Особливості реалізації стратегій ТНК на українському ринку

Содержание:Вступ Розділ 1. Підходи до аналізу стратегії ТНК 1.1. Сутність та види маркетингових стратегій ТНК щодо зарубіжних ринків 1.2. Алгоритм розробки та реалізації маркетингових програм ТНК 1.3. Чинники, що впливають на модернізацію маркетингових стратегій ТНК на сучасному етапі Розділ 2. Аналіз присутності ТНК в Україні та їх впливу на соціально-економічні процеси в державі 2.1. Аналіз діяльності ТНК в провідних галузях господарства України 2.2. Особливості впливу на соціально-економічні процеси в Україні діяльності ТНК на прикладі ВАТ «Лукойл» 2.3. Аналіз специфічних рис реалізації стратегії розвитку ТНК в Україні та їх наслідків для стану економіки держави Розділ 3. Перспективи подальшої присутності та поширення впливу ТНК на соціально-економічні процеси в Україні 3.1. Проблемні аспекти функціонування ТНК в Україні 3.2. Напрямки подальшої реалізації стратегії розвитку ТНК в Україні та нейтралізації їх негативного впливу на соціально-економічні процеси Висновки Список використаних джерел

Вступление:Сформована в даний час в Україні економічна ситуація стала сприятливою основою для зародження і функціонування нових організаційних форм господарювання, основою діяльності яких є чіткий законодавчий і економічний розподіл функцій між господарем і керуючим. У той же час реальна ситуація така, що без злиття виробництва і фінансових капіталів підприємствам усе сутужніше витримати вимоги постійно підсилюється конкурентної боротьби. Тому об'єктивно складається тенденція укрупнення суб'єктів господарювання, і їхнього природного добору з метою пристосування до навколишнього середовища. Одним з реальних втілень даної тенденції є транснаціональні форми господарювання - корпорації. Формування цих складних по своїй структурі новотворів, що за рубежем давно перетворилися в становий хребет загальногосподарського пристрою, визначається глибоким взаємопроникненням різних видів господарської діяльності, об'єднаних відтворювальними процесами у економічний простір різних країн світу. Таким чином, ТНК є важливим чинником розвитку сучасних економічних процесів у світовому господарстві. Сучасні складні процеси і тенденції ринково-підприємницької діяльності можна охарактеризувати як усе відчутніші в кількісному співвідношенні етноцентричних і геоцентричних фірм, компаній, а також у якісних показниках їх господарської діяльності. Під етноцентричними (від грецьк. ethnos - плем'я, народ і центр) компаніями розуміють підприємницькі структури, які зосереджують свою діяльність переважно на внутрішньому ринку своєї країни і для яких міжнародні торговельні операції (якщо вони існують) є разовими, нетиповими формами економічної активності. Під геоцентричними (від грецьк. geo - Земля і центр) - ті, які своєю ринково-збутовою політикою прагнуть охопити якнайширший спектр країн і регіонів світу. Сучасні геоцентричні корпорації можна розглядати як організаційно-підприємницьку форму усуспільнення виробничої діяльності, оскільки вони концентрують значну масу капіталу - раніше створених суспільних цінностей виробничого призначення. Власний капітал корпорацій формується засобами акціонування, тобто залученням коштів інвесторів в обмін на реалізовані їм акції. Такі компанії виступають на ринковій арені не лише як підприємницькі структури. Вони виконують суспільно регулюючі функції, які є наслідком їх впливу на перерозподіл виробленого у світовому масштабі продукту. Порівняно з іншими підприємницькими структурами на базовому рівні економічного життя геоцентричні компанії уособлюють найбільш повне матеріальне втілення ідей і цілей інтернаціонального усуспільнення у виробничій сфері, підвищення комерційної ефективності міжнародної економічної діяльності, передусім за рахунок структурної оптимізації відтворювального процесу. Домінування тенденції до зростання ваги геоцентричних компаній є очевидним: відбувається значна активізація міжнародної торгової діяльності підприємницьких організацій. Дедалі більшою мірою великі компанії обирають об'єктом своєї діяльності зарубіжні ринки. Вони намагаються активно розширювати міжнародний маркетинг, створювати глобальну конкуренцію. І, природно, основна рушійна сила у здійсненні цих змін - розгалужені підприємницькі об'єднання транснаціонального типу. Для інтернаціональних за характером корпорацій типовою є особливо виразна концентрація на тих видах господарської діяльності, які пов'язані з міжнародним обміном. Зокрема, це стосується фірм, які