародних взаємин, а також зроблять вплив і на процеси усередині держав-учасників. Серед них можна виділити наступні: проблеми міжрегіональної взаємодії ЄС - НАФТА -АТР; взаємодія між НАФТА і латиноамериканськими країнами; внутрішньополітичні проблеми в Канаді (сепаратизм Квебека) і Мексиці (антиурядові рухи на півдні країни), а також загальні проблеми,зв'язані з погіршенням стану навколишнього середовища, перенаселеності і неконтрольованій міграції, контролем за правом інтелектуальної і інших форм власності, злочинність, торгівля наркотиками і т.д. Більшість цих проблем виникла задовго до появи НАФТА і в держав є досвід по їхньому рішенню. Безсумнівно, особливе значення має факт готовності не тільки урядів, але і широких шарів громадськості прикласти максимальні зусилля для подолання всіх перешкод на шляху регіональної економічної інтеграції. Не варто також забувати і про те, що в недалекому майбутньому до НАФТА можливо приєднається і Чилі, а потім і інші держави Латинської Америки. Зараз питання про те, наскільки NAFTA удалося досягти поставлених країнами-учасницями цілей, викликає багато дискусій. Причому, однозначно позитивної або однозначно негативної оцінки майже 10 років дії Угоди немає. Проте, ряд об'єктивних економічних показників свідчить на користь NAFTA. Сукупний валовий внутрішній продукт країн-учасниць на сьогодні складає $11,4 трлн. Таким чином, Північна Америка є найбільшою у світі зоною вільної торгівлі, на которую приходиться біля третини світового ВВП. Для порівняння, навіть з обліком 10 нових членів обсяг ВВП ЄС складе $8 трлн. Згідно даним Міжнародного валютного фонду, за ці 10 років товарообіг між країнами NAFTA збільшився більш ніж у два рази – з $306 млрд. у 1993 році до $621 млрд. у 2002 році, а це – $1,2 млн. щохвилини. При цьому, обсяг експорту з Канади в країни NAFTA збільшився на 87% у вартісному вираженні, у тому числі експорт у США збільшився з $113,6 млрд. до $213,9 млрд., а обсяг експорту в Мексику досяг $1,6 млрд. Обсяг експорту США в Канаду і Мексику збільшився з $147,7 млрд. ($51,1 млрд. у Мексику і $96,5 млрд. у Канаду) до $260,2 млрд. ($107,2 млрд. і $152,9 млрд. відповідно). Обсяг експорту з Мексики в США збільшився на 234%, досягши $136,1 млрд. Значне збільшення (на 203%) відзначено у відношенні експорту Мексики в Канаду – з $2,9 млрд. до $8,8 млрд. У рамках NAFTA збільшилися обсяги експорту в США як Канади, так і Мексики, однак не за рахунок перерозподілу їхніх часток ринку імпорту США. На частку Канади стабільно приходиться близько 18% загального обсягу імпорту в США, у той час як частка Мексики за час дії NAFTA збільшилася з 6,8% (1993 рік) до 11,6% (2002 рік). NAFTA також сприяло підвищенню конкурентоздатності регіону у світовому масштабі. Зараз на країни-члени приходиться майже 19% світового експорту і 25% світового імпорту. Рекордних показників удалося досягти й у сфері інвестицій. У 2000 році ПІІ в рамках NAFTA досягли $299,2 млрд., що більш ніж у два рази перевищує показник 1993 року, що склав $136,9 млрд. NAFTA також сприяло залученню інвестицій із країн, що не входять до складу блоку. На даний момент на Північну Америку приходиться 23,9% світового обсягу припливу ПІІ, а обсяг інвестицій регіону на зовнішніх ринках складає 25% світового обсягу.

Литература:1. Arturo Santamaria Gomez Mexico/U.S. - The distance between the two is greater every day. Who has NAFTA benefited afterall? Selections from the Tribuno del Pueblo (June, 1997) 2. Current International Trade Position of the United States. Business America, volume 118, issue 9 (1997), p. 24 3. Current International Trade Position of the United States. Business America, volume 118, issue 12 (December,1997), p. 34 4. Ernest F. Hollings Reform Mexico First. Foreign Policy, number 93 winter 1993-94, pp. 91-103 5. Free the first track//Washington Times, Tuesday, 9 September 1997 6. Gary Clyde Hufbauer and Jeffrey J. Schott Prescription for Growth. Foreign Policy, number 93 winter 1993-94, pp. 104-114 7. Griswold, Daniel T; Freidman, Vanessa Has NAFTA helped Mexico's economy? CQ Researcher GERR ISSN: 1056-2036 Jrnl. Group: News; Commentary Vol.: 7 Iss: 35 Date: Sep 19, 1997 p: 833 8. Hederick Smith A Fast-Track Reality Check. The Washington Monthly, January/February 1998, pp. 8-9 9. http://geopub.narod.ru/student/fokin/2/2.htm 10. http://www.iet.ru/papers/37/08.htm 11. http://www.interbiz.com.ua/?id=8&nsid=3094&lang=ru 12. Jorge G. Castaneda Can NAFTA Change Mexico? Foreign Affairs, volume 72, №4 (September/October 1993) pp. 66-80 13. Marcel Suijpers and Alex Fernandez Jilberto The Integration of Mexico into NAFTA: Neoliberal Restructuring and the Crisis of the Party/State System, Internet: e-mail: cidob@cidob.es 14. Mark Lowery American jobs and the Mexican peso. Black Enterprise, March 1995, p. 28 15. McClenahen, John S Industry