Маркетинговий підхід до управлянні організацією у сфері охорони здоровя

Содержание:ВСТУП 3 1. Визначення злочинності. Вибір злочинності. 5 2. Кількісні та якісні показники злочинності. 10 3. Стан та основні тенденції злочинності 21 на сучасному етапі розвитку України. 21 ВИСНОВКИ 29 Список використаної літератури 31

Вступление:Кількість злочинів, що вчиняються особами, за останні роки значно зросла і охоплює всі види злочинів і сфери злочинної діяльності. Злочинна діяльність являє собою підвищену суспільну небезпеку, адже в процесі її здійснення об`єднуються зусилля кількох осіб з метою досягнення злочинних наслідків, які є більш значними, ніж у результаті дій однієї особи. Вивчення злочинної діяльності ще не призвело до створення загальноприйнятної концепції злочинності, адже не збігаються цілі та завдання, що стоять перед різними науками, які вивчають ти чи інші аспекти даного явища. Рівень злочинності при вчиненні різних злочинів неоднаковий, а отже, це є проблемою, яка потребує глибокого кримінологічного дослідження. Недостатнє дослідження кримінологічних аспектів злочинності чи їх помилкова інтерпретація позначаються на якості кримінально-правового регулювання. Злочинність сама по собі повинна стати об`єктом наукового аналізу і застосування необхідних заходів щодо її попередження. Злочинність – це одна з найгостріших проблем суспільства. Згідно з результатами опитування громадської думки, проведених в останні десятиріччя, люди багатьох країн світу, в тому числі і України ставлять її за значимістю на друге – трете місце після проблем економічного характеру. Злочинність – є одним з центральних об’єктів дослідження науки кримінології. За своєю суттю злочинність – явище негативне, що заподіює шкоду як суспільству в цілому, так і конкретним його членам. Крім того, злочинність – це соціально-правове явище, тому що маса злочинності складається із суми скоєних у даному суспільстві і в даний період часу злочинів. Однак, слід зауважити, що злочинність є не проста сума скоєних злочинів, а явище, що має свої закономірності існування, внутрішньо суперечливе, пов'язане з іншими соціальними явищами, часто ними визначається. Метою написання теми даної курсової роботи є дослідження поняття злочинності та основних її тенденцій на сучасному етапі розвитку України. Відповідно до мети завданнями при написанні роботи є: 1) визначити сутність особливості злочинності; 2) показати кількісні та якісні показники злочинності; 3) проаналізувати стан та динаміку злочинності на сучасний період в Україні. Об`єктом дослідження є злочинність як соціально-правове явище, яке змінюється і охоплює сукупність злочинів, що вчинені в суспільстві за певний період і характеризуються певними кількісними та якісними показниками. Предметом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час вчинення, виявлення та запобігання злочинам.

Выводы:Отже, злочинність - це історично мінливе, соціальне й кримінально-правове явище, що являє собою систему злочинів, скоєних у певній державі (регіоні) в певний період. При кримінологічному вивченні злочинності виявляються: - ступінь її загальної поширеності та загальної небезпеки в конкретних умовах місця й часу, з метою оцінки її стану і тенденцій, визначення напрямків боротьби зі злочинністю; - соціальні характеристики злочинності, що вказують на особливості її породження та функціонування (мотивація, соціальна спрямованість, соціально-групова, соціально-галузева, соціально-територіальна поширеність), з метою розробки конкретних запобіжних заходів; - власні, внутрішні характеристики злочинності (стійкість, активність, організованість), з метою вдосконалювання правоохоронної діяльності та заходів попередження рецидиву злочинів, посилення організованих основ у злочинності. Злочинність виявляється в сукупності злочинних діянь, вчинених на конкретній території за певний період. Злочинність має також правову характеристику, оскільки коло злочинів, з яких вона складається, визначається чинним кримінальним законодавством. Тому криміналізація або декриміналізація тих чи інших діянь суттєво впливає на всі показники злочинності. Злочинності притаманні свої кількісні і якісні показники. Кількісні показники відображають стан; рівень та динаміку злочинності. Якісні показники – структуру, географію, топографію, характер злочинності. Стан злочинності – це абсолютна кількість злочинів і осіб які їх скоїли за певний відрізок часу і на певній території. Рівень злочинності доцільно використовувати лише в аналізі стану злочинності та її динаміки в межах одного регіону, оскільки їх неможливо порівняти з відповідними показниками в інших регіонах через те, що вони однобічні, тобто враховують географічні та часові межі, проте не враховують чисельності населення регіону. Коефіцієнт злочинності – це кількість зареєстрованих злочинів на населення певного регіону (країна, область тощо), яке досягло віку кримінальної відповідальності. Ціна злочинності – це економічні, соціальні, моральні, фізичні та інші шкідливі наслідки вчинених злочинів. Динаміка злочинності – кримінологічна категорія, що означає зміни у стані, структурі, характері, географії злочинності, що відбулася протягом певного періоду, тобто це зміна якісних і кількісних показників. Географія злочинності – це поширення злочинності на певній території, що характеризується кількісними та якісними показниками злочинності в різних регіонах. Структура злочинності – це внутрішня властива їй ознака яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території. Характер злочинності визначається кількістю тяжких злочинів у структурі злочинності, а також тим, яка характеристика особистостей тих, хто скоює злочини. За результатами діяльності органів внутрішніх справ у 1 півріччі 2008 року зменшилася кількість зареєстрованих умисних вбивств, умисних тяжких тілесних ушкоджень, у т.ч. тих, що спричинили смерть потерпілого, розбоїв, грабежів, разом з тим з початку 2008 року скоєно менше вимагань, шахрайств, фактів торгівлі людьми, утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Литература:1. Указ Президента України „Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки” від 25 грудня 2000 року N 1376/2000. 2. Актуальні проблеми латентної злочинності: Автореф. дис. канд.юрид. наук: 12.00.08 / В.Ф. Оболенцев / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого.. — Х., 2001. — 19 с. 3. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2002. — 296 с.19. 4. Антипов В.І. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с. 5. Зеленський А.Ф. Кримінологія: Курс лекцій, - Харків, 1996. – с.84. 6. Криміногенна ситуація в Україні: Звіт МВС України. — К., 2008. — С. 14—15. 7. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. –К.:Юрінком Інтер, 2001. -352 с. Кн.1. 8. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. –К.:Юрінком Інтер, 2001. -480 с. Кн.2. 9. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінологічно-правове дослідження. - К., 2000. - 280 с. 10. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. — К., 1997. — 167 с. 11. Кримінологія і профілактика злочинів. Загальна частина: Курс лекцій / Ю.В.Александров, А.П. Гаврилишин, В.Г. Лихолоб. – К., 1996. – с.15. 12. Я.Ю. Кондратьєв. Курс кримінології. Київ Юрінком Інтер, 2001. – с.53.