мають штаб-квартири за межами країн, у яких вони створені й працюють. Наприклад, для Ірландії показники експорту іноземних та місцевих компаній становлять 89% та 34% відповідно, для Нідерландів - 64% та 37%, для Франції- 35,2% та 33,6%, для Японії - 13,1% та 10,6%. Однак така закономірність існує не у всіх країнах. Так, у США перший показник вищий за другий - 10,7% та 15,3%. Відносно більша "прив'язка" великих корпорацій, які акумулюють значні виробничі ресурси й виробляють левову частку ВВП, до експортної діяльності не є випадковою. Нарощування експорту - результат поглиблення спеціалізації, яка, у свою чергу, спричиняє збільшення обсягів виробництва. В економічній теорії зв'язок між розвитком експортної спеціалізації та економічним зростанням країни добре відомий: збільшення експорту країни на 1% зумовлює 0,1% приросту ВВП. Головною метою цього дослідження є визначення особливостей формування та реалізації маркетингових стратегії ТНК в умовах їх присутності в економічному та соціальному просторі України. Предметом дослідження є стратегія транснаціональних корпорацій в Україні. Об?єктом дослідження є транснаціональні корпорації та окремі аспекти їх впливу на економічні та соціальні процеси в приймаючій країні. В ході дослідження будуть вирішені завдання, пов?язані із визначенням сутності та складових маркетингової діяльності ТНК, особливостей формування та реалізації цінової, збутової, товарної та комунікаційної політики ТНК. Окрема увага буде приділена розгляду особливостей реалізації маркетингової стратегії ТНК в Україні на прикладі нафтогазової галузі. В дослідженні були використані методи аналізу, синтезу, пошуку, обробки наукової літератури.

Выводы:Кінець XX– початок XXI століть позначився поглибленням кооперації між країнами, інтернаціоналізацією світового господарського життя. Значно прискорилась глобалізація економіки, коли ринки капіталу, технологій, товарів, праці ставали все більш взаємозалежними й інтегрованими в мережу ТНК. З огляду на це, багато вчених стверджують про настання ери транснаціональної економіки – якісно нового етапу інтернаціоналізації господарського життя, що являє собою процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК 3,24. ТНК постійно концентрують зусилля на встановленні нових зв’язків у виробництві, розробці, дизайні, товарній універсалізації і ефективному маркетингу. Вони спрямовані на експансію, намагаються проникнути на нові ринки, виступають за єдині ліберальні правила господарської діяльності, а також слугують важливим інструментом глобалізації ринків шляхом розширення інформаційної інфраструктури 1,93. ТНК можна розглядати як економічно єдину систему угруповання підприємств, які здійснюють свою діяльність у багатьох країнах, керуються і контролюються як правило з єдиного центру і складаються з материнської компанії, дочірніх підприємств, філіалів та відділень. Глобалізація світової економіки вимагає як від окремих компаній, так і від країн поглиблення спеціалізації. ТНК за ступенем мобільності, здатністю до зміни організаційних структур, швидкістю впровадження останніх досягнень НТП набагато перевищують національні та регіональні форми господарювання. Вони сприяють суттєвим структурним перетворенням в приймаючих країнах, активно впливають на експортно-імпортні операції, розвиток виробничого та науково-технічного співробітництва, визначають місце країни в міжнародному поділі праці 2,35. У розвитку конкурентних стратегій ТНК виділяють два основних періоди: 1) до 70-х років транснаціональні компанії вели бізнес переважно через свої філії в різних країнах, які здійснювали оперативну діяльність автономно, максимально враховуючи особливості національних ринків, на яких вони оперували. При цьому централізовано координувалися головними офісами ТНК, як правило, функції фінансів, передача технологій, експорт; 2) з 70-х років, відбуваються значні зміни в характері конкуренції, яка набуває рис глобальної конкуренції, за якої найбільші ТНК конкурують між собою на глобальному ринку, а не на окремих національних ринках 4, 147. У таких умовах стратегія ТНК формується під впливом наступних чинників: вартість ресурсів; рівень оподаткування; очікувана динаміка відсоткових ставок, курси валют, умови кредитування та фінансування експортних операцій у кожній країні, де розміщені підрозділи ТНК. Конкурентні переваги ТНК на сучасному етапі є: 1) можливість акумулювання фінансових та інших ресурсів для здійснення стратегічних дій, спрямованих на розширення частки ринку