Закон України про захист інформації в автоматизованих системах

Содержание:Вступ  3 1. Нормативно-правове регулювання захисту інформації в автоматизованих системах        6 Висновки       11 Література      12

Вступление:Науково-технічна революція останнім часом прийняла грандіозні масштаби в області інформатизації суспільства на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, зв'язку, а також сучасних методів автоматизованої обробки інформації. Застосування цих засобів і методів прийняло глобальний характер, а створені при цьому інформаційно-обчислювальні системи й мережі стають глобальними як в територіальному вимірі, так і в масштабах охоплення технологій процесів збору, передачі, накопичення, зберігання, пошуку, переробки інформації та її використання. Інакше кажучи, людство вступило в стадію створення й використання цілої індустрії переробки інформації. У сучасному світі інформаційний ресурс став одним з найбільш потужних важелів економічного розвитку. Володіння інформацією є запорукою успіху в будь-якому виді бізнесу. Монопольне володіння певною інформацією виявляється найчастіше вирішальною перевагою в конкурентній боротьбі й визначає, тим самим, високу ціну "інформаційного фактора". Широке впровадження персональних ЕОМ вивело рівень "інформатизації" ділового життя на якісно новий щабель. Нині важко уявити собі підприємство, які не були б озброєне сучасними засобами обробки й передачі інформації. В ЕОМ на носіях даних накопичуються значні обсяги інформації, що найчастіше носять конфіденційний і секретний характер для її власника. На сьогодні характерними і типовими стають наступні особливості використання обчислювальної техніки: - зростаюча питома вага автоматизованих процедур у загальному обсязі процесів обробки даних; - зростаюча важливість і відповідальність рішень, прийнятих в автоматизованому режимі й на основі автоматизованої обробки інформації; - концентрація інформаційно-обчислювальних ресурсів;  - накопичення на технічних носіях величезних обсягів інформації, до того ж для багатьох видів інформації стає все більш важким (і навіть неможливим) виготовлення немашинних аналогів (дублікатів). - інтеграція в єдиних базах даних інформації різного призначення й різного характеру;  - тривале зберігання великих масивів інформації на машинних носіях. - безпосередній й одночасний доступ до ресурсів великої кількості користувачів різних категорій і різних установ; - інтенсивна циркуляція інформації між компонентами автоматизованих систем, у тому числі й розташованих на великих відстанях одна від одної; - зростаюча вартість ресурсів автоматизованих систем. Однак створення індустрії переробки інформації, даючи об'єктивні передумови для грандіозного підвищення ефективності життєдіяльності людства, породжує цілий ряд складних і масштабних проблем. Однієї з таких проблем є надійне забезпечення збереження інформації, що до речі неможливе без існування відповідної нормативно-правової бази. Раніше проблема захисту інформації вирішувалася досить ефективно застосуванням в основному організаційних мір. До них ставилися насамперед  режимні заходи, охорона, сигналізація й найпростіші програмні засоби захисту інформації. Ефективність використання зазначених засобів досягалася за рахунок концентрації інформації на обчислювальних центрах, як правило автономних, що сприяло забезпеченню надійного захисту відносно дешевими засобами. Поява у величезних кількостях дешевих персональних комп'ютерів і побудованих на їхній основі локальних і глобальних національних і транснаціональних мереж ЕОМ призвело до того, що інформація перестала концентруватись в автономних локальних центрах обробки і зберігання інформації. До того ж використання комутованих, виділених, супутникових каналів зв'язку, створення високоефективних систем розвідки та промислового шпіонажу, загострило ситуацію із захистом інформації. Проблема забезпечення необхідного рівня захисту інформації виявилася (і це предметно підтверджено як теоретичними дослідженнями, так і досвідом практичного рішення) досить складної, потребуючої для свого рішення не просто здійснення деякої сукупності наукових, науково-технічних й організаційних заходів і застосування специфічних засобів і методів, а створення цілісної системи організаційних заходів і застосування специфічних засобів і методів захисту інформації, і, насамперед, створення нормативно-правової бази в цій сфері.

Выводы:Розглянутий Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" вкрай необхідний на сучасному етапі розвитку суспільства, так як інформація стає найважливішим стратегічним фактором як в житті суспільства. Закон чітко визначає всі терміни. В той же час, слід звернути увагу і на деякі недоліки і недоречності Закону, а саме: - Стаття 7 Закону зобов’язує власника системи, яка використовується для обробки інформації з іншої системи, забезпечувати захист такої інформації в порядку та на умовах, що визначаються договором, який укладається між власниками систем. Логічним здається необхідність в договорі третьої сторони - власника інформації, що Законом не передбачено. - Тією ж статтею визначено, що власник системи,  яка використовується для обробки інформації з  іншої  системи,  повідомляє  власника  зазначеної  системи  про  виявлені факти несанкціонованих дій щодо інформації в системі. Доцільним слід було б передбачити і повідомлення власника інформації. - Закон чітко визначає, що право розпоряджатися інформацією іншим особам підтверджується відповідним договором або дорученням власника, в той же час не визначає чітких вимог до договорів або доручень, що залишає лазівки для порушення цього Закону.

Литература:1. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах” 5.07.1994. 2. Айламазян А. К., Стась Е. В. Информатика и теория развития. – М., 1989. 3. Апшер В. Опасности “всемирной паутины”. – Конфидент, 1996, № 5. 4. Батурин Ю. М., Жодзишский А. М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. – М., 1989. 5. Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных: развитие, итоги, перспективы. – Зарубежная радиоэлектроника, 1993, № 3, c. 3-22. 6. Андрощук Г.А., Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны. – Монография. – К.: Издательский Дом «Ин Юре», 2000. – 400 с. 7. Климчук сергій. Проведення порівняльного аналізу законодавства у сфері інформації з обмеженим доступом України та країн-членів НАТО. – Юридичний журнал, №11.2006 8. Сборник примеров и задач Excel С. М. Лавренов, «Финансы и статистика» 2003 Москва 9. Microsoft excel 2002 Разработка приложений А. Гарнаев, «БХВ-Петербург» 2004 Москва 10. Інформатика.   Комп'ютерна   техніка.   Комп'ютерні технології. Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. O.I. Пушкаря. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002.