Управління фінансовими ризиками в банку

Содержание:Вступ 3 1. Теоретичні основи управління фінансовим ризиком банку 5 1.1. Сутність та класифікація фінансових ризиків банку 5 1.2. Методи управління фінансовим ризиком банку 15 2. Діагностика стану управління фінансовими ризиками ВАТ КБ «Хрещатик» 28 2.1. Аналіз організації та методологічного забезпечення управління фінансовими ризиками банку 28 2.2. Аналіз інформаційного забезпечення управління фінансовими ризиками банку 36 2.3. Аналіз рівня фінансового ризику банку 55 3. Удосконалення управління фінансовими ризиками ризиком банку 61 3.1. Побудова матриці лімітів по фінансовим ризикам банку 61 3.2. Удосконалення інфраструктури фінансових ризиків банку 67 Висновки 73 Перелік використаних джерел 76 Додатки

Вступление: Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі повинне приділятися комплексному аналізу банківських ризиків. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів. У той же час успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах багато в чому залежить також від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи рішення виникаючих проблем. Таким чином, комплексний аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту. Банки як комерційні підприємства працюють заради одержання прибутку. Аналіз їхньої прибутковості (як складового аналізу банківської діяльності) дозволяє судити як про положення самих банків, так і про загальну економічну ситуацію в країні. Прибутковість і рівень ризику банків мають значення не тільки для самих банків, але і для всієї країни, тому що банкрутство банків спричиняє збитки його клієнтів (депонентів): підприємств і населення. Банкрутства банків негативно позначаються на господарській діяльності всіх економічних суб'єктів, що в підсумку відбивається і на добробуті суспільства (знижуються такі макроекономічні показники, як валовий внутрішній продукт, життєвий рівень населення країни й ін.). Таким чином, стабільність економіки країни багато в чому залежить від фінансової стійкості банківських установ, що, у свою чергу, досягається завдяки постійного комплексного і всебічного аналізу ризиків у банківської діяльності. Тим часом саме ці питання не знайшли дотепер ґрунтовного та всебічного висвітлення в теорії і практичних розробках. Методологічне і прикладне значення зазначеної проблеми, а також необхідність рішення ряду практичних питань обумовили вибір теми даної роботи, її цільову спрямованість і методи дослідження. Об’єкт дослідження: ВАТ КБ «Хрещатик» Предмет дослідження: діяльність банку в галузі управління фінансовими ризиками. Мета дослідження – провести дослідження особливостей управління фінансовим ризиком комерційного банку; провести аналіз та відбір критеріїв оптимізації кредитного портфелю банка; визначити можливі шляхи по підвищенню прибутковості та зниженню ризику кредитного портфелю банка. Основними завданнями, які вирішувалися в ході роботі були наступні: - визначення сутності та основних методологічних принципів управління фінансовими ризиками банку; - розгляд основних аспектів управління фінансовими ризиками у комерційному банку; - визначення ступеню ефективності існуючої системи управління фінансовими ризиками; - узагальнення провідного досвіду формування ефективності системи управління фінансовими ризиками у комерційних банках; - розробка моделі управління банківськими ризиками та визначення доцільності її впровадження у діяльність комерційного банку. При розробці теоретичних питань були використані методичні, інструктивні і нормативні матеріали Національного банку України (НБУ), праці закордонних і українських економістів, а також провідних наукових центрів нашої країни по досліджуваній проблемі. Спрямованість дослідження визначалася сучасними вимогами до функціонування комерційних банків в умовах ринкової економіки.

