Стан і перспективи ефективного функціонування зон вільної торгівлі між країнами СНД

Содержание:Вступ 3 1. Теоретичні аспекти регіональної та міжнародної економічної інтеграцій й розвитку зон вільної торгівлі 5 1.1. Сутність економічної інтеграції, її етапи та теоретичні моделі 5 1.2. Специфічні риси зон вільної торгівлі як форми міжнародної економічної інтеграції 18 1.3. Світовий досвід розвитку зон вільної торгівлі 25 2. Аналіз передумов створення зон вільної торгівлі між країнами СНД 37 2.1. Аналіз сучасного стану торгівельно-економічного співробітництва між країнами СНД 37 2.2. Оцінка об’єктивних передумов поглиблення інтеграційних процесів між країнами СНД 48 2.3. Характеристика сучасного стану співробітництва країн СНД в галузі створення нових інтеграційних утворень в торгівельно-економічній сфері 59 3. Перспективи створення зон вільної торгівлі між країнами СНД 85 3.1. Шляхи вирішення проблем створення зон вільної торгівлі між країнами СНД 85 3.2. Перспективи участі України в інтеграційних процесах через створення зон вільної торгівлі між країнами СНД в контексті національних інтересів 95 Висновки 99 Перелік використаних джерел 102 Додатки

Реферат:Автореферат на 22 стр

Вступление:Сучасний етап розвитку міжнародних економічних відносин визначається глобалізацією світового економічного і політичного життя, поглибленням всесвітнього поділу праці, активізацією процесів інтеграцій економік різних країн у всесвітнє господарство і світовий ринок. Процес інтеграції національних економік в сучасну систему світогосподарських зв’язків міжнародного обміну на сьогодні є умовою успішного функціонування цих економік в реаліях багатоаспектного, універсального і динамічного розвитку сучасних міжнародних економічних відносин. Потребам більш повної інтеграції у світове господарство відповідають і процеси реформування зовнішньоекономічної сфери України, визначення її зовнішньоекономічної стратегії, яка б відповідала цілому ряду вимог в контексті моделі економічного зростання країни в умовах глобалізації світового розвитку. Досягнення Україною незалежності й подальша розбудова її державності висуває нові вимоги до проблем адаптації та інтеграції молодої держави у сучасному світі. Як і інші країни, Україна не зможе вирішити власні проблеми без врахування впливу глобальних факторів і імперативів нової світової ери і формації, а тим більш, ізолювавши себе від інших країн світу. З іншого боку, надмірна стратегічна відкритість і геополітична невизначеність можуть стати бар'єрами на шляху інтеграції України у світове співтовариство. Україна за 16 років своєї незалежності ще не розробила ні національної стратегії, ні глобальної орієнтації, ні програми регіональної інтеграції до Європи, хоча - усе це конче потрібно для забезпечення реалізації національних інтересів України в умовах глобалізації. України знаходиться між двома глобальними цивілізаціями – європейською й азіатською. Бажаючи будувати демократичне громадське суспільство європейського зразка і вважаючи, що євразійський напрямок інтеграції не дасть їй змогу досягти такого рівня розвитку, Україна проголосила своєю стратегічною метою інтеграцію до Європейського Союзу, як прагнення увійти у коло демократичних, високорозвинених в економічному, соціальному і правовому плані країн. В той же час, знаходячись на європейському перехресті у складній системі міжнародних координат, будучи одночасно частиною Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, Україна не може не розвивати тісні відносини з усіма країнами цих регіонів, об’єднуючись з ними у регіональні коаліції, які мають спільні економічні, культурні, політичні, а нерідко – воєнні інтереси. Прямуючи до Європи Україна не повинна повертатися спиною до інших своїх сусідів. Реальна геополітична практика зайвий раз нам переконливо доводить, що українська геостратегія має бути не прозахідною чи просхідною, а скоріше проукраїнською, спрямованою на забезпечення власних національних інтересів. Мета роботи – проведення аналізу напрямків подальшого розвитку зони вільної торгівлі в межах СНД, а також розробка на основі цього аналізу висновків стосовно відповідності існуючих форм української інтеграції в межах СНД національним інтересам України. Предмет дослідження – сукупність соціально-економічних та політичних взаємодій між країнами-членами СНД щодо створення та розвитку зони вільної торгівлі. Об’єкт дослідження – зона вільної торгівлі в межах СНД як етап економічної інтеграції та передумова поглиблення міждержавних взаємодій. Методи дослідження – теоретичні дослідження, метод логічної дедукції, аналіз економічних і соціальних досліджень і статистичних даних, творча інтуїція, якісний і кількісний аналіз. Структура дослідження – вступ, 3 розділи, висновки, перелік використаних джерел.

