Фінансові методи захисту інтересів платників податків та напрямки їх вдосконалення

Содержание:Вступ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ 1.1. Особливості сучасного функціонування податкової системи України 1.2. Роль платників податків у податковій системі України 1.3. Проблеми взаємодії платників і податківців: інституційний аспект РОЗДІЛ 2. Аналітична оцінка платника єдиного податку. 2.1. Бухгалтерський облік за спрощеною системою оподаткування. 2.2.Економічна доцільність спрощеної системи оподаткування. 2.3. Основи захисту прав та інтересів платника податку. РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ 3.1. Удосконалення правових гарантій захисту платників податків 3.2. Реформування системи гарантій прав і законних інтересів платників податків Висновок Використана література Додатки

Вступление:Актуальність дослідження. Податкова система – це сукупність податків, зборів та інших обов’язкових платежів і надходжень в бюджет та державні цільові фонди, діючі у встановленому законом порядку. Мета, структура та роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, яка є виключним правом держави, яка здійснює її в країні самостійно, виходячи з завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги й фінансові санкції, а також обов’язки, які є невід’ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги щодо ефективного ведення господарства в країні. Податки є необхідним ланцюжком економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток та зміна форми державного устрою завжди супроводжується перебудовою податкової системи. В сучасному цивілізованому суспільстві податок – основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку та структуру, на стан науково-технічного прогресу. Податки відомі з давніх-давен, ще на початку розквіту людської цивілізації. Їх поява пов’язана з самими першими суспільними потребами. В розвитку форм та методів стягнення податків можна виділити три найбільших етапи. На першому етапі розвитку від стародавнього світу до початку середніх віків держава не має фінансового апарату для визначення та збору податків. Вона лише визначає загальну суму засобів, яку бажає отримати, а збір податків доручає місту або общині. Надто часто вона звертається по допомогу відкупщиків. На другому етапі (XVI – початок XIX ст.) в країні виникає мережа державних установ, в тому числі фінансових, і держава бере частину функцій на себе: встановлює квоту оподаткування, наглядає за процесом збору податків, визначає цей процес більш-менш широкими рамками. Роль відкупщиків податків в цей період ще дуже велика. І, нарешті, третій, сучасний етап – держава бере на себе усі функції встановлення і стягнення податків, так як правила оподаткування встигли відпрацюватися. Регіональні органи влади, місцеві общини відіграють роль помічників держави маючи той чи інший ступінь самостійності. У наш час система оподаткування України являє собою сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів в бюджет та надходжень в державні цільові фонди, що стягуються у встановленому порядку. На сьогодні її стан можна охарактеризувати як створення основ. Здійснюючи дію на економіку, держава, як правило, переслідує наступні основні цілі: • досягнення постійного стійкого економічного зростання; • забезпечення стабільності цін на основні товари та послуги; • забезпечення повної зайнятості працездатного населення; • створення системи соціальної захищеності громадян, насамперед пенсіонерів, інвалідів, багатодітних; • рівновага в зовнішньоекономічній діяльності. Досягнути цих цілей одночасно практично неможливо. Знайти збалансоване співвідношення – це і є головне в економічній політиці держави. Основним інструментом державного регулювання є податкова політика і фінансовий вплив на приватне підприємництво. За допомогою лише економічних регуляторів, властивих ринковому господарству: оподаткування, кредитування, інвестування, держава спонукає приймати бажані варіанти господарської діяльності, що задовольняють суспільні потреби. Через податки, пільги та фінансові санкції, а також зобов’язання і відповідальність, що виступають невід’ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в Україні. Об’єкт дослідження – механізм справляння податків на підприємстві і його вплив на економічні процеси. Предмет дослідження – економічні відносини, які виникають між державою, суб’єктами підприємницької діяльності – платниками податків. Отже, мета дослідження полягає в розвиненні теоретичних положень щодо сутності платників податків та обґрунтувати практичні рекомендації по підвищенню фінансового захисту платників податків. Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання: - визначити і охарактеризувати теоретично-методологічні основи захисту інтересів платників податків; - здійснити аналітичну оцінку платника єдиного податку; - обґрунтувати механізми удосконалення прав і законних інтересів платників податків. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань оподаткування, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Мещерякова О., Коція В., Крисоватого А., Златкіна Б.