Проблеми міжнародної (трудової) міграції в сучасних умовах

Содержание:ВСТУП           3 1 РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ      6 1.1. Сутність міжнародної міграції робочої сили   6 1.2. Причини міжнародної міграції робочої сили 15 2 РОЗДІЛ. АНАЛІЗ ФОРМ ТА НАПРЯМКІВ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ          20 2.1. Аналіз форм та напрямків міжнародної міграції робочої сили         20 2.2. Особливості напрямків міжнародних міграційних трудових ресурсів        24 2.3. Регулювання міжнародної міграції робочої сили       28 3 РОЗДІЛ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ 37 ВИСНОВКИ  44 ДОДАТКИ     47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    49

Вступление:Актуальність теми.  В умовах розширення світогосподарських зв’язків міжнародна трудова міграція з часом набула глобального характеру. Разом з тим, незважаючи на її масштаби, сучасна наука не має сьогодні єдиної концепції. Це можна було б пояснити тим, що міграція одночасно є віддзеркаленням різноманітних аспектів суспільного життя: економіки, демографії, соціології, політики, права. Однак, з іншого боку, і це є характерною особливістю для багатьох країн світу, аналіз розмірів і тенденції міжнародної міграції робочої сили ускладнений недосконалістю його інформаційного та статистичного забезпечення, відсутністю уніфікованих національних і міжнародних показників, які здебільшого носять  фрагментарний і залежний від контексту публікацій характер. Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в світі актуалізує її дослідження як явища, що має суттєвий вплив на розвиток економіки, соціальної сфери, демографії та інших сторін суспільного життя. Важливість дослідження процесів міжнародної трудової міграції зумовлена також стрімким зростанням її обсягів та інтенсивності, поширенням на всі регіони світу. Традиційний підхід, що на практиці реалізується як прагнення або спроба вирішувати проблеми в окремих сферах суспільного життя, нехтуючи системністю та цілісністю підходів, не може бути ефективним. Тому на шляху вироблення ефективної стратегії і тактики втручання країн в процес міжнародної трудової міграції, що розвивається досить швидкими темпами, виникає велика потреба поєднання наукових розробок, досліджень і практичних кроків. Має  бути реалізованим такий концептуальний підхід, суть якого б полягала в тому, щоб предметом відповідних досліджень стали не лише зміст і особливості формування міжнародного ринку праці. Досить суттєва увага має приділятися аналізу основних елементів міжнародних міграційних процесів, критичному підходу до існуючої практики їх державного регулювання, впливу стану економіки та соціальної сфери на динаміку і обсяги міжнародної трудової міграції в світі, вивченню та імплементації міжнародного досвіду. В світовій практиці вже існують достатньо змістовні моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення. Насамперед, це праці Дж.Борхаса, А.Роя, К. Макконела, Я. Мінсера, Маноло І. Абелли та ін. Вагомий внесок у процес дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції, удосконалення організаційних, економічних та правових важелів її регулювання зробили провідні вітчизняні вчені: О.Власюк, В.Геєць, С.Злупко, А.Кравченко, Е.Лібанова, Ю.Макогон, О.Малиновська, Н.Марченко, А.Мокій, С.Пирожков, С.Писаренко, О.Позняк, М.Романюк, А.Румянцева, Є.Савельєв, Л.Симів, А.Філіпенко. Незважаючи на те, що ряд важливих аспектів міжнародної міграції робочої сили знайшов відображення у працях цих та інших вітчизняних дослідників, окремі важливі проблеми, зокрема, методики оцінки впливу міграційних потоків на основні макроекономічні показники розвитку, питання імплементації зарубіжного досвіду в практику державного регулювання цих процесів, дослідження проблемних ситуацій, що утворюються в регіонах внаслідок міграції, взаємовплив стану економіки, соціальної сфери та міжнародної трудової міграції на їх розвиток, удосконалення системи інформаційного і статистичного забезпечення ще певною мірою залишаються поза увагою вчених і практиків. Проблеми, що пов’язані з міжнародною трудовою міграцією, на практиці є такими, що виходять за рамки демоекономічних досліджень, навіть у найширшому їх розумінні. Як такі, що є міждисциплінарними, вони мають вирішуватися за допомогою кооперації зусиль дослідників різної наукової спеціалізації. Це питання є надзвичайно актуальним не лише для вивчення економічної і соціальної сутності міжнародних міграційних процесів, але й для утвердження активної міграційної політики держави та дієвих інструментаріїв її реалізації. Саме важливість цих проблем визначила тему, структуру і зміст викладених матеріалів дослідження. Метою роботи є дослідження основних проблем міжнародної (трудової) міграції в сучасних умовах. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки і вирішення таких конкретних задач: -   визначити сутність міжнародної міграції робочої сили; -   окреслити причини міжнародної міграції робочої сили; -   проаналізувати форми та напрямки міжнародної міграції робочої сили; -   дослідити особливості напрямків міжнародних міграційних трудових ресурсів; -   розглянути шляхи підвищення ефективності міжнародної трудової міграції робочої сили. Об’єктом дослідження є міжнародна трудова міграція в системі міжнародних соціально-трудових відносин. Предметом дослідження є закономірності міжнародної трудової міграції та її сучасні особливості. Інформаційною базою дослідження є дані економічної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали конференцій, публікацій в економічних та комп’ютерних виданнях.  