Выводы:В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Незважаючи на те, що стратегічну політику України щодо СНД в 1991-1997 роках важко назвати послідовною чи оптимальною (з точки зору національних інтересів), Україні все ж здебільшого вдавалося протистояти спробам РФ нав'язати своє економічне й політичне домінування. Цьому немалою мірою сприяв самопроголошений статус асоційованого членства в СНД і постійний тиск національно-патріотичних сил всередині країни. 2. Подальша еволюція Співдружності до структури, аналогічної ЄС, значною мірою залежатиме від темпів, послідовності та результатів економічних та соціально-політичних перетворень в Росії і Україні. Неподоланні кризові соціально-економічні явища, особливо на тлі слабкої інтегрованості у світову економіку та зростання питомої ваги політичних ризиків у зв'язку з наступними президентськими виборами в обох країнах посилюють ймовірність небажаних сценаріїв розвитку ситуації. Формуватимуться, зокрема, потужні політичні сили, які вбачатимуть вихід із становища, що складається, в реінтеграції держав СНД та створення на території колишнього СРСР самодостатнього геоекономічного та геополітичного простору. Наслідками для нових демократичних держав, в тому числі і для України, будуть ізоляція цього простору від загальноцивілізаційних процесів, консервування технологічної відсталості, втрата суверенітету тощо. 3. Раціональна політика України щодо СНД повинна, по-перше, базуватися на національних, а не на кланових або корпоративних інтересах, а по-друге, бути спрямованою на закріплення й утримання альтернативного лідерства в цій організації й загалом у регіоні. Як вже відзначалося, СНД фактично вже має біполярну полюсну структуру. Формування угруповання ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) при лідерстві України й підтримці інших країн, які розуміють всі переваги й вигоди створення регіональних угруповань, заснованих на принципах рівності та взаємної підтримки, були лише першою ознакою початку нових надзвичайно важливих інтеграційних процесів на терені колишнього СРСР. Результатом цих процесів буде формування регіональних структур і союзів "без Москви", і Україна може претендувати на місце "першого серед рівних" в цих новоутвореннях. Січнева (1998 р.) зустріч керівників країн Центральної Азії в Ашгабаті продемонструвала як зростаючу тенденцію до рівноправної взаємовигідної кооперації згаданих країн, так і стрімку втрату стратегічних позицій РФ у цьому надзвичайно важливому регіоні. ГУАМ плюс країни Центральної Азії - це вже дев'ять країн СНД, які рішуче підтримують ідею створення нових рівноправних і взаємовигідних структур кооперації. Якщо до цього додати зростаюче співробітництво України з країнами Балтії й утворення у травні 1997 року Балто-Чорноморського Альянсу (Україна, Польща, Латвія, Естонія, Литва), то тенденції розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі стають цілком очевидними. Неодноразове перенесення зустрічей на найвищому рівні лідерів країн СНД свідчить про їхнє прохолодне ставлення до майбутнього Співдружності. Фактично країни СНД мають між собою мало спільного, крім історичного минулого. Вектори пріоритетних інтересів окремих країн СНД все більше набувають відцентрового від СНД спрямування. Зростає критика на адресу РФ, яка намагається використати структури Співдружності у власних інтересах, зневажаючи інтереси інших її членів, що найбільшої гостроти набуло на самміті лідерів країн СНД у Кишиневі. 