І., Дьякової І.І., Поддєрьогіна А., Реви Т., Литвиненка Я., Косарчука В., Карпеця О., Єлисєєва А., Підлужного М. та ряду інших. Інформаційною базою дипломного дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань оподаткування в Україні, проекти Податкового кодексу України, офіційні видання Верховної Ради України, матеріали Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, монографічна, періодична, довідкова література, інформаційно-аналітичні бюлетені і огляди, матеріали конференцій, збірники наукових праць. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, у яких досягається вирішення поставлених завдань дослідження. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Проведено дослідження основних аспектів фінансових методів захисту інтересів платників податків та напрямків їх вдосконалення. Основні результати дослідження полягають у наступному: Було визначено, що основним напрямом реформування податкової системи України, починаючи з 1995 р., є зниження податкового навантаження на економіку. Внаслідок послідовних кроків, спрямованих на вирішення цього завдання знижено ставки основних податків – ПДВ з 28 до 20% , податку на прибуток підприємств з 30 до 25%, а також запроваджено плоску шкалу оподаткування доходів громадян за ставкою 15% (з 1.01.2004 р. до 31.12.2006 р. – 13%) і зменшено нарахування на фонд заробітної плати до соціальних фондів. У деяких країнах ЄС також здійснено перехід до пропорційного оподаткування доходів громадян, однак за значно вищою ставкою, зокрема, в Естонії – 24%, в Латвії – 25%, Литві – 33%, Словаччині – 19%. В результаті ставка, за якою справляється податок з доходів фізичних осіб в Україні, знаходиться на рівні значно нижчому, ніж у країнах – членах ЄС. Також в Україні існують найнижчі ставки акцизного збору, зокрема у Франції, Великобританії, Португалії, Німеччині та Мальті акцизний збір на тютюнові вироби становить понад 60% в ціні товару, тоді як в Україні – 15-21%. У ході проведеного дослідження встановлено, що ставка податку на прибуток підприємств є нижчою, ніж у розвинутих країнах – членах ЄС (в середньому 30,1%), але вищою, ніж у країнах – нових членах ЄС (в середньому 20,6%). Ставка ПДВ перевищує середній рівень, як розвинутих країн ( 19,7%), так і країн – нових членів ЄС (19,0%). Податкова система в Україні має й інші особливості порівняно з податковими системами європейських країн. З проведеного дослідження можна сказати, що, незважаючи на численні зміни, що перманентно вносяться до податкового законодавства і спрямовані на вдосконалення податкової системи України, вона не позбавлена серйозних недоліків: Податкова система характеризується, передусім, фіскальною спрямованістю, що є лейтмотивом більшості змін до податкового законодавства. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання. Високе податкове навантаження на виробництво та низьке навантаження на природні ресурси робить її несприятливою для розвитку економіки. Це не сприяє також покращенню позиції країни в податковій конкуренції, особливо виходячи з тих змін, що відбуваються в податкових системах постсоціалістичних країн-нових членів ЄС, де в процесі податкових реформ вдалося знизити податкове навантаження на капітал, так що в 2003 р. в Литві, Естонії та Словаччині він оподатковувався нижчими середніми ефективними ставками, ніж праця та споживання. У результаті проведеного аналізу встановлено, що нормативно-правова база оподаткування в Україні є складною неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми – недостатньо узгодженими, а інколи й суперечливими. Чимало норм мають неоднозначне тлумачення при їх застосуванні, що негативно позначається на діяльності підприємницьких структур, знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів. У справжньому дослідженні встановлено, що принциповим недоліком податкового законодавства є існування економічно необґрунтованих розбіжностей в підходах до визнання та оцінки доходів і витрат для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток і ПДВ та нормативно – правовою базою бухгалтерського обліку в частині розрахунку фінансового результату, що унеможливлює складання декларації про прибуток підприємств за даними бухгалтерського обліку. Ми побачили, що податкова система України є дорогою в адмініструванні. Також недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призводить до втрати об’єкта (бази) оподаткування в частині податку з доходів фізичних осіб. Недосконалою є система формування коштів соціального призначення, що базується на досить високих ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерел фінансування (основний фінансовий тягар несуть роботодавці, а найманими робітниками фінансується значно менша частка загальних надходжень). Можна констатувати, що платник податків – найвища цінність цивілізованого суспільства, оскільки саме від чесного платника залежить фінансова стабільність держави. Податки не сплачують з ініціативи самих платників. Немало людей не реагують на заклики добровільно додержуватися правових норм, дехто ніколи і не жив у відповідності з ними. В