Напрями вдосконалення системи перевезень на підприємстві

Содержание:Вступ  3 1. Поняття системи транспортної логістики         5 2.  Напрямки удосконалення управління транспортуванням на   підприємствах        7 Висновки       13 Список використаної літератури    15  

Вступление:Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку. Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п. Роль транспортування настільки велика, що коло питань, які стосуються цієї ключової комплексної логістичної активності, виділене у предмет вивчення спеціальної дисципліни-транспортної логістики. Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль: - по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельний, виробничій, розподільчій); - по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію-транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток. Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію - це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних відмінностей: -      відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т.д.; -      неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах; -      втілення в додаткових транспортних витратах, які зв’язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов; -      прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства). Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики. Метою даної роботи є дослідження розвитку системи транспортної логістики на підприємстві та напрямків її вдосконалення.  

Выводы:Головними традиційними завданнями, котрі вирішує транспортна логістична система, є координація транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, про що уже ішлося. Це потребує комплексного підходу для виконання всіх умов доставки з мінімізацією транспортних витрат. Вирішення цього комплексного завдання можливе завдяки логістиці. Перехід економіки до ринкових відносин суттєво змінює сутність планування оперативного управління контролю і обліку, статистики транспортних потокових процесів. Зміни полягають у переході від господарювання на основі державно-монополізо­ваної власності на засоби і результати діяльності транспортної системи до багатогранності форм власності на них. Основні питання щодо прийняття рішення логістики транспортування полягають у наступному: - вибір використання власного чи найманого транс­порту; - вибір виду транспорту; - вибір форми транспортування; - вибір перевізника; - вибір транспортних тарифів; - управління маршрутами. Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту: - час доставки; - частота відправлень вантажу; - надійність дотримання графіка доставки; - здатність перевозити різні вантажі; - здатність доставки вантаж у будь-яку точку території; - вартість перевезення. Для підвищення ефективності роботи системи транспортування на підприємстві необхідно використовувати сучасні методи управління. Перш за все всі перевезення мають плануватися. По-друге, підприємствам необхідно застосовувати спеціальні економічні моделі оптимізації транспортних перевезень. Серед сучасних тенденцій і напрямків удосконалення в транспортній логістиці можна зазначити наступні: контейнеризація, інтеграція видів транспорту, комплексне розв'язання фінансово-економічних завдань, інформаційне забезпечення і зв'язок, кооперація всіх учасників транспортної системи, трансформація транспортних перевізників у логістичних операторів,  комплексний розвиток транспортної інфраструк­тури різних видів транспорту.  

Литература:1.        Гаджинский А.М. Логистика. Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004 – 408 с. 2.        Кальченко А. Г. Логістика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с. 3.        Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В. Логістика: компендіум і практикум. Навчальний посібник. - К., Кондор, 2006 р. - 340 с. 4.        Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 222 с. 5.        Пономарева Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. —192с. 6.        Транспортная логистика: Учебник для транспортних вузов./Под общ. ред. Л.Б. Миротина. — М.: Издательство «Зкзамен», 2003. — 512с.