Week IW ISSN: 0039-0895 Jrnl Group: Business Vol.: 245 Iss: 1 Date: Jan 8, 1996 p: 21-24 16. NAFTA -- The Mexico Factor, April 1997, pp. 1-9 Internet 17. NAFTA at Three//Washington Post, Wednesday, July 16,1997 18. NAFTA Companies, October 1997 site NAFTA 19. Nafta Report Card// Washington Post, Tuesday, July 1,1997 20. NAFTA warning should be heeded // Montreal Gazette, Monday 12, 1997 21. NAFTA: A Partnership at Work From; Department of Foreign Affairs and International trade (DFAIT) Canada, June 1997 site NAFTA 22. North American Free Trade Agreement. Business America, volume 118, issue 7 (1997), p. 10 23. OAS Overview fo the North American Free Trade Agreement, 1998 site Oragnizations of American States 24. Paul Krugman The Uncomfortable Truth about NAFTA. Foreign Affairs, volume 72, №5 (November/December 1993), pp. 13-19 25. Significant Issues Series, Volume XVIII, Number 4. 1996 by the Center for Strategic and International Studies, Washington, D. C. NAFTA and Sovereignty. Trade-offs for Canada, Mexico, and the United States. Federico Reyes Heroles Sovereignty: Concepts, Facts, and Feelings. 26. Significant Issues Series, Volume XVIII, Number 4. 1996 by the Center for Strategic and International Studies, Washington, D. C. NAFTA and Sovereignty. Trade-offs for Canada, Mexico, and the United States. Jonathan Heath Economic Sovereignty in Mexico. 27. Study on the Operation and Effect of the North American Free Trade Agreement. From : Reports issued by the Office of the United States Trade Represenatative and Related Entities, January 1998 site NAFTA 28. Tracy Desmond, Lake Forest College The NAFTA and the Mexican Economy, Internet: Latin American Research Institute LARI@lfc.edu 29. William A. Orme Jr. Myths versus Facts. The Whole Truth about the Half-Truths. Foreign Affairs, volume 72, №5 (November/December 1993), pp. 2-10 30. www.americana.ru/north_american_free_trade_agreem.htm - сайт, присвячений суспільно-політичним та культурно-історичним аспектам розвитку країн Північної та Центральної Америки. 31. www.nafta-sec-alena.org/english/index.htm - приватний сайт, присвячений проблемам розвитку НАФТА 32. Абрамова М.Г. Положение на рынке труда Меркосур //Латинская Америка. 1997. №10. С. 18-24. 33. Американский капитализм в 80-е годы. Закономерности и тенден ции развития экономики.-М.:Наука,1986. 34. Американский экспансионизм: новейшее время.-М.ИПЛ.1986. 35. Барановский К.Ю. Комкова Е.Г. Вокруг американо-канадско-мексиканского соглашения о свободной торговле.//"США-ЭПИ" N4. 1998, с.85-92. 36. Баррос С. Основы южноамериканской интеграции. //Латинская Америка. 1996. № 5. С. 20. 37. Глинкин А. Н. НАФТА после мексиканского кризиса. Латинская Америка, №2 1997, стр. 24-34 38. Глинкин А.Н. В поисках компромисса НАФТА - Меркосур //Латинская Америка. 1997. №10. С. 6-14. 39. Глинкин А.Н. НАФТА после мексиканского кризиса. //Латинская Америка. М., 2003. № 2. 40. Интеграция в Западном полушарии // Отв. ред. А.Н. Глинкин. М.: ИЛА РАН. 2003. 41. Кардосо де Да Сильва Э. Ставка на интеграцию: Ст. из Венесуэлы //Латинская Америка. 1997. № 1. С. 18-26. 42. Клаверн А. Латинская Америка на пути к открытому регионализму: Вопросы интеграции //Латинская Америка. 1997. № 6. С. 4-15. 43. Ложечко М. Нафта в интеграционных процессах: проблемы и перспективы. //Внешняя торговля. 2000. №5-6. С. 25. 44. Мазин А.В. Расширение на Запад: O Меркосуре //Латинская Америка. 1997. № 10. С. 25-27. 45. Международные экономические отношения. Под. ред. Рыбалкина В.Е. -М., 2000. 46. Международные экономические отношения: Интеграция. -М.: "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1997. 126 с. 47. Наим М. Путь Латинской Америки к рынку: Ст. из США Латинская Америка. 1996. №5-6 48. Опыт европейской интеграции и формирование единого экономического пространства // Деньги и кредит № 12/2004. 49. Перова М. Международная форма регулирования иностранных инвестиций. (Опыт Североамериканской зоны свободной торговли). // Хозяйственное право. М., 2003. № 8. 50. Романова 3. Объединенный рынок США, Канады и Мексики: НАФТА //Экономист. 1995. №12. С. 80-86. 51. Романова З. И. Мексика на пути к современной экономике. Мировая экономика и международные отношения. №11, 1995 52. Романова З.И. Объединительные процессы в свете основных внешнеэкономических концепций: Интеграционные процессы в Латинская Америке: НАФТА, АТР, Меркосур. //Латинская Америка. 1997. №2. С. 14-23. 53. Североамериканская зона свободной торговли (НАФТА): проблемы и перспективы. Научные конференции. // США: экономика, политика, идеология. М., 2003. № 4 и 5. 54. Шишков Ю. НАФТА: истоки, надежды, перспективы. //МЭМО. 1994 №11. С. 123-137. 55. Эрольдо Муньос Свободная торговля и окружающая среда. Мексика: экологическая политика и НАФТА. Вступительная статья Б. Ф. Мартынова. Латинская Америка, №6, 1997 стр. 63-64