Страховий ринок України: особливості і напрями розвитку

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методологічні засади страхової діяльності та розвитку ринку страхових послуг 6 1.1. Поняття та сутність страхової діяльності 6 1.2. Нормативно-правове регулювання страхування в Україні 16 Страхові резерви 27 1.3. Передумови розвитку страхового ринку в Україні 29 2. Аналіз сучасного стану страхового ринку в Україні 38 2.1. Специфічні риси суб’єктної структури, інфраструктури та державного регулювання ринку страхових послуг в Україні 38 2.2 Тенденції розвитку страхової діяльності в Україні 54 3.Сучасні проблеми та напрямки подальшого розвитку страхового ринку в Україні 80 3.1. Зарубіжний досвід розвитку страхової діяльності та можливості його застосування в Україні 80 3.2. Проблемні аспекти розвитку страхового ринку в Україні 84 3.3 Пропозиції щодо розвитку пріоритетних напрямків розвитку страхового ринку в Україні 92 Висновки 116 Перелік використаних джерел 120

Вступление:Актуальність теми. Ефективний розвиток інтеграції України в європейський і світовий економічний простір неможливі без підвищення ролі страхування як фактора фінансової стабілізації суспільства при настанні непередбачуваних випадкових подій, що можуть нанести значний збиток державі, бізнесу і населенню. Сучасний рівень розвитку страхування в Україні є явно недостатнім для ринкових умов господарювання. Діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів і послуг, а також громадян. У сферу страхування утягуються нові суб'єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України "Про страхування". Актуальним є також створення умов для розвитку ринку посередницьких послуг у сфері страхування, створення ефективного регулювання і підвищення рівня знань споживачів, що є необхідною умовою для забезпечення стабільності й прозорості транспортного сектора та його фінансового забезпечення. Тому виникає необхідність у розробці підходів та інструментарію для ефективного вирішення специфічних проблем функціонування ринку страхування, методів регулювання страхування в умовах глобалізації ринку, що потужно розвивається, аналізу методів вирішення проблем з питань ринку, що стоять першочерговим завданням перед страховиками. Необхідність вирішення стратегічно важливих питань функціонування суб’єктів транспортного страхового ринку України визначає актуальність теми та напрями дипломної роботи. Вагомий внесок у розкриття методологічних засад та наукового підгрунття розвитку страхування зробили вітчизняні вчені А.А.Веселков, Н.М.Внукова, О.Д.Вовчак, Н.В.Дацій, А.Н.Залетов, В.В.Мачурський, М.В.Мних, Т.А.Ротова, В.М.Фурман та інші. Але постійна зміна умов господарювання, правового поля та необхідність розробки конкретних рекомендацій щодо підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних страхових компаній на тлі вступу України до ВТО, у тому числі на ринку послуг з транспортного страхування вимагають поглиблення й розширення досліджень цього ринку, механізму його функціонування, особливостей поведінки страхувальників та споживачів страхових послуг, специфічних рис взаємодії суб’єктів ринку. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення процесів страхування в економіці України. Для досягнення встановленої мети були вирішені наступні задачі: - визначити сутність та специфічні риси страхування; - дослідити особливості процесу страхування в умовах ринку; - провести комплексний аналіз ринку страхових послуг України із визначенням найбільш загальних та важливих тенденцій його розвитку; - надати характеристику особливостям організації функціонування страхового ринку в Україні, визначити проблеми діяльності страховиків та узагальнити провідний досвід розвитку ринку страхових послуг; - розглянути можливі напрямки підвищення ефективності та подальшого розвитку страхового ринку в Україні. Об’єктом дослідження є страховий ринок України. Предметом дослідження є процеси, що відбуваються в межах страхового ринку України. Методичною основою дослідження є фундаментальні положення сучасних економічних теорій, фінансів, випереджаючого розвитку, економіко-математичного моделювання та аналізу, теорії, наукові праці українських та зарубіжних вчених із проблем страхування. В теоретичну основу досліджень закладені принципи єдності мікро - та макроаналізу, взаємодії теорії і практики, економічних і адміністративних заходів впливу на стан страхового ринку й реалізацію окремих страхових продуктів на ньому. Інформаційну базу дослідження складають Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, аналітичні документи, фінансово-економічні огляди, статистичні публікації міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, інформаційні матеріали опубліковані в періодичних виданнях, статистична інформація розвитку страхового ринку України в динаміці, статистичні дані та фінансова звітність діяльності окремих страхових компаній. Практичне використання результатів дослідження можливо в роботі страховими компаніями, контролюючими і фіскальними органами, менеджерами різних підприємств, пересічними громадянами.

