Вступление:ВСТУП В умовах, коли Україна переходить до ринкових відносин, особливе значення має набуття професійних знань, навичок та вміння працівниками, зайнятими в найрізноманітніших сферах економіки та управління, в пошуках вірних и обґрунтованих управлінських підходів та рішень з метою підвищення ефективності роботи підприємств, об’єднань та інших господарських структур. Для нормального функціонування будь-якої структури в умовах ринкової економіки конче необхідно, щоб її учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й об’єктивну інформацію про його майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему їх формування як на своєму підприємстві, так і у партнерів, на підставі попередніх даних. Таку інформацію надає система обліку, основу якої складає теорія подвійного відображення господарських операцій. Ринкові відносини будуються на кругообігу суспільного продукту, капіталу й доходу, а система бухгалтерського обліку відображає цей кругообіг на мікроекономічному рівні. Роль бухгалтерського обліку в ринковій економіці двояка: з одного боку, бухгалтерський облік дає можливість власнику чітко відокремити його підприємство з усім майном від усіх інших господарських суб‘єктів таким чином, щоб «моє» й ««твоє» в кожен момент могли бути чітко відділені один від одного. Виходячи з цього, стає можливий найсуворіший контроль за здійснюваними змінами форм та вартості усіх частин майна підприємства. Одним з найважливіших принципів, установлених Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, є автономність підприємства, згідно якого в обліку і балансі відображається лише те майно, котре законодавчо визнається власністю конкретного підприємства. В ринковій економіці дотримання принципу автономності підприємства є правовою основою для визначення дійсного майна й фінансового стану того чи іншого господарюючого суб‘єкта. В умовах переходу до ринкових відносин головною та основною задачею бухгалтерського обліку визнано отримання точної та достовірної інформації про господарчі процеси і результати діяльності підприємства, необхідної як для оперативного управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими та банківськими органами, а також іншими зацікавленими юридичними і фізичними особами. У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою випуск фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають стандарти бухгалтерського обліку, які приймаються регулюючими органами та/або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймає КМСБО, не є домінуючими над місцевими положеннями, про які йдеться вище і які регулюють випуск фінансових звітів у певній країні. Зобов'язання, взяті членами КМСБО, як пояснюється в цій Передмові, передбачають, що в разі дотримання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у всіх важливих аспектах цей факт має розкриватися. Там, де місцеві положення вимагають відхилення від Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, місцеві члени КМСБО намагаються переконати відповідні органи у доцільності гармонізації з МСБО. Бухгалтерські документи, за умови надзвичайної важливості бухгалтерської праці та бухгалтерського обліку, повинні бути дуже чіткі та зрозумілі. Якщо бухоблік буде у кожного підприємця та в кожній організіції довільним, то він втратить своє значення. Отже бухгалтерський облік повинен бути весь стандартизований. Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності. Маючи таку структуру, стандарти БО дещо спрощують роботу бухгалтера, та використання даних бухобліку. Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності. МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухобліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин. Всього міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 33. Кожен з них розглядає певні питання і має відповідно певну назву. Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер та торкаються окремих питань обліку активів, зобов‘язань, капіталу, доходів, витрат та різних господарських операцій. Наприклад, стандарт № 4 розглядає питання обліку зносу основних засобів, № 13 – представлення поточних (оборотних) активів та поточних (короткосрокових) зобов‘язань, № 18 – визнання доходів і т. д. За правилом, рекомендована ними практика обліку тих чи інших господарчих подій відрізняється багатоваріантістю. Це є характерною рисою стандартів обліку багатьох країн, наприклад США. Слід зазначити, що МС в цілому знаходяться під значним впливом американської облікової системи. З отриманням державного суверенітету в Україні розпочались широкомасштабні економічні реформи, основна мета яких полягає в переході від адміністративно-командної системи господарювання до ринкової. Відмінність у системах господарювання вимагає перегляду системи обліку та звітності суб’єктів господарської діяльності. Нові методи господарювання висувають нові вимоги до якості та способів подачі інформації, особливо фінансової, яка є основою щодо прийняття управлінських рішень. 16 липня 1999 року був прийнятий Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який визначив основні принципи бухгалтерського обліку, складання і подачі звітності. Зокрема в Законі говориться: «Цей Закон визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Основні передумови необхідності переходу на МСБУ: - широкомасштабні економічні реформи, що призвели до формування нової економічної системи, основу якої складають ринкові відносини; - масова приватизація майна сприяла створенню значного приватного сектора економіки; - розширення як вертикальних, так і горизонтальних господарських зв’язків призвело до активізації самостійності суб’єктів господарювання, яким для прийняття рішень необхідна якісна інформація, що повно та вірогідно відображає усі економічні процеси; - активізація ролі грошей призвела до збільшення потреби на кредитні кошти, для отримання яких банки вимагають від суб’єктів господарювання надання фінансових документів, які б дали змогу провести фінансовий аналіз підприємства; - стара бухгалтерська звітність вже не відповідає вимогам сьогодення, тому що не відображає реального стану підприємства; - простежується стійка тенденція щодо збільшення кількості підприємств, що займаються міжнародним бізнесом; - вихід українських підприємств на міжнародні фінансові ринки вимагає надання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів, а також перехід до західної практики ведення бухгалтерського обліку; - потреба в значних іноземних капіталах; - поступова інтеграція в європейський економічний простір.