Основні напрямки механізмів формування молодіжної політики в Україні

Содержание:ВСТУП 3 1. Характеристика категорії “молодь” 5 2. Формування державної молодіжної політики 8 2.1. Становлення державної молодіжної політики в Україні 8 2.2. Періоди розвитку державної молодіжної політики в сучасній Україні 14 3. Основні напрямки механізмів реалізації сучасної молодіжної політики в Україні 17 3.1. Концепції державної молодіжної політики в Україні 17 3.2. Реалізація державної молодіжної політики як практична діяльність в регіонах 24 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Вступление:Перспективи розвитку будь-якого суспільства цілком справедливо пов’язуються з молоддю. Але об’єктивно енергія, сила і потенції молодого покоління здатні відігравати позитивну роль у розвитку суспільства лише за певних умов. Визначальними серед них є ставлення старших поколінь, суспільних інституцій та особливо держави, що виявляється в державній молодіжній політиці. Молода людина особливо відчуває це ставлення через провадження молодіжної політики безпосередньо на місцях. Якщо в результаті здійснення молодіжної політики створюються необхідні умови, надаються достатні гарантії для соціального становлення і розвитку молодого покоління, то воно буде здатне і матиме бажання спрямувати свої потенції у відповідності з інтересами суспільства у всіх сферах своєї життєдіяльності. Відсутність такої політики або її неадекватне проведення, як справедливо зазначає М.Ф.Головатий, призводять до серйозних кризових явищ у молодіжному середовищі зокрема й у всьому суспільстві загалом. У часи реформ, перебудов роль молоді в суспільних процесах зростає і, відповідно, особливої ваги набуває молодіжна політика держави. Тому в 90-х роках ХХ ст. політика незалежної Української держави щодо молоді зазнала істотних змін. Утвердилася державна молодіжна політика нового типу, яка, на відміну від патерналістської, виховної політики часів Радянського Союзу, своєю пріоритетною і специфічною спрямованістю покликана створити умови для якнайшвидшого соціального становлення молоді, щонайповнішої її самореалізації як у власних, так і суспільних інтересах, надати для цього необхідні гарантії. Сьогодні діяльність органів державної влади в царині молодіжної політики на місцях потребує наукового осмислення. Постала необхідність глибокого аналізу пройденого етапу становлення державної молодіжної політики, оцінки її ефективності, перспектив соціальної та політичної орієнтацій у цілому, і здійснення на цій основі практичних кроків у вирішенні проблем молоді. Відомо, що реформи, які покликані демократизувати державний устрій в Україні, передбачають суттєву децентралізацію владних повноважень. Місцеві органи влади завдяки цьому зможуть проводити більш самостійну (у межах компетенції) політику, у тому числі й молодіжну, максимально наближену до потреб підпорядкованої їм території. Регіони України мають свою, більше чи менше, виражену специфіку, яку, безумовно, потрібно враховувати при реалізації молодіжної політики на місцях. Практика і позитивний досвід здійснення державної молодіжної політики в одному регіоні в певних аспектах можуть бути неприйнятними для іншого. Водночас існує багато спільного в кожній сфері діяльності, а досвід роботи в одному регіоні може дати ще кращий результат в іншому. Тому практична діяльність на місцях вимагає збереження загальних підходів та механізмів реалізації державної молодіжної політики. Відомо, що державна молодіжна політика, особливо регіональна, активно розвивається, реагуючи на всі зміни в суспільстві. З одного боку, вона є похідною від того, як відбуваються реформи в Україні, а з іншого, сам об’єкт молодіжної політики - молодь, за своєю природою є постійно змінним, тому вимагає відповідного коригування державної молодіжної політики на місцях. Така політика не може бути жорстким нормативним документом, який регламентує діяльність у молодіжній сфері. Зрозуміло, що в цей час вона вже не така, якою була два-три роки раніше, а тим паче на початковому етапі свого становлення. У роботі здійснена спроба комплексного аналізу становлення та розвитку регіональної державної молодіжної політики в Україні на сучасному етапі. Особлива увага приділена її структурі, функціям, механізму реалізації, а також висвітленню досвіду провадження. Ми намагалися окреслити шляхи вдосконалення державної політики стосовно молоді на місцях.

