Творчий портрет Романа Майбороди

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗОВНІШНОСТІ ПЕРСОНАЖА В ТЕКСТІ 7 1.1. Портретизація персонажа в контексті проблеми формування художнього образу 7 1.2. Композиція портретних описів у різних типах тексту 15 РОЗДІЛ ІІ ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ РОМАНА МАЙБОРОДИ 24 2.1. Місце родини Майбород в українській культурі 24 2.2. Роман Майборода - славний нащадок талановитої родини 30 ВИСНОВОК 37 БІБЛІОГРАФІЯ 41

Вступление:Коли відчиняються двері оперного театру, потрапляєш в атмосферу перевтілень. Сцена стає вікном у світ драматичних подій і ліричних переживань минулих часів, а в образах героїв минувшини вгадуються знайомі риси відомих співаків. Але іноді маски злітають, і виконавці партій опер «Трубадур» і «Травіата» Дж.Верді, «Тарас Бульба» М.Лисенка та «Ярослав Мудрий» Г.Майбороди, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського та «Царська наречена» М.Римського-Корсакова... самі стають головними героями вистави. У дійсному дослідженні здійснено спробу розглянути творчий потрет видатного оперного співака Романа Георгійовича Майбороди. Таким чином, основною метою бакалаврської роботи є вивчення мовних і когнітивних механізмів репрезентації особистості людини. Поставлена мета передбачає рішення наступних завдань: 1) розглянути різні підходи до проблеми портретизації, що існують у лінгвістичній літературі; 2) визначити основні мовні й когнітивні засоби, що використовуються для створення словесного портрета персонажа твору; 4) виділити основні моделі опису зовнішності персонажів, розглянути їхню реалізацію й функціонування в текстах. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшої розробки проблем, пов'язаних з механізмами формування художніх образів, а також важливістю вивчення когнітивних підстав різних форм контекстно-варіативного членування тексту. Актуальним також є дослідження проблеми портретизації з погляду антропоцентричності мовної системи. Крім того, актуальність визначається важливістю розгляду й моделювання процесів розуміння й інтерпретації тексту читачем. Вивчення способів створення словесного портрету в рамках когнітивної лінгвістики, зокрема, у рамках теорії концептуальної метафори, виводить дослідження на новий рівень і дозволяє виявити глибинні процеси, що лежать в основі організації тексту. Матеріалом дослідження слугували газетні статті, буклети, що містять інформацію про Р.Майбороду. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше цілеспрямовано проведений одночасний аналіз як концептуальних, так й мовних структур, використаних у ході формування такого описового контексту художньої прози, як змалюваня творчого портрету персонажа. При цьому вперше виробляється не тільки виділення метафоричних концептів, характерних для опису зовнішності в публіцистичних та художніх текстах, але визначаються закономірності їхнього функціонування й розподіли в конкретних моделях портретизації. Уперше продемонстрована взаємодія концептуальних механізмів й мовних засобів (включаючи стилістичні) при репрезентації зовнішності персонажа. Новим є одночасний розгляд проблеми портретизації не тільки в традиційному ракурсі, характерному для більшості дослідницьких робіт, але також й у когнітивному, культурологічному й тендерному аспектах, що є надзвичайно важливими на сучасному етапі лінгвістичних досліджень. Коло поставлених у роботі питань й отримані результати визначають її теоретичну значимість і практичну цінність. З теоретичної точки зору значимим є розгляд проблеми портретизации в когнітивному аспекті, що вносить певний вклад у розробку проблем когнітивної лінгвістики й когнітивної стилістики. Виділення механізмів і способів формування портрета літературного персонажа є важливим для подальшого вивчення проблем інформативності й образності тексту. Розгляд функціонування виділених моделей портретизациї в художньому тексті сприяє вирішенню питань, пов'язаних з формуванням структури тексту й реалізацією його прагматичного впливу на отримувача інформації. Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані дані про засоби й способи опису зовнішності персонажів, реалізованих у текстах сприяють глибшому розумінню й інтерпретації тексту й можуть, таким чином, використовуватися в практиці дослідження біографій персоналій, їх життєвого та творчого шляху Вірогідність отриманих результатів і зроблених висновків обумовлена більшим обсягом проаналізованого матеріалу, а також застосуванням комплексної методики дослідження — сполученням традиційних і когнітивних методів аналізу. Основна мета роботи й поставлені завдання визначають її структуру: робота містить вступ, два розділи, висновок, бібліографію. У вступі мотивується вибір об'єкта дослідження, визначається мета дослідження, обґрунтовується актуальність обраної теми, розкриваються наукова новизна дослідження, його практична цінність, методи аналізу матеріалу. У першому розділі подається огляд основних теоретичних проблем, пов'язаних з темою дослідження. Розглядається проблема портретизації персонажа в контексті проблеми формування художнього образа; подається огляд основних трактувань поняття портрета в лінгвістичній літературі; виділяються основні характеристики та типи портретного опису; розглядаються соціокультурный та стилістичний аспекти портретизації. Окрім того, розглядаються основні прийоми портретизації персонажа в тексті; розглядаються стилістичні прийоми, що беруть участь у формуванні зовнішнього вигляду персонажа. У другому розділі визначаються основні біографічні дані народного артиста України Романа Георгійовича Майбороди; формування особистості та становлення оперного митця; досліджується творчість родини Майбород, У висновку узагальнюються результати проведеного дослідження. Бібліографія містить 27 найменувань робіт вітчизняних і закордонних дослідників, які цитуються у тексті бакалаврської роботи або безпосередньо пов'язані з проведеним дослідженням. Крім того, до роботи додаються найцікавіші ілюстрації, що унаочнюють викладений матеріал.

Выводы:Національна опера України... Слава української музичної культури, знаний у всьому світі оперно-балетний театр... Храм, де відбувається трепетне священнодійство справжнім і непідробним мистецтвом, де серця і душі тих, хто на сцені, і тих, хто сидить у залі, зливаються, і велика магія музики і танцю підносить усіх нас у світ вищих матерій, дарує ні з чим незрівнянну радість гармонії і духовного збагачення.. Майже щовечора піднімається завіса театру, щоб перенести глядачів у дивовижний світ, створений на сцені талантами митців — композитора і диригента, режисера і художника, виконавців... І яку б виставу ви не дивилися у оперному театрі є змога відчути зі сцени енергетику талантів, натхнення, майстерності й відданості мистецтву. У стінах Національної опери, яка є однією з найкрасивіших неоренесансних споруд київської архітектурної сюїти, переплелися звучання багатьох епох і століть — від золотоверхих храмів часів Київської Русі до вишуканого ритму модерних будівель початку ХХ ст., — звучить музика М.Лисенка і С.Гулака-Артемовського, П.Чайковського і М.Римського-Корсакова, О.Бородіна і Б.Лятошинського, М.Мусоргського і С.Прокоф'єва... У Національній опері України широко представлений Дж.Верді, на слухачів та глядачів чекає зустріч з виставами Дж.Россіні, Г.Доніцетті, Ш.Гуно, Д.Чімарози, А.Хачатуряна, М.Скорульського, Дж.Пуччіні, М.Равеля, Ж.Бізе, Л.