Выводы:Управління фінансовими ризиками розглядається як один з найважливіших напрямків, підвищення надійності комерційних банків. Оскільки кожна країна, вирішуючи цю проблему шукає власні методи, критерії оцінювання кредитного ризику, а також джерела формування резервів, то доцільно розглянути зазначені питання на прикладі української банківської системи, порівнявши вітчизняний досвід із зарубіжним. Рівень кредитного ризику визначається за такими ознаками: оцінка фінансового стану позичальника; додержання ним графіка погашення основної суми кредитної заборгованості та відсотків за нею. Методику аналізу та оцінювання фінансового стану позичальника кожний банк розробляє самостійно з урахуванням вимог та рекомендацій НБУ, основних положень своєї кредитної політики та конкретних економічних умов. Критерії оцінювання фінансового стану позичальника та методика його визначення документально фіксуються банком в окремому положенні, яке затверджується його Правлінням. Аналіз особливостей управління фінансовими ризиками був проведений на матеріалах ВАТ КБ «Хрещатик» Аналіз структури кредитів, наданих ВАТ «Хрещатик» суб'єктам господарювання, по групам ризику в 2006 році довів, що найбільшу питому вагу займали кредити під контролем (43,0% або 159377 тисяч гривень) і стандартні (34,3% або 127131 тисяч гривень) кредити в загальному обсязі виданих позичок. Значна питома вага проблемних кредитів у структурі наданих кредитів вказує на наявність недоліків у роботі банку при здійсненні кредитних операцій. Це можуть бути: — недостатньо повна оцінка фінансових можливостей клієнта внаслідок недоліку або невисокої якості інформації, використаної для аналізу; — помилки в оцінці вартості і рівня ліквідності матеріальних і інших активів, що є забезпеченням кредиту; недогляду при здійсненні моніторингу. Банку варто продовжувати розвивати застосування лімітованих видів кредиту, зокрема, кредитній лінії й овердрафта як один зі способів зниження кредитного ризику. Крім того, дані види кредитів значно спрощують і удосконалять організацію кредитних відносин. Вони мають наступні переваги: — економія витрат коштів і часу, зв'язаних з оформленням звичайних позик; — оплата клієнтом тільки фактичного користування кредитом у зв'язку з щоденним нарахуванням відсотків на суму непогашеного кредиту; — можливість періодичного перегляду порядку надання послуг по овердрафті при збільшенні або зменшенні числа пільг; — загальна економія коштів у наслідок короткочасного і перехідного характеру кредиту. Формування якісного кредитного портфеля банку має вирішальне значення для його рентабельної роботи і надійності як партнера у фінансово-господарській діяльності. Тому банку рекомендується: 1.При оцінці кредитоспроможності позичальника оперувати не тільки даними фінансової звітності за минулий період, але і показниками, що характеризують перспективи його діяльності, і даними “неформальної” інформації. 2.Розвивати застосування лімітованих видів кредиту, зокрема, кредитній лінії й овердрафта, що дозволити знизити не тільки ступінь кредитного ризику, але і скоротити операційні витрати банку. 3.Диверсифіцировати ризик за допомогою використання консорціумного кредитування. 4.Розвивати технічне кредитування, а також поліпшити якість забезпечення кредитів, зокрема, обмежувати використання як заставу товарів в обігу, що дозволити знизити долю проблемних кредитів і поліпшити якість кредитного портфеля в цілому. 5.У забезпечення кредиту приймати тільки ліквідні застави, а також поручительства і гарантії надійних і стійких контрагентів, банків і інших юридичних осіб. 6.Контролювати цільове використання виданих кредитів і недопущення кредитування тих заходів клієнта, що мають невиправдано високий ступінь ризику або сумнівні цілі. А впровадження нових кредитних інструментів дасть можливість ще більше розширити банку комплекс наданих послуг.