Выводы:Державна молодіжна політика розглянута нами з сукупністю трьох її підсистем: інституціональної, інформаційно-комунікативної та нормативно-регулятивної. ДМП як окремий, системний напрям практичної та теоретичної діяльності суб’єктів цієї політики - органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, рухів, інших соціальних інституцій - здійснюється в усіх сферах життєдіяльності молоді (освіти, праці, побуту, відпочинку, духовного та фізичного розвитку тощо), реалізується у відповідності до умов, специфіки та можливостей регіону, реально утверджує і забезпечує декларовані й узаконені найвищими законодавчими органами права і свободи молодої людини, створює необхідні умови для її ефективного соціального становлення, розвитку здібностей, реалізації творчих потенцій як у власних інтересах, так і конкретного регіону, всього суспільства. Тобто це складне суспільне явище слід розглядати через призму системної й різнопланової діяльності органів державної влади та державного управління, інших його суб’єктів на рівні області, району, міста, територіальної громади, виробничого колективу тощо. Аналіз і узагальнення практики формування та реалізації ї державної молодіжної політики у новітній Україні дають підстави зробити такі висновки: 1. Державна молодіжна політика є цілісною системою із власною структурою: - секторальною, що вказує на різні напрями діяльності; - багаторівневою, що є наслідком діяльності суб’єктів державної молодіжної політики, котрі належать до різного рівня управління в адміністративній системі країни. Вона має чітко визначені функції щодо: - узгодження загальнодержавної молодіжної політики зі специфікою регіону і конкретної місцевості, адаптації її до місцевих умов; - створення умов та надання необхідних гарантій для входження молоді у повноцінне доросле життя, для її успішного соціального становлення та розвитку, координації діяльності всіх суб’єктів, що беруть участь у роботі з молоддю; - соціального захисту найбільш знедолених груп молоді, які неспроможні самостійно вирішувати свої найактуальніші проблеми (інваліди, молоді багатодітні сім’ї, безробітні тощо). Державна молодіжна політика має власний механізм реалізації, який передбачає: - прийняття на рівні держави законодавчих та нормативних актів, що регламентують державну молодіжну політику взагалі та регіональну державну молодіжну політику зокрема; - створення в органах державної влади структур, безпосередньо відповідальних за державну молодіжну політику на всіх рівнях; - створення в галузевих міністерствах і відомствах, що причетні до вирішення проблем молоді, організаційних структур, відповідальних за роботу з молоддю; - створення та розширення молодіжної інфраструктури (загальнодержавних закладів і установ з філіями, регіональних з філіями та місцевих); - сприяння розвиткові молодіжних громадських організацій та об’єднань (всеукраїнських, місцевих та міжнародних зі своїми осередками та відділеннями); - наявність системи фінансування регіональної державної молодіжної політики через державне фінансування, залучення позабюджетних коштів, безпосереднє фінансування органами державної влади, фінансування через молодіжні фонди, стимулювання через дотації, субсидії, проведення конкурсів програм тощо. Для ефективного функціонування механізму необхідні: - систематичні дослідження проблем молоді та прогнозування розвитку тенденцій у молодіжному середовищі відповідними державними та науковими установами, обговорення результатів досліджень в органах державної влади та ознайомлення з ними громадськості; - визначення цілей та пріоритетів регіональної державної молодіжної політики, викладення їх у регіональних молодіжних програмах, розробка на їх основі відповідних планів; - система підготовки та перепідготовки кадрів для роботи з молоддю; - безпосередня участь керівників регіонів, міст, районів, селищ, сіл, закладів, підприємств тощо до в реалізації державної молодіжної політики, їх діалог з молоддю; - система контролю та періодичної звітності (слухань) про хід реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні; - ефективна система інформування молоді; - лобіювання процесу вирішення молодіжних проблем в органах державної влади на всіх рівнях. Таким чином, державна молодіжна політика - це комплексне, багатогранне явище, наповнення якого конкретним і вагомим змістом можливе лише за умов як ефективної діяльності держави щодо вирішення проблем молоді з урахуванням специфіки та можливостей регіонів, так і залучення до її реалізації якнайширшого кола інших суб’єктів і, найперше, активного включення в цей процес молодого покоління.

Литература:1. Тревельян Дж. Мак. Социальная история Англии: Обзор шести столетий от Чосера до королеви Виктории / Ред. и предисл. В.Ф.Семенова. - М.:Изд-во иностр. лит., 1959. - 607 с. - Пер. с англ. - С.214. 2. Немирівський Я. Дещо з історії молодіжної політики // Константи. Альманах соціальних досліджень. - 1996. - № 1 (4). - С.40. 3. Алещенок С., Луков В. Мировой опыт разработки и осуществления государственной молодежной политики//Материалы по проблемам организации государственной молодеждной политики на республиканском и региональном уровнях. - К., 1991. -С.53-128. 4. Криворученко В.К. К вопросу о законодательстве субъектов Федерации в сфере молодежной политики // Молодежная политика. Информационный бюллетень. - М.: Комитет Российской федерации по делам молодежи. Институт молодежи, 1995. - № 92-95. - С.67. 5. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. - К.: Заповіт, 1995. - С.37-44, 75. 6. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. -К.:Наук. думка, 1993. - С. 7. 7. Собрание малороссийских прав. 1807 г. - К.: Наук думка, 1993. - С.21. 8. Алещснок С., Луков В. Мировой опыт разработки и осуществления государственной молодежной политики... -С.55-56; Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 10, 25-26. 9. Організаційно-нормативне забезпечення та досвід реалізації молодіжної політики на регіональному рівні: Наук. звіт / УкрНДІ проблем молоді; Керівник теми Я.В.Немирівський. - К., 1995 р. -С.30. 10. Особенности формирования и реализации молодежной политики на региональном уровне: Сборник методических материалов и рекомендаций Министерство Украины по делам молодежи и спорта. УкрНИИ проблем молодежи. - К., 1991. - С.45. 11. Досвід розробки та здійсненя регіональної молодіжної політики: основні проблеми та шляхи їх подолання:(Наук. звіт)/УкрНДІ проблем молоді; Керівник теми Я.В. Немирівський. - № ДР 01964001545. - К., 1996.- С.23. 12. Молодіжний рух в Україні: довідник. Ч.І. - К.: АТ “Видавництво “Столиця”, 1998. - С.14. 13. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення.-К.: Наук. думка. - 1993. - С.3.