в певній країні чи у світі загалом; 2) широка збутова мережа ТНК, яка зосереджена у багатьох країнах світу та створює можливості для стабільного збуту продукції, економії на масштабах; 3) можливість використання своєї торгової марки для здійснення нових видів діяльності, зменшуючи таким чином, витрати на рекламу та просування товару на новий ринок; 4) значні досягнення у науково-дослідній сфері, у впровадженні останніх досягнень науки та техніки у виробництво. На ТНК діють як національні, так і глобальні конкурентні сили. У глобальному масштабі конкурентами ТНК можуть бути інші багатонаціональні компанії. Національні конкурентні сили представлені товаровиробниками країни, на ринок якої прагне проникнути ТНК. Розробка стратегії компанії з урахуванням конкурентних сил, які діють на ТНК, полягає у необхідності (а) захисту компанії від вищезгаданих конкурентних сил, (б) спрямуванні їх у вигідному для компанії напрямі та (в) створенні переваг для компанії у довгостроковому періоді. ТНК, як правило, робить вибір між стратегією здійснення самостійної діяльності та стратегією використання різних форм співпраці з місцевими виробниками, аж до їх придбання. При прийнятті рішення про вибір стратегії ТНК має оцінити оптимальний розмір виробництва, витрати на переміщення продукції, співвідношення міжнародних і національних конкурентів, їх унікальні можливості. У галузях з високим рівнем рентабельності ТНК відчує найбільший спротив з боку вже діючих на цьому ринку компаній, особливо з боку інших ТНК. За умов глобалізації ТНК використовують нові типи стратегій, що визначаються як глобальні. Глобальні стратегії формуються під впливом соціально-економічних умов у різних країнах та культурних особливостей, що існують на певних ринках. Для діяльності на глобальних ринках ТНК може обрати одну або низку стратегічних можливостей, зокрема: 1) Підтримання найнижчих витрат на виробництво та збут продукції порівняно з конкурентами. У разі вибору такої стратегії компанія координує діяльність у різних країнах з метою мінімізації своїх витрат. 2) Стратегія підтримання найнижчої ціни на продукт порівняно з конкурентами в кожній країні, де оперує компанія. 3) Стратегія глобальної диференціації, за якої продукція компанії характеризується певними рисами, що відрізняють її від продукції конкурентів у різних країнах. 4) Стратегія глобального фокусування, яка полягає у визначенні однієї і тієї ж ринкової ніші як фокусу діяльності компанії в різних країнах. 5) Підтримка виробництва в одній країні та експорт товарів на інші національні ринки через власну збутову мережу або інші канали збуту. 6) Надання ліцензій на технологію чи на виробництво та реалізацію продукції компанії, за яких її доходи на певному ринку формуються за рахунок роялті від використання технології або торговельної марки компанії 4, 156. Багаторічний досвід функціонування ТНК засвідчив недоцільність застосування ідентичної конкурентної стратегії для національних ринків з істотно відмінними умовами ведення бізнесу. Виникла необхідність адаптації основної конкурентної стратегії (найнижчих витрат, диференціації, фокусування) до умов ринку і потреб споживачів у кожній з країн, тобто використання багатонаціональної стратегії. В умовах багатонаціональної стратегії філії ТНК стають більшою мірою незалежними від материнської компанії у здійсненні виробничої та збутової політики, виробництво адаптується до місцевих потреб, постачальниками стають місцеві виробники. ТНК може також використовувати стратегію багатонаціональної диверсифікації, яка полягає у розширенні видів її діяльності. Прийняттю рішення про використання такої стратегії передує оцінка привабливості певного виду бізнесу компанії та аналіз соціально-економічних умов країн, у яких впроваджуватиметься цей бізнес. Головними мотивами виходу ТНК на український ринок є: завоювання нових ринків збуту, використання українських факторів виробництва, бажання диверсифікації діяльності між значною кількістю ринків, традиційні економічні зв’язки між компаніями та схожі характеристики середовищ країн СНД, підвищення прозорості процесу приватизації; до головних перешкод на шляху інвестиційної діяльності світових ТНК в Україні можна віднести: неврегульованість та нестабільність правової бази, недосконалість податкової системи та значний податковий тиск, високий рівень бюрократії і корумпованості посадових осіб, низький платоспроможний попит українських споживачів, неефективність судової влади, повільний розвиток фондового ринку.

