Емоції та можливості їх регуляції

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні передумови дослідження емоцій та емоційного реагування 6 1.1. Види і роль емоцій 6 1.2. Внутрішня картина хвороби 10 1.3. Типи реакції на хворобу 12 1.4. Психологічні аспекти емоційного стану онкологічних хворих 16 Розділ 2. Дослідження емоцій реагування на хворобу на прикладі онкологічних хворих 21 2.1. Характеристика онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту 21 2.2. Опис вибірки й методів дослідження онкохворих 25 2.3. Організація психодіагностичного обстеження 29 2.4. Опис результатів дослідження 31 Висновки 42 Список використаних джерел 44 Додатки 47

Вступление:Актуальність теми. Емоційне життя сучасної людини визначає частота й інтенсивність емоційних навантажень, цьому сприяє ряд сучасних умов: стрімка зміна соціального й фізичного середовища, підвищення темпів життя і її вартості, руйнування традиційних сімейних структур, соціальні й екологічні катаклізми. Людина реагує на ці особливості сучасного буття переживаннями страху, тривоги, безпорадності, туги й розпачу. Емоції людини, споконвічно покликані мобілізувати на захист, тепер частіше придушуються, вбудовуються в спеціальний контекст, а згодом перекручуються, перестають визнаватися їхнім хазяїном і можуть стати причиною руйнівних процесів в організмі. Відомо, що емоційний стан людини є причиною багатьох захворювань. Ще вчені давнини вважали нероздільними тілесне й психічне. Кожний орган був описаний у тісному зв’язку з відповідною органу емоцією. Хвороба органа впливає на емоційний стан людини, невідреаговані почуття сприяють захворюванню органа - це постулати концепції єдиного організму, де симптоми можуть мати особистісний сенс. Розкриття психологічних механізмів, що детермінують розвиток емоційної сфери, ускладнюється багатьма факторами. З-поміж них, виступає недостатня теоретична з’ясовність загальних уявлень щодо сутності емоцій (В.К. Вілюнас, К.Є. Ізард, О.Я.Чебикін та інші), їх інтегративності (Л.М. Аболін, В. Вунд, П.В. Симонов та інші), динамічності протікання (В.К. Вілюнас, О.П.Саннікова та інші), амбівалентності (М.Б. Арнолд, І.А. Васильєв, С. Томкінс та інші) тощо. У наш час взаємовідношеннями психічних і соматичних процесів займається психосоматична медицина (психосоматика). Психосоматична медицина починається тоді, коли пацієнт перестає бути тільки носієм хворого органа й розглядається цілісно. Психосоматика дає можливість зрозуміти причини деяких захворювань і соматичних реакцій людини. З розвитком онкології стали особливо актуальні питання про психоемоційний стан онкологічних хворих. Стає очевидним, що злоякісні пухлини або рак - це одне із захворювань, що несе в собі потужне стресове навантаження. Ця виняткова важкість пояснюється тим, що для більшості пацієнтів і їхніх родичів слово «рак» є прямим синонімом приреченості, свого роду смертним вироком. Онкологічні, як і всі інші важкі захворювання, в багатьох хворих викликають психологічний хронічний стрес. Їх хвилюють думки про те, як буде проходити хвороба й наскільки вона небезпечна для життя, оскільки серед людей існує помилкова думка, що рак - хвороба невиліковна. Супутні психологічному стресу негативні емоції, відчуженість або депресія можуть збільшити перебіг хвороби. Наявні у світовій науковій літературі відомості про вплив психологічного стресу на онкологічних хворих свідчать про те, що не тільки протікання захворювання, але й соціально-психологічна реабілітація хворого, повернення його до активного повноцінного життя в родині й суспільстві, зниження ризику повторного захворювання, багато в чому залежить від відношення людини до хвороби, його істинного стану, волі, активної позиції, спрямованої на боротьбу з недугою. Однією з важливих психологічних проблем в онкологічній клініці є проблема реакції особистості на хворобу. Від того, як хворий відноситься до свого захворювання, залежить загальний успіх лікування. Купірування на перших етапах терапії несприятливих емоційних впливів представляється не менш важливим завданням, ніж безпосереднє лікування соматичного захворювання. Таким чином, метою роботи є дослідження емоційних реакцій відношення до своєї хвороби в онкологічних хворих. Завдання дослідження: - Дослідження вихідного рівня соціально-психологічного стресу онкологічних хворих, що надійшли в онкодиспансер. - Дослідження особливості емоційного реагування на хворобу в пацієнтів з онкологічними захворюваннями в процесі лікування й уточнення діагнозу. - Дослідження почуттєвого змісту внутрішньої картини хвороби в онкологічних хворих. - Дослідження емоційних порушень у досліджуваних пацієнтів у зв’язку з підтвердженням онкозахворювання. Об’єкт дослідження: пацієнти з онкологічними захворюваннями (рак шлунка й рак прямої кишки). Предмет дослідження: особливості емоційного стану й внутрішньої картини хвороби онкологічних хворих. Гіпотеза дослідження: Емоційні порушення онкологічних хворих несприятливо впливають на їхнє відношення до своєї хвороби. Методи дослідження: Теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери; емпіричні - спостереження, анкетування, експерименти; статистичні – обробка експериментальних даних. Дослідження проводилося на базі Київського міжобласного онкологічного диспансеру в абдомінальному відділенні за допомогою наступних методів: клінічне інтерв’ю; методика «Особистісний диференціал»; інтегративний тест тривожності (ІТТ), метод кольорових виборів Люшера. Перший розділ даної роботи містить аналітичний огляд літературних джерел по досліджуваній проблемі. Другий розділ даної роботи містить докладний опис особливостей організації й методів досліджень, результатів дослідження і їхнього аналізу. Робота завершується висновками, списком використаних джерел й додатками.