Выводы:Згідно Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання ко¬штів на соціальні програми страховим методом. Сформовані таким чином ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи. Страховик, на відміну від промислових і комерційних підпри¬ємств, приймає від страхувальника гроші не в обмін на суто ма¬теріальний товар або послуги, а в обмін на послугу, яка забезпе¬чує страховий захист у вигляді майбутніх страхових виплат тільки тим страхувальникам, які зазнали збитків і потребують фінансової допомоги. Ця особливість (тобто «плата наперед») потребує певних гарантій щодо здатності страхової компанії від¬повідати за своїми зобов'язаннями перед страхувальниками. Однією з гарантій є фінансова надійність страховика. Вона постійно знаходитися в центрі уваги страховиків та повинна бути пов’язана з тарифною, фінансовою, інвестиційною та перестраховувальною політикою. В умовах становлення ринкової економіки саме страхування все більше стає об'єктом комерційної діяльності. Страховик, беручи на себе відповідальність на певні матеріальні активи чи господарські операції, тим самим ризикує сам. Тому він не може братися за деякі види страхування, яким властива підвищена небезпека, пов'язана з крупними ризиками. Однак, багато з них можуть стати об'єктами взаємного страхування (не на комерційних засадах). З розширенням ринкових форм господарювання буде посилюватись потреба страхового захисту підприємницьких структур, які до того ж значно зростуть кількісно. Разом з тим можливості їх страхування будуть також розвиватись, що зумовлено зміцненням фінансового становища страховиків. Розробка маркетингових програм, як видно далі з такого схематичного його уявлення, уявляє собою складний, тривалий процес, який передбачає постійну роботу з корегування показників, в залежності від динаміки страхового ринку. Порядок провадження посередницької діяльності страховиків - резидентів на користь іноземних страховиків з продажу страхових полісів за обов'язковими видами страхування, передбаченими законодавством інших країн, особливі умови ліцензування та сертифікації діяльності страхових посередників установлює Укрстрахнагляд. Створення різноманітних і ефективно функціонуючих каналів розподілу страхових послуг, що використовують кращі досягнення світового досвіду, безумовно, дасть могутній імпульс для становлення вітчизняного страхування ринку і буде сприяти його динамічному розвитку. На страховому ринку України одною з проблем є брак єдиної інформаційної мережі його учасників. Недосконала й інформаційна база даних про розвиток окремих видів майнового та особового страхування, а також страхування відповідальності. Для характеристики розвитку страхової діяльності використовують обмежену кількість абсолютних показників, до яких належать: страхові платежі, страхові премії, страхові виплати, кількість діючих договорів страхування. Названі показники публікуються в розділі добровільного майнового й особового страхування та страхування відповідальності. Це засвідчує, що практично неможливо узагальнити показники розвитку окремих видів майнового страхування (страхування транспортних засобів, вантажів, домашнього майна громадян, будівель, споруд і т. ін.). Практично немає узагальнених показників розвитку в цілому по Україні страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Такий стан інформаційної бази даних про розвиток окремих видів страхування не сприяє проведенню якісного аналізу тенденцій розвитку страхового ринку України. Необхідно врегулювати нормативну базу щодо обліку, бухгалтерської та статистичної звітності, враховуючи специфіку страхової сфери діяльності. Ефективним напрямом інтегрування страхових ринків країн СНД може бути укладання двох та багатосторонніх міжнародних угод щодо порядку і умов укладання та виконання договорів страхування ризиків, що мають транскордонний характер, зокрема, міжнародної угоди щодо страхування відповідальності пасажироперевізників у міжнародних пасажирських сполученнях. Така угода стосується питань соціального захисту громадян і від якості та старанності її відпрацювання залежить ефективність подальших спільних зусиль щодо залучення до спільних програм інших об'єктів страхування. Страхування життя як у Європі, так і взагалі у світі має тенденцію до значного поширення. Це Пов'язано з тим, що цей вид страхування сприяє зміцненню та підвищенню матеріального стану населення, яке страхується, а також спрямуванню значних коштів з накопичу, вальними функціями через механізм страхування (страхові резерви) на інвестиційні цілі в економіку країни. Таким чином, при зваженій політиці держави на ринку страхування життя цей вид страхування стає впливовим інструментом забезпечення стабільності в суспільстві, тим більше за умов необхідності соціального захисту населення і бюджетного дефіциту. Тому серед найважливіших напрямів діяльності держави у цій сфері страхування має стати створення механізму надання громадянам гарантій повернення втрачених коштів у разі банкрутств страхових компаній при здісненні страхування життя, що дасть змогу не тільки підвищити соціальний захист населення України, а й залучити значні кошти, які перебувають на руках у населення, на інвестиційні цілі.