реальній суспільній практиці, коли мова заходить про фінансові інтереси національного масштабу і державної ваги, самоплив недопустимий. Великодушність і поблажливість в оподаткуванні недоречні. З проведеного дослідження можна сказати, що роль платників податків полягає в розумінні й виконанні ними своїх податкових зобов'язань. Представлення місії податкового управління саме в цій якості не тільки визначає його роль, але й відображає відповідно очікування громадськості. Тому метою управління буде виступати забезпечення безперервного циклічного процесу, що протікає в податкових органах і приводить до підвищення ефективності використання адміністративних ресурсів. В умовах перехідної економіки становище платників податків залежить від таких інституційних чинників, як неефективність демократичних інститутів, слабкий захист власності і контрактів, корупція, проведення фіскальної політики на користь вузьких кіл суспільства, неадекватне регулювання підприємницької діяльності тощо. За таких умов природною є реакція платників податків у вигляді опортуністичної поведінки, коли вони сприймають податки як покарання. Проблема полягає в тому, що внаслідок погіршення сплати податків виникає ситуація соціально неефективної сталої рівноваги. Отже, нами з’ясовані теоретичні підходи оптимальної стратегії поведінки контролерів і запропоновані рекомендації відносин між інститутами контролерів і платни¬ків для вирішення „проблеми сумісності”. Однак при цьому залишаються відкритими для науки питання залежності раціональ¬ного вибору платника та оберненим потоком суспільних благ; вплив на вибір поведінки платника дій посередників, зовнішніх і внутрішніх витрат, що безпосередньо визначають рішення платити або „ухилятися”. Отже, у результаті всебічного вивчення теорії і практики податкової системи України можна стверджувати, що на сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись. Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за короткий час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Ми побачили, що в Україні розроблено і відображено (хоча й далеко не досконало) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою. Багато чого було зроблено, але є й що робити надалі

Литература:1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2005. – № 3. – С. 20–27. 2. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине // Эко¬но¬мика Украины. – 2006. – № 8. – С. 11–19. 3. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Д.Э. Лекции по экономической теории государственного сек¬тора. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 831 с. 4. Бетіна Н. Податковий закон ухвалено, але у якому вигляді? // Дзеркало тижня, 2004, № 5. – С. 14. 5. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – К.: МП „ИТЕМ лтд”, СП „АДЕФ-Украина”, 1999. – 534 с. 6. Бродский Б.Е. Теневые структуры и виртуальные „ловушки”: модели неформаль¬ного сектора в переходных экономиках // Экономический журнал ВШЭ. – 2006. – № 4. – С. 433–453. 7. Бюджетний кодекс України. – К.: Атіка, 2003. – 80 с. 8. Вдовиченко М.І. Про ефективність податкової системи в Україні // Фінанси Украї¬ни. – 2006. – № 3. – С. 99–108. 9. Вітлинський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 320–322. 10. Вітлінський В.В. Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний Я.С. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 198–202. 11. Все про оподаткування // Галицькі контракти, 2004, № 47. – С. 5. 12. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посібник. – К.: Знання. – 2003. – С. 80. 13. Геєць В. Бюджетна політика в Україні: проблеми і перспективи // Дзеркало тижня, 2004, № 5. – С. 4-5. 14. Гутник А., Лысенко В. Условия (факторы) оказывающие влияние на степень латент¬ности уклонений от уплаты налогов // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2005. – № 12. – С. 3–11. 15. Деркач Н. Н. Гордєєва Л. П. Бюджет України. – Д.: Сфера, 2006. – 54 с. 16. Дьякова І. І. Податки та податкова політика України. – К. Наукова думка, 2004. – 112 с. 17. Дягтерев А., Маликов Р. Коррупционная основа административных барьеров // Вопро¬сы экономики. – 2006. – № 11. – 78–88 с. 18. Єлисєєв А., Підлужний М. Податкове планування. Мінімізація податків законними способами. – Л.: Центр Бізнес-Сервісу, 2003. – 320 с. 19. Єпіфанова А. О., Сало. І. В., Дьякова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник – К.: Наукова думка, 2005. – 154 с. 20. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями). 21. Захаров В.Б. Основи системного аналізу об’єктів і процесів. – К.: КНУБА, 2004. – 95 с. 22. Златкін Б. І. Податкам – стимулюючу роль // Економіка України, 2006, № 2. – С. 14-15. 23. Илларионов А. Уровень государственной нагрузки на экономику и темпы ее развития // Вопросы экономики. – 2007. – № 1. – С. 4–20. 24. Інформаційний довідник. Розвиток та модернізація Державної податкової служби України. – 2005. – № 2. – 132 с. 25. Карпець О. Свято податкопатології // Дзеркало тижня, 2004, № 13. – С. 17. 26. Карпець О. Що нового у податках ? // Дзеркало тижня, 2004, № 13. – С. 8. 