Выводы:Однією з важливих психологічних проблем в онкологічній клініці є проблеми емоційного реагування особистості на хворобу. Від того, як хворий відноситься до свого захворювання, залежить загальний успіх лікування. Аналіз сучасного стану проблеми на підставі більш ніж 30 літературних джерел дозволив припустити, що особливості особистісного реагування хворого на ситуацію онкологічного захворювання найбільш яскраво представлені в емоційній сфері, й що відношення до своєї хвороби залежить від емоційного стану хворого. Онкологічні, як і всі інші важкі захворювання, в багатьох хворих викликають потужний психологічний стрес. Супутні психологічному стресу негативні емоції, відчуженість можуть збільшити перебіг хвороби. Купування на перших етапах терапії несприятливих емоційних впливів представляється не менш важливим завданням, ніж безпосереднє лікування соматичного захворювання. Дані, отримані в ході емпіричного дослідження, підтвердили висунуте припущення про вплив емоційних відхилень на внутрішню картину хвороби. Емоційною реакцією на захворювання пацієнтів з діагнозом «рак» є відчуття внутрішньої напруженості, страху, підвищення загального рівня тривоги, непевності в собі, поява страху за майбутнє. На фоні всіх реакцій і додатково неповної й неправильної інформації (зі слів знайомих) про таке захворювання, у хворого занижується самооцінка, він як би «пасує» перед хворобою. У цьому випадку потрібна кваліфікована психологічна допомога. Викладені вище закономірності представляються значимими й із практичної точки зору. Урахування цих закономірностей дозволяє розробляти реабілітаційні програми з урахуванням особливостей таких пацієнтів, що забезпечить в остаточному підсумку високу ефективність лікування онкологічного захворювання. З огляду на несприятливий вплив емоційних порушень на внутрішню картину хвороби онкологічних хворих, а так само опираючись на аналіз отриманих результатів, можна запропонувати ряд психотерапевтичних методів корекції, таких як: техніка активного слухання; психотерапевтичне переконання; методи аутогенної релаксації.

Литература:1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. – М.: Геррус, 2003 2. Анциферова Л.И. Личность с позиции динамического подхода // Психология личности в социалистическом обществе: личность и ее жизненный путь. – М: «Наука», 1990. 3. Астахов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги // Прикладная психология. – 1999. – №1. 4. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. – М.: Медицина, 1998. 5. Березин Ф.Б. Психическая и психофизическая адаптация человека. – Л.: Наука, 1998. 6. Блинов Н.Н., Хомяков И.П., Шиповников Н.Б. Об отношении онкологических больных к своему диагнозу // Вопросы онкологии. – 1990. – №8. 7. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. Краткий учебник. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1999. 8. Василюк Ф.Е Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. – 2005. – №3. 9. Введение в психологию / Под ред. Петровского А.В. – М.: Академия, 2005. 10. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций / Под ред. К.В.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.:Изд-во Московского ун-та, 2003. 11. Вундт В. Психология душевных волнений / Под.ред. К.В.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2003. 12. Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь. – СПб: Речь, 2002. 13. Джемс У. Что такое эмоция? / Под. Ред. К.В.Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2003. 14. Клапаред Чувства и эмоции / Под ред К.В.Вилюнаса, ЮБ. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2003. 15. Коблер-Росс. О смерти и умирании. – К.: София, 2001. 16. Коган Б.М. Стресс и адаптация. – М.: Знание, 1980. 17. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2-е изд. – Ростов н/Д.: Феникс, 1998. 18. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс / Под ред. Л.Леви. – М.: Медицина, 1970. 19. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Медицинская психология.- 2-е изд. –М.: Медицина, 1984. 20. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматический больной на приеме у врача. – СПб.: НИПИ им. В.М.Бехтерева, 2004. 21. Марычев А.А. О возможностях реабилитации онкологических больных после радикального лечения – М.: Медицина, 1978. 22. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности // Тревога и тревожность: Хрестоматия / сост. Астапов В.М. – СПб.: Питер, 2001. 23. Наенко Н.И. Психическая напряженность. – М.: Изд. Московского университета, 1976. 24. Немов Р.С. Психология. Кн. 3. – М: Просвещение: Владос, 1995. 25. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения. – Л.: Изд.ЛГУ, 1983. 26. Применение интегративного теста тревожности (ИТТ): Методические рекомендации. – СПб.: Изд. Психоневрологического института им.В.М.Бехтерева, 2001. 27. Русина Н.А. Эмоции и стресс при онкологических заболеваниях // Мир психологии. Научно-методический журнал. – 2002. – №4. 28. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. – М.: Медгиз, 1960. 29. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: Речь, 2001. 30. Смулевич А.Б., Психосоматические расстройства //www. consilium- medicum. com/ media/psycho. 31. Собчик Л.Н. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера: МИВ- метод цветовых выборов. – СПб.: Речь, 2002. 32. Спилбергер Е. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте / сост. Ханин Ю. – М.: Физкультура и спорт, 1983. 32. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д.: Феникс, 1996. 33. Судаков К.В. Системные механизмы эмоционального стресса. – М.: Медицина, 1981. 34. Чаклин А.В. Психологические аспекты онкологии // Вопросы онкологии. – 2002. – №7.