Выводы:В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Сучасна трудова міграція є об’єктивним і багатогранним явищем, яке набуло глобального характеру. Його особливістю є те, що робоча сила рухається не лише у напряму розвинутих країн, а до країн, які розвиваються. Згідно з оцінками вчених, у світі налічується більше 125 млн. чоловік, що проживають за межами країн свого походження або громадянства, причому половина з них є громадянами країн, що розвиваються.  В основі міжнародної трудової міграції, перш за все, лежить різниця в оплаті праці у країнах витоку і в країнах прийому мігрантів, тобто причини трудової міграції носять, в основному, економічний характер. Відповідно до територіально – структурних моделей масштаби міжнародних міграційних потоків знаходяться у прямій залежності від : -   наявності та масштабів безробіття в країнах, економіка яких трансформується; -   відмінностей  у рівнях економічного розвитку країн і відповідних цим рівням умов життєдіяльності населення; -   національних відмінностей  у вартості робочої сили; -   руху міжнародних капіталів та масштабів діяльності транснаціональних корпорацій. 2. Міжнародна міграція робочої сили – це процес пересування, зумовлений розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, дією економічних законів і пов'язаний з виходом індивідів із однієї географічної (територіальної) спільноти та включенням в іншу у якості виробника та/або споживача матеріальних благ і платних послуг на достатньо тривалий термін з метою підвищення рівня свого життя на основі більш раціонального використання робочої сили.  3. Сучасний етап міграції почався після другої світової війни і триває до цього часу. Особливості цього етапу полягають у швидкому зростанні внутріконтинентальної міграції в Європі, Африці, Азії, посиленні державного регулювання трудової міграції, її обумовленості науково-технічною революцією, монополізацією міжнародних ринків праці і капіталу, інтернаціоналізацією виробництва. Основні центри притягання робочої сили: Західна Європа Особливо Німеччина, Франція (з Північної Африки),  Англія, Бельгія (з Іспанії й Італії), Нідерланди, Швеція (з Фінляндії) і Швейцарія. Близький Схід Нафтовидобувні країни залучають на важку низькооплачувану роботу дешеву робочу силу  з Індії, Бангладешу, Пакистану, Йорданії, Ємену, а також із Греції, Туреччини, Італії, Кореї, Філіппін. США і Канада. Низькокваліфікована робоча сила – із прилеглих  латиноамериканських країн (особливо Мексики), країн Карибського басейну. Висококваліфіковані працівники – практично з усіх країн. Австралія. 200 тис. іноземних робітників. З 1982 р. Австралія стала проводити міграційну політику, що стимулює розвиток бізнесу в країні. У країну стали в першу чергу прийматися іммігранти, що інвестують в її економіку. Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Це, насамперед,  азіатські НІК – Гонконг, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань,  а також Японія, Малайзія, Пакистан і Бруней. Найбільший експортер робочої сили – Китай, крім того – В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Бірма, Філіппіни, Індонезія,  Бангладеш, Шрі-Ланка та ін.  Латинська Америка. В основному, Аргентина і Венесуела, крім того Мексика, Бразилія, Чилі, Парагвай, Болівія. Африка. У Північній Африці – нафтовидобувна Лівія, на півдні – ПАР. Використовують іммігрантів з інших африканських країн, але зацікавлені у фахівцях  із СНД (на постійне місце проживання). 4. Для українців, як і більшості народів світу, характерні міграційні процеси, які впливають на етнічний склад, густоту населення і народногосподарську діяльність. За оцінками фахівців, щорічно за межі України з метою працевлаштування виїжджає від 3 до 7 млн. осіб. Гострі негативні соціально-економічні наслідки цього процесу для нашої країни зумовлюють необхідність її регулювання. Політика регулювання міграційними процесами повинна мати наступні стратегічні цілі: легалізація працевлаштування вітчизняних трудових мігрантів; контроль над зайнятістю трудових мігрантів за кордоном; вирішення проблем соціального захисту трудових мігрантів; активізація зусиль щодо введення в дію спрощеного візового режиму; сприяння поверненню трудових мігрантів; посилення співпраці із ЄС.   5. У світі дедалі більше країн, що розвиваються (і насамперед найменш розвинених), розуміють важливість припливу міграційного капіталу і намагаються направити його на цілі всебічного розвитку, передбачаючи це у загальнодержавних та регіональних програмах і проектах. За зваженого підходу міграційний капітал може стати важливим чинником розвитку і в Україні.

