Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Педагогіка»Соціальна робота»

Соціальна робота з людьми похилого віку

Карточка работы:374ф
Цена:
Тема: Соціальна робота з людьми похилого віку
Предмет:Соціальна робота
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):соціальна робота
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Відкритий Міжнародний Університет Розвитку Людини «Україна» (ВМУРоЛ "Україна")
Содержание:Вступ 3 Розділ І. Соціальна робота з людьми похилого віку 6 1.1. Старість і старіння як соціальні феномени 6 1.2.Особливості індивідуальних якостей у похилому віці 20 Розділ ІІ. Засади роботи з людьми похилого віку 73 2.1. Теоретичні засади та принципи роботи 73 2.2. Методи та методики роботи 78 Розділ ІІІ. Організація надання допомоги 84 Розділ ІV. Шляхи допомоги людям похилого віку 89 Висновок 104 Список використаної літератури 108 Додаток 1. 116
Курс:
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність досліджень по різних аспектах психофізіологічного стану в процесі старіння обумовлена рядом причин. Одним з основних факторів, що визначають увагу до досліджень у цій області, є тенденція до неухильного збільшення частки літніх і старих у населенні економічно розвитих і більшості країн, що розвиваються. Старість іноді називають "віком соціальних втрат". Твердження це не позбавлено підстав: старість як фаза життя характеризується віковими змінами в організмі людини, змінами його функціональних можливостей і, відповідно, потреб, ролі в родині й суспільстві, що найчастіше протікає не безболісно для самої людини і його соціального оточення. Крім чисто економічних проблем, неухильне збільшення питомої ваги й абсолютної чисельності літніх і старих створює для держави серйозні медичні проблеми в зв'язку з ростом населення, підданого найбільш високому ризикові розвитку тих видів психічної патології, що характерні для пізнього віку. На думку багатьох дослідників, саме в цьому віці найчастіше з'являються нові і хроніфікуються наявні соматичні захворювання, а також відбуваються несприятливі і часто необоротні зміни в мікросоціальному середовищі. Адаптація до умов існування, що змінилися, представляє серйозне додаткове навантаження для психічної сфери старіючої людини. Крім впливу таких транскультуральних факторів, населення України й інших колишніх республік СРСР в останнє десятиліття піддається впливові так званих соціально-економічних і соціально-політичних факторів, характерних для епохи реформування соціально-політичної системи. Глобальні зміни соціально-економічної ситуації, зміна звичних життєвих стереотипів і глибокі зміни у свідомості суспільства, перехід від життя у стабільному режимі (хоча і з досить обмеженими можливостями) до епохи постійних потрясінь, від відчуття соціальної захищеності до життя в агресивному середовищі, часто на грані виживання, у найбільшій мері торкнулися найбільш уразливі в психологічних і економічних відносинах групи населення, і в першу чергу, літніх і старих. Кожна людина зістариться, якщо доживе до того віку, коли відчує себе старим, або стане досить літньою, для того, щоб вважатися літньою людиною по визначенню ВОЗ. Вікові групи по класифікації ВОЗ: • середній вік 45-59 років; • літній вік 60-74; • старечий вік 75-89; • довгожителі – старше 90. Старіння – це в першу чергу процес, що стосується конкретної особистості, до якого тільки частково можна застосувати правила й оцінки. Цей процес не однобічний, його не можна розуміти як сукупність негативних відхилень. Швидше за все, це зміни, що йдуть у різних напрямках. Значний вплив на процес старіння робить суспільне представлення про літніх і старих людей, а так само значний вплив має на нього той факт, як проходила індивідуальна підготовка до старіння. На сьогоднішній день суспільству в багатьох сферах потрібно вирішувати задачі, що стосуються літніх людей, та проблем що виникають паралельно з ростом кількості людей старше 60 років. Раніш турбота про старих у першу чергу лягала на родину, громаду або одну з релігійних конфесій. У результаті зміни структури сучасного суспільства в наші дні усе більше проблем приходиться вирішувати на рівні суспільства. Активність здорових і рухливих людей похилого віку на дозвіллі, їх хоббі і робота біля дому являють значну цінність для суспільства. Активність і її збереження – один з найважливіших факторів захисту психічного здоров'я в літньому віці. Бездіяльність, монотонність сприяють фізичному зів'яненню організму. Психогігієна і психопрофілактика роблять літню людину здатною зберегти внутрішню гармонію, дають можливість поліпшити якість його життя. Об´єктом дослідження є люди похилого віку. Предметом дослідження є соціальна робота з людьми похилого віку. Метою моєї роботи є дослідити аспекти соціальної роботи з людьми похилого віку. Метою роботи зумовлено завдання дослідження: • визначити старість і старіння як соціальні феномени; • розкрити особливості індивідуальних якостей у похилому віці; • проаналізувати теоретичні засади та принципи роботи з людьми похилого віку; • вивчити методи та методики роботи з особами похилого віку; • дослідити організацію надання допомоги; • охарактеризувати шляхи допомоги людям похилого віку. Наукова новизна проведенного дослідженя полягає у тому, що вперше в умовах змінившоїся соціально-економічної ситуації здійснено комплексне дослідження соціальної роботи з людьми похилого віку. Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що знаходяться у логічному взаємозв´язку, висновку, списку використаної літератури та додатку .
