Місце юридичної деонтології у системі наукових знань і що значить здійснювати правосуддя

Содержание:ВСТУП 3 1. Місце юридичної деонтології у системі наукових знань 5 2. Що значить здійснювати правосуддя? 11 ВИСНОВОК 15 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 16

Вступление:Метою написання моєї контрольної роботи є : - дослідження та вивчення поставлених питань; - перегляд та дослідження великої кількості літератури, що стосується цієї теми; - вміння застосовувати набуті знання на практиці Як відомо, термін "деонтологія" грецького походження, що в перекладі означає науку про належне. Крім того, цим терміном інколи позначають розділ етики, в якому вивчаються проблеми обов'язку людини, сфера належного (того, що повинно бути), вивчаються усі форми моральних вимог до життєдіяльності людини та відношення між ними. Слід додати, що юридична деонтологія як наука знаходиться у тісному контакті та взаємодії з іншими юридичними науками, використовує їх досягнення для дослідження власного предмету. Використовуються також знання неюридичних наук педагогіки, психології, соціології, без чого не уявляється можливим отримати і узагальнити об'єктивні результати дослідження. Наприклад, розробляючи практичні рекомендації для системи кадрової підготовки спеціалістів, реорганізації юридичної освіти або системи правового виховання, слід користуватися положеннями не тільки педагогіки та психології, а також досягненнями конституційного права, філософії права, теорії права тощо. Поряд з наукою "юридична деонтологія" існує однойменна навчальна дисципліна, яка цілком спирається на досягнення науки та змістовно відображує предмет, і наука, і навчальна дисципліна тісно переплітаються з точки зору змістовності, вирішують спільні завдання, але між ними є значна функціональна різниця. Наука покликана здобувати нові знання, систематизувати вже відому інформацію, а учбова дисципліна призначена трансформувати їх у свідомість, вміння та навички студентів, завдяки чому сприяти вирішенню проблем практики. Таким чином, уявляється можливим сформулювати основні завдання, що спільно вирішуються.

Выводы:Виходячи з наведеного вище, робимо висновок, що юридична деонтологія виникла не на пустому місці і розвивається цілком природно та закономірно. У галузі правових знань теж робилися спроби формулювання на офіційному рівні моральних якостей працівників юридичної сфери. В 20-х роках НКЮ УРСР затвердив певний порядок атестування працівників суду, згідно до якого передбачалося робити професійний підбір кадрів на посаду судді лише з урахуванням визначеного переліку їх якостей: ідейно-політичних, розумових, моральних, зв'язаних з характером та темпераментом, а також адміністративно-організаторських якостей. Деонтологічні питання не залишилися поза увагою і міжнародного співтовариства. Так у 1979 році Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку (резолюція №34/169). Існують також інші міжнародні документи, які відображають окремі сторони професійної етики юристів.

Литература:1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України. – 1996.- № 30. 2. Бризгалов І.В., Юридична деонтологія - К.: МАУП, 1998 3. Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія: Навч. посібник. - Київ, 1998. 4. Гусарєв С.Д., Юридична деонтологія - К.: ВІРА, 1999 5. Сливка С. С. Правнича деонтологія. Підручник. - К.: Атіка, 1999 6. О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко. Юридическая деонтология: Учебник. Под ред. проф. Скакун О.Ф. - Х.: Основа, 1999. 7. Скакун О.Ф., Юридична деонтологія - Х.: Еспада, 2002 8. Гусарєв С.Д., Юридична деонтологія - К.: ВІРА, 1999 9. Кобликов А.С., Юридична деонтологія - М.:НОРМА, 2002 10. Кукушин В.М., Твоя професійна етика - М., 1994