4. Найближчим часом слід виробити нову концепцію України щодо багатостороннього економічного співробітництва , яка враховуватиме нові реалії в пострадянському геополітичному просторі й відповідатиме структурі національних інтересів держави. Економічне співробітництво доцільно налагоджувати в субрегіональних системах, до яких включаються країни за власними сферами інтересів, а не за принципом існування в пострадянському просторі. 5. Створення в Євроазійському просторі ще однієї спільноти на взірець європейської навряд чи є можливим і доцільним з огляду на обраний Україною курс на інтеграцію в існуючі європейські структури. Жорстка прив'язка до нової, "зміцненої" моделі СНД назавжди означатиме відмову від самостійної європейської політики, а згодом і від будь-якої самостійності у зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних справах. Між двома системами неодмінно виникатиме конкурентна боротьба за геостратегічні й геоекономічні впливи, в якій Україна відіграватиме периферійну роль. Для України важливо опрацювати шляхи, що ведуть до поступового перетворення всього Євроазійського геополітичного простору - від Атлантики до Тихого океану - в єдину спільноту суверенних держав без домінування якогось одного центру. 2. Україна зацікавлена як у прилученні до високотехнологічного європейського ринку, так і в містких ринках на Сході, зокрема у виході до країн Азійсько- Тихоокеанського регіону, шляхи до якого пролягають через РФ та Центральну Азію. Інтеграція країн пострадянського простору за європейським взірцем має відбуватися з одночасним розвитком механізмів інтеграції з європейською спільнотою . Але цей процес має відбуватися за схемою конвергентного, а не паралельного або конфронтаційного руху. Це досить тривалий і важкий шлях, якщо подивитися на історію становлення європейської спільноти. Це шлях розбудови нової системи "знизу", з самого фундаменту, а не "згори", директивно, вольовими рішеннями. Принаймні можна очікувати, що тривалість розбудови такої системи є сумірною з тривалістю процесу входження України в європейські структури. Якщо ж Україні буде нав'язаний шлях "згори", то реально це означатиме повне нехтування її національними інтересами і призведе до економічної та соціальної катастрофи з наступним підпорядкуванням України інтересам російського капіталу.

Литература:1. Договор о создании Экономического союза от 24 сентября 1993 г. // Бюллетень международных договоров. 1995. №1. С. 3-11. 2. Соглашение о создании зоны свободной торговли от 15 апреля 1994 г. // Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ. 1994. №1 (14). С. 113-124. 3. Олійник О. СНД прямує до зони вільної торгівлі // Урядовий кур'єр. 2000. №12 (1694). С. 3. 4. Закон України від 6 жовтня 1999 р. №1125-XIV Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі та Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі // Урядовий кур'єр. 1999. №198 (1633). С. 9. 5. Соглашение о Таможенном союзе между Российской Федерацией и Республикой Беларусь от 6 января 1995 г. // Бюллетень международных договоров. 1995. №10. С. 31-36. 6. Соглашение о Таможенном союзе от 20 января 1995 г. // Бюллетень международных догов>Сров. 195. №6. С. 11-12. 7. Договор между Российской Федерацией, Республикой Беларусь, Республикой Казахстан и Киргизской Республикой об углублении интеграции в экономической и гуманитарной областях от 29 марта 1996 г. // Бюллетень международных договоров. 1997. №8. С. 3-8. 8. Заседание Межгосударственного Совета Белоруссии, Казахстана, Киргизии, России и Таджикистана // Дипломатический вестник. 