Литература:1. Закон України «Про страхування» № 2745-ІІІ від 04.10.2001р. 2. Азаров М. Розвинуте страхування - каталізатор економічного зростання // Національна безпека і оборона. - К., 2003. - № 6. - С. 47-49. 3. Базилевич В. Розвиток страхового ринку України – стратегічний фактор капіталоутворення // Фінанси України – 2001 - № 6 – с.43-49 4. Внукова Н.М. Страхування: теорія і практика: Навч. посібник / Н.М.Внукова, В.І.Успаленко, Л.В.Временко. - Х.: Бурун Книга, 2004. – 376 c. 5. Вовчак О.Д. Страхові послуги: Навч. посіб. / О.Д.Вовчак, О.І.Завійська. - Л.: "Компакт - ЛВ", 2005. - 656 с. 6. Гарматій Т. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні // Фінанси України – 2001 - № 10 – с.19-23 7. Гутко Л. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. - К., 2006. - № 7. - С. 19-24. 8. Дацій Н.В. Страхування: Навч. посібник. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005. - 148 с. 9. Джуччі Р., Хенке Ф. Значення ринку страхування для економічного розвитку України: аналіз та рекомендації для економічної політики // Страхова справа, 2004, № 1(13). – С.70-75. 10. Законодавство України про страхування. - К.: КНТ, 2003. - 259 с. 11. Залетов А.Н. Страхование в Украине. - К.: BeeZone, Логос, 2002. - 452 с. 12. Залетов О. Історія розвитку страхового законодавства України // WELCOME. - К., 2002. - № 11-12. - С. 9-15. 13. Кінащук Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення страхування // Фінанси України – 2000 - № 11 - с.60-64 14. Мачуський В.В. Правові основи страхування: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 302 с. 15. Мних М.В. Перестрахування: Посіб. - К.: Знання, 2004. - 96 с. 16. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Монографія. - К.: Знання України, 2006. - 284 с. 17. Монті А. Страхове законодавство в Європейському Союзі // Страхова справа. - К., 2003. - № 4 (жов-лист-груд). - С. 34-44. 18. Плешков А.П. Очерки зарубежного страхования / А.П.Плешков, И.В.Орлова. - М.: Издательский центр "АНКИЛ", 1997. - 198 с. 19. Ротова Т.А. Страхування: Навчальний посібник; 2-ге вид. перероб. та доп. - К.: КНТЕУ, 2006. - 400 с. 20. Самойловський А.Л. Пропозиції щодо вдосконалення страхового ринку України // Страхова справа – 2002 - № 3 – с. 106-111 21. Страхове право: Навч. посіб. / За ред. Ю.О. Заїки. - К.: Істина, 2004. - 192 с. 22. Страховий бізнес України - (Керівник С.Подий), -¬ Видавництво “Логос”, 2001. 23. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи: Аналітична доповідь Центру Разумкова // Національна безпека і оборона. - К., 2003. - № 6. - С. 2-47. 24. Страховий ринок України: Підсумки 9 місяців 2006 року // Страхова справа – 2006 - № 4(24) – с.13-24 25. Страхування. Підручник (Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с. 26. Таркуцяк А.О. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 584 с. 27. Тринчук В. Перспективи розвитку страхового ринку у зв"язку зі вступом України до СОТ // Страхова справа. - К., 2005. - № 3. - С. 46-56. 28. Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія. - К.: Вид-во "Наукова думка", 2006. - 334 с. 29. Шелехов К.В., Бигдаш В.Д. Страхование – К.:МАУП – 1998 – 424 с. 30. Шихов А.К. Страховое право: Учеб. пособие. - М.: Юр. Дом "Юстицинформ", 2003. - 304 с. 31. Юлдашев Р.Т. Страховой бизнес: Словарь-справочник. - М.: Анкил, 2000. - 272 с. 32. Юровська В. Правовий статус застрахованих осіб // Право України. - К., 2003. - № 4. - С. 26-30.