Вивчення алгоритмів шифрування

Содержание:Вступ  3 1. Основні алгоритми шифрування            4 2. Симетричні алгоритми шифрування     6 3. Асиметричні алгоритми шифрування    10 Висновки       14 Список використаної літератури    16

Вступление:Криптографія (strong cryptography) повинна забезпечувати такий рівень таємності, щоб можна було надійно захистити критичну інформацію від розшифровки великими організаціями, і такими як мафія, транснаціональні корпорації й великі держави. Справжня криптографія в минулому використовувалась лише у військових цілях. Однак зараз, зі становленням інформаційного суспільства, вона стає центральним інструментом для забезпечення конфіденційності. В міру утворення інформаційного суспільства, великим державам стають доступні технологічні засоби тотального нагляду за мільйонами людей. Тому криптографія стає одним з основних інструментів, що забезпечують конфіденційність, довіру, авторизацію, електронні платежі, корпоративну безпеку і незліченну множину інших важливих речей. Широке поширення криптографії є одним з декількох способів захистити людину від ситуації, коли вона раптом виявляє, що живе в тоталітарній державі, яка може контролювати кожний її крок. Наприклад, якщо потрібно відправити повідомлення адресатові і людина хоче, щоб ніхто крім адресата не зміг прочитати відправлену інформацію. Однак завжди є ймовірність, що хто-небудь розкриє конверт або перехопить електронне послання. У криптографічній термінології вихідне послання іменують відкритим текстом (plaintext або cleartext). Зміна вихідного тексту так, щоб сховати від інших його зміст, називають шифруванням (encryption). Зашифроване повідомлення називають шифротекстом (ciphertext). Процес, при якому із шифротексту отримується відкритий текст називають дешифруванням (decryption). Звичайно в процесі шифровки й дешифрування використовується якийсь ключ (key) і алгоритм забезпечує можливість дешифрування тільки знаючи цей ключ.  

Выводы:Отже, з викладеного матеріалу можна зробити висновок, що сучасні алгоритми шифрування бувають симетричними і асиметричними. Алгоритми симетричного шифрування використовують ключі не дуже великої довжини і можуть швидко шифрувати великі об'єми даних. Доступними сьогодні засобами, в яких використовується симетрична методологія, є: -          Kerberos, який був розроблений для аутентифікації доступу до ресурсів в мережі, а не для верифікації даних. Він використовує центральну базу даних, в якій зберігаються копії секретних ключів всіх користувачів; -          мережі банкоматів (АТМ Banking Networks). Ці системи є оригінальними розробками банків, що володіють ними, і не продаються. У них також використовуються симетричні методології. У асиметричній методології ключі для шифрування і розшифровки різні, хоч і створюються разом. Один ключ робиться відомим всім, а інший тримається в таємниці. Дані, зашифровані одним ключем, можуть бути розшифровані тільки іншим ключем. Всі асиметричні криптосистеми є об'єктом атак шляхом прямого перебору ключів, і тому в них повинні використовуватися набагато довші ключі, ніж ті, які використовуються в симетричних криптосистемах, для забезпечення еквівалентного рівня захисту. На відміну від симетричного кодування, при якому процедура розшифровки легко відновлюється по процедурі шифрування і в оберненому напрямку, у схемі кодування з відкритим ключем неможливо обчислити процедуру розшифровки, знаючи процедуру шифрування. Більш точно, час роботи алгоритму, що обчислює процедуру розшифровки, настільки великий, що його не можна виконати на будь-яких сучасних комп'ютерах, так само як і на будь-яких комп'ютерах майбутнього. Такі схеми кодування називають асиметричними. Найкращими симетричними алгоритмами на сьогоднішній день вважаються DES (3DES) і IDEA, одним з найкращих асиметричних алгоритмів є RSA.  

Литература:1.         Анин Б.Ю. Защита компьютерной информации. – СПб.: БХВ–С.-Петербург, 2000. – 384 с. 2.         Берник В., Матвеев С., Харин Ю. Математические и компьютерные основы криптологии. – М.: Издательство "Новое знание", 2003. – 382 с. 3.         Вербіцький О.В. Вступ до криптології. – Львів: Вид-во наук.-техн. л-ри, 1998. – 247 с. 4.         Грушо А.А., Тимонина Е.Е. Теоретические основы защиты информации. – М.: Изд-во агентства "Яхтсмен", 1996. – 130 с. 5.         Старт Н. Криптографія. – М.: Техносфера, 2005. – 528 с. 6.         Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты языком Си. – М.: Тріумф, 2002. – 816 с.