27. Конституція України. – Київ: Юрінком, 1996. – 80 с. 28. Корнаи Я. Чесность и доверие в переходной экономике // Вопросы экономики. – 2005. – № 9. – С. 4–7. 29. Косарчук В.П. Система оподаткування в Україні. Методичний посібник. – К: ДПА, 2003 р. – 114 с. 30. Косарчук В.П., Ляхович В.А. Податки України. – К.: ДПА України, 2006. – 118 с. 31. Коцій В. Податки в майбутньому: базу розширюємо, пільги скорочуємо // Фінансова Україна, 2006, № 4. – С. 14. 32. Крисоватий А. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України, 2005, № 1. – С. 10. 33. Курс лекцій з питань оподаткування // Бібліотека Вісника податкової служби України. – 240 с. 34. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник. – К.:МАУП, 2003. – 224 с. 35. Лондарь С.Л. Моделі прийняття рішень з проблем вдосконавлення податкової політики в умовах ринкової трансформаційної економіки України. – Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. – 274 с. 36. Марченко С. Вплив державних запозичень на інвестиційну складову системи держави // Вісник НБУ. – 2003. – № 11. – С. 56–59. 37. Мельник В. До питання про податки // Фінанси України, 1999, № 10. – С. 12-13. 38. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – І.: АДПСУ, 2006. – 362 с. 39. Мельничук В. Почти детектив: Сколько дней было в прошлом бюджетном году // Зеркало недели. – 2004. – № 4 (479). – С. 1,8. 40. Мещерякова О. Податкові системи розвинутих країн світу // Справочник – М. Фонд "Правова культура" – 2006. – 40 с. 41. Несплата податків – проблема державної ваги. // Фінанси України. – 2007. – №3. – С. 3–8. 42. Нуреев Р., Олейник А., Латов Ю. Институциональные аспекты рыночного хозяй¬ства: Уч-метод. пособие / Под ред. Р. Нуреева // Вопросы экономики. – 2006. – № 5. – С. 115–137. 43. Опарін В., Федосов В. Концептуальні основи фінансової стратегії економічного зростання // Економіка України. – 2005. – № 2. – С. 10–20. 44. Панасюк Б. Податковий кодекс-барометр становища суспільства // Економіка України. – 2005. – № 12. – С. 12–20. 45. Панасюк В.М. Ковальчук Є.К. Бобрівець С.В. Податковий облік: Навчальний посібник. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 260 с. 46. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2006 р. м. Львів. – Л.: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 227 с. 47. Рева Т.М. Податковий менеджмент: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 282 с. 48. Рикардо Д. Начало политической экономии и налогового обложения. – М.: Наука, 1955. – С. 114. 49. Семенов В. Налоги. // Финансы, 2001, № 9. – С. 25. 50. Скрипник А., Беляев В. Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан // Економіст. – 2003. – № 10. – С. 40–43. 51. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52–59. 52. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки: (аспекти моделювання): Монографія. – Ірпінь, 2002. – 312 с. 53. Скрипник А.В. До питання про державне регулювання економіки // Фінанси Украї¬ни. – 2003. – № 6. – С. 86–94. 54. Соколов А. Теория налогов. – М.: Наука, 1928. – С. 44. 55. Соколовский Д.Б. Использование теоретико-игрового подхода при анализе пробле¬мы платежей // Вісник ДонНУ. Сер. В., Економіка і право. – 2004. – № 1–2. – С. 20–28. 56. Соколовська А. До стратегії реформування податкової системи України // Дзеркало тижня, № 13 (592) Субота, 8 - 14 Квiтня 2006 року. – С. 4-5. 57. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 624 с. 58. Стиглиц Дж. Куда ведут реформы // Вопросы экономики. – 2006. – № 7. – С. 10–30. 59. Суторіна В. М., Федосов В. М., Андрушенко В. А. Держава, податки, бізнес. – К.: Либідь, 2002. – 117 с. 60. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Податки. Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 432 с. 61. Твердомед А. Податкова реформа: кому потрібна однозначність // Дзеркало тижня, № 2 (631), 20 - 26 Ciчня 2007 року. – С. 5-6. 62. Терьохін С. ПДВ очікують зміни // Вісник податкової служби, 2006, № 8, 10, 11. – С. 14-15, 20, 21. 63. Тимошенко Ю., Турчинов О. Основні напрямки удосконалення системи оподаткування в Україні. – К.: Либідь, 2005. – 78 с. 64. Тиндюк М. Податки – це синонім держави // Щоденна всеукраїнська газета, №190, 2005. – С. 20. 65. Тривус А. Налоги как орудие экономической политики. – М.: Наука, 1925. – С. 32. 66. Тургенев Н. Опыт истории налогов. – М.: Наука, 1937. – С. 40. 67. Федосов В.М., Опарін В.М., П’ятаченко Г.О. та ін. Податкова система в Україні: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – С. 164-165. 68. Федько В. Проблеми мобілізації доходів бюджету // Вісник податкової служби, 2006, № 11. – С. 25. 69. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с. 70. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с. 71. Фінансовий менеджмент /За ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. –К.: ЦУЛ, 2002.– 496 с. 72. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Податкова система України. Посібник. – К: Академія, 2005. – 672 с. 73. Чернявський С.М. Розробка i обґрунтування заходів з підвищення ефективності податкової системи України. – К.: Либідь, 2006. – 50 с. 74. www.dpa.com.ua 75. www.dps.km.ua 76. www.podatki.net.ua