Концепції творчості в культурології

Содержание:Вступ 3 Концепції творчості в культурології 4 Висновки 8 Список використаної літератури 9

Вступление:Творчість як соціокультурний феномен – глибоко суперечлива. Ця суперечливість полягає не лише в розумінні наявності в ній протилежних начал, а й у тому розумінні, що на певних стадіях історичного розвитку людства вона позитивна, а на сучасній стадії – і негативна. Зародження творчості своїми коренями сягає періоду становлення людини в процесі праці. Творче ставлення до світу походить від предметно-практичної діяльності як головного змісту суспільного буття. Форми творчості і відповідні здібності розвиваються разом із становленням і розвитком самої людини, вони є культурно-історичним продуктом. На кожному новому історичному етапі змінюються поняття творчості в їх глибинних фундаментальних значеннях, які відповідають духові часу. Разом з тим, є і спадкоємне походження понять творчості, на що вказує хоча б той факт, що безліч визначень творчості у найрізноманітнішій сучасній літературі є нічим іншим, як модифікаціями, видозмінами фундаментальних визначень, створених мислителями минулого.

Выводы:З'ясування природи творчості як культурно-історичного феномену дає можливість констатувати: - осягнення таємниці творчості пов'язане з осягненням таємниці особистості. Особистість і творчість нерозривно пов'язані; - розгадку природи творчості слід шукати не лише у зверненні до надприродних сил чи інтуїції, а й у реальних психологічних та пізнавальних процесах свідомості людини. Розгляд творчості як особливого виду реальності, що підкоряється законам діяльності, руйнує уявлення про необ'єктивованість творчих актів, виводить дослідження творчості за межі ірраціонального у сферу культурно-історичної буттєвості людини; - необхідні умови будь-якої творчості - це свобода дій, розвинутість людської індивідуальності, її цінність. Чим повніше забезпечуються ці умови, тим креативніше наповнення діяльності; - для процесу творчості необхідні два фактори: об'єктивний - проблемна ситуація, яка стимулює активність суб'єкта творчості, і суб'єктивний - намагання до перетворення даної ситуації. Творчість завжди є пошук і вихід за межі відомого; - сам процес творчості є вільним самоздійсненням людини у світі. Визначити наявність творчості можна лише через його наслідок, яким виступає конкретний продукт.

Литература:1. Платон.Собрание сочинений : В 4 т. / Общ. ред.: А.Ф.Лосева и др. — М.: РАН.Ин-т философии:— 1993. — 526 с. 2. Спиноза Б..Избранные произведения— Ростов н / Д: Феникс, 1998. — 604с. 3. Кант И.Собрание сочинений : В 8 т. / Под общ. ред. А.В.Гулыги. — 1994. — 543 с.