Объём работы:
110
Выводы:1. У сучасному світі в складі населення більшості країн зростає частка людей похилого віку, що пов'язують з подовжен¬ням середньої тривалості життя. Тому старіння як процес вимагає до себе особливої уваги, адже перехід людини в групу людей похилого віку суттєво змінює її взаємини з суспільством, стиль життя, вимагає пристосування до можливих втрат. 2. Завданням соціальної роботи з літніми людьми є не тіль¬ки організація довготривалого догляду, а й надання цим людям можливостей реалізовувати свої здібності, брати участь у громадській діяльності, сприяння адаптації особистості до нових умов, пошук не задіяних на попе¬редніх етапах життєвого шляху ресурсів тощо. 3. У роботі з людьми похилого віку використовують такі фор¬ми роботи, як медико-соціальна реабілітація, надання ко¬роткотермінового та довготермінового догляду, консуль¬тування та групова робота, зокрема організація груп тяжкої втрати, груп взаємодопомоги, а також сприяння трудовій і громадській зайнятості, допомога в захисті прав і захисті від різних форм насильства. 4. Важливу роль у соціальній роботі з людьми похилого віку відіграє груповий догляд, який може здійснюватися в денних та резидентних закладах, де можливе отри¬мання різноманітних послуг, спрямованих на забезпечен¬ня належної якості життя. Головною особливістю даного віку є процес старіння, що супроводжується визначеними віковими змінами, що виявляються насамперед у поступовому ослабленні діяльності організму. У розвитку когнітивної сфери відбуваються зміни. У процесі старіння більшість сенсорних функцій у людини істотно погіршується. Ті інтелектуальні функції людини, що сильно залежать від швидкості виконання операцій, виявляють спад у період пізньої дорослості. Основою пам'яті в старечому віці є логічний зв'язок, а оскільки логічна пам'ять самим тісним образом зв'язана з мисленням, можна припустити, що мислення людей похилого віку досить розвинуто. Пізня дорослість має свої позитивні сторони у відношенні розвитку і трансформації когнітивної сфери. Але не у всіх осіб, що досягли даного віку, динаміка когнітивної сфери має однаковий характер, у процесі якої формуються ознаки мудрості. Підводячи підсумок розглядові особливостей інтелектуальних характеристик у людей похилого віку, необхідно помітити, що динаміка характеристик когнітивної сфери в осіб, що досягли цього вікового періоду, залежить значною мірою від суб'єктивних факторів, і в першу чергу від особливостей особистості конкретної людини. Для періоду пізньої дорослості характерні специфічні зміни в емоційній сфері людини: неконтрольоване посилення афективних реакцій (сильне нервове порушення) зі схильністю до безпричинного смутку, слізливості. У більшості людей похилого віку з'являється тенденція до ексцентричності, зменшенню чуйності, зануренню в себе і зниженню здатності справлятися зі складними ситуаціями. Літні чоловіки стають більш пасивними і дозволяють собі виявляти риси характеру, більш властиві жінкам, у той час як жінки похилого віку стають більш агресивними, практичними і владними. У старості ослаблення афективної сфери людини позбавляє барвистості і яскравості нові враження, звідси — прихильність людей похилого віку до минулого, влада спогадів. Слід зазначити, що люди похилого віку випробують меншу тривогу при думці про смерті, чим відносно молоді, вони думають про смерті часто, але з разючим спокоєм, боячись тільки, що процес умирання буде тривалим і хворобливим. Вихід