Мінкуса. Понад п'ятдесят вистав налічує зараз наша афіша - творів різних композиторів, епох і стилів. Але об'єднує їх одне — найвищого ґатунку мистецька довершеність. Саме у цій чарівній, творчій атмосфері працює талановитий нащадок славної родини Майбород—Роман Георгійович Майбород. Його невтомна праця на оперній ниві, визначний внесок у розквіт української культури вражають не лише наших співвітчизників, але й багатьох поціновувачів оперного мистецтва за кордоном. Все владніше і активніше ми інтегруємось у європейську культуру, демонструючи високий рівень українського оперно-балетного виконавства, непересічну обдарованість наших митців, яскраві традиції, в основі яких закладено найбільші здобутки людства в царині музичної культури, і гуманістичні ідеали, які є визначальними в цивілізаційному процесі нашої непростої історичної доби. У цьому чимала заслуга Романа Георгійовича, творчий портрет якого ми спробували окреслити у даному дослідженні. Значна увага у першому розділі приділена дослідженню особливостей портретного опису. Саме крізь портретний опис ми маємо змогу відчути духовний світ особистості, настрої та переживання людини. Тому дослідженням портретного опису у різних видах тексту займалися видатні вчені. Зокрема, часто піднімались питання розвитку портретного опису в літературі (Галанов Б.Е., Дмитрієва Н.А., Сиріца Г.С); досліджувалась структура словесного опису персонажів, виявлення лінгвістичних особливостей побудови портрета (Насалевич Т.В., Дмитренко В.А., Мізецька В.Я. Білецький А.І., Жирмунський В.М., Гончарова Е.А., Мальцева О.А., Тітова С.В. і ін.). Аналіз праць видатних лінгвістів засвідчив, що досить часто науковці ставлять знак рівності між такими поняттями, як "портрет персонажа" й "образ персонажа", засвідчують їхню синонімічність. Однак це питання має розглядатись під різними кутами зору і тому має декілька варіантів вирішення. Загальним є висновок про те, що портретний опис має надзвичайно важливе значення у тексті, оскільки сприяє актуалізації та сприйняття читачем героя тексту. Таким чином, в залежності від напряму дослідження, його завдань і галузі науки, у межах якої вживається вивчення конкретного мовного матеріалу, термін "образ" набуває різного наповнення. Це зауваження особливо актуальне для створення портрета в художньому творі: коли дослідники говорять про портретизацію, то під портретом розуміють лише частину художнього образу персонажа. У даному дослідженні поняття портрета звужується до зорового образу: портрет розглядається як система мовних засобів і когнітивних моделей, спрямованих на формування уявлення, аналогічного зоровому враженню, що відображає об'єкти реальної дійсності. Другий розділ присвячений дослідженню творчого портрету Романа Георгійовича Майборода—відомого не лише в Україні, але й у всьому світі оперного співака. Здійснено спробу ознайомлення з творчим родом Майбород, який здійснив чималий внесок у розвиток музичної української культури. Дослідження творчої атмосфери, у якій відбувалось формування характеру майбутнього артиста, становлення його творчої особистості допомагає не лише уявити надзвичайно багатий внутрішній світ оперного митця, але також відслідкувати основні творчі злети Романа Майбороди, особливості формування його творчого портрету. Матеріали дослідження містять надзвичайно цікаві подробиці з життя родини Майбород, які дозволяють пізнати їх творчі особистості, та скласти уявлення про життя талановитої сім`ї, її звичаї та традиції. Разом з тим значний інтерес представляють образи, у яких поталанило виступати Романові Георгійовичу. Завдяки нестримній творчій уяві та надзвичайному таланту, митець не лише вдихнув у виконувані ролі нове життя, але й додав власного бачення, світовідчуття, залишив у кожному зі сценічних героїв частинку своєї душі. Таємничим та незбагненним постає творчий образ Романа Майбороди з газетних шпальт, однак найбільше зачаровує його безмежний голос, що потужно лунає зі сцени Національної опери України. Цей голос не залишає нікого байдужим і змушує щоразу відвідували спектаклі за участі талановитого митця — славного нащадка родини Майбород. Проведене дослідження не претендує на всебічний огляд творчості Романа Майбороди. Це лише одна зі спроб ознайомлення з основними віхами творчого життя оперного митця та узагальнення основниз рис його творчого портрету.