Литература:1. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 07.12.2000, №2121-14 2. Про Національний банк України. Закон України від 20.05.1999, № 679-14 3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Затверджена Постановою НБУ № 841/2032 від 28.08.2001 р. 4. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджена Постановою НБУ № 141 від 14.04.98 р. 5. Про кредитування. Положення НБУ. Затверджено Постановою НБУ № 246 від 28.04.95 р. (зі змінами та доповненнями). 6. Положення про порядок формування i використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за позиками комерцiйних банкiв Затверджено Постановою Правління НБУ від 29.09.1997 р. № 323 7. Ориентировочная методика анализа кредитоспособности предприятия - заемщика, Сбербанк Украины, департамент кредитных вложений, от 18.08.99 г. № 04/ 2-15 /- 3527. 8. Положення про оцiнку фiнансового стану позичальника. Затверджено Постановою Правління Державного Ощадбанку Украини від 20.12.1999 р. 9. Рекомендации по краткосрочному и долгосрочному кредитованию – Ощадбанк України, управління короткострокових кредитних вкладень, 2000 р. 10. Безопасность банковских операций . Оценка и минимизация рисков. - К.: Институт банкиров., 2001, 833 с. 11. Варлавен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. – Вашингтон,1993. 12. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.:ТОВ ”Борисфен-М”,2001. – 336с. 13. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і способи його вимірювання:Підручник. – К.:ІЗМН,1996. – 400с. 14. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В. Інтелектуалізована кількісна оцінка кредитоспроможності позичальника.//Фінанси України.-2000, №6, с.5. 15. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В. Кредитний ризик та його врахування при обчисленні ставки відсотка.//Банківська справа. –1997, №5, с.63. 16. Вступ до банківської справи / За ред. М.В.Савлука. – К.: Лібра- 1998–344 с. 17. Дзюблюк О. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків.//Вісник НБУ. – 1998, №9, с.55. 18. Довгорук П. Методи оцінки кредитного ризику в банках.//Інформаційний бюллетень Мінстат України. – 2001, №11-12, с.24. 19. Єпіфанов А., Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку.//Банківська справа. – 2001, №5, с.39. 20. Жабська І. Фінансовий стан комерційних банків України за несприятливих умов діяльності.//Вісник НБУ. – 1998, №11,с.33. 21. Заруба А.І. Кредитнi ризики та iх врахування в банкiвськiй практицi // Банкiвська справа, №2, 2001, с.11-20. 22. Зозуля Т.О. Визначення якості активів комерційних банків.//Фінанси України. – 1998, №7, с.107. 23. Іванова Т. Ризики за активними операціями комерційного банку і його прибутковість.//Вісник НБУ. – 2001, №12, с.40. 24. Карась Л; Конторовш В. Кредитный риск в банковском менеджменте// Хозяйство и право. - 2000. - № 11. 25. Кирисюк Г.М., Ляховский B.C. Оценка банком кредитоспособности заемщика//Деньги и кредит. - 1999. - № 4. 26. Коммерческие банки. / Рид Э, Коттер Р., Гилл Э., пер. с англ., под ред. В.М. Усоскина, 4-е изд. – М.: СП "Космополис", 1999 27. Короткострокове кредитування : сучаснi форми / За ред. Н.М. Дубовика – К.: Институт банкиров, 2001, 717 с. 28. Корякін І. Розподіл функцій у кредитному підрозділі.//Вісник НБУ. – 1998, №10, с.42. 29. Костюченко В.Формування резервів для покриття кредитних ризиків.// Вісник НБУ. – 1999, №2, с. 43. 30. Кушуев А.А. Показатели платежеспособности и ликвидности в оценке кредитоспособности заемщика // Деньги и кредит. - 2001 - № 12. 31. Ларионова И. Банковские риски // Деньги и кредит. - 2001 - № 12. 32. Ларионова И. Кредитные риски // Экономика и жизнь. - 1999 - № 41. 33. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учебное пособие для ВУЗов. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 2001 34. Марьин С. Управление кредитными рисками -основа надежности банка // Экономика и жизнь. - 2000. -№ 23. 35. Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок.//Банківська справа. – 2002, №1, с.24. 36. Мейер Ж.А. Коэффициент Кука: основные аспекты // Деньги и кредит. - 2000. - № 7. 37. Овчаров А.О. Организация управления рисками в коммерческом банке//Банковское дело, 1998, №1, с.21-25. 38. Олексієнко В.П.та ін. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. - К.:Козаки - 1999– 164 с 39. Олексієнко С. Управління ризиками в системі банківського менеджменту.//Банківська справа. – 1998, №2, с.24. 40. Райс Т., Койлі Б. Фінансові інвестиції та ризик – К.: ВНV , 1999, 412 с. 41. Рибай О.Й., Табачук Г.П., Хміль Л.М. Сучасні операції комерційних банків – К.: Знання - 2001– 320 с 42. Святко С.А. Проблемні кредити та їх вплив на доходність банку.//Фінанси України. – 2001, №2, с.75. 43. Севрук В. Г. Банковские риски. — М.: «Дело ЛТД», 1999 44. Сігайов А. До питання регулювання банківських ризиків.// Економіка України. – 1998, №5, с.32. 45. Сусіденко В.Г., Коваль Л.С. Внутрішньобанківський контроль у системі кредитного ризик-менеджменту.//Фінанси України. – 1998, №6,с.114.