на пенсію змінює положення і роль людей у суспільстві, роблячи вплив на розвиток мотиваційної сфери людей похилого віку. З кожним десятиліттям відбувається коректування цілей, мотивів і потреб. Людина, що переступила 60-літній рубіж і має міцне здоров'я, багато в чому спонукуваний усе ще тими ж потребами, що й у більш молодому віці. До них відносяться: потреба в самореалізації, творенні і передачі спадщини (духовного і/ або матеріального) наступному поколінню, активна участь у житті суспільства, відчуття корисності і значимості для нього. Після 70 років на передній план виходить інша потреба — підтримка фізичного здоров'я на прийнятному рівні. У той же час інтерес до колекціонування, заняттям музикою, живописом, тобто до того, що називають хобі, у людей похилого віку не слабшає. Особливе значення в період пізньої дорослості здобувають сімейні відносини, що дають людині відчуття захищеності, стабільності і міцності, дозволяють відчути себе більш стійко, багато в чому визначаючи радості, прикрості і турботи літньої людини. Я-концепція періоду пізньої дорослості і старості являє собою складне утворення, у якому «записана» інформація про безліч Я-образів, що виникають у людини у всіляких варіантах його самосприйняття і самопредставлення. Це виборча пам'ять особистості, що відбиває події та кім образом, щоб не порушити основні особистісні позиції. Я-концепцією в старості рухає прагнення інтегрувати своє минуле, сьогодення і майбутнє, зрозуміти зв'язку між подіями власного життя. До умов, що сприяють особистості ефективно інтегрувати своє життя, відносяться: успішне раз рішення індивідом нормативних криз і конфліктів, вироблення їм адаптивних особистісних властивостей, уміння витягати корисні уроки з минулих невдач, здатність акумулювати енергетичний потенціал усіх пройдених стадій. Позитивна і діяльна Я-концепція забезпечує продовження особистісного розвитку й оптимістичний підхід до життя і пізні роки, дозволяє пригальмувати фізичне старіння і вносить велику духовність і творчу самоактуалізацію особистості. Найбільш важливими факторами, що визначають поводження людини на цьому етапі життя, є: зниження психофізичних можливостей, стать, тип особистості, поступовий відхід з активного соціального життя (так називане «розсуспільнення»), матеріальний добробут, утрата близьких людей і самітність, а також свідомість закінчення життя, що наближається, Фізичний світ, з яким люди похилого віку взаємодіють безпосередньо, усе більш звужується. Ступінь соціальної активності людей похилого віку знижується й у багатьох обмежується сімейним спілкуванням і спілкуванням з найближчим оточенням. Значна частина пенсіонерів виявляються на самоті. Подоланню самітності і підвищенню матеріального статку сприяє продовження професійної діяльності або інша робота. У літньому віці різко зростає інтерес до релігії. Не всі люди похилого віку переживають старість важко і нещасливо, частина з них проживають «щасливу старість». У багатьох до кінця життя виробляється спокійне і терпиме відношення до життя і до відбуваючогося навколо. Якщо це відбувається, то життя літньої людини наповняється рівним, спокійним і умиротвореним світлом, що виходить від самого по собі факту життя. Здатність до такого погляду на даний период свого життя залежить насамперед від особистих установок людини. Слід зазначити, що ведучими факторами розвитку продуктивного старіння є самоактуалізація «Я» і орієнтація на творчу діяльність.