1999. №3. С. 20. 9. Договор об образовании Сообщества России и Белоруссии от 2 апреля 1996 г. // Бюллетень международных договоров. 1996. №12. С. 36-40. 10. Договор о Союзе Беларуси и России от 2 апреля 1997 г. // Бюллетень международных договоров. 1997. №9. С. 66-79. 11. Договор о создании Союзного государства от 8 декабря 1999 г. // Российская газета. 2000. №21 (2385). С. 6-7. 12. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №5. – С. 65 – 70. 13. Біляєв С. Агропромислова інтеграція України до ЄС і СНД // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - Ірпінь, 2006. - № 1-2. - С. 65-71. 14. Буторина О.В. Трудный путь к единой европейской валюте // Мировая экономика и международные отношения. 1998. №1. С. 94-104. 15. Владимирова И. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – №3. 16. Галата Я. СНДівська "ДЮЖИНА": Плюси і мінуси "цивілізованого" розлучення // Демократична Україна. - 2003. - № 94. - 5 груд. - С. 2 17. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с. 18. Давыденко Е. Опыт межгосударственной экономической интеграции для Содружества Независимых Государств. // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1999. – №3. 19. Діалог трьох морів як фактор перемін на просторах СНД / Інф. газети // Молодь України. - 2006. - № 23. - 15 - 21черв. - С. 4 20. Евстигнеева Л., Евстигнеев Р. Глобализация и регионализм: уроки для России // Общественные науки и современность. – 2004. – №1. – С. 114 – 125. 21. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: ...С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с. 22. Жук О.І. Оцінка можливостей входження країн СНД в світову економіку ( на прикладі компанії "Лукойл"): Моногр. - К.: Вентурі, 2003. - 264 с. 23. Засідання глав урядів СНД: українська позиція / Інф. "ДУ" // Демократична Україна. - 2006. - № 94. - 26 трав. - С. 2 24. Зевин Л. Национальные экономические системы в глобальных процессах // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №11. – С. 17 – 24. 25. Зюдбек Г.У. Нова валюта: ще один крок до об'єднання Європи // Урядовий кур'єр. 1999. №4 (1439). С. 3. 26. Козик Л., Кохно П. Российско-белорусская экономическая интеграция // Экономист. 1999. №7. С. 60-66. 27. Комаров В. Інвестиції в СНД // Економіка України. - К., 2003. - С. 74-82. 28. Костусєв О. Співробітництво України з іншими державами СНД у сфері конкурентної політики // Формування ринкових відносин в Україні. - К., 2003. - Вип. 5. - С. 44-48. 29. Кравченко В. ГУАМівська пісня СНД // Дзеркало тижня. - 2006. - № 20. - 27 трав. - С. 3 30. Кучерява О. МПА СНД гармонізує національні законодавства і готується до ювілею // Голос України. - 2007. - № 86. - 19 трав. - С. 2 31. Кучма Л. Без зони вільної торгівлі СНД втрачає сенс...: Інтерв"ю для програми "Ранковий гість із Дмитром Кисельовим" // День. - 2003. - № 31. - 19 лют. - С. 4 32. Кучма Л.Д. Україна - СНД: нові реалії: Вибр. виступи, інтерв"ю, прес-конф. - К.: Альтернатива, 2003. - 288 с. 33. Летич О. СНД: бути чи не бути? // Молодь України. - 2006. - № 20.- 25 - 31 трав. - С. 4 34. Литвин В. Зовнішня політика України: 1999-2000/ Віче, 2000, № 1(106), стор.16 - 46. 35. Матюшина А. Економічну взаємодію в рамках СНД буде активізовано // Урядовий кур"єр. - 2003. - № 18. - 30 січ. - С. 1 - 2. 36. Международные экономические отношения. Интеграция: Учебное пособие для вузов / Ю.А. Щербанин, К.Л. Рожков, В.