Литература:1. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // ИЯШ. 1978. № 4. 2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. — М., 1981. Кричевская Л.И. Портрет в прозе Пушкина // Филологические науки.—1979.—№3—С.3-10. 3. Гармель О. Про золото, перли й інші перетворення голосу. // Дзеркало тижня № 41 (314), 21 — 27 жовтня 2000. 4. Дубашинский И.А. «Сага о Форсайтах» Джона Голсуорси. —М.: Высшая школа,1979.—65с. 5. Єфремов С. Історія українського письменства.— К.: Femina, 1995.—688 c. 6. Кириченко Е. Малоизвестные факты из жизни автора «Пісні про рушник»—хита всех времен и народов.//Киевские ведомости.—13 сентрября 1999 года. 7. Кирейко В. Людина світла, духовно щедра. //Вечірній Київ. —1 грудня 1998.— С. 6. 8. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. —Л., 1980. 9. Москалець О. Оперний «іноземець»//День, №88, вівторок, 22 травня 2001. 10. Лысакова И. П. Социолингвистический анализ журналистского текста // Социология журналистики: Очерки методологии и практики: Пособие для студентов вузов по специальности «Журналистика» / Под. ред. С. Г. Корконосенко. – М.: ТОО «Гендальф», 1998.—С. 236. 11. Літературознавчий словник - довідник / За ред. Гром.як Р., Ковалів Ю., Теремко В.— К.: ВЦ .Академія, 1997.— 752 c. 12. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек –текст – семиосфера – история. –М.: «Языки русской культуры», 1999. —с. 2, 4. 13. Насалевич Т.В. Класифікація портретних описів// Науковий вісник Чернівецького ун-ту.—2002.— Вип. 136.— С. 48-52. 14. Насалевич Т.В. Композиція портретних описів у різних типах тексту// Культура народов Причерноморья.— 2002.— №29.— С. 145-148. 15. Насалевич Т.В. Особенности портретных описаний в различных типах повествования// Культура народов Причерноморья.— 2002.— №31.— С. 203-206. 16. Насалевич Т.В. Портретное описание в различных типах текста// Вісник Харківського держ. ун-ту.— 1999.— №430.— С.92. 17. Насалевич Т.В., Дмитренко В.А. Морфологические особенности перевода англоязычных литературных портретных описаний// Вісник Харківського держ. ун-ту.— 2003.— №609.— С.19-22. 18. Насалевич Т.В., Дмитренко В.А., Мізецька В.Я. Порівняльне дослідження портретних описів у різних типах тексту// Вісник Харківського держ. ун-ту.— 1998.— №406.— С.124-128. 19. Проненко В. Солов`їні сини України //Культура і життя.— № 39.— 3 грудня 2003.— С.1. 20. Слободянюк Р. Шкляр В. Журналістський аналіз: суть і актуалізація поняття // Вісник Київ. ун-ту. Серія: Журналістика,– К., 1996 – Вип 3. – с. 21 – 37. 21. Сом М. «Я вернусь до тебе піснею» //Вечірній Київ. —1 грудня 1998.— С. 6. 22. Степанов Г.В. О границах лингвистического и литературоведческого анализа художественного текста// Теория литературных стилей.— М.: Наука, 1982.—С.133. 23. Стоян О. Лицарі української пісні. //Вечірній Київ, 2 грудня 2003.— С. 13. 24. Страхов И.В. Методы психологического анализа в художественном изображении характеров // Саратов:Саратовский ж.д.ин-т,1978.—С.13. 25. Тюхова Е.В. Портретное искусство Достоевского в романе «Идиот» // Филологические науки.—1968.—№1.—С.36-38. 26. Чекан О. Простелені долі Учора Платону Майбороді виповнилося б 85 років, а Георгію — 90 //Україна Молода. № 224 за 02.12.2003. 27. Шевченко В. Ухвалили: Майбороду Іларіона Івановича розстріляти…//Літературна Україна, 19 квітня 2001.— С. 7.