Профорієнтація та профвідбір

Содержание:Вступ 3 1. Поняття про психограму 4 2. Структура професіограм 9 Висновки 15 Література 17

Вступление:Кожна професія передбачає певний набір вимог та властивостей і вмінь від того, хто її виконує, тобто від фахівця. Професії поділяються за різними типами, і кожний з них вимагає особливих якостей особистості, властивих і необхідних тільки для виконання даної діяльності. Психофізіологічний аспект будь-якої професійної діяльності людини розкривається, насамперед, через характеристику вимог, що ставляться до працівника безпосередньо самим трудовим процесом. Таким чином, кожній професії властиві свої певні професійно значимі вимоги, під впливом яких у працівника формуються відповідні трудові навички. Такими документально завіреними системами вимог є професіограми. У теорії й практиці керування персоналом професіограма розцінюється як документ, що поряд з тарифно-кваліфікаційними довідниками сприяє кращому підбору робітників особливо важливих професій. Професіограмою називається документ, який передбачає опис сутності та змісту роботи за професією, а також визначає систему вимог до фахівця певної професії. Поява перших професіограм та їх використання для відбору кадрів вчені-управлінці відносять до початку ХХ-го століття, коли фахівці автомобільних заводів Форда прийшли до створення спільних професіограм виконавської діяльності. Обов’язковою частиною професіограми є психограма, яка розкриває особливості відповідності психічних властивостей людини обраній професії. Так, психограма вказує на необхідні для виконання певної професійної діяльності психічні особливості людини – швидкість протікання психічних процесів, переважання збудження чи гальмування у центральній нервовій системі, тип характеру і темпераменту, особистісні властивості. Таким чином, актуальність теми роботи зумовлена необхідністю розкриття особливостей професіограми та психограми.

Выводы:Відповідно до того, що кожна професія повинна мати чіткий опис завдань та вимог, що повинен виконувати працівник, вона також повинна вказувати на важливість відповідності робітника певній професійній діяльності. Для цього було запроваджено професіограми. Професіограма має на увазі документальну систему вимог до особистості ймовірного фахівця, і має на увазі перевірку його відповідності затребуваним вимогам. У загальному вигляді професіограма включає в себе такі положення: рівень механізації й автоматизації виробничого процесу; перелік і рівні гігієнічних факторів виробничого середовища; структуру трудових операцій; структуру окремих прийомів і дій; робочу позу; опис робочого місця; внутрішньо-змінний режим праці й відпочинку; змінність праці; хронометражні дані про час, затрачуваний на основні й допоміжні операції; темп роботи; якісну й кількісну оцінку факторів, що характеризують важкість праці за різними показниками; ступінь відповідності умов і характеру праці вимогам нормативної документації. Психограма є структурною складовою професіограми, і відображає вимоги професії до психічних властивостей фахівця. Структурний перелік вимог професії, відображений у психограмі, передбачає: • вимоги до психофізіологічних властивостей (типологічні особливості ЦНС, темперамент); • вимоги до психодинамічних якостей діяльності (пам'ять, увага, швидкість обробки інформації); • вимоги до характерологічних рис особистості (акцентуйованість характеру, мотиваційні, емоційні й вольові аспекти); • вимоги до оптимального соціонічного типу й комунікаційно-діловим властивостям; • вимоги до структури інтелекту й загального розумовому розвитку; вимоги до професійно-етичного менталітету. Отже, ми дослідили особливості професіограми та психограми та з’ясували, що за їх допомогою відбувається якісний відбір фахівців для виконання професійної діяльності. Також, використовуючи професіограму конкретної діяльності, людина має змогу співставити свої вміння та властивості психічної й нервової системи із затребуваним рядом вимог та зробити висновок про свою профпридатність до цієї діяльності.

Литература:1. Абульханова- Славськая К.А. Стратегия жизни. – М.,1991. – 325 с. 2. Борисова Е.М., Гуревич К.М. Психологическая диагностика в школьной профориентации // Вопросы психологии. – 2001. – № 5. – С. 67-74. 3. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Р/н/Д., 1996. – 452 с. 4. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента / Под ред. Г.Никифорова, М. Дмитриевой, В. Снеткова. – СПб., 2001. – 348 с. 5. Романова Е.М. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. – СПб.: Питер, 2003. – 432 с. 6. Сотникова С.И. Управление карьерой: Учебное пособие. – М., 2001. – 298 с. 7. Фиглин Л.А. «профессиограмма»// Социология труда. Теоретико-прикладной словарь./Отв. ред. В.А.Ядов. – СПб., 2006. – 458 с. 8. Чевышева В.В. Классификация профессий и профориентация // Вопросы психологии. – 2002. – № 2. – С. 98-102. 9. Шавир А.А. Психология профессионального самоопределения. – 2-е изд., доп. – М., 2002. – 126 с.