Вступление:Глобальні процеси, що відбуваються в світі, посилена взаємозалежність інтересів суб’єктів міжнародних відносин в період останнього десятиріччя ХХ та початку ХХІ століття обумовлюють розширення європейського інтеграційного простору та надають реальних рис розбудові європейської архітектурної моделі, cпрямованої на формування суцільної зони добробуту, стабільності і безпеки. Розширення Європейського Союзу на Схід в сучасній геополітиці сприймається як нагальна потреба у поширенні зони європейського контролю над визначальним геополітичним простором з поступовим набуттям суттєвих перспективних геоекономічних переваг.
Становлення України суб’єктом міжнародних відносин не лише поставило перед українським народом нагальну потребу закріплення цього статусу та наступної самореалізації у даній іпостасі, але й певним чином вплинуло на систему міжнародних відносин, особливо у європейському регіоні.
Теоретичне висвітлення процесів регіональної, зокрема європейської, інтеграції знайшло відображення у багатьох різнопланових наукових працях. Це пояснюється насамперед розмаїттям дисциплінарних підходів до ідентифікації предмета дослідження, що становлять базу для аналізу інтеграційних процесів.
На дослідженні умов набуття членства в Євросоюзі європейськими країнами зосередили увагу такі зарубіжні вчені, як Л. Бальцерович, П. Возняк, Х. Гелб, У. Грей, М. Домбровські, Б. Камінські, Я. Корнаї, Л. Чаба та ін. Значний внесок у теоретичне обґрунтування особливостей європейської інтеграції зробили також українські та російські дослідники І. Білик, С. Васильєв, С. Галкіна, Р. Грінберг, В. Кудров, І. Лукінов, П. Луцишин, М. Усієвич, С. Федонюк, Т. Чекліна та ін.
Інформаційною базою дослідження є дані економічної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали конференцій, публікацій в економічних та комп’ютерних виданнях.