Е. Рыбалкин, Г. Фишер. М: ЮНИТИ, 1997. - 128 с. 37. Оболенский В. Присоединение России к ВТО и ее участие в интеграции // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №3. – С. 17 – 26. 38. Пахомов А.А. Процесс присоединения России к ВТО // Внешняя торговля. 1999. №3. С. 2-9. 39. П'єцух М. Україна не піде з СНД: Натомість буде змушувати її працювати // Україна молода. - 2006. - № 87. - 17 трав. - С. 2 40. П'єцух М. Чи вийде Україна з СНД? / М.П'єцух, О.Зварич // Україна молода. - 2006. - № 85. - 13 трав. - С. 6 41. Плющ В. ЄЕП як смертний вирок СНД?: Актуальний коментар автора // Літературна Україна. - 2003. - № 35. - 25 верес. - С. 1 42. Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу: Матеріали міжнар. наук. - практичної конф., 16 квіт. 2004 р. - Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2004. - 526 с. 43. Проблемы и перспективы отношений Украины с государствами ГУУАМ и евразийского экономического сообщества (Материалы научного семинара)/ Політична думка, 2001, № 1-2, стор. 99-121. 44. Программа действий Российской Федерации и Республики Беларусь по реализации положений Договора о создании Союзного государства // Российская газета. 2000. №22 (2386). С. 4. 45. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: Вимір, 1998. - 520с. 46. Реформи СНД - в економічній площині // Урядовий кур'єр. - 2006. - № 224. - 28 листоп. - С. 3 47. Салімов І. СНД: бути чи не бути? // Народний депутат. - К., 2006. - № 6. - С. 40-41 48. СНД - міжнародна організація нового типу / Інф. газети // Сільський час. - 2005. - № 44. - 15 черв. - С. 2 49. СНД може одержати друге дихання / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2005. - № 109. - 15 черв. - С. 1 – 2 50. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия: Перспективы Украины. –К.: Логос, 1998. – 568 с. 51. Соскін О. Україна на шляху реформ: досвід і перспективи/ Економічний часопис, 2000, № 6, стор. 31-41. 52. Стадільна Я. СНД без краваток // Голос України. - 2006. - № 134. - 22 лип. - С. 1, 5 53. Статус України в СНД. - Б.в.д, 2006. - 4 с. 54. Стрілець Л. СНД: історія хвороби // Шлях перемоги. - 2006. - № 20. - 17 трав. - С. 4 55. Тарасюк Б. У нас немає планів виходу з СНД // Робітнича газета. - 2006. - № 70. - 19 трав. - С. 2 56. Тихонова Л.А. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави. Україна у світовій спільноті. Конспект лекцій. // Харків: ХТУРЕ? 1998. 57. Україна та країни СНД 2003 / Держкомстат України. - К., 2004. - 119 с. 58. Україна та країни СНД, 2002 / Держкомстат України. - К., 2004. - 102 с. 59. Україна та країни СНД. 2004 = Ukraine and the CIS countries. 2004 / Відп. за вип. П.П. Забродський. - К.: Держкомстат України, 2005. - 108 с. 60. Філіпенко А. Природа та особливості сучасного міжнародного інтеграційного процесу // Економічний часопис – ХХІ. – 2003. – №4. 61. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. М.: ИНФРА М, 1998. - 496 с. 62. Ширнін І. Економіка України, країн СНД і Європи: аспекти економічних можливостей / І.Ширнін, О.Ткачук, В.Дубницький // Прометей. - Донецьк, 2006. - № 1. - С. 30-36. 63. Шишков Ю. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегрируются страны СНГ. – М.: III тысячелетие, 2001. 64. Шумілов А. Проблеми визначення правової природи СНД // Право України. - К., 2002. - № 7. - С. 81 – 84 65. Шумский Н. Формирование зоны свободной торговли государств содружества/ Вопросы экономики, 1999, № 12, стр. 90 – 101. 66. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №1. – С. 3 – 16. Юхименко С. СНД: час підбивати підсумки // Політика і час. - К., 2004. - № 5. - С. 7-14.