Історичний характер логіки як науки. співвідношення традиційної та сучасної логіки

Содержание:Вступ  3 1. Логіка стародавньої Індії  4 2. Логіка Арістотеля  6 3. Логіка Епікура. Стоїки      7 4. Особливості схоластичної логіки           9 5. Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона           10 6. Сучасна логіка       11 Висновки       15 Список використаної літератури    16

Вступление:Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних досліджень, удосконалюються логічні методи, виникають нові тенденції, які відповідають потребам НТП. Логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб осягнути цю єдність, цілісність логіки, варто спинитися на основних історичних етапах її розвитку. Перші дослідження і відкриття з логіки з’являються незалежно одне від одного у стародавній Греції та Індії. Логіка стародавніх греків, зокрема Аристотеля, була поширена у Західній та Східній Європі, а згодом і на Близькому Сході. Індійська ж логіка була розповсюджена у Китаї, Японії, Тибеті, Монголії, Індонезії та на Цейлоні. І у Греції, і в Індії логіка формувалася в межах універсальної, єдиної тоді науки –філософії. Після падіння античної цивілізації перше, що було відновлено з античної науки – це логіка Аристотеля. Відома негативна позиція християнства до всієї античної науки, але принципове її визнання почалося саме з перших семи глав аристотелівських «Аналітик». В епоху Відродження знову ж першими були відновлені і активно використовувалися відкриті за часів античності логічні методи. З цього починається філософія Р. Декарта та інших мислителів, з цього часу починається вся наука Нового часу. Аристотелю належить заслуга створення логіки як засобу захисту істини і викриття софістики. Саме в цих якостях вона є незамінною ось уже понад два тисячоліття. У період середньовіччя схоласти продовжили розробку проблем логіки. Вони ввели в логіку латинську термінологію. Ф.Бекон дослідив основи індуктивних умовиводів. Дослідження видатного німецького філософа і математика Г.В. Лейбніца поклали початок другого етапу логіки – символічній логіці (середина ХІХ ст.).  

Выводы:Для того, щоб осягнути єдність, цілісність логіки, варто спинитися на основних історичних етапах її розвитку. Перші дослідження і відкриття з логіки з’являються незалежно одне від одного у стародавній Греції та Індії. І у Греції, і в Індії логіка формувалася в межах універсальної, єдиної тоді науки –філософії. В Індії виникненню логіки сприяли філософські диспути, на яких представники різних філософських течій відстоювали свої погляди. В індійській логіці можна виділити три основні періоди її розвитку: рання буддійська логіка; діяльність логічних шкіл ньяя і вайшешика; розквіт буддійської логіки. Творцем логіки як науки по праву вважається найбільший давньогрецький мислитель Аристотель. Він узагальнив і систематизував перші дослідження з логіки, які були в його попередників (мілетська школа, софісти, Демокріт, Сократ), визначив основні форми і закони мислення тощо. Важливе місце в розвиткові логіки також належало Епікуру та стоїкам. Надалі їх вчення (як і вчення Аристотеля) розробляли представники схоластичної логіки. Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки був Френсіс Бекон, який віддав перевагу індукції, З другої половини ХІХ ст. розпочинається другий етап у розвитку логіки, який отримав назву «сучасна логіка». Предметом традиційної і сучасної логіки залишається вивідне знання, а методом є формалізація. Різниця між цими етапами єдиної науки полягає в тому, що в сучасній логіці метод формалізації виступає у досконалішій формі. Сучасна логіка включає в себе два розділи: класичну логіку та некласичну. До складу класичної логіки входять «логіка висловлювань» і «логіка предикатів».  

Литература:1.   Бочаров В.А. Аристотель і традиційна силогістика. – М., 1984. 2.   Кліні С. Математична логіка. – М., 1973. 3.   Конверський А.Є. Логіка: традиційна і сучасна. – К.: 2004. – 535с. 4.   Лейбниць Г. Вибрані твори. 5.   Лукасевич Я. Аристотелівська силогістика з точки зору сучасної формальної логіки. – М., 1959. 6.   Хінтікка Я. Логіко-епістемічні дослідження. – М.,1980.