Міжнародна інформація

Содержание:ВСТУП           3 1. Феномен глобалізації комунікації в сучасному світі.  Значення  Феномену  4 2. Інформаційна політика і діяльність Ради Європи         7 3. Перші доповіді римського клубу та їх значення            10 ВИСНОВКИ  17 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    19  

Вступление:На початку ХХІ століття термін “глобалізація” набув особливого змісту та актуальності. З одного боку, такі процеси відкривають нові можливості соціально-економічного розвитку, з іншого – є причиною багатьох конфліктів та проблем на національному та наднаціональному рівнях. У відкритому глобальному світі ХХ-ХХІ століття нові закономірності перебігу цивілізаційних процесів, вплив інформаційної революції та інших високих технологій на прискорену інтеграцію міжнародного співтовариства обумовлюють появу і необхідність вирішення нових проблем життєдіяльності людства, узгодження нових міжнародних принципів взаємодії та правил поведінки акторів міжнародних відносин. Серед глобальних проблем сучасності, до яких привернуто увагу ООН, інших авторитетних міжнародних організацій (ОБСЄ, НАТО, ЄС), політичних лідерів, науковців, широкої громадськості, є проблема об’єктивного ускладнення структури міжнародних відносин, проникаючі контакти цивілізацій і відповідно проблема глобальної міжнародної безпеки, тобто підтримання сталого миру, попередження конфліктів, уникнення нової гонки озброєнь із використанням новітніх науково-технологічних досягнень.  

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Глобалізація як феномен сучасного розвитку цивілізації характеризує перехід до нового світового порядку, нової системи відносин, яка  у корені змінює століттями складену впорядкованість спілкування між людьми. У силу обставин, які у корені змінили зміст й спрямованість соціокультурних процесів у сучасному світі, проблеми спілкування, комунікації, інтеракції, комунікативного простору, комунікативного менеджменту й т.д. висунулися на передній план філософського й наукового осмислення. Справа в тому, що різноманіття напрямків розвитку сучасних комунікаційних процесів вимагає їхньої систематизації й визначення домінуючих ознак з метою нагромадження методологічної бази їхнього пізнання й розробки соціальних механізмів забезпечення їхньої впорядкованості. Сучасне комунікативне поле (поле взаємодії людей) характеризується високою мобільністю не тільки людини, але й соціальних систем і соціальних інститутів, скороченням часу, що відводиться на міжособистісне тривале спілкування, появою нових інформаційно-комунікативних технологій, що сприяють скороченню часу зв’язків між людьми. Труднощі адаптації людини до сучасних умов її буття настійно вимагають розробки нових соціальних механізмів стабілізації культурно-комунікативних процесів, пошуку нових соціальних форм упорядкування комунікативного простору, здатних протистояти деструктивному впливу швидкоплинності й фрагментарності життєвого світу суб’єктів нових цивілізаційних відносин (особистості, родини, соціальних груп, етносів і т.д.). Рада Європи займається усіма важливими питаннями, які виникають у європейському суспільстві, за винятком питань оборони. Програма діяльності Ради Європи охоплює такі сфери суспільного життя: права людини, засоби масової інформації, правниче співробітництво, соціальні та економічні питання, охорона здоров’я, освіта, культура, культурна спадщина, спорт, молодь, місцева демократія та транскордонне співробітництво, навколишнє середовище і регіональне планування. Засоби масової інформації – важливий напрям діяльності Ради Європи. Від часу свого заснування організація працює над поширенням і зміцненням свободи слова та інформації, вільним обміном ідеями, розвит­ком загальноєвропейських політичних заходів, а також відповідних правових та інших документів – зокрема, підготовкою матеріалів, щоб законодавство та політика у сфері ЗМІ були на рівні технологічних, економічних та регламентаційних змін. Римський клуб був заснований у 1968 р. і об’єднав близько ста відомих вчених з понад 30 країн світу. Вперше членами Римського клубу була запропонована методологія оцінювання можливостей природи не взагалі, не просто з точки зору потреб розвитку суспільства, а з позиції врахування можливостей природи витримати антропогенний тиск, який в ХХ ст. страшенно зростає. Члени Римського клубу наголосили на існуванні реальних екологічних меж в науково-технологічному розвитку людства. Вони дійшли висновку, що глобальність екологічних проблем потребує для їх розв’язання колективних зусиль людства, об’єднання держав і народів. У відповідності з програмою діяльності було поставлено 2 цілі. По-перше, сприяти швидшому і глибшому пізнанню труднощів розвитку людства. По-друге, використати всі наявні знання для стимуляції формування нових відносин, політичних орієнтацій, що б сприяли покращенню ситуації.  

Литература:1.         Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика. М., 2005. 2.         Іванов В. Журналістські права та обов’язки у світлі Європейської концепції з прав людини//Сучасна інформаційна політика. – К., 1999. 3.         Петрів Т.І. Проблеми європейських інтеграційних процесів у сучасному інформаційному контексті: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – К., 1997. – 14 с. 4.         Рада Європи. Діяльність та здобутки. – К., 1999. 5.         Слісаренко І. Мас-медіа і міжнародні процеси. – К., 1999. – 34 с. 6.         Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М., 2003. 7.         www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id= 2446&Itemid=3 - Наукова і суспільна діяльність Римського клубу.