Вариант:нет
Литература:1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и пси¬хологической геронтологии. Л.: Изд-во Ле-нингр. ун-та. 1974. 2. Александровский Ю. А. Пограничные психичес¬кие расстройства. Ростов-на-Доиу. 1997 3. Альперович В. Д. Геронтология. Старость: Социокультурный портрет. М., 1998. 4. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1980. 5. Анциферова Л, И. Поздний период жизни чело¬века: типы старения и возможности поступа¬тельного старения личности. Психологический журнал. 1996. №6. 6. Ариес Ф. Возрасты жизни// Философия и методология исто¬рии.- М., 1997. 7. Артемова О. Ю. Личность и социальные нормы в раннепервобытной общине. М., 1987. 8. Аршавский И. А. «Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития: основы негентропийной теории онтогенеза»- М:. : Наука, 1982г. 9. Аршавский И.А. «Очерки по возрастной физиологии»- М. : Медицина, 1967г. 10. Бакштанский В.Л., Жданов О.И. 10000 дней: менеджмент жизни. — М.: ПЕР СЭ, 2001. — 576 с. 11. Берльер Ф. Старение и старость. М., 1964. 12. Бернс Р. Я-концепция и воспитание. Прогресс, 1986. 13. Биология старения /В.В. Фрольксис, И.А. Аршавский, Н.И. Арингин и др.- Л. : Наука, 1982г. 14. Бондаренко И.Н. В интересах пожилых людей. - журнал - Работник социальной службы. М.: 1997, № 1. С.43 15. Ванюшин Б.Ф., Бердышев Г.Д. «Молекулярно генетические механизмы старения»- М. : Медицина, 1977г. 16. Введення у соціальну роботу.- Вказ. вид.- С. 134. 17. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник / Семигіна Т. В. та ін.- К.: Фенікс, 2001.- С 125. 18. Виленчик М.М. «Биологические основы старения и долголетия»- М.: Знание, 1976 19. Вульф Л.С. Одиночество пожилых людей, -журнал Социальное обеспечение. 1998, №5.С.23 20. ВУНДТ В. Очерки психологии. СПб., 1897. 21. Гамезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология: личность от молодости до старости. – М.: Педагогическое общество России, Изд. дом “Ноосфера”, 1999. 22. Гамильтон Я. Психология старения. – П., 2002 23. Гериатрия (Учебное пособие). Под редакцией академика АМН СССР Д.Ф. Чеботарева- М, Медицина-1990г. 24. Головей Л. А. Психология становления субъекта деятельности в периоды юности и взрослости. Докт. дисс. психол. СПбГУ, 1996. 25. Гранди Э., Боулинг Э. Социология старения //Психиатрия позднего возраста: Пер. с англ.- К.: Сфера, 2001.- Т. 1.- C. 27. 26. Грмек М. Д. Геронтология – учение о старости и долголетии. // М. «Наука» 1964г. 27. ГрофС., Хэлифакс Д. Человек перед лицом смер¬ти. М., 1996. 28. Давыдовский И. В. Геронтология.- М., 1966. 29. Дамулин И.В., Яхно Н.Н. Сосудистая мозговая недостаточность у пациентов пожилого и старческого возраста (клинико–компьютерно–томографическое исследование). //Ж Невропатологии и Психиатрии. –1993. –Т.93. –N.2. –С.10–13. 30. Дементьева Н. Ф. Методологические аспекты со¬циально-психологической адаптации лиц по¬жилого возраста в стационарных учреждени¬ях социального обслуживания // Психоло¬гия зрелости и старения. 1998. № 2. 31. Дж. Курцмен, Ф. Гордон. Да сгинет смерть! // М. «Мир» 1987 32. Документы ООН о проведении международного года пожилых людей (1999 год). -М.:1998, С.14 33. Евстахевич О. Розвиток програми «Домашня опіка» в Україні: Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра соціаль¬ної роботи.- К.: НаУКМА, 2004. 34. Жизнь старого и одинокого человека. -М.:1989.С.18 35. Захаров В.В., Дамулин И.В. Диагностика и лечение когнитивных нарушений у пожилых. //Методические рекомендации. Под ред Н.Н.Яхно. –Москва: ММА им. И.М.Сеченова. –2000. 36. Изард К. Г Психология эмоций / Пер. с англ. СПб., 1999. 37. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000. 38. Каариайнен К., Фурман Д. Е. Верующие, атеисты и прочие //' Вопросы философии. 1997. № 6. 39. Калиш Р. Пожилые люди и горе // Психология зрелости и старения, 1997. Осень. 