Загальна будова і функції нервової системи, її еволюція

Содержание:ВСТУП 3 1. Загальні відомості про будову і функції нервової системи людини 4 2. Еволюційний розвиток нервової системи 7 ВИСНОВКИ 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 19

Вступление:Усі функції людського організму – рухова діяльність, робота внутрішніх органів, тканинні процеси регулюються нервовою системою. Результатом фізіологічної діяльності головного мозку є психічна діяльність людини, її розумова робота. Нервова система – цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємозв’язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємозв’язану регуляцію діяльності всіх систем організму і реакцію на зміну умов внутрішнього і зовнішнього середовища. Нервова система діє як інтеграційна система. Структурно і функціонально нервову систему людини поділяють на центральну та периферичну. В свою чергу до їх складу входить вегетативна нервова система, яка автономно регулює роботу внутрішніх органів. Центральна нервова система складається з головного мозку з великими півкулями кори головного мозку, підкорковими вузлами, мозочком і стовбуром мозку, а також спинного мозку, мозкових оболонок і спинномозкової рідини, що омиває мозкову речовину. Периферичну нервову систему становлять периферичні нерви, які виходять за межі хребетного стовбуру від передніх і задніх корінців спинного мозку, що з’єднується з міжхребетними вузлами та волокнами вегетативної нервової системи. Нервова система (як і серцево-судинна, м’язова, дихальна і т. ін.) є фізіологічною системою. Фізіологічна система – це сукупність об’єднаних організацією та управлінням живих структур і елементів, які характеризуються певними властивостями та функціями, що відрізняють їх від інших структур і елементів. Діяльність системи характеризується проявами її основних функціональних властивостей, тобто специфічними реакціями. Актуальність роботи полягає в тому, що ми, спираючись до питання будови та функції нервової системи, прагнули показати розвиток нервової системи та її еволюцію.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Нервова система – цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємозв’язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємозв’язану регуляцію діяльності всіх систем організму і реакцію на зміну умов внутрішнього і зовнішнього середовища. Нервова система діє як інтеграційна система. Нервова система людини складається з двох великих відділів: ? центральної нервової системи (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок; ? периферійної нервової системи, яка складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку. Збираючись у пучки різної товщини, нервові волокна утворюють нерви, які зв’язують головний і спинний мозок зі всіма органами та системами організму. За функціями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно-руховий апарат і всі органи чуттів, а вегетативна нервова система регулює процеси обміну речовин та роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.). Нервова система людини являє собою складне утворення і виконує різноманітні функції. У величезному комплексі функцій нервової системи важливе місце займає рухова функція, що забезпечує активну взаємодію складових частин організму та цілого організму з навколишнім середовищем. Провідна роль нервової системи виникла і розвинулася в процесі еволюції тварин у зв’язку з ускладненням організму в цілому. Нервова система є лише у багатоклітинних організмів. Вона пройшла такі три основні етапи розвитку в філогенезі тварин: I етап – дифузна нервова система, II етап – вузлова нервова система, III етап – трубчаста нервова система. Еволюція нервової системи завершилася формуванням кінцевого мозку – створенням кори, як принципово нового утвору, що прогресивно розвивається і контролює всі нервові структури, які виникли раніше, а також всі процеси, що відбуваються в організмі.

Литература:1. Аносов Іван Павлович, Хоматов Валерій Христофорович, Станішевська Тетяна Станіславівна. Анатомія людини: Навч. посіб. для студ. вищ. закл.. – К. : Твім інтер, 2006. – 304с. 2. Аносов Іван Павлович, Хоматов Валерій Христофорович. Анатомія людини у схемах: Навч. наоч. посіб.. – К. : Вища школа, 2002. – 191с. 3. Бобрик Іван Іванович, Ковешніков Володимир Георгійович, Лузін Владислав Ігоревич, Роменський Олег Юрійович. Анатомія людини: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації:В 3 т. / Володимир Георгійович Ковешніков (ред.) – Луганськ : Видавництво "Шико" ТОВ "Віртуальна реальність", 2005. – 327с. 4. Бодян О. П., Зданюк В. В. Анатомія людини: Практикум / Кам’янець-Подільський держ. ун-т. – Кам’янець-Подільський, 2004. – 116с. 5. Бондаренко Г. О., Куц С. О. Анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закладів I-II рівнів акредитації / Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна / П.І. Сидоренко (ред.). – Кіровоград, 2002. – 248с.