Литература:1. Богун Л.А. Стратегии многонациональных корпораций: применение для переходных экономик. - О.: Астропринт, 2005. - 112 с. 2. Булеев И.П. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений: Монографія / И.П.Булеев, С.В.Богачев, М.В.Мельникова. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти, 2003. - 116 с. 3. Градобитова Л.Д. Транснациональные корпорации в современных международных экономических отношениях: Учебн. пособие / Градобитова Л., Исаченко Т. - М.: Анкил, 2002. - 124 с. 4. Грищенко А.А. Транснаціональний фактор у економічному зростанні транзитивних країн: Монографія. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - 314 с. 5. Деревянко Б.В. Державне регулювання функціонування промислово-фінансових груп у сфері підприємницької діяльності / Б.В.Деревянко, С.М.Грудницька; За ред. М.К.Галянтича; НДІ приватного права і підприємництва. - К., 2005. - 176 с. 6. Дутчак В. Аналітичний огляд нафтогазових транснаціональних компаній, що працюють в Україні // Нефть и газ. – 2002. – № 4 (40). – С. 96-109. 7. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ., 6-е изд. – М.: Дело, 2004. – 784 с.. 8. Коцюба О. Фінансово-промислові групи. Уроки реальні і віртуальні.: Стаття народного депутата України // Віче. - К., 2004. - № 3. - С. 11-17. 9. Новикова С. Международное сотрудничество в области электроэнергетики между Электроэнергетическим советом СНГ и международными организациями, крупными интернациональными компаниями // Право и политика. - М., 2006. - № 7. - С. 53 - 67. 10. Петухов В.Н. Комментарий к закону о финансово-промышленных группах. - М.: Юрид. Дом "Юстицинформ", 2002. - 80 с. - (Б-ка журнала "Право и экономика") 11. Правові проблеми створення та діяльності промислово-фінансових груп в Україні: Моногр. / За заг. ред. М.К. Галянтича. - К., 2005. - 224 с. 12. Природа фірми: походження, еволюція і розвиток / За ред. О.Е. Вільямсона, С.Дж. Вінтера; Пер.Пер. з англ. А.В. Куликова. - К.: А.С.К., 2002. - 336 с. 13. Притикіна О.Л. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник. - Д.: РВВ ДНУ, 2003. - 40 с. 14. Рогач О. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - 720 с. 15. Телешун С.О. "Хроніка становлення українських фінансово-промислових груп. За матеріалами вітчизняних та закордонних ЗМІ". - К.: Центр, 2004. - 96 с. 16. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький та ін. — К.: Таксон, 2001. — 304 с. 17. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: Навчальний посібник / За ред. С.О. Якубовського, Ю.Г. Козака, О.В. Савчука. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с. 18. Транснаціональні магістралі (Транзитні коридори): Бібліогр. покажч. / Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення Секретаріату Верховної Ради України; Національна парламентська бібліотека України. - К., 1997 19. Холленсен С. Глобальный маркетинг – М.: Новое знание, 2004 – 832 с. 20. Шевцов А.І. Україна в геоекономічній парадигмі світу ТНК: Моногр. / А.І.Шевцов, Г.І.Мерніков. - Д.: НІСД, 2004. - 122 с. Якубовський С.О. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій та її вплив на конкурентноспроможність національних економік: Моногр. / Укр. акад. держ. упр. при Президентові України; Одес. регіональний ін-т держ. упр. - О.: ОРІДУ УАДУ, 2002. - 394 с