Литература:1.  Богатчук С.С. Міграційні процеси в Україні в ХІХ –ХХІ ст.ст. // Україна: аспекти праці. – 2004. – №8. – с.30. 2.  Гайдуцький А. Міграційний капітал в Україні: прихована реальність // Дзеркало тижня. – № 15 (644), 21-27 квітня 2008 3.  Горенко Т.В. Актуальні проблеми міжнародних відносин на початку XXI століття // Львівська збірка наукових праць. – 2007. – Вип.10. – с.47. 4.  Джужа О.М., Мозоль А.П. Міграційні процеси і злочинність в Україні та їх взаємозв'язок // Право України. – 2008. – №3. – с.39. 5.  Довжик Б. Актуальне регіональне дослідження трудової міграції // Україна: аспекти праці. – 2005. – №3. – с.37. 6.  Драгунова Т.А. Управління міграційними процесами великих міст // Україна: аспекти праці. – 2004. – №5. – с.40. 7.  Дрейер О., Лось Б. Глобальные проблемы и «третий мир». – М.: Наука, 2001. – 380 с. 8.  Жилин Ю. Глобализация в контексте развития современной цивилизации // Свобод. мысль – ХХІ. – 2002. – №4. – с.27. 9.  Заклекта О., Шиманська О. Українська трудова еміграція: сутнісні форми та особливості сучасного етапу // Україна: аспекти праці. – 2007. – №8. – с.36. 10.           Євтух В. Українське розселення в зарубіжному світі // Українці: історико-етнографічна монографія. – 1999. т.1. – с.186. 11.           Іяд Сайах Маклад. Фактори економічного розвитку арабських країн Перської затоки на сучасному етапі // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 7. – Ч. І. – 2007. – с.52. 12.           Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 406 с. 13.           Кузьменко В.П. Криза світового господарства як криза нової економіки // Ділова столиця. – 2005. – №6. – с.9. 14.           Кузьменко О.В. Нелегальна міграція в структурі міграційних процесів // Вісник Української Академії державного Управління при Президентові України. – 2007. – №4. – с.121. 15.           Куревіна І. Вплив інтеграційних процесів на міжнародну трудову міграцію: регіональний аспект // Проблеми економіки. – 2008. – Вип.10. – с.41. 16.           Липов В.В. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Х.: ІНЖЕК, 2005. – 408 с. 17.           Міжнародна економіка / автори Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. – Вид. 2-ге перероб. та доп. – К.: ЦНЛ, 2004. – 672 с. 18.           Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 684 с. 19.           Панфілова Т.О. Сучасні тенденції розвитку світової економіки та руху світових капіталів //  Ділова столиця. – 2007. – №48. – с.7. 20.           Пуригіна О.Г., Сардак С.Е. Міжнародна міграція. – Д.: Бізнесполіграф, 2007. – 312 с. 21.           Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 504 с. 22.           Сєрова І. Теоретико-концептуальні проблеми міжнародно-правового визначення нелегальної міграції та механізмів протидії даному явищу // Юридичний журнал. – 2006. – №3. – с.10. 23.           Ульяницька О.В. Проблеми безробіття і трудова міграція українців // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №8. – с.167. 24.           Шестакович Ю.Б., Ковальчук Н.О. Особливості міжнародної співпраці на сучасному етапі економічного розвитку провідних країн світу // Проблеми економіки. – 2008. – №5. – с.14. 25.           Швиданенко О. Новітня парадтгма глобалізації: світоцілісність чи альтернативи розвитку? // Проблеми економіки. – 2007. – №9. –  с.10. 26.           Щусев Л.Д. Особенности мировой экономики: экономический аспект. – Деловой журнал. – 2008. – №3. – с.41. 27.           Чухно А. Теорія постіндустріального суспільства як глобальна методологічна парадигма  // Економічний часопис ХХІ. – 2001. – №11-12. – с.4. 28.           Яворська В., Куделіна С. Історичний огляд міграційних процесів в Україні // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – Випуск 2 (14). – с.104.