40. Карпенкова Т. В. Основы социально-правовой за¬щиты пожилых людей // Психология зрелос¬ти и старения. 1998. № 2. 41. Карсаевская Т. В., Шаталов А. Т. Философские аспекты геронтологии. М., 1978. 42. Квинн В. Прикладная психология. СПб., 2000. 43. Кемпер И. Легко ли не стареть? М., 1996. 44. Книгге А. Об обращении с людьми. М., 1994 45. Корсаков С. С. Курс психиатрии. М., 1913. 46. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 47. Крайг Г. Психология развития.- СПб.: Питер, 2000.- 753 с. 48. Краснова О. В. Исследование структуры социаль¬ной поддержки пожилых людей // Психоло¬гия зрелости и старения. 1998. № 2. 49. Краснова О. В. Социально-психологические ас¬пекты старения // Клиническая геронтология. 1997. № 3. 50. Кроник А. А., Головаха Е. И. Психологический возраст личности // Психология личности в трудах отечественных психологов / Составитель Л. В. Куликов. СПб., 2000. 51. Куликов Л. В. Психология настроения. СПб., 1997. 52. Курганский Н. А. Целеполагание и некоторые его мотивационные детерминанты при неврозах // Психол. журнал. 1989. № 6. 53. Ланге Н. Н. Психологический мир. М.; Воронеж, 1996. 54. ЛеонтьевА, Н. Потребности, мотивы, эмоции. М., 1971. 55. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. //Москва: изд–во МГУ. –1969. 56. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. Нарушение памяти при локальных поражениях мозга. //Москва: Педагогика. –1974. 57. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. Нарушения памяти при глубинных поражениях мозга. //Москва: Педагогика. –1976. 58. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. //Москва: изд–во МГУ. –1973. 59. Лэмб М. «Биология старения»- М. : Мир, 1980г. 60. Маслоу А. Мотивация и личность. М., 1998. 61. Мечников И. И. Этюды оптимизма. М., 1987. 62. Муди Р. Жизнь после жизни. Л., 1992. 63. Нансман Р. С, Развитие мотивационной сферы человека в старшем возрасте: Автореф. дисс.... канд. М, 1976. 64. Новикова Л. Г. Основные характеристики дина¬мики религиозности населения // СоцИС: со¬циологические исследования. 1998. № 9. 65. Основы геронтологии / Под ред. А. Бииэ, Ф. Бур-льера / Пер. с франц. М.: Медгиз, 1960. 66. Островская И.В. Вербальный уровень передачи информации // Мед. сестра. — 2001. — № 4. — С. 32—34. 67. Островская И.В. Невербальный уровень передачи информации // Там же. — 2001. — № 6. — С. 35—37. 68. Пако С. Старение психических способностей че¬ловека: Основы геронтологии. М., 1960. 69. Панина Н. В., Сачук Н. Н. Социально-психологи¬ческие особенности образа жизни стареющих людей // Журнал невропатологии и психиат¬рии им. С. С. Корсакова. 1985. № 9. 70. Патрушев В. Д. Пенсионер: его труд, быт и отдых //Социологические исследования. 1998.№ 10. 71. Пожилой человек: проблемы возраста и аспекты социальной защиты. Ульяновск, 1995. 72. Покровский Н.Е. Лабиринты одиночества.-М.: 1989. С. 14 73. Полищук Ю. И. и др. Состояния одиночества и ассоциированные с ними расстройства депрес¬сивного спектра у лиц пожилого возраста // Клиническая геронтология. 1999. № 8. 74. Популярная энциклопедия пожилого возраста. Самара, 1996. 75. Потанина Ю. А. Адресная поддержка пенсионе¬ров в условиях переходной экономики // На¬селение России сегодня. М., 1999. 76. Психологические особенности людей пожилого возраста, -журнал Социальная защита. 1997, № 7.С. 10 77. Психология. Учебник / Под ред. А. А. Крылова. М., 1998. 78. Реан А. А. Психология изучения личности. СПб., 1999. 79. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию: Станов¬ление человека. М., 1994. 80. Российский статистический ежегодник. 1999. 81. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб., 1998. 82. Рыбалко Н. Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. 83. Рязанцен С. Философия смерти. СПб., 1994. 84. Скулачёв В. П. Старение организма – особая биологическая функция, а не результат поломки сложной биологической системы: биохимическое обоснование гипотезы Вейсмана // Биохимия, 1997, том 62, вып. 11, с. 1394-1399 85. Смит Эллиот Д. Стареть можно красиво. М., 1995. 86. Соціальна робота як професійна діяльність. Вип. 3. Форми і методи соціальної роботи з людьми похилого віку / Упор. Семигіна Т., Кабаченко Н.- К.: Київ, ін-т соціальн. та общин¬них працівників, 2002.- 24 с 87. Старость и её закономерности. // Под редакцией Коссинской Н.С., Маккавейского А.С. Государственное издание мед. литературы – Л.,1963 88. Старость. Популярный справочник. М., 1996. 89. Стрелер Б. «Время, клетки и старение»- М. : Мир, 1964г. 90. Сухобская Г. С. Мотивационно-цснностные аспек¬ты познавательной деятельности взрослого человека: Автореф. дисс.... д-ра наук. Л., 1975. 91. Тора К.Биксон, литеция Энн Пепло, Карен С.Рук, Жаклин Д.Гудчайдс. 92. Тулина М. А., Духновская Л. Б. Психологические особен¬ности людей пожилого возраста// Психология социальной работы.- СПб.: Питер, 2002.- С. 275. 93. Тулисов М.П. Социальное обеспечение в СССР и буржуазных странах. - М.:1984. С.18 94. Тульчинский М.М. Психология позднего возраста. – М., 1993. 95. Уиннер С. Оценка соматического состояния пожилых пациен¬тов // Психиатрия позднего возраста: Пер. с англ.- К.: Сфера, 2001- Т. 1.- С. 174-175. 96. Физиологические механизмы старения / С.А. Талин, А. С. Ступина, О. А. Мартыненко и др.- Л. : Наука, 1982г. 97. Филиппов Ф. Р. От поколения к поколению. М., 1989. 98. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Про¬гресс, 1990. 99. Фрольксис В. В. «Природа старения. Биологические механизмы развития старения»- М. : Наука 1969г. 100. Фромм Э. Бегстио от свободы. М., 1998. 101. Фромм Э. Человек для себя. Минск, 1992. 102. Хамитов Н. Философия одиночества. Одиноче¬ство женское и мужское. Киев, 1995. 103. Ханна Т. Искусство не стареть. СПб., 1996. 104. Харвен Т. К. Последний этап: исторические аспекты зрело¬сти и старости // Социальная геронтология: современные исследования.- М.: РАН ИНИОН, 1994. 105. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадок¬сы исследования. Томск: Изд-во Томского уни¬верситета; М.: Барс, 1997. 106. Холостова Е. И. Стратификация возраста и активное ста¬ренне // Психология зрелости и старения.- 2003.- № 4.-С. 17-25. 107. Хрисанфова Е. Н Основы геронтологии // М. «Владос» 1999г. 108. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб., 1997. 109. Чеботарев Д. Ф. Геронтология и гериатрия. М., 1984. 110. Что мы думаем о процессе старения и старости? (По мате¬риалам Чикагской миссии). Метод, пособие. Вып. 1 / Сост. B. Ю. Приходько.- К.: КИСОР, 2003.- С. 8-9. 111. Что мы думаєм о процессе старения и старости? - Вказ. вид.- С. 12-13. 112. Шаповаленко И. В. Социальная ситуация разви¬тия в пожилом возрасте//Психология зрело¬сти и старения. 1999. № 6. 113. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастливое и болез¬ненное.- М.: Медицина, 1996.- 304 с. 114. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастли¬вое и болезненное. М.: Медицина, 1996. 115. Шмелева Н.Е. Третий возраст и его проблемы. -Российский журнал социальной работы. - М.: 1995.С. 64 116. Элкинд Д. Эрик Эриксон и восемь стадий чело¬веческой жизни // Эриксон Э. Детство и об¬щество. СПб., 1999. 117. Яцемирская Р. С, Беленькая И. Г. Социальная геронто¬логия.- М.: ВААДОС, 1999.- 224 с. 118. Coelho R. J., Dillon N. F. Older adults with developmental disabilities: An interdisciplinary approach to grouping for ser¬vice provision.- Michigan, 1990.- 398 p. 119. Cohen M. Bereavement Group with the Elderly // Journal of Psychotherapy in Independent Practice.- 2000.- Vol. 1.- № 2.-P. 33-41. 120. O'Leary E. Counseling Older Adults // International Social Security Review.- 1999.- Vol. 52.- № 3.- P. 3. 121. Sanders C. Grief, the Mourning After.- New York: John Wiley and Sons, 1989.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (126)