Українське бароко і здобутки

Содержание:Вступ 3 1. Бароко в Україні 4 2. Новий етап у розвитку бароко 4 3. Епоха пізнього бароко 7 Висновок 10 Література 11

Вступление:Стиль бароко виник в Італії, наприкінці XVІ ст. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVІІ в. бароко поширився в більшості європейських країн. Причому в одних наслідували італійських першоджерелам, в інші - сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVІІ ст. бароко знаходить вираження лише в деяких рисах церков й в інтер'єрах будинків притім, що основним стильовим напрямком Франції XVІІ ст. був класицизм. Стиль бароко був суперечливим і неоднозначним. Так, у різних країнах він виражав й ідею дворянської культури часів світанку абсолютизму, боротьби за національну єдність, смаки бюргерства. Достоїнства стилю виявилися у винятково сильні по художній виразності принципах створення архітектурних ансамблів і дивному вмінні органічно вписувати архітектуру в навколишню природу. Головне в ньому - уразити уява людини незвичайним, вплинути на його почуття.

Выводы:Бароко - це стиль архітектурних ансамблів. Більшість ансамблів київських монастирів складалися в різний час, часто - ще в давньоруський період. Остаточне їхнє формування відбувається в епоху бароко, коли створюються нові будівлі, що поєднують ансамбль, будуються дзвіниці, що стають домінантами ансамблів, монастирі оточуються стінами й вежами, які вже не мають військово-оборонного значення, але є органічними компонентами ансамблів, і, нарешті, всім будинкам ансамблів надається єдина стильова особа - будівлі штукатурять, білять, древні будинки, після реставрації, "одягають у барочний одяг". Так створюються цільні у своєму художнім вираженні ансамблі Києва, Чернігова, Переяслава, Межигорський, Мгарський й інші монастирі Придніпров'я й Лівобережжя. Широко використовуючи досягнення західної й російської архітектури, українська архітектура не втратила своєї самобутності й традицій. При розгляді архітектури України періоду XVІІ-XVІІІ8 вв., можна бачити, що багато будівель іноземних майстрів мають поряд із традиційними прийомами й прийоми характерні для національного українського зодчества. У тісному зв'язку й при сприянні російських і західних майстрів, на Україні з'явився новий стиль - українське бароко, як і петровське бароко відмінне від західного та маюче свої традиції й особливості, що надають спорудженням національний колорит та неповторну красу.

Литература:1. Асєєв Ю. С. Стилі в архітектурі України. - Київ.: Будивэльник, 1989. -стр. 32-49. 2. Гуляницкий Н. Ф. Історія архітектури. - Київ.: Стройиздат, 1984. 3. Радянський енциклопедичний словник. 4. Пам'ятники містобудування й архітектури УКРССР. Том 4. -Київ.: Будивэльнык 1986. -стр.261-337. 5. Архітектура Української РСР. Том 1. -Київ. 1954.