Закони, закономірності та принципи менеджменту

Содержание:ВСТУП           3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЗАКОНІВ, ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ТА ПРИНЦИПІВ МЕНЕДЖМЕНТУ     5 1.1. Закони і закономірності менеджменту            5 1.2. Принципи менеджменту          13 РОЗДІЛ 2. МЕНЕДЖМЕНТ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ ВАТ “УКРТЕЛЕКОМ”           17 2.1. Економіко-організаційна характеристика Київської дирекції           17 ВАТ “Укртелеком”    17 2.2. Вплив зовнішніх факторів на організаційну структуру управління Київської дирекції ВАТ “Укртелеком”            20 2.3. Використання принципів менеджменту в управлінні Київською дирекцією ВАТ “Укртелеком”          24 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ В ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ СФЕРІ КИЇВСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ «УКРТЕЛЕКОМ»     28 ВИСНОВКИ  32 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ      34

Вступление:Актуальність роботи зумовлена тим, що значення управління для існування і діяльності будь-якої організації величезне, адже без управління немає й організації. Зародженням управління як науки вважається час виходу в 1911 р. праці американського інженера Ф.У. Тейлора «Принципи наукового менеджменту». Менеджмент – це елемент сучасної людської культури, що містить у собі традиції, історію, концепції, інститути, практику, спрямований на управління людською діяльністю. Як галузь академічних досліджень менеджмент по суті є продуктом ХХ ст. З кінця ХІХ ст. починають функціонувати перші наукові школи. Слід відзначити, що сучасна наука управління базується на дослідженнях таких теоретиках наукового менеджменту, як Г. Форд, Е. Мейо, М. Фолет, А. Файоль, М. Вебер та інших західноєвропейських вчених, які розробили та апробували в практичній діяльності основні підходи до здійснення менеджменту в усіх сферах людського буття. Творчий доробок цих основоположників менеджменту мав величезний вплив на вітчизняних вчених радянського періоду (П.М. Керженцев, Ю.А. Тихомиров, В.С. Основін, Г.І. Петров Г.Х. Попов, О.Є. Луньов та інші). Їх послідовники І.Л. Бачило, Г.Г. Зуйков, А.П. Іпакян, О.П. Коренєв, В.Д. Малков, В.А. Озолін, Б.Н. Сазанов, Г.А. Туманов, Н.С. Троицкий та інші в умовах тоталітарної системи закладали підвалини наукового управління У сучасних умовах основою стратегічного курсу, його базовим принципом має стати реалізація державної політики, спрямованої на запровадження інноваційної моделі структурної перебудови та зростання економіки, утвердження України як конкурентоспроможної високотехнологічної держави. Людина як соціальна істота може бути учасником багатьох видів соціальних спільнот: сім'ї, виробничо-господарської організації, менеджменту організації, політичної партії, громадської організації, класу, соціального прошарку, суспільства. Належачи до будь-якого соціального утворення, індивід перебуває під дією певних закономірностей і свідомо будує власну поведінку відповідно до принципів, встановлених кожною спільнотою. Знання сутності закономірностей і принципів менеджменту дає змогу менеджерам свідомо організувати свою керівну діяльність і відповідно впливати на діяльність підпорядкованих працівників. Мета даної роботи – аналіз законів, закономірностей та принципів сучасного менеджменту. Відповідно до мети, поставлені наступні цілі: - розглянути закони і закономірності менеджменту; - проаналізувати принципи менеджменту; - розглянути менеджмент підприємства на прикладі діяльності Київської дирекції ВАТ “Укртелеком”; - визначити вплив зовнішніх факторів на організаційну структуру управління Київської дирекції ВАТ “Укртелеком”; Визначити напрями розвитку в організаційно-управлінській сфері. Обєкт дослідження - ВАТ “Укртелеком”, до складу якого входить 32 філії, сформовано дворiвневу централізовану вертикальну систему управлiння; функцiонують органiзацiйнi спецiалiзованi структури з експлуатацiї первинної мережi зв`язку; експлуатацiї мiсцевих мереж зв`язку та радiофiкацiї, обслуговування споживачiв та продажу послуг. Предмет дослідження – закони, закономірності та принципи менеджменту в діяльності ВАТ “Укртелеком”.  

Выводы:Провівши дослідження, можна зробити наступні висновки. 1. Життєдіяльність людини відбувається у середовищі, яке функціонує відповідно до об'єктивних законів і закономірностей природи і суспільства. Люди можуть лише пізнавати сутність цих законів і діяти відповідно до їх вимог або всупереч їм. 2. Управління виробничо-господарською діяльністю людей підпорядковане дії загальноекономічних (загальносуспільних— соціології, психології, кібернетики) і специфічних законів та закономірностей, обгрунтованих наукою управління. Закономірність є первинною стадією формулювання закону або частковим проявом його дії. 3. Наука менеджменту сформулювала систему закономірностей менеджменту, які зумовлюють особливості взаємодії суб'єкта і об'єкта управління, зв'язки між ними, здатність цих зв'язків забезпечити ефективне досягнення цілей організації. Знання закономірностей менеджменту дає змогу сформувати певні правила, дотримання яких забезпечує потенційну можливість ефективного управління. Ці правила набувають значення принципів, які визначають порядок функціонування системи управління. • Застосування певних принципів менеджменту гарантує ефективне управління у певному місці, за певних умов і протягом певних певного часу. • Принципи менеджменту забезпечують ефективні результати за їх системного використання • Принципи менеджменту не слід догматизувати • Науковому узагальненню підлягають ті принципи менеджменту, які стабільно гарантують очікуваний результат Отже, до сучасних принципів менеджменту можна віднести такі: • Пріоритет споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність • Висока якість • Доступні ціни • Опора на загальнолюдські цінності • Моральність • Допомога іншим підприємцям у досягненні успіху • Високі стандарти діяльності • Орієнтація на перспективу розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності • Орієнтація на кінцеві результати діяльності • Прагнення до нововведень • Усвідомлення відповідальності за результати справи фірми • Розвиток усього кращого в людях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, професійно, ефективно, самостійно • Наслідування лідерів • Концентрація своєї стратегії, тактики, дій • Чим більше зв’язків, тим більше гармонії, узгодженості, продуктивності в діях менеджера • Активне використання ідей удосконалення продукції, робіт і послуг фірм-споживачів • Успіх забезпечують професійні знання, досвід і вміння робити конкретні справи • Використання конкуренції, тому що монополія – ворог високої продуктивності  

Литература:1.         Ансофф И. Стратегическое управление./ Сокр.пер. с англ. – М.: Экономика, 1999.– 520 с. 2.         Баранников А.Ф. Теория организации: Учебник для вузов – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 700 с. 3.         Большая советская энциклопедия/ Под.ред. Б.А. Введенский: Государственное научное издательство «БСЭ». – 1955. – 572 с.; 4.         Великий тлумачний словник сучасної иукраїнської мови/Уклад.і голов.ред.В.Т. Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ „Перун”, 2002. – 1440с.; 5.         Виханский О. С., Наумов А. И.. Менеджмент: Учебник. — 4.изд., перераб. и доп. — М. : Экономистъ, 2005. — 669с. 6.         Гончарова С.Ю. Стратегічне управління. Навчальний посібник/ С.Ю. Гончарова, І.П. Отенко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004. – 164 с. 7.         Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 188 с. 8.         Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер с англ. / Науч.ред. и автпослесл. В. А. Приписнов. – М.: Єкономика, 1991. – 240 с. 9.         Кинг У., Клиланд Д., Стратегическое планирование и хозяйственная политика. – М: Прогресс, 2002.  – 426 с. 10.     Кравченко А. И. Макиавелли: технология эффек­тивного лидерства // Социол. исслед. — 2002. – ХІV, 175 с. 11.     Майкл Армстронг. Стратегическое управление человеческими ресурсами: Пер.с англ. - М: ИНФРА-М, 2002. - VIII, 328 с. - (Серия «Менеджмент для лидера») 12.     Моделирование экономической динамики: Учебное пособие / Клебанова Т.С, Дубровина Н.А., Полякова О.Ю, Раевнева Е.В., Милов А.В., Сергиенко Е.А. – Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2004. – 244с.; 13.     Назарова Г.В. Організаційні структури управління корпораціями. – Харків: ХДЕУ, 2004. – 408 с. 14.     Нємцов В.Д., Довгань Л.Э. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. – 559с. 15.     Основы менеджмента / Под ред. М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: «Дело», 1994. – 656 с. 16.     Пономаренко В.С., Тридід О.М, Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003. – 328 с. 17.     Пономаренко В.С. Стратегічне управління розвитком підприємства: Навч. посібник / В.С.Пономаренко, О.І.Пушкар, О.М.Тридід. – Харків: ХДЕУ, 2002. – 640 с. 18.      Соціальна філософія: короткий енциклопедичний словник / Загальна редакція і укладання В. П. Андрущенко, М. І. Горлач. – К. – Харків: ВМП «Рубікон», 2007. – 400 с. 19.     Стратегія підприємства: Навчальний посібник для самостійного вивчення курсу/О.І Ковтун: Львівська комерційна академія. - Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. – 336с. 20.     Стратегический менеджмент/ Под. ред. Петрова А.Н. – СПб.: Питер, 2006. – 496 с. 21.     Стратегия социального развития коллектива/ Под ред. Кутырева Б. П. – Новосибирск: Наука, Сиб. отд., 1991. – 163 с. 22.     Томпсон А.А., Стринкленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации. – М.:ИНФРА-М, 2000. – 412 с. 23.      Шегда Анатолій Васильович. Менеджмент: Підручник. — К. : Знання, 2004. — 687с. 24.     Шимшилов С. Стратегия современного предпринимательства и социального развития корпораций:Учебник/Под.ред. д-ра экон. наук М.Н.Кулапова. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004. – 246с.; 25.     Щекин Г. В. Социальная теория и кадровая политика: Монография